№ 234/10389/15-ц - Судова практика України

Постанова

Іменем України

25 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 234/10389/15-ц

провадження № 61-14080св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 12 липня 2017 року у складі судді Бакуменко А. В. та постанову апеляційного суду Донецької області від 17 січня 2018 року у складі колегії суддів: Гапонова А. В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання договору підряду та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що 01 вересня 2014 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір підряду № 01-09/14 з будівництва будинку, проте через систематичне порушення відповідачем умов вказаного договору, зокрема, пунктів 3.2, 3.3, 5.4-5.6 та 6.1, виникла затримка виконання зобов`язань по договору.

Уточнивши позовні вимоги в ході розгляду справи, ОСОБА_1 просив розірвати договір підряду № 01-09/14 від 01 вересня 2014 року; внести зміни у договір підряду щодо збільшення його ціни на суму 113 076,60 грн, стягнути з відповідача на його користь понесені матеріальні збитки в розмірі 65 850,68 грн та штраф у розмірі 4 025 грн, моральну шкоду в розмірі 20 000 грн та судові витрати, а також внести зміни у договір підряду № 01-09/14 щодо збільшення його вартості на суму 78 000,00 грн.

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом про розірвання договору підряду та стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Зустрічний позов мотивовано тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору підряду № 01-09/14, весь обсяг робіт за договором підрядник зобов`язався виконати протягом 60 календарних днів від дати підписання договору, а відповідно до пункту 2.2 договору, після отримання 50 % передплати, ціна матеріалів і вартість робіт за договором змінам не підлягають.

Позивач за зустрічним позовом вказував, що ним було сплачено на користь ОСОБА_1 322 000,00 грн, що складає загальну вартість робіт та матеріалу за договором. Крім того він оплатив 10 днів проживання та харчування робітникам. Проте ОСОБА_1 відмовився поставити за місцем будівництва третю машину з матеріалами, повідомивши його в телефонному режимі про необхідність доплатити 78 000,00 грн, оскільки збільшилась вартість будівництва, проте жодних документів на підтвердження вказаних обставин не надав.

З огляду на вказане, ОСОБА_2 просив суд стягнути із ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 128 800,00 грн, штраф у сумі 16 100,00 грн та моральну шкоду в сумі 50 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 12 липня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано договір підряду № 01-09/14 з будівництва будинку, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 128 800,00 грн та штраф в сумі 16 100,00 грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

Частково задовольняючи первісний та зустрічний позови, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 порушив умови договору підряду, а саме не виконав свої зобов`язання у строк, визначений договором, а також не повідомив замовника робіт ОСОБА_2 про збільшення вартості робіт.

Додатковим рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 04 жовтня 2017 року вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Донецької області від 17 січня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 12 липня 2017 року в частині задоволення позовних вимог змінено, стягнено зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 зайве сплачені кошти по договору підряду № 01-09/14 від 01 вересня 2014 року у розмірі 62 854,40 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті будівельно-технічної експертизи у розмірі 18 291,50 грн. В іншій частині рішення Краматорського міського суду Донецької області від 12 липня 2017 року та додаткове рішення цього ж суду від 04 жовтня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції, врахував висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи № 204/05-16 від 18 червня 2016 року, відповідно до якого початок відліку строку виконання підрядником своїх зобов`язань за договором пов`язаний з підписанням всіх додатків до договору, в тому числі й додатку 4, який сторонами не підписаний, а тому неможливо встановити дату початку виконання робіт і, відповідно, дату закінчення виконання робіт, а тому відсутні правові підстави для стягнення штрафу за прострочення виконання робіт по договору. Крім того, враховуючи, що ступінь готовності об`єкту може складати 80,48%, а його загальна вартість становить 322 000,00 грн, апеляційний суд дійшов висновку, що із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачені 19,52 % вартості будівництва, що становить 62 854,40 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У березні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні його позовних вимог щодо внесення змін у договір підряду шляхом збільшення його ціни на суму 113 076,60 грн, стягнення з ОСОБА_2 на його користь матеріальних збитків у розмірі 65 850,68 грн та неустойки в розмірі 4 025,00 грн, а також моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн, та в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_2 62 854,40 грн. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили повну оплату ОСОБА_2 вартості робіт за договором у розмірі 322 000,00 грн, оскільки на підтвердження вказаних обставин відповідач надав квитанції лише на суму 287 075,96 грн. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статті 844 ЦК України, оскільки між сторонами не складався та не узгоджувався кошторис, а ціна договору була погоджена станом на 01 вересня 2014 року. Крім того, суди не визначилися з причинами і наслідками непідписання сторонами додатку 4 до договору, порушенням відповідачем строку оплати чергової суми, передбаченої пунктом 3.2 договору, а також не надали оцінки діям відповідача щодо фактичної односторонньої відмови від виконання умов договору та доводам позивача щодо завдання йому моральної шкоди, яку він оцінив у 20 000,00 грн; не надали належної оцінки його доводам щодо вирішення відводу судді Бакуменко А. В.

Відзив до суду касаційної інстанції не поданий

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 234/10389/15-ц з Краматорського міського суду Донецької області. Зупинено виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 12 липня 2017 року та постанови апеляційного суду Донецької області від 17 січня 2018 року до закінчення касаційного провадження.

У квітні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір підряду № 01-09/14 від 01 вересня 2014 року з будівництва будинку (монтаж коробки дерев`яного будинку), відповідно до пункту 2.1 якого загальна вартість робіт та матеріалу за договором визначена на підставі «Протоколу погодження договірної ціни» (додаток 1) та складає 322 000,00 грн за зруб будинку відповідно до Технічного завдання з ескізами будинку (додаток 2 «Архітектурний проект»).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що після отримання 50% передоплати, ціна матеріалів і вартість робіт за цим договором змінам не підлягають.

02 вересня 2014 року ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_1 50% вартості будинку в сумі 161 000,00 грн.

Згідно з пунктом 4.1 договору весь обсяг робіт за договором підрядник зобов`язується виконати протягом 60 календарних днів від дати підписання всіх додатків до договору.

Судами встановлено, що всі документи, що стосуються договору, були підписані сторонами 01 вересня 2014 року, тобто строк виконання договору спливав 01 грудня 2014 року.

Згідно з договором підряду № 17-04/15 від 17 квітня 2015 року ОСОБА_1 уклав договір з монтажною бригадою, предметом якого є будівництво дерев`яного будинку з оциліндрованого брусу діаметром 240 мм на підготовленому фундаменті, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Висновком експерта судової будівельно-технічної експертизи № 204/05-16 від 18 червня 2016 року встановлено, що відповідно до умов пункту 4.1 договору підряду № 01-09/14 від 01 вересня 2014 року початок відліку строку виконання підрядником своїх зобов`язань за договором пов`язаний з підписанням всіх додатків до договору, в тому числі і додатку 4, однак такий сторонами підписаний не був. Ступінь готовності, до якого підрядник ФОП ОСОБА_1 міг довести об`єкт, що є предметом договору підряду №01-09/14 від 01 вересня 2014 року, може складати 80,48%.

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частинами, першою - третьою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За статтею 843 ЦК України у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення. Отже, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та його невід`ємною частиною (стаття 844 цього Кодексу).

Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи № 204/05-16 від 18 червня 2016 року початок відліку строку виконання підрядником своїх зобов`язань за договором пов`язаний з підписанням всіх додатків до договору, в тому числі й додатку 4, проте такий сторонами не підписаний.

З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що неможливо встановити дату початку виконання робіт і, відповідно, дату закінчення виконання робіт, а тому відсутні правові підстави для стягнення зі ОСОБА_1 штрафу за прострочення виконання робіт по договору.

Крім того, вказаним висновком експерта встановлено, що ступінь готовності, до якого підрядник ФОП ОСОБА_1 міг довести об`єкт, що є предметом договору підряду №01-09/14 від 01 вересня 2014 року, може складати 80,48%.

Враховуючи, що ступінь готовності об`єкту може складати 80,48%, а його загальна вартість становить 322 000,00 грн, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачені останнім 19,52 % вартості будівництва, що становить 62 854,40 грн.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи ОСОБА_1 щодо повідомлення ОСОБА_2 про збільшення ціни будівництва, оскільки такі не містять підпису ОСОБА_2 і відсутні будь-які докази на підтвердження, що він з ними ознайомлювався та погоджував їх.

Також вмотивовано відхилено й вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди як необґрунтовані та безпідставні.

Доводи ОСОБА_1 щодо неналежного розгляду його клопотання про відвід судді Бакуменко А. В. спростовуються ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 22 грудня 2016 року, якою у задоволенні заявленого представником позивача ОСОБА_3 клопотання про відвід судді Бакуменко А. В. відмовлено.

Інші доводи, наведені на обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині, яка не змінена судом апеляційної інстанції, та постанову апеляційного суду - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Частиною третьою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанцій у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ураховуючи, що ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2018 року зупинено виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 12 липня 2017 року та постанови апеляційного суду Донецької області від 17 січня 2018 року до закінчення касаційного провадження, касаційне провадження у справі закінчено, тому виконання вказаних рішень суду підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400 401 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 12 липня 2017 року в частині, яка не змінена постановою апеляційного суду, та постанову апеляційного суду Донецької області від 17 січня 2018 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 12 липня 2017 року та постанови апеляційного суду Донецької області від 17 січня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. С. Жданова А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко