ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року

м. Київ

справа №240/33216/23

адміністративне провадження № К/990/39009/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 (головуючий суддя: Горовенко А.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2024 (головуючий суддя: Залімський І.Г., судді: Мацький Є.М., Сушко О.О.) у справі № 240/33216/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУПФУ в Житомирській області або відповідач), в якому просила:

визнати протиправною бездіяльність ГУПФУ в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати з 01.11.2023 основної пенсії відповідно до вимог статті 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII);

зобов`язати відповідача здійснити з 01.11.2023 нарахування та виплату такої пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 08.05.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2024, у задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивачка подала касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про задоволення позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2024 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка стверджує, що має право на одержання пенсії як інвалід 2 групи у розмірі не нижчому за 8 мінімальних пенсій за віком після набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(II)/2021, яким визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону № 796-XII, у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII).

Власне у зв`язку із прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 07.04.2021 №1-р(II)/2021, позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком, проте отримала відмову.

Відповідач позов не визнав. Вважає, що із врахуванням встановленого Конституційним Судом України порядку і строків виконання рішення від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021, умовою виникнення у позивачки права на перерахунок пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком було б неприведення Верховною Радою України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення, тобто до 07.07.2021, нормативного регулювання у відповідність із Конституцією України.

Водночас 29.06.2021 Верховною Радою України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021 було прийнято Закон України № 1584-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (набрав чинності 01.07.2021; далі - Закон № 1584-ІХ), яким чітко визначено розміри пенсій за статтею 54 Закону № 796, а тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивачки у розмірі не нижчому за 8 мінімальних пенсій за віком.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій установлено, що позивачка є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи І категорії та особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС; має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та перебуває на обліку у відповідача.

У зв`язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021, позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком.

Листом ГУПФУ у Житомирській області від 03.11.2023 № 39195-38960/С-02/8-0600/23 повідомлено про відсутність підстав для перерахунку та виплати пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Відмова мотивована тим, що Закон № 1584-ІХ Конституційним Судом України на предмет конституційності не розглядався та неконституційним не визнавався. Своєю чергою, цей Закон визначає, що в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими, зокрема, для ІІ групи інвалідності - 4800 грн. Роз`яснено, що іншого розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, особам, віднесеним до категорії 1, ніж визначено частиною третьої статті 54 Закону № 796-XII, чинним законодавством не передбачено.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивачка звернулася до суду.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частина третя статті 54 Закону № 796-XII, у редакції Закону № 76-VIII, щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Також Рішенням Конституційного Суду України врегульовано строк та спосіб його виконання та передбачено, що частина третя статті 54 Закону № 796-XII, у редакції Закону № 76-VIII, щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто із 07.07.2021.

Отже, за висновками судів попередніх інстанцій, умовою виникнення у позивачки права на перерахунок пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком було б неприведення Верховною Радою України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення (до 07 липня 2021 року) нормативного регулювання спірного питання у відповідність із Конституцією України.

Водночас, 29.06.2021 Верховною Радою України на виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021 прийнято Закон №1584-IX (набрав чинності 01.07.2021), яким, серед іншого, визначено, що в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими, зокрема, для ІІ групи інвалідності - 4800 грн.

Правову оцінку положенням Закону № 1584-IX надано у Рішенні Конституційного Суду України від 03.04.2024 у справі №4-р(І)/2024, яким визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону № 796-ХІІ, зі змінами.

Водночас суди зазначили, що Конституційний Суд України у пункті 2 резолютивної частини Рішення №4-р(І)/2024 відтермінував втрату чинності частини третьої статті 54 Закону №796-ХІІ, зі змінами, а саме установив, що така втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», зі змінами.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для застосування цього Рішення до спірних правовідносин.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга позивачки обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17.04.2024 у справі № 460/20412/23, від 15.05.2024 у справі №400/12171/21 та від 03.07.2024 у справі № 460/13832/23.

Скаржниця покликається на те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення Закону № 796-XII, у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 230/96-ВР), а не в редакції Закону № 1584-IX.

Таким чином скаржниця вважає, що суди обох інстанцій допустили неправильне тлумачення як рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, так і Закону № 796-ХІІ, внаслідок чого ухвалили незаконні рішення.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому із посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Пенсійний орган зазначає, що діяв у відповідності до вимог чинного законодавства України.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

Ключовим правовим питанням спору, що становить предмет цієї справи, є порядок застосування Закону № 796-XII з урахуванням юридичної позиції Конституційного Суду України, висловленої у Рішенні від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, під час нарахування особі пенсії за цим Законом.

Приписами частини четвертої статті 54 Закону № 796-XII, у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону № 230/96-ВР, яка була чинною до внесення змін Законом № 76-VIII, було передбачено таке:

«В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком».

Разом з тим, 28.12.2014 Верховна Рада України прийняла Закон № 76-VIII, яким текст статті 54 Закону № 796-XII був викладений у редакції, згідно з якою умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Кабінет Міністрів України в актах із відповідних питань.

Змінивши підпунктом 13 пункту 4 розділу I Закону № 76-VIII законодавче регулювання мінімальних розмірів державних пенсій, Верховна Рада України скасувала соціальні гарантії, передбачені частиною четвертою статті 54 Закону №796-XII, у редакції Закону № 230/96-ВР.

Згодом, мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, було визначено в Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210 зі змінами (далі - Порядок № 1210).

Згідно із пунктом 11 Порядку № 1210, мінімальний розмір пенсії становить:

для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї:

осіб з інвалідністю I групи - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

осіб з інвалідністю III групи - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Тобто раніше визначений статтею 54 Закону № 796-XII розмір пенсій було знижено.

Своєю чергою, Рішенням від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону № 796-XII,у редакції Закону № 76-VIII, щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Конституційний Суд України вирішив, що частина третя статті 54 Закону № 796-XII, у редакції Закону № 76-VIII, щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

За рішенням Конституційного Суду України, Верховній Раді України належало протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону №796-XII, у редакції Закону № 76-VIII, щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням (від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021).

Тобто за результатами виконання Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 Верховна Рада України, з метою врегулювання на законодавчому рівні розмірів пенсій для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, мала прийняти не будь-який закон, а такий, що відповідає Конституції України та Рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021.

29.06.2021 Верховною Радою України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021 прийнято Закон № 1584-IX, який набрав чинності 01 липня 2021 року, відповідно до якого:

частину третю статті 54 Закону № 796-XII викладено в такій редакції:

«В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:

для I групи інвалідності - 6000 гривень;

для II групи інвалідності - 4800 гривень;

для III групи інвалідності - 3700 гривень;

для дітей з інвалідністю - 3700 гривень».

Статтю 54 Закону № 796-XII доповнено частинами четвертою і п`ятою такого змісту:

«Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України».

Саме на зазначену редакцію статті 54 Закону № 796-XII послалися суди, відмовляючи у задоволенні позову.

Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24 не знайшов підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.04.2024 у справі № 460/20412/23, від 12.05.2024 у справі №400/12117/21, від 10.09.2024 у справі № 240/34675/23, від 11.09.2024 у справах №240/590/24, № 240/739/24, від 12.09.2024 у справі № 240/1024/24, від 02.10.2024 у справах від № 400/5534/23, № 240/955/24, № 240/1092/24, №240/1067/24, №240/34883/23, та дійшов наступного висновку:

« прийняттям Закону № 1584-IX не досягаються всупереч Рішенню Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

73. Оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Пряме застосування Конституції у поєднанні з принципом її верховенства над іншими правовими актами неминуче передбачає правомочність судів відмовитись від застосування будь-якого правового акта, який вони визначають як неконституційний в цілому або в частині.

74. Як уже було зазначено, у пункті 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 приписано Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закон № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

75. Окремо Конституційний Суд України зауважив, що у разі неприведення нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.

76. Враховуючи, що внесеними Законом №1584-IX змінами до статті 54 Закону №796-XII встановлено менші розміри пенсії, аніж ті, які було передбачено зазначеною статтею в редакції Закону № 230/96-ВР, судова палата констатує, що законодавець вчергове порушив право на належний рівень соціального захисту та засадничий обов`язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв`язку з чим до спірних правовідносин у цій справі слід застосувати норми Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.».

Колегія суддів вважає наведені висновки Судової палати правозастосованими до обставин цієї справи і не вбачає підстав для відступу від таких.

Наведеним висновкам Судової палати у справі № 240/1121/24 також відповідає позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 15.05.2024 у справі №400/12171/21 та від 03.07.2024 у справі № 460/13832/23, на які посилається скаржниця в якості підстави для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Отже, застосовуючи ці висновки до обставин цієї справи, колегія суддів вважає, що суди неправильно застосували норми матеріального права та дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для застосування норми статті 54 Закону № 796-XII, у редакції, яка б передбачала виплату позивачці пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, є необґрунтованими та такими, що не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та позицією Верховного Суду.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.

Керуючись статтями 345 349 351 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №240/33216/23 скасувати і ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 01.11.2023.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я. О. Берназюк

В. М. Шарапа