ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року

м. Київ

справа №2340/4018/18

касаційне провадження № К/9901/10810/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 (головуючий суддя - Вівдиченко Т.Р., судді - Ганечко О.М., Кузьмишина О.М.) у справі за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до Фермерського господарства "Юг-Агрострім" про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, -

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Черкаській області (далі - позивач, Управління, контролюючий орган) звернулось до суду з позовом до Фермерського господарства "Юг-Агрострім" (далі - відповідач, Підприємство, платник), в якому просило застосувати арешт коштів на рахунках платника податків.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Управління послалося на те, що платник не допустив посадових осіб позивача до проведення перевірки, про що складені відповідні акти та відповідно до пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби, обґрунтованість якого повинна бути підтверджена адміністративним судом.

Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 15.11.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019, у задоволенні позову відмовив.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що відсутність встановленого факту відмови відповідача від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до її проведення, унеможливлює застосування до нього адміністративного арешту коштів на рахунках. Ненадання платником документів в повному обсязі для проведення перевірки не є підставою для звернення до суду з позовом про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

Позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення суду апеляційної інстанції, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуально права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Скаржник у касаційній скарзі посилається на неврахування судом апеляційної інстанції ненадання платником до перевірки у повному обсязі документів фінансово-господарської діяльності Підприємства, не допущення службових осіб податкового органу до проведення перевірки та відповідно до пункту 94.1, підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України кошти на рахунку платника податків мають бути арештовані за рішенням суду.

В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, скаржник фактично викладає обставини, якими він керувався під час подання позову.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.05.2019 відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити його без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 2024.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій установили, що наказом Головного управління ДФС у Черкаській області від 27.06.2018 №1180, у зв`язку з надходженням скарги від 08.06.2018 (вх. ГУ ДФС у Черкаській області від 15.06.2018 №Г/125/7), на підставі підпункту 78.1.13 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) призначено документальну позапланову виїзну перевірку відповідача, з питань перевірки інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, в тому числі не укладення податковим агентом трудових відносин з найманими особами згідно із законодавством за період здійснення господарської діяльності з 01.07.2015 по 13.07.2018, яку провести у період з 09.07.2018 по 13.07.2018.

На підставі вказаного наказу, службовій особі податкового органу Мертокану В.В. видано направлення на перевірку від 27.06.2018 №1088/23-00-13-0409.

Копію наказу про проведення перевірки від 27.06.2018 №1180 вручено під розписку бухгалтеру Підприємства ОСОБА_2 та ознайомлено її з направленням на проведення перевірки від 27.06.2018 №1088/23-00-13-0409.

З метою проведення перевірки, головним державним інспектором Меркотаном В.В. надавались під підпис бухгалтеру Підприємства ОСОБА_2 запити про надання документів №1 від 09.07.2018, №2 від 10.07.2018, №3 від 11.07.2018.

На вказаних запитах бухгалтером Підприємства ОСОБА_2 вчинено записи про неможливість надання документів для перевірки, у зв`язку з відсутністю голови Підприємства, внаслідок чого головним державним інспектором Меркотаном В.В. складено відповідні акти від 10.07.2018 №622/23-00-13-02-14/40602397, №626/23-00-13-02-14/40602397, 627/23-00-13-02-14/40602397, №628/23-00-13-02-14/40602397, з якими бухгалтер Підприємства ОСОБА_2 ознайомлена під підпис.

Підприємство листом від 09.07.2018 №18 за підписом бухгалтера Підприємства ОСОБА_2 повідомило податковий орган про неможливість проведення перевірки, у зв`язку з перебуванням голови Підприємства у відрядженні.

У зв`язку з відмовою від проведення документальної позапланової виїзної перевірки, головним державним інспектором Меркотаном В.В. складено відповідний акт від 13.07.2018 №631/23-00-13-0214/40602397.

Відповідач від отримання даного акта відмовився, про що, у відповідності до вимог статті 81 ПК України, складено акт від 13.07.02018 №632/23-00-13-0214/40602397.

На підставі звернення начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Черкаській області від 16.07.2018 №29950/23-00-13-04, рішенням начальника Головного управління ДФС у Черкаській області від 16.07.2018 №29954/23-00-13-04 застосовано умовний адміністративний арешт (всього рухомого та нерухомого) майна платника податків.

У зв`язку із цим, позивач звернувся до суду з позовом про обґрунтованість застосування арешту коштів на рахунках фермерського господарства Підприємства, посилаючись на протиправність дій відповідача в частині не допуску посадовою особою Підприємства до проведення перевірки.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи Верховний Суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Загальна процедура та підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені положеннями статті 94 ПК України.

Підпунктом 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України визначено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Підпунктами 20.1.31, 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень; звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Арешт майна на підставі пункту 94.2 статті 94 ПК України може бути застосовано, якщо з`ясовується, зокрема, одна з таких обставин як відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до її проведення.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

З системного аналізу наведених норм ПК України Верховний Суд дійшов до висновку, що однією з підстав для звернення до суду з позовом про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків, є встановлення факту його відмови від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до її проведення.

Верховний Суд враховує встановлення судами попередніх інстанцій, що сторонами не заперечувалася правомірність призначення та проведення перевірки, в тому числі факт отримання наказу про проведення перевірки та направлення на перевірку.

Судами також установлено, що платником податків у повному обсязі не надано податковому органу первинні бухгалтерські документи, що підтверджується відповідними актами про ненадання документів, які складались посадовими особами позивача.

Факт ненадання документів, які вимагались позивачем, слугував підставою для складення акта про неможливість проведення позапланової перевірки Підприємства, у якому зазначено, що оскільки посадовими особами відповідача не надано в повному обсязі бухгалтерські та інші документи, про що складені відповідні акти, тому провести виїзну документальну перевірку відповідача не має можливості.

Водночас, як установлено судовими інстанціями, бухгалтер Підприємства повідомив контролюючий орган про неможливість надання витребуваних документів з підстав знаходження керівника Підприємства у відрядженні.

З посадової інструкції бухгалтера, затвердженою керівником Підприємства від 20.10.2016, вбачається, що ОСОБА_2 є бухгалтером Підприємства, до посадових обов`язків, якої не входять повноваження що представництва Підприємства, а так само організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов`язків.

Бухгалтера Підприємства керівником цього Підприємства не було уповноважено на представництво цього Підприємства у відносинах із контролюючими органами, податкова та фінансова звітність подається до податкового органу за підписом керівника Підприємства Короткова Ю.Г.

В матеріалах справи наявна довідка голови Підприємства Короткова Ю.Г., яка містить відомості про відсутність будь-якого документу (наказу, довіреності тощо), яким би на бухгалтера були покладені інші обов`язки, окрім тих, що регламентовані її посадовою інструкцією. Довіреність на отримання наказу про призначення податкової перевірки бухгалтером, головою господарства або ж іншою особою - не видавалася.

Зазначене свідчить про відсутність у ОСОБА_2 як бухгалтера Підприємства доступу до документів, запит щодо яких здійснено податковим органом. До посадових обов`язків бухгалтера Підприємства не входять повноваження щодо представництва цього Підприємства, вона не наділена організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими обов`язками, що також підтверджується наявною в матеріалах справи посадовою інструкцією бухгалтера, затвердженою керівником фермерського господарства від 20.10.2016.

Відсутність встановленого факту відмови Підприємства від проведення позапланової документальної перевірки або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до її проведення, унеможливлює застосування до нього адміністративного арешту коштів на рахунках.

Таким чином, доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у судових рішеннях попередніх інстанцій, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 КАС України).

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому, касаційну скаргу позивача слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341 349 350 355 356 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк