ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2022 року
м. Київ
справа № 2340/4232/18
касаційне провадження № К/9901/13664/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року (головуючий суддя - Тимошенко В.П.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Шурко О.І.; судді - Василенко Я.М, Кузьменко В.В.)
у справі № 2340/4232/18
за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2018 року Головне управління ДФС у Черкаській області (далі - ГУ ДФС у Черкаській області; позивач; контролюючий орган) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; відповідач; платник) про стягнення податкового боргу в розмірі 207441,01 грн.
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 06 лютого 2019 року в задоволенні позову відмовив повністю.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДФС у Черкаській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а жодних відомостей про зміну своєї податкової адреси відповідач до контролюючого органу не подавала.
Верховний Суд ухвалою від 12 червня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Черкаській області.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктами 42.1, 42.2 статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
У справі, яка розглядається, судами з`ясовано, що податкові повідомлення-рішення від 04 квітня 2018 року № 0042321302 і від 04 квітня 2018 року № 0042371302, на підставі яких виник податковий борг у розмірі 207441,01 грн, а також податкова вимога від 14 червня 2018 року № 41089-17 направлялися позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , та повернулися з відділення поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Натомість, згідно з інформацією, наданою на запит суду першої інстанції Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління державної міграційної служби в Черкаській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 10 грудня 2003 року зареєстрована за адресо: АДРЕСА_2 .
Крім того, Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради на запит Черкаського окружного адміністративного суду щодо встановлення місця проживання відповідача листом від 12 грудня 2018 року № 23098-01-10 повідомив, що станом на 12 грудня 2018 року відповідно до адресної картки особи за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться ні зареєстрованою, ні з знятою з реєстрації.
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли цілком обґрунтованого висновку, що податкові повідомлення-рішення від 04 квітня 2018 року № 0042321302 і від 04 квітня 2018 року № 0042371302, а також податкова вимога від 14 червня 2018 року № 41089-17 направлялися контролюючим органом із порушенням наведених законодавчих норм та не можуть вважатися надісланими (врученими) відповідачу, що, відповідно, виключає підстави для задоволення позову про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДФС у Черкаській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341 343 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова