Постанова

Іменем України

14 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 261/581/18

провадження № 61-12463св20

Верховний Суд у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючої - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа - Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби

м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 жовтня

2019 року у складі судді Кузнецова Р. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня 2020 рокуу складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 жовтня 2019 рокупозовну заяву ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 лютого

2018 року.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована посиланням на наявність, визначених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України підстав для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_4 , у зв`язку із повторною неявкою у судове засідання належним чином повідомленого позивача чи його представника ОСОБА_5 . Наявні у матеріалах справи розписка представника позивача

ОСОБА_5 про те, що він повідомлений про дату, час та місце розгляду справи 13 серпня 2019 року, а також телефонограма від 13 серпня 2019 року № 1328 про виклик його у судове засідання 10 жовтня 2019 року, підтверджують факт належного повідомлення позивача через його представника про проведення судових засідань у справі 13 серпня 2019 року та 10 жовтня 2019 року.

Зважаючи на те, що ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 лютого 2018 року вжито заходи забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом зупинення продажу арештованого майна, а саме: домоволодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки під ним загальною площею 0,0821 га, кадастровий номер 1211000000:08:296:0045,на електронних торгах ДП «Система електронних торгів арештованого майна», суд вважав за необхідне скасувати заходи забезпечення позову зпідстав, передбачених частиною дев'ятоюстатті 158 ЦПК України,

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

від 10 жовтня 2019 року залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 , ухвала суду є законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що телефонограма від 13 серпня 2019 року № 1328, надіслана його представнику ОСОБА_5 , не є належним доказом виконання судом вимог статей 128-130 ЦПК України, не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи судове засідання, призначене на 13 серпня

2019 року було відкладено саме за заявою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , про дату наступного судового засідання (о 16 годині 30 хвилин

10 жовтня 2019 року), адвоката було повідомлено того ж дня на вказаний ним номер мобільного телефону телефонограмою, яка зареєстрована у журналі телефонограм за № 1328, тобто з дотриманням порядку, визначеного ЦПК України.

Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи

У серпні 2020 рокудо Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 наухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року, в якій він просив зазначені судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована посиланнями на те, що висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про те, що він через свого попереднього представника - ОСОБА_5 , був належним чином повідомлений про відкладення судового засідання на 10 жовтня 2019 року, суперечить вимогам статті 128 ЦПК України. Аналіз положень частини дев`ятої статті 128 та статті 129 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що суд, за певних умов, може здійснити повідомлення учасника справи про час та місце судового засідання шляхом телефонограми, із забезпеченням фіксацій такого повідомлення та його отримання. Разом з тим, оскільки розгляд справи, призначеної на 13 серпня 2019 року, за клопотанням представника позивача у зв'язку з погіршенням стану його здоров'я було відкладено на 10 жовтня

2019 року, була відсутня необхідність термінового повідомлення його про наступну дату судового засідання шляхом направлення телефонограми, а викликати його у судове засідання, призначене на 10 жовтня 2019 року, у встановленому процесуальним законом порядку, суд першої інстанції не намагався. За наведених обставин вважав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що він був належним чином повідомлений про судове засідання, призначене на 10 жовтня 2019 року, а отже мала місце повторна неявка позивача в судове засідання. Суд апеляційної інстанції на зазначені доводи апеляційної скарги увагу не звернув, а тому допущені судами порушення норм процесуального права щодо порядку повідомлення його про розгляд справи позбавили його можливості здійснити захист порушеного права в суді.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження на підставі частини другої статті 389 ЦПК України, та витребувано матеріали справи.

Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи.

Згідно з частиною 5 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки

позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним

про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку,

якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності,

і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України позов залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201 202 205 207 ЦПК України

(2004 року), перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

За змістом вказаних положень цивільного процесуального законодавства, які є аналогічними ЦПК України 2017 року, правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Порядок здійснення судом судових викликів і повідомлень урегульовано Главою 7 «Судові виклики і повідомлення» Розділу І «Загальні положення» ЦПК України.

Частиною третьої статті 128 ЦПК України передбачено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п`ята статті 128 ЦПК України).

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

У справі, що переглядається, встановлено, що судові засідання призначалися на 13 серпня та 10 жовтня 2019 року.

У судове засідання, призначене на 13 серпня 2019 року, позивач не з`явився, представник позивача ОСОБА_5 надав клопотання про відкладення судового розляду на іншу дату у зв'язку із погіршення стану його здоров'я, а саме підвищенням температури.

13 серпня 2019 року розгляд справи було відкладено на 16 годину 30 хвилин

10 жовтня 2019 року. Того ж дня, секретар судового засідання у телефонному режимі повідомила представника позивача ОСОБА_5 про призначення судового засідання на вказану вище дату і час, про що складено відповідну телефонограму, зареєстровану у журналі телефонограм за № 1328. Повістки про виклик у судове засідання на 10 жовтня 2019 року позивачу ОСОБА_1 чи його представнику ОСОБА_5 не направлялися.

Згідно із частиною дев`ятою статті 128 ЦПК України суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Аналіз положень зазначеної процесуальної норми дає підстави для висновку, що повідомлення учасника справи телефонограмою передбачено лише у випадках термінової необхідності, у всіх інших випадках належним повідомленням сторони у справі є направлення судової повістки.

Подібного за змістом правового висновку Верховний Суд дійшов у постанові

від 30 вересня 2020 року у справі № 175/2487/14-ц (провадження № 61-7392св20).

Зважаючи на те, що 13 серпня 2019 року розгляд справи було відкладено

на 10 жовтня 2019 року, повідомлення учасників справи про дату нового судового засідання телефонограмою є неналежним повідомленням.

Узагальнюючи наведене, необхідно дійти висновку, що за відсутності у матеріалах справи доказів належного повідомлення позивача та його представника про судове засідання, призначене на 10 жовтня 2019 року, суди дійшли помилкового висновку про наявність умов, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи наведене, оскаржувані судові рішення не можуть вважатися законними й обґрунтованими та підлягають скасуванню, з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статями 400 402 409 411 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко