ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 року

м. Київ

справа № 226/1128/24

провадження № 61-14255св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргуприватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на постанову Дніпровського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О.,

від 08 жовтня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (далі - ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське») про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок травми на виробництві.

2. Позов ОСОБА_1 мотивований тим, що у період з 13 лютого

2012 року по 15 березня 2023 року він перебував у трудових відносинах із відповідачем та працював гірником з ремонту гірничих виробок.

3. 05 вересня 2022 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого отримано травму - закритий компресійних перелом

Д-4 хребта з больовим синдромом, забій поперекового відділу хребта, про що складений та затверджений Акт за формою Н-1/п від 14 вересня 2022 року.

4. 13 лютого 2023 року міжрайонною травматологічною МСЕК

м. Покровська йому вперше встановлено 40 % втрати працездатності та

ІІІ групу інвалідності з 13 лютого 2023 року по 01 березня 2024 року, з датою переогляду 13 лютого 2024 року.

5. 29 лютого 2024 року міжрайонна травматологічна МСЕК м. Покровська під час повторного огляду встановила йому 40 % втрати працездатності та

ІІІ групу інвалідності на строк до 01 березня 2026.

6. Позивач зазначав, що згідно з медичними документами йому протипоказана праця з фізичним навантаженням, вимушене положення тулубу, підземні умови роботи. Рекомендовано спостереження неврологом, травматологом, хірургом.

7. Посилаючись на те, що внаслідок отриманої травми йому заподіяна моральна шкода, протягом тривалого часу він відчуває фізичні страждання, обумовлені важкістю хвороби, психологічний дискомфорт і значне порушення душевного спокою, окрім втрати професії не може проводити побутові роботи та вимушений звертатися за допомогою до сторонніх осіб, що завдає йому додаткових незручностей та витрат, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача 1 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 04 липня 2024 року позов задоволено частково, стягнуто з ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, 28 000 грн з урахуванням податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

9. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд керувався положеннями статей 153 237-1 КЗпП України та виходив з того, що наявність небезпечних умов праці встановлена актом розслідування нещасного випадку.

10. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції врахував характер, обсяг, тривалість завданих позивачу страждань, а також наявність встановленого в діях ОСОБА_1 порушення правил безпеки праці.

11. При цьому суд врахував положення Закону України № 466-ІХ від 16 січня 2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», яким внесено зміни до статті 164 ПК України (норма набрала чинності з 23 травня 2020 року), згідно з якою до загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків включається відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі визначеному законом

(п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 ПК України).

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

12. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом

Сакуном В. А., задоволено частково. Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 04 липня 2024 року в частині розміру стягнутої моральної шкоди з ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 з утриманням податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів змінено, шляхом збільшення із 28 000 грн до 120 000 грн, який вирішено стягнути без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. В іншій частині рішення Димитровського міського суду Донецької області від 04 липня 2024 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

13. Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вважав, що визначений міським судом розмір відшкодування моральної шкоди не відповідає характеру завданої позивачу шкоди, критеріям розумності, виваженості і справедливості.

14. Суд констатував, що ОСОБА_1 встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 40 %, та встановлено інвалідність. Це тягне за собою невідворотні зміни як у професійному, так і у буденному житті позивача. Справедливим суд вважав відшкодування моральної шкоди в сумі 120 000 грн.

15. Також апеляційний суд зазначив, що як до 23 травня 2020 року, так і чинним податковим законодавством передбачено, що стягнуті на підставі судового рішення суми на відшкодування шкоди життю та здоров`ю не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. У касаційній скарзі ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

17. У жовтні 2024 року ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» подало касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року.

18. Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у грудні 2024 року надійшли до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

19. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає

пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Об`єднаної Палати

Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 212/3137/17, а також постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16, від 07 жовтня 2020 року у справі № 523/14396/19, від 03 серпня 2022 року

у справі № 607/11755/20.

20. Касаційна скарга мотивована тим, що стягнувши з відповідача моральну шкоду, спричинену нещасним випадком на виробництві, з формулюванням «без утримання податку з доходу фізичних осіб», апеляційний суд не застосував підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, підпункт 162.1.3 пункту 162.1 статті

162 та підпункт 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України, статті 6 19 Конституції України. На думку заявника, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що сума відшкодування моральної шкоди, стягнута з роботодавця на користь працівника на підставі судового рішення, підлягає оподаткуванню.

21. Вказує, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що саме ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» є винним у його травмі, не навівши організаційних, технічних та інших порушень з боку відповідача.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Обставини справи, встановлені судами

22. ОСОБА_1 з 13 лютого 2012 року по 15 березня 2023 року перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське».

23. 05 вересня 2022 о 21.30 год з ОСОБА_1 при виконанні трудових обов`язків стався нещасний випадок, внаслідок якого отримано травму - закритий компресійних перелом Д-4 хребта з больовим синдромом, забій поперекового відділу хребта. Нещасний випадок визнано пов`язаним із виробництвом про що складено Акт Н-1/П розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії.

24. Згідно наказу від 15 березня 2023 року № 597-к позивач був звільнений з роботи на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров`я.

25. Відповідно до пункту 5 Акта Н-1/П розслідування нещасного випадку, що стався 05 вересня 2022 року об 21.30 год. із ОСОБА_1 , основною причиною настання нещасного випадку визначена особиста необережність потерпілого.

26. Відповідно до виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3746 - 481, № 6710 - 869 у періоди з 14 липня 2023 року по 24 липня 2023 року, 14 грудня 2023 року по 22 грудня 2023 року позивач звертався до лікарів амбулаторно зі скаргами на болі в грудному відділі хребта.

27. Згідно з довідкою міжрайонної травматологічної МСЕК м. Покровська

від 13 лютого 2023 ОСОБА_1 за наслідками трудового каліцтва, первинно визначено третю групу інвалідності, 40 % втрати професійної працездатності на строк до 01 березня 2024 року із датою переогляду 13 лютого 2024 року. Рекомендовано медикаментозне та оперативне лікування.

28. Відповідно до довідки міжрайонної травматологічної МСЕК

м. Покровська від 29 лютого 2024 ОСОБА_1 за наслідками трудового каліцтва, повторно визначено третю групу інвалідності, 40 % втрати професійної працездатності, на строк до 01 березня 2026 року, з датою переогляду 29 лютого 2026 року.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

29. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

30. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

31. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

32. Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

33. Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

34. Згідно з частинами першою та п`ятою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

35. Відповідно до частини першої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

36. Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

37. Відповідно до статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

38. Відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (стаття 237-1 КЗпП України).

39. У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

40. У справі, яка переглядається, суди встановили, що 05 вересня 2022 року о 21.30 год з ОСОБА_1 при виконанні трудових обов`язків стався нещасний випадок, внаслідок якого отримано травму - закритий компресійних перелом Д-4 хребта з больовим синдромом, забій поперекового відділу хребта. Нещасний випадок визнано пов`язаним із виробництвом.

41. Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій правильно врахували, що внаслідок нещасного випадку на виробництві позивач отримав ушкодження здоров`я, втратив професійну працездатністьу розмірі 40 %, визнаний особою з інвалідністю. Вказані обставини зумовили завдання фізичних та душевних страждань, вимушені зміни у житті позивача та необхідність докладати додаткові зусилля для організації свого життя. Крім того, після нещасного випадку позивач був звільнений з роботи у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров`я.

42. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про доведеність факту завдання позивачу, зокрема, втрат немайнового характеру та обов`язку відповідача компенсувати ці втрати.

43. З доводів касаційної скарги вбачається, що ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» не погоджується з розміром моральної шкоди, визначеної судом апеляційної інстанції, а також з порядком стягнення цієї шкоди, а саме її стягнення без утримання податку з доходів фізичних осіб.

44. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

45. У Рішенні Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року

№ 1-9/2004 у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» зазначено, що моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

46. У пунктах 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України

від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

47. Гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

48. Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду

від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20, від 23 листопада 2022 року у справі № 686/13188/21, від 19 квітня 2023 року у справі № 336/10216/21.

49. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19).

50. Таким чином розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

51. Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

52. За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

53. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

54. Апеляційний суд в межах своєї компетенції оцінив надані сторонами докази і з урахуванням встановлених обставин, а також принципів розумності та справедливості визначив розмір відшкодування завданої

ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 120 000 грн.

55. Колегія суддів не вбачає підстав для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди, визначеної апеляційним судом, а доводи касаційної скарги в цій частині переважно спрямовані на необхідність переоцінки доказів Верховним Судом, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції визначених статтею 400 ЦПК України.

56. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

57. Щодо застосування норм ПК України у подібних правовідносинах практика Верховного Суду є усталеною.

58. Так, в постанові від 25 січня 2023 року у справі № 598/438/21 Верховний Суд констатував, що як до 23 травня 2020 року, так і чинним податковим законодавством передбачено, що стягнуті за рішенням суду суми на відшкодування шкоди життю та здоров`ю не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, що узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду

від 25 липня 2018 року у справі № 180/683/13, від 05 червня 2019 року у справі № 227/130/14-ц, від 03 червня 2021 року у справі № 180/407/20. Тому суд дійшов правильного висновку про те, що сума відшкодування моральної шкоди, завданої життю та здоров`ю, не підлягає оподаткуванню.

59. Ці висновки застосовані Верховним Судом у постановах від 17 грудня 2024 року в справі № 243/861/23, від 06 січня 2025 року в справі № 212/4843/24, від 18 березня 2025 року в справі № 235/3132/24, від 14 квітня 2025 року в справі № 215/199/24.

60. Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє відповідні доводи касаційної скарги.

61. З урахуванням встановлених обставин висновки апеляційного суду по суті вирішення спору не суперечать висновкам Верховного Суду у постановах від 15 червня 2020 року у справі № 212/3137/17, від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16, від 07 жовтня 2020 року у справі № 523/14396/19,

від 03 серпня 2022 року у справі № 607/11755/20, на які заявник посилався у касаційній скарзі.

62. Постанова апеляційного суду є достатньо вмотивованою та містить висновки щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

63. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що апеляційний суд ухвалив оскаржене судове рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников