ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2024 року
м. Київ
справа № 240/9554/23
адміністративне провадження № К/990/5510/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 240/9554/23
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ГУ ПФУ
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.08.2023, ухвалене у складі головуючого судді Лавренчук О.В.
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2024, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Шидловського В.Б., суддів: Курка О.П., Боровицького О.А.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ:
1. 29.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в проведенні перерахунку розміру його пенсії, викладену у листі від 27.02.2023 № 5714-3060/Х-02/8-0600/23;
зобов`язати ГУ ПФУ провести перерахунок розміру призначеної йому пенсії, виходячи з заробітної плати на території радіоактивного забруднення відповідно до архівної довідки Комунальної установи «Малинський районний трудовий архів» від 27.07.2015 № 621, з додаванням премії 400 крб. відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
зобов`язати ГУ ПФУ провести перерахунок розміру призначеної йому пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (10 років) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік з жовтня 2017 року, нарахувати та виплатити наявну заборгованість, з урахуванням раніше виплачених сум.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав на протиправність оспорюваної відмови відповідача щодо перерахунку його пенсії з урахуванням пільги щодо визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії відповідно до статті 57 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) із збільшенням коефіцієнту заробітної плати для обчислення пенсії на підставі архівної довідки Комунальної установи «Малинський районний трудовий архів» від 27.07.2015 № 621 та з урахуванням доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2).
2. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 31.08.2023 частково задовольнив позовні вимоги:
визнав протиправною відмову ГУ ПФУ в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII з 01.10.2017;
зобов`язав ГУ ПФУ провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII шляхом збільшення її розміру на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, з 01.10.2017, із урахуванням проведених виплат;
визнав протиправною відмову ГУ ПФУ в перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням заробітної плати на території радіоактивного забруднення відповідно до архівної довідки Комунальної установи «Малинський районний трудовий архів» від 27.07.2015 № 621;
зобов`язав ГУ ПФУ провести із 01.02.2023 перерахунок розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням заробітної плати на території радіоактивного забруднення відповідно до архівної довідки Комунальної установи «Малинський районний трудовий архів» від 27.07.2015 № 621;
у задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
3. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 08.01.2024 скасував рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 в частині зобов`язання ГУ ПФУ провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII шляхом збільшення її розміру на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, з 01.10.2017, із урахуванням проведених виплат та в цій частині ухвалив нове рішення, яким зобов`язав ГУ ПФУ провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII шляхом збільшення її розміру на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, з 29.09.2022 , із урахуванням проведених виплат;
в решті рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 - залишив без змін.
4. 07.02.2024 ГУ ПФУ звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі № 240/9554/23, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
5. Верховний Суд ухвалою від 26.02.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. У справі, яка розглядається суди встановили, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.
З 20.03.2014 позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ, де до 20.07.2015 отримував пенсію по інвалідності, а з 21.07.2015 - отримує пенсію за віком відповідно до пункту 1 статті 55 Закону № 796-ХІІ (робота під час ліквідації аварії на ЧАЕС за списком № 1).
Згідно із розрахунком стажу, загальний страховий стаж позивача на 30.04.2014 становить 28 років 06 місяців 10 днів.
У розпорядженні від 21.12.2015 №145393 про призначення позивачу пенсії за віком вказано: загальний страховий стаж - 29 років 04 місяці 24 дні, з яких робота у період з 08.12.1986 по 14.05.1987 за списком №1 - 01 рік 03 місяці 21 дні. Ідентична інформація міститься і у розпорядженні про перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 та у розпорядженні від 16.06.2018. Загальний розмір пенсії із 01.10.2017 та із 16.06.2018 становить 1387, 73 грн (розмір пенсії за віком - 1158,80 грн; доплата до прожиткового мінімуму - 58, 11 грн; додаткова пенсія потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи (2 категорія) -170, 82 грн).
19.01.2023 ОСОБА_1 через представника звернувся із заявою, у якій, зокрема, просив ГУ ПФУ провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до вимог статті 57 Закону № 796-XII та пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо визначення заробітної плати для обчислення пенсії, а також збільшити розмір пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 10 років і більше, тобто на 19% заробітку відповідно до пункту 2 статті 56 цього ж Закону.
Також суди встановили, що в матеріалах пенсійної справи позивача, наявна архівна довідка Комунальної установи «Малинський районний трудовий архів» від 27.07.2015 № 621, у якій міститься інформація про заробітну плату ОСОБА_1 за 1986 -1987 роки.
Разом з тим, суди встановили, що при розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії позивача, відповідачем було взято його заробітну плату за період із 01.01.1988.
В подальшому, ГУ ПФУ листом від 27.02.2023 №5714-3060/Х-02/8-0600/23, процитувавши положення статей 55, 56 та 57 Закону № 769-ХІІ, повідомило представника позивача, зокрема про те, що пункт 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ пов`язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений вказаною нормою стаж з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV, у зв`язку із чим проведення перерахунку пенсії відповідно до статі 56 Закону № 796-ХІІ з доплатою за понаднормовий стаж можливе тільки у разі призначення пенсії на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV. При цьому ГУ ПФУ у своєму листі зазначило, що у разі обрахунку розміру пенсії позивача за правилами статей 56 та 57 Закону № 796-ХІІ за новими правилами, наведеними вище, її розмір буде меншим попереднього, оскільки частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого до 01.01.2004 та обрахованого згідно із раніше діючого законодавства, не може перевищувати максимального розміру пенсій, визначеного законом, станом на 01.01.2004, який на той час становив 150, 00 грн, та з урахуванням підвищення на 12% згідно з із постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 312 «Про додаткові заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» розмір пенсії, обчислений відповідно до статті57 Закону № 796-ХІІ за період роботи на територіях радіоактивного забруднення та з урахуванням норм частини другої статті 27 Закону №1058-IV складе 168,00 грн, у зв`язку із чим відповідно відсутні підстави для його проведення.
Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права та інтереси порушеними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що враховуючи приписи законодавства, яким закріплено права особи на обрання періодів страхового стажу для обчислення пенсії, та спеціальної норми статті 57 Закону №796-ХІІ, позивач має право на перерахунок пенсії з визначенням середньомісячного заробітку для обчислення пенсії за період роботи на території радіоактивного забруднення з додаванням заробітку на основній роботі згідно з архівною довідкою від 27.07.2015 №621. Крім того, суди дійшли до висновку про те, що позивач як особа, якій призначена пенсія на умовах, визначених положеннями Закону № 796-XII, має право на перерахунок пенсії із збільшенням її розміру на один відсоток заробітку за кожний рік стажу роботи понад 20 років як це передбачено пунктом 2 статті 56 Закону 796-XII.
При цьому суд першої інстанції, застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб`єктом владних повноважень, дійшов висновку про необхідність зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, починаючи з 01.10.2017 - набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII), яким було запроваджено нові правила виплати надбавки за понаднормовий стаж в залежності від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058-IV.
8. У свою чергу, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції щодо зобов`язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок пенсії позивача (за минулий час) з 01.10.2017 та ухвалюючи у відповідній частині нове рішення про їх задоволення в межах шестимісячного строку звернення до суду, визначеного статтею 122 КАС України, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції помилково не застосував до цих правовідносин положення статті 122 КАС України, відповідно до яких для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, суд апеляційної інстанції вказав на те, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, тому її розмір відомий позивачу щомісячно, отже посилання позивача на отриманий лист з ГУ ПФУ є необґрунтованим, оскільки не змінює моменту, з якого особа дізналась про порушення свої прав, а свідчить лише про те, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права.
9. В обґрунтування касаційної скарги ГУ ПФУ посилається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII та не врахували, що право на збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений зазначеною нормою стаж (для чоловіків - 20 років) виникає лише в разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV, а, враховуючи, що позивачу пенсія обчислена відповідно до частини першої зазначеної статті, підстави для здійснення перерахунку його пенсії відсутні. Також відповідач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували положення пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII та статті 27 Закону № 1058-IV без урахування правового висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №809/627/18.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
11. У межах доводів та вимог касаційної скарги суду касаційної інстанції необхідно вирішити питання про можливість поширення пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII в редакції змін, внесених Законом № 2148-VIII на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за правилами якого умовою для збільшення громадянам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж є призначення їм пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058-IV.
12. Так, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду постановою від 25.06.2024 у справі № №300/3435/21 відступив від висновків, викладених в раніше ухвалених постановах Верховного Суду у складі колегії суддів цієї самої палати від Верховного Суду, зокрема від 23.10.2019 у справі №809/627/18, від 29.08.2022 у справі № 300/1390/19, від 06.09.2023 у справі № 300/2091/21, від 10.01.2024 у справі № 300/168/21 та інших, у яких викладено правовий висновок про розповсюдження пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ в редакції змін, внесених Законом № 2148-VIII на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, та відповідно про те, що згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ (у редакції, що діяла на час її реалізації за заявою пенсіонера) умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону №1058-IV; пенсіонер, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормовий стаж, та дійшов висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах у такий спосіб:
(1) держава гарантувала зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону № 796-XII, редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.
У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або шляхом запровадження рівноцінних чи більш сприятливих умов соціального захисту.
(2) до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи). Розповсюдження на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж в залежності від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв`язку із внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.
13. Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних відносин, які виникли у справі, яка переглядається, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII, то в силу вимог статті 58 Конституції України, такі зміни не позбавляють позивача права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон № 2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII.
14. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність у позивача права на перерахунок та виплату пенсії з урахуванням доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону 796-XII.
15. При цьому колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що у спірному випадку позовні вимоги можуть бути задоволенні лише в межах шестимісячного строку звернення до суду, тобто з 29.09.2022, оскільки з цим позовом ОСОБА_1 звернувся 29.03.2023 з огляду на те, що право громадян, віднесених до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, на збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку на пенсію в повному розмірі не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів (шестимісячним строком, встановленим положеннями частини другої статті 122 КАС України).
16. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
17. Доводи, які містяться в касаційній скарзі не спростовують наведених вище висновків.
18. Згідно із частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
20. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у нескасованій судом апеляційної інстанції частині і погоджується з їх висновками в оскаржуваній відповідачем частині.
Керуючись статтями 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення.
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2024 та рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 у нескасованій судом апеляційної інстанції частині у справі № 240/9554/23 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіА.І. Рибачук А.Ю. Бучик Н.В. Коваленко