ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2025 року
м. Київ
справа № 240/33506/23
адміністративне провадження № К/990/11435/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стародуба О.П., суддів: Кравчука В.М., Єзерова А.А., в порядку письмового провадження розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 (суддя Окис Т.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 (судді: Сторчак В.Ю., Граб Л.С., Полотнянко Ю.П.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги до Дня незалежності за 2023 рік у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та стягнення недоплаченої суми.
Обґрунтовуючи позов, позивач покликався на те, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 відповідач протиправно виплатив у 2023 році грошову допомогу до Дня незалежності в розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
На виконання приписів Порядку здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №754 (далі - Порядок №754) відповідач здійснив позивачу виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня незалежності за 2023 рік у розмірі 2900,00 грн.
Посилаючись на необхідність виплати такої допомоги у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком згідно положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-ХІІ), позивач звернувся до суду з позовом.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік мала здійснюватися в розмірі, що встановлений Порядком №754. Тобто, відповідач на час виникнення спірних правовідносин діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і суд не знаходить порушення закону у його діях.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди також виходили з безпідставності посилання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20, а також Судової палати Верховного Суду у постанові від 13.06.2023 у справі № 560/8064/22, оскільки наведені аргументи щодо застосування закону, як і рішення Верховного Суду втратили актуальність у зв`язку з черговою зміною законодавства, яке регулює розмір і процедуру спірної виплати.
Також суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що зміна вчинена Верховною Радою України шляхом внесення саме прямих змін до Закону України №3551-ХІІ, а не шляхом установлення відповідних норм черговим Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, як це відбувалося раніше і на заборону чого вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях з цього питання.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, покликається на те, що у 2023 році дату та назву допомоги замінено з «щорічної разової грошової допомоги до 5 травня» на «разову грошову виплату до Дня Незалежності України - 24 серпня», що не корелюється із вимогами чинного законодавства.
При цьому, як на підставу касаційного оскарження, позивач покликається на пункт 1 частини 5 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме, суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні справи не визнали її типовою справою та не врахували правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду від 05.03.2024 за результатами розгляду зразкової справи №440/14216/23.
Просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданими до неї матеріалами відповідач отримав 11.04.2024, однак останній не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (Закон №3551-XII).
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV (далі - Закон №367-XIV), статтю 13 Закону №3551-XII доповнено частиною четвертою такого змісту:
«Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».
Відповідно до пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 04.07.2002 № 52-IV, статтю 13 Закону №3551-XII після частини другої доповнено новою частиною, у зв`язку з цим частини третю і четверту вважати відповідно частинами четвертою і п`ятою.
Згідно із пунктом 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI (далі - Закон № 107-VI), частину п`яту статті 13 Закону №3551-XII викладено в такій редакції:
«Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зазначені положення Закону № 107-VI щодо внесення змін до статті 13 Закону № 3551-ХІІ визнані неконституційними з тих мотивів, що внесення до законодавчих актів змін і доповнень та визнання законів такими, що втратили чинність, призвело до фактичного скасування чи звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина.
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 № 79-VIII розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетний кодекс України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України рішенням від 27.02.2020 № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 №2983-ІХ, частину п`яту статті 13 Закону №3551-XII викладено в наступній редакції:
«Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 21.07.2023 затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (Порядок №754).
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 цього Порядку грошова допомога виплачується до 24.08.2023 в такому розмірі: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин I групи - 3100 грн; II групи - 2900 грн; III групи - 2700 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік мала здійснюватися в розмірі, що встановлений Порядком №754.
Питання виплати спірної у цій справі допомоги уже вирішувалось Верховним Судом.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 у справі №440/14216/23 дійшла висновку, що Верховна Рада України у встановленому законом порядку та в межах своїх повноважень внесла зміни до спеціального Закону № 3551-ХІІ, законодавчо врегулювавши порядок надання щорічної разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме правила статті 13 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону № 2983- ІХ як спеціального закону.
Також, Велика Палата Верховного Суду, дійшла висновку, що Закон № 2983-ІХ було прийнято з метою реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, недопущення втрат Державного бюджету України, забезпечення соціальної підтримки громадян з огляду на фінансові можливості держави.
За таких обставин, враховуючи зазначені вище висновки Великої Палати Верховного Суду, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог та постановили рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при постановлені судових рішень судами попередніх інстанцій правильно застосовано норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допущено, тому Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341 346 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіО.П. Стародуб В.М. Кравчук А.А. Єзеров