Постанова

Іменем України

15 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 2208/4771/12

провадження № 61-11331св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Шеремет Олександр Вікторович,

заінтересована особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2021 року у складі судді Семенюк В. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 червня 2021року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П'єнти І. В., Талалай О. І.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог скарги і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Шеремета О. В. (далі - старший державний виконавець Шеремет О. В.) про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо нарахування заборгованості, скасування довідки-розрахунку та зобов`язання державного виконавця усунути порушення його прав.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що в провадженні Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві перебуває ВП 37176804 (виконавчий лист № 2/2208/1884/12, виданий Кам`янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області від 06 липня 2012 року). Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2012 року стягнуто з нього на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше встановленого законом мінімального розміру щомісячно, починаючи з 18 червня 2012 року і до повноліття дитини.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 квітня 2020 року у справі скасована довідка-розрахунок від 01 листопада 2019 року № Дв/32 та визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Шеремета О. В. щодо нарахування заборгованості. 15 липня 2020 року старший державний виконавець Шеремет О. В. перерахував заборгованість за аліментами відповідно до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», який суперечить постанові Хмельницького апеляційного суду від 07 квітня 2020 року, Закону України «Про виконавче провадження» та Наказу «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» від 02 квітня 2012 року № 512/5.

18 серпня 2020 року після тривалого спілкування з державним виконавцем, останній надав йому довідку-розрахунок № 37176804/32, у якій в повній мірі не враховано сплачені скаржником аліменти перераховані через АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3 , а тому вважає, що ця довідка підлягає скасуванню. Крім того, державним виконавцем не винесена постанова відповідно до частини шостої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», а як вбачається із постанови Хмельницького апеляційного суду від 07 квітня 2020 року, всі відомості про боржника державному виконавцю відомі. Якщо підсумувати всі зазначені суми у довідці-розрахунку державного виконавця, які визначені як заборгованість і фактичні суми, сплачені за квитанціями, то заборгованість зі сплати аліментів відсутня.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шеремета О. В. щодо нарахування йому заборгованості у ВП № 37176804; скасувати довідку-розрахунок від 18 серпня 2020 року № 37176804/32 та зобов`язати державного виконавця усунути порушення його прав, а саме: виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників (повідомлення про внесення відомостей від 15 квітня 2019 року), скасувати постанову від 15 квітня 2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; постанову від 15 квітня 2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; постанову від 17 квітня 2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями, метальними снарядами несмертельної дії; постанову від 15 квітня 2019 року про арешт майна боржника та зобов`язати державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ДВС Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) здійснити перерахунок заборгованості за аліментами боржника ОСОБА_1 , включивши у розрахунок заборгованості квитанції від 16 червня 2020 року № 1993-5226-5435-0319 на суму 2 010,05 грн із відміткою «на потреби дитини» та від 30 червня 2020 року № 2007-4163-4266-0588 на суму 3 015,08 грн із відміткою «на потреби дитини». У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Частково задовольняючи скаргу, суд виходив із того, що заборгованість за аліментами ОСОБА_1 у довідці-розрахунку від 18 серпня 2020 року № 37176804/32 за період із 01 березня 2013 року по 31 липня 2020 року, станом на 31 липня 2020 року існує та підлягає перерахунку державним виконавцем, шляхом включення у розрахунок заборгованості квитанції від 16 червня 2020 року № 1993-5226-5435-0319 на суму 2 010,05 грн із відміткою «на потреби дитини» та від 30 червня 2020 року № 2007-4163-4266-0588 на суму 3 015,08 грн із відміткою «на потреби дитини».

Оскільки на сьогоднішній день існує заборгованість ОСОБА_1 , то не підлягають задоволенню вимоги скаржника щодо виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників від 15 квітня 2019 року, скасування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями, метальними снарядами несмертельної дії; постанови від про арешт майна боржника.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 14 червня 2021 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи ухвалу без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що, здійснюючи розрахунок заборгованості боржника зі сплати аліментів за 2013 - 2020 роки старший державний виконавець Шеремет О. В. не в повній мірі з`ясував обставини щодо сплати ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на потреби дитини 16 червня 2020 року та 30 червня 2020 року коштів на загальну суму 5 025,13 грн. Державний виконавець правильно не врахував квитанцію від 05 липня 2020 року № 2012-3971-9556-0932 про перерахування ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 4 020,10 грн як сплату аліментів, чи заборгованості за аліментами, адже призначення цього платежу «ТСО, поповнення картки/рахунку» і стягувач заперечила зарахування цих коштів на виконання аліментних зобов`язань.

Незгода боржника зі здійсненим державним виконавцем розрахунком заборгованості за аліментами є підставою для його звернення до державного виконавця із заявою про здійснення перерахунку заборгованості, чи з позовом до суду, а не підставою для визнання дій державного виконавця неправомірними.

Такий висновок відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 343/1577/18, провадження № 61-4595ск19.

Безпідставними також є доводи апелянта щодо незаконності постанови суду першої інстанції в частині відмови у скасуванні довідки-розрахунку від 18 серпня 2020 року № 37176804/32, адже відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.Вимога скаржника про скасування довідки-розрахунку заборгованості за аліментами становить самостійну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача про захист невизнаного, порушеного чи оспореного права або інтересу, яка підпадає під цивільну юрисдикцію. Скаржник, звернувшись із вимогами про зобов`язання скасування довідки-розрахунку заборгованості по сплаті аліментів не врахував, що в порядку оскарження дій державного виконавця, такий спосіб захисту порушеного права не передбачено.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У липні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2021року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 червня 2021року, в якій просить скасувати частково ухвалу суду першої інстанції, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу для розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У своїй касаційній скарзі вказує на те, що зобов`язуючи своїм рішенням державного виконавця вчинити певні дії щодо перерахунку заборгованості по аліментам, суд не визнає дії останнього неправомірними та не скасовує довідку-розрахунок. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, порушено їхні права чи свободи.

Інші учасники справи своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися.

Позиція Верховного Суду

Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

За змістом статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції - зміні.

Обставини, встановлені судами

Рішенням Кам`янець-Подільського міскрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2012 року з ОСОБА_1 стягнуто на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше встановленого законом мінімального розміру (на той час 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) щомісячно, починаючи з 18 червня 2012 року.

На виконання вказаного рішення Кам`янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області 06 липня 2012 року виданий виконавчий лист № 2/2208/1884/12, що перебуває на виконанні в Шевченківському РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) (ВП 37176804).

15 квітня 2019 року постановою старшого державного виконавця Шеремета О. В. встановлено тимчасове обмеження для ОСОБА_1 у праві виїзді за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Цього ж дня накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_1

15 квітня 2019 року ОСОБА_1 внесено до Єдиного реєстру боржників, згідно з повідомленням старшого державного виконавця Шеремета О. В. № 37176804/32.

Постановою старшого державного виконавця Шеремета О. В. від 17 квітня 2019 року встановлено тимчасове обмеження для ОСОБА_1 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі за виконавчим листом № 2/2208/1884/12, виданим 06 липня 2012 року.

Відповідно до довідки-розрахунку від 18 серпня 2020 року № 37176804/32 заборгованість ОСОБА_1 за аліментами за період із 01 березня 2013 року по 31 липня 2020 року, станом на 01 березня 2013 року відсутня, а станом на 31 липня 2020 року складає 9 334,00 грн

Суд апеляційної інстанції, залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, серед іншого, вказав на те, що незгода боржника зі здійсненим державним виконавцем розрахунком заборгованості по аліментам є підставою для його звернення до державного виконавця із заявою про здійснення перерахунку заборгованості, чи з позовом до суду, а не підставою для визнання дій державного виконавця неправомірними. Вимога скаржника про скасування довідки-розрахунку заборгованості по аліментам становить самостійну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача про захист невизнаного, порушеного чи оспореного права або інтересу, яка підпадає під цивільну юрисдикцію. Скаржник, звернувшись із вимогами про зобов`язання скасування довідки-розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, не врахував, що в порядку оскарження дій державного виконавця, такий спосіб захисту порушеного права не передбачено.

Проте повною мірою Верховний Суд не може погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до статті 448 ЦПК України, статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Гарантією прав фізичних та юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Частиною восьмою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскільки заявник звернувся до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на дії державного виконавця щодо розрахунку аліментів у порядку контролю за виконанням судового рішення, то такий спір може розглядатися у порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, що передбачений розділом VIIЦПК України.

До подібних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 29 серпня 2018 року у справі № 201/10328/16-ц, провадження № 14-192цс18; від 27 листопада 2019 року у справі № 201/10329/16-ц, провадження № 14-496цс19.

Зазначене також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду у постанові від 05 серпня 2020 року у справі № 464/6206/18, провадження № 61-18142св19.

Тобто, у вказаній категорії справ стягувач (боржник) вправі обирати спосіб судового захисту: або оскаржувати дії державного виконавця, або пред`являти позов на загальних підставах.

Отже, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів підлягають вирішенню судом лише у порядку позовного провадження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновком суду першої інстанції про зобов`язання ДВС Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) здійснити перерахунок заборгованості за аліментами боржника ОСОБА_1 , шляхом включення в розрахунок заборгованості квитанцій на суму 2 010,05 грн та 3 015,08 грн, помилково вказав на те, що ефективним способом захисту прав боржника є звернення до суду із позовом, або із заявою до державного виконавця щодо визначення розміру заборгованості по аліментах.

Враховуючи те, що фактично суд апеляційної інстанції погодився із тим, що державний виконавець зобов`язаний здійснити перерахунок заборгованості по аліментам боржника за скаргою на дії виконавця, шляхом включення сум, сплачених ним на користь стягувача аліментів, тому суд апеляційної інстанції дійшов суперечливого висновку про те, що ефективним способом захисту прав боржника є звернення до суду із позовом, або із заявою до державного виконавця щодо визначення розміру заборгованості по аліментах. У зв`язку з наведеним, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни мотивів постанови суду апеляційної інстанції шляхом викладення її у редакції цієї постанови.

Доводи заявника про те, що суди безпідставно та необґрунтовано відмовив у зарахуванні сплати ним аліментів на суму 4 020,10 грн, не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки суд касаційної інстанції не здійснює оцінку нових доказів, не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Щодо скасування довідки-рахунку

За вимогами статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі, зокрема, надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи-підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини тринадцятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Враховуючи те, що довідка-розрахунок від 18 серпня 2020 року № 37176804/32 відповідно до викладених вище вимог закону втратила чинність 19 вересня 2020 року, тому її скасування судовим рішенням не є ефективним способом захисту, оскільки не призведе до поновлення порушених прав заявника.

При цьому Верховний Суд враховує, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши факт сплати ОСОБА_1 у рахунок аліментів 16 червня 2020 року суми 2 010,05 грн та 30 червня 2020 року суми 3 015,08 грн, зобов`язав державну виконавчу службу здійснити перерахунок заборгованості по аліментам з урахуванням цих оплат, що є достатнім для захисту прав боржника. У зв`язку з виконанням судового рішення щодо здійснення перерахунку заборгованості, державним виконавцем буде сформовано нову довідку-розрахунок, у якій відображатиметься актуальна інформація щодо наявності (відсутності) заборгованості зі сплати аліментів на день її складання.

Щодо вимог заявника про скасування обтяжень, застосованих до боржника у виконавчому провадженні, то Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для їх скасування за наявності заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:

1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Оскільки включення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників, прийняття постанов про: встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями, метальними снарядами несмертельної дії; арешт майна боржника відбулося у квітні 2019 року, тобто до сплати ОСОБА_1 аліментів 16 червня 2020 року у сумі 2 010,05 грн та 30 червня 2020 року у сумі 3 015,08 грн, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для скасування вказаних постанов.

ОСОБА_1 в обґрунтування вимог своєї скарги не надав доказів про те, що сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів не перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, що у свою чергу є підставою для збереження обмежень, застосованих державним виконавцем.

У пункті 3 частини першої статті 409 ЦПК Українипередбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги наділений правом змінити рішення.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 412 ЦПК Українисуд змінює рішення, якщо воно переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись статтями 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 червня 2021 року змінити, викласти її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. У іншій частині постанову апеляційного суду залишити без з мін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко