ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2020 року
м. Київ
справа № 234/5040/17
провадження № 61-27496 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Моргасюка Сергія Олександровича, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 13 грудня 2017 року у складі судді Михальченко А. О. та постанову апеляційного суду Донецької області від 27 березня 2018 року у складі колегії суддів Мірути О. А., Жданової В. С., Хейло Я. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
05 квітня 2017 року ТОВ «ТБ «Амстор» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності та витребування автомобіля моделі «Skoda Superb» сірого кольору, 2007 року випуску, номер кузову НОМЕР_2, VIN НОМЕР_3 із чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що йому на праві приватної власності належать легкові транспортні засоби, однак у січні 2015 року частина з них була незаконно відчужена по підробленим документам, зокрема і вищезазначений автомобіль.
Слідчим відділом ГУ НП України в Дніпропетровській області на підставі звернення ТОВ «ТБ «Амстор» розпочате кримінальне провадження № 12014040000000109 щодо незаконного заволодіння транспортними засобами за ознаками злочинів, передбачених статтями 191 357 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 13 грудня 2017 року позов ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння залишено без задоволення.
Суд першої інстанції виходив із того, що укладений між ТОВ «ТБ «Амстор» та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу автомобіля є оспорюваним правочином, його нікчемність прямо не встановлена законом, тому суд може застосувати наслідки недійсності правочину лише після встановлення недійсності цього договору рішенням суду. Позовних вимог про визнання недійсним договору позивач не заявляв.
Позивач обрав неналежний спосіб захисту, оскільки витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Донецької області від 27 березня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» залишено без задоволення, рішення Краматорського міського суду Донецької області від 13 грудня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що при розгляді справи суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини, які мають значення у справі, та не допустив порушення норм матеріального і процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У травні 2018 року адвокат Моргасюк С. О., який діє в інтересах ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Позивач зазначає, що довідка-рахунок є не договором купівлі-продажу, а документом, що підтверджує факт придбання автомобіля та за своїм змістом не свідчить про будь-яке волевиявлення власника під час відчуження автотранспортного засобу.
Вважає, що належний позивачу автомобіль вибув із його власності поза волею позивача внаслідок учинення діяння, що містить ознаки злочину.
Зазначає, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача на підставі статтей 387 388 ЦК України.
Заперечення/відзив на касаційну скаргу
У липні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на дану касаційну скаргу від адвоката Мамедова Т. К., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у якому представник відповідача просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Зазначає, що довідка-рахунок виконує функції договору купівлі-продажу автотранспортного засобу, підтверджує його реалізацію і перехід права власності на нього від продавця до покупця, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу автомобіля.
Вважає, що відсутність у позивача права власності на спірний автомобіль, відсутність факту його невизнання або оспорювання відповідачем, наявність між сторонами зобов`язальних (договірних) правовідносин виключає можливість застосування такого способу захисту прав як визнання права власності на майно.
Стверджує, що реєстраційні картки транспортного засобу МРЕВ не є належними та допустимими доказами існування у позивача права власності на спірний автомобіль.
Зазначає, що відповідач отримала право власності на автомобіль на підставі договору купівлі-продажу, дійсність якого не спростована у судовому порядку, а перевищення повноважень представника, який діє від імені власника, не є відчуженням майна особою, яка не має права його відчужувати, що виключає можливість застосування способу захисту, передбаченого статтями 387 388 ЦК України.
Стверджує, що наявність існування в ЄРДР запису про кримінальне провадження без обвинувального вироку не є належним доказом вибуття автомобіля з володіння позивача унаслідок вчинення діяння, що містить ознаки злочину, поза його волею.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу - легкового автомобіля моделі «Skoda Superb» сірого кольору, 2007 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , який був зареєстрований за ТОВ «ТБ «Амстор», 20 січня 2015 року знято з реєстраційного обліку для реалізації.
Підставою для зняття з обліку автомобіля був наказ ТОВ «ТБ «Амстор» від 05 листопада 2014 року за підписом виконавчого директора ТОВ «ТБ «Амстор» Дьоміна А. О. та довіреність, видана ТОВ «ТБ «Амстор» в особі виконавчого директора Дьоміна А. О. на ім`я ОСОБА_2
20 січня 2015 року відбулась вторинна реєстрація вищезазначеного легкового автомобіля за ОСОБА_1 на підставі довідки-рахунку № ВІА9476787 від 20 січня 2015 року.
За заявою ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» слідчим відділом ГУ МВС України в Дніпропетровській області розпочате кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040000000109 за фактом незаконного заволодіння транспортними засобами за ознаками злочинів, передбачених статтями 357 191 КК України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», від 15 січня 2020 року № 460-ІХ, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на 07 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам статті 263 ЦПК України, відповідно до якої вони мають ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законними і обґрунтованими.
Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Відповідно до статті 204 ЦПК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів є, зокрема, довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб`єктом господарювання, діяльність якого пов`язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договори та угоди, укладені на товарних біржах, інші документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби.
З огляду на вищезазначене суди дійшли обґрунтованого висновку, що довідка-рахунок є документом, який підтверджує укладення правочину щодо переходу права власності на автомобіль та тягне за собою зміну його власника.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що відповідач придбав спірне майно у позивача за договором купівлі-продажу, визнання недійсним якого не є предметом позову у даній справі. Даних, що у судовому порядку такий правочин визнаний недійсним, немає, тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відсутні підстави для застосування наслідків недійсності правочину, це можливо лише після встановлення недійсності договору.
У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 183/7765/15 (провадження № 61-18542св19) зроблено висновок, що витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Подібний висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 752/22080/16 (провадження № 61-12256св19), відповідно до якого спосіб захисту прав у вигляді витребування майна, придбаного за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, застосовується у випадку відсутності між сторонами договірних відносин.
Самі по собі посилання позивача в касаційній скарзі на положення статтей 387 388 ЦК України не спростовують висновок суду про те, що відповідач отримала право власності на автомобіль на підставі договору купівлі-продажу, дійсність якого не спростована у судовому порядку, а перевищення повноважень представника, який діяв від імені позивача, не є відчуженням майна особою, яка не має права його відчужувати.
Колегія суддів погоджується з доводами відзиву на касаційну скаргу, що наявність між сторонами зобов`язальних (договірних) правовідносин виключає можливість застосування такого способу захисту прав як визнання права власності на майно.
У зв`язку з вищенаведеним суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу адвоката Моргасюка Сергія Олександровича, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», залишити без задоволення.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 13 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Донецької області від 27 березня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
М. М. Русинчук