ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 240/32918/23
адміністративне провадження № К/990/33540/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Папір Україна» до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2024 рок (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Курка О.П., суддів Боровицького О.А., Шидловського В.Б.)
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Папір Україна» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про реєстрацію/відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 17.11.2023 №9878541/44728583, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 18.05.2023 №10;
- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 18.05.2023 №10 датою її подання до Єдиного реєстру податкових накладних.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись із цим рішенням відповідач 15 травня 2024 року через «Електронний Суд» звернувся до суду з апеляційною скаргою (а.с. 27-32, т.2).
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 травня 2023 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав відповідачу час для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: протягом 10 днів сплатити судовий збір і сумі 3220,80 грн. (а.с. 34, т.2). Указана ухвала була надіслана в електронному вигляді, документ доставлено ГУ ДПС 17 травня 2024 року 13:22 (а.с.36,т.2)
ГУ ДПС 22 травня 2024 року подало клопотання про продовження процесуального строку (а.с. 37, т.2).
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2024 року апеляційну скаргу повернув через не усунення недоліків (а.с. 40, т.2). Указана ухвала була надіслана в електронному вигляді, документ доставлено ГУ ДПС 28 травня 2024 року 16:39 (а.с.41 зворотня сторона,т.2).
ГУ ДПС 25 червня 2024 року «Електронний Суд» повторно подало апеляційну скаргу разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження. Пропуск строку пояснює тим, ГУ ДПС вживає всіх можливих законних заходів, щодо сплати судового збору (а.с. 50-60, т.2). Також було надано платіжне доручення про сплату судового збору (а.с. 53, т.2).
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 червня 2024 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав відповідачу час для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: протягом 10 днів доплатити судовий збір і сумі 20 грн (а.с. 62,т.2). Указана ухвала була надіслана в електронному вигляді, документ доставлено ГУ ДПС 27 червня 2023 року 14:43 (а.с.63,т.2).
ГУ ДПС 02 липня 2024 року подало клопотання про продовження процесуального строку (а.с. 67, т.2).
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 липня 2023 року апеляційну скаргу повернув через не усунення недоліків (а.с. 70, т.2). Указана ухвала була надіслана в електронному вигляді, документ доставлено ГУ ДПС 08 липня 2024року 16:55 (а.с.75,т.2).
ГУ ДПС 16 липня 2024 року ("Електронний суд") подало апеляційну скаргу разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та платіжним дорученням про сплату судового збору (а.с. 77-88, т.2).
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 липня 2023 року апеляційну скаргу залишив без руху, як таку, що була подана після закінчення строку, встановленого статтею 295 КАС, а підстави для поновлення зазначеного строку, вказані відповідачем у клопотанні, визнанні судом неповажними (а.с. 90-91,т.2).
26 липня 2024 року ГУ ДПС на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року.
Обґрунтовуючи клопотання заявник зазначає, що первісне звернення з апеляційною скаргою відбулось в межах строку на апеляційне оскарження та упродовж розумного строку, після отримання ухвали про повернення скарги, контролюючий орган здійснює повторну подачу скарги усунувши єдиний її недолік. Через відсутність коштів на рахунку Головного управління ДПС у Житомирській області у апелянта була відсутня можливість вчасно сплатити судовий збір. При цьому, скаржником вжито всіх необхідних заходів для вчасного оскарження судового рішення.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 серпня 2024 року визнав неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Житомирській області строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2004 року у справі №240/32918/23.
ІІ. Оцінка суду апеляційної інстанції
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що скаржник не навів поважних підстав для пропуску строку на апеляційне оскарження, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об`єктивний і незалежний від скаржника характер, скаржником додатково такі докази не подано, обставини, на які покликається скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, на переконання суду апеляційної інстанції, не є непереборними чи такими, що унеможливлювали реалізацію права на апеляційне оскарження.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
Не погоджуючись з указаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
На обґрунтування своїх доводів відповідач посилається, зокрема на те, що він не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги та вживав заходи щодо подання належним чином оформленої апеляційної скарги.
Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 11 вересня 2024 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
За змістом статті 129 Конституції України та пункту 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) забезпечення права на апеляційний перегляд справи є одним із основних засад судочинства
При цьому забезпечення права на апеляційне оскарження включає як забезпечення можливості оскарження судового рішення, так і обов`язок суду прийняти та розглянути подану апеляцію.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки (частина друга статті 299 КАС України).
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.
З матеріалів справи слідує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлене тим, що податковий орган не надав докази сплати судового збору.
Як убачається з матеріалів справи, вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного процесуальним законом, проте внаслідок невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору, апеляційна скарга повернута відповідачу. Отримана відповідачем 28 травня 2024 року
Вдруге апеляційну скаргу відповідачем було подано 25 червня 2023 року. Заявником апеляційної скарги одночасно було додано платіжне доручення від 21 червня 2024 року №1102про сплату 3200,80 грн. судового збору та заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проте внаслідок невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в частині доплати судового збору у розмірі 3220,80 грн., апеляційна скарга повернута відповідачу. Отримана відповідачем 05 липня 2024 року.
Водночас втретє апеляційну скаргу відповідачем було подано 12 липня 2024 року, тобто через сім днів з моменту постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги та одержання її копії. Заявником апеляційної скарги одночасно було додано платіжне доручення від 08 липня 2024 року про доплату (сплату) 20 грн судового збору та заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У цьому випадку апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.
Крім того, визнаючи неповажними причини пропуску Головного управління ДПС строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року, поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось те, що податковим органом на адресу суду надсилалось клопотання про продовження строку виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для сплати судового збору.
На думку колегії суддів, сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків.
Скаржник у цьому випадку вживав заходи та залежні від нього дії щодо сплати судового збору, усунув недоліки вперше поданої апеляційної скарги, а після сплати судового збору без зволікань звернувся з апеляційною скаргою повторно, тому колегія суддів не погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що підстави для поновлення строку апеляційного оскарження відсутні.
Отже, колегія суддів знаходить помилковим висновок апеляційного суду про неповажність причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження.
Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідач продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження, мав врахувати й помилки суду та звернути увагу на те, що усуваючи вдруге недоліки, відповідач не пропустив строк для надання документу про сплату судового збору, оскільки направив платіжну інструкцію засобами поштового зв`язку 30 жовтня 2023 року (понеділок перший робочий день після неробочого).
У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд мав враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.
Ураховуючи повторне подання відповідачем апеляційної скарги у стислі строки після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, добросовісну процесуальну поведінку відповідача, а також враховуючи обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій конкретній справі не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.
Указані обставини та докази у їх сукупності свідчать, що в цьому випадку в діях апелянта не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками.
У зв`язку з викладеним, колегія суддів уважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.
Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Ураховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345 353 355 356 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області - задовольнити.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №240/32918/23 - скасувати.
Справу №240/32918/23 направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко