№ 243/5996/18 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

25 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 243/5996/18

провадження № 61-15320 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Слов`янський Машинобудівний Завод»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Слов`янський Машинобудівний Завод» на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 квітня 2019 року у складі судді Кузнецова Р.В. та постанову Донецького апеляційного суду від 17 липня 2019 року у складі суддів Мальованого Ю.М., Агєєва О.В., Канурної О.Д.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Слов`янський машинобудівний завод» (далі - ПрАТ «Слов`янський Машинобудівний Завод») про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення від 31 травня 2018 року № 562-к, поновлення на роботі в якості слюсаря механоскладальних робіт, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25 травня 2018 року до дня поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 березня 2017 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до ПрАТ «Слов`янський Машинобудівний Завод» на посаду слюсаря механоскладальних робіт відповідно до наказу від 03 березня 2017 року № 220 к.

Наказом від 31 травня 2018 року № 562-к був звільнений за пунктом 4 статті 40 КЗпП України нібито за прогул, вважає своє звільнення незаконним з наступних підстав.

У відповідності до частини З статті 149 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Вважає, що порушення ПрАТ «Слов`янський Машинобудівний Завод» приписів вищевказаної норми полягає в тому, що, за час роботи він сумлінно виконував свої обов`язки і не мав жодного нарікання чи догани, ніхто не вимагав від нього письмових пояснень, та йому не оголошували про звільнення під розписку.

Зазначив, що всі ці порушення стали можливими тому, що у нього з керівництвом склалися неприязні стосунки в зв`язку з тим, що 27 листопада 2017 року під час роботи у ПрАТ «Слов`янський Машинобудівний Завод» він отримав травму на виробництві і йому було встановлено 25% втрати професійної працездатності з 31 січня 2018 року по 01 березня 2019 року.

Начальник цеху ОСОБА_2 пропонував відмовитись від оформлення травми на виробництві і оформити травму як побутову та після відмови попередив, що його звільнять при першій же нагоді за порушення трудової дисципліни. Така нагода сталася 25 травня 2018 року. В цей день він повинен був працювати з 7.00 години і до 15.30 години, але напередодні, 24 травня 2018 року, під час роботи почав погано себе почувати і планував звернутися до лікаря на наступний день, якщо не покращає.

Про це він повідомив начальника цеху ОСОБА_2 і написав заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати на 25 травня 2018 року, яку йому і підписав сам ОСОБА_2

25 травня 2018 року стан його здоров`я погіршився і він вимушений був піти на прийом до сімейного лікаря, про що і повідомив керівництво телефоном.

Незважаючи на погане самопочуття 24 травня 2018 року він відпрацював повністю всю зміну. Про те, що він був на прийомі у сімейного лікаря 25 травня 2018 року видана відповідна довідка.

Після прийому у лікаря йому стало краще і, враховуючи, що попереду були вихідні дні, він планував вийти на роботу 29 травня 2018 року.

Однак 29 травня 2018 йому стало гірше і він звернувся до лікаря, було видано лікарняний лист з 29 травня 2018 року по 31 травня 2018 року.

01 червня 2018 року він прийшов на роботу і віддав лікарняний лист табельнику ОСОБА_3 , однак вона повідомила, що лікарняний зовсім не потрібен, оскільки він звільнений з 24 травня 2018 року за пунктом 4 статті 40 КЗпП за прогул.

Зазначив, трудову книжку йому видали 01 червня 2018 року, тоді і ознайомили з наказом про звільнення.

На неодноразові вимоги надати копію наказу про звільнення та довідку про середній заробіток для звернення до суду, в порушення статті 49 КЗпП України отримував відмову.

За запитом адвоката ПрАТ «Слов`янський Машинобудівний Завод» надав не всі необхідні документи для звернення до суду, не були надані копія доповідної записки начальника МСЦ № 2 та копію лікарняного.

У своїй відповіді від 29 червня 2018 року № 290/03 відповідач зазначив, що лікарняний лист на підприємство не надходив.

Крім того, вважає, що незаконним звільненням йому було завдано моральну шкоду, оскільки після звільнення в нього погіршився матеріальний стан його сім`ї, де він є годувальником.

У зв`язку з викладеним, просив суд визнати незаконним та скасувати наказ від 31 травня 2018 року № 562-к про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 4 статі 40 КЗпП України, поновити на роботі в якості слюсаря механоскладальних робіт, стягнути з ПрАТ «Слов`янський Машинобудівний Завод» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 травня 2018 року до дня поновлення на роботі, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ ПРАТ «СМЗ» № 562-к від 31 травня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 4 статті 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді слюсаря механоскладальних робіт в ПрАТ «Слов`янський Машинобудівний Завод».

Стягнуто з ПрАТ «Слов`янський Машинобудівний Завод» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25 травня 2018 року по 05 квітня 2019 року включно у сумі 73 346 грн. 10 коп., з якої підлягають утриманню податки і обов`язкові платежі.

Стягнуто з ПрАТ «Слов`янський Машинобудівний Завод» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3 500 грн. 00 коп.

Стягнуто з ПрАТ «Слов`янський Машинобудівний Завод» на користь держави судовий збір у розмірі 1 501 грн. 86 коп.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди відмовлено.

Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції прийняв як належний, достатній та допустимий доказ тимчасової непрацездатності позивача 25 травня 2018 року довідку сімейного лікаря КЗ «Центр первинної медико - санітарної допомоги м. Слов`янська» від 25 травня 2018 року.

Частково задовольняючи позовну вимогу про стягнення моральної шкоди суд виходив із засад розумності та справедливості.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 17 липня 2019 року апеляційну скаргу ПрАТ «Слов`янський машинобудівний завод» задоволено частково.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 квітня 2019 року змінено, виклавши мотивувальну частину рішення в частині визнання незаконним та скасування наказу ПрАТ «Слов`янський машинобудівний завод» № 562-к від 31 травня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 4 статті 40 КЗпП України та поновлення ОСОБА_1 на посаді слюсаря механоскладальних робіт в Приватному акціонерному товаристві «Слов`янський машинобудівний завод» в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Виключено з мотивувальної частини рішення висновок суду першої інстанції про те, що довідка сімейного лікаря про знаходження на амбулаторному прийомі ОСОБА_1 є достатнім доказом тимчасової непрацездатності позивача протягом всього робочого дня 25 травня 2018 року апеляційний суд виходив з того, що з довідки виданої позивачу сімейним лікарем ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_1 25 травня 2018 року знаходився у сімейного лікаря з діагнозом гіпертонічна хвороба ІІ ст., у порушення пункту 2.19 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, довідка не містить часу, який позивач знаходився у лікаря, з вказаної довідки не вбачається, що за станом здоров`я позивач не може працювати у цей день.

Вказана довідка є довільною довідкою про відвідування лікаря у певний день та констатує наявність у позивача певного діагнозу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

09 серпня 2019 року ПрАТ «Слов`янський машинобудівний завод» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 квітня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 липня 2019 року у якій просило судові рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшла справа №243/5996/18

Аргументи учасників справи

Доводи касаційної скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що судом встановлено факт прогулу але не вирішено питання щодо оплати цього дня, оскільки до розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу нараховано кошти за 25 травня 2019 року також.

Судом не встановлено який саме проміжок часу позивач був на прийомі у сімейного лікаря та скільки годин робочого часу був відсутній на роботі з поважних причин.

Також зазначив, що позивач не надав роботодавцю листок непрацездатності за 25 травня 2018 року, що є підставою для звільнення.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

12 вересня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , у якому заявник посилаючись за законність та обґрунтованість судових рішень просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 квітня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 липня 2019 року без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 працював у ПрАТ «Слов`янський машинобудівний завод» на посаді слюсаря механоскладальних робіт 4 розряду відповідно до наказу № 220-к від 03 березня 2017 року, що вбачається з книжки серії НОМЕР_1 , яка видана на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до особової картки працівника №18/17, ОСОБА_1 , під підпис був ознайомлений із Законом України «Про охорону праці», колективним договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією.

16 серпня 2017 року начальник МСЦ № 2 звернувся із доповідною запискою до голови правління ПрАТ «Слов`янський машинобудівний завод» щодо відсутності на роботі ОСОБА_1 16 серпня 2017 року.

18 серпня 2017 року наказом голови правління ПрАТ «Слов`янський машинобудівний завод» ОСОБА_1 оголошена догана за відсутність на роботі 16 серпня 2017 року.

22 травня 2018 року ОСОБА_1 написав заяву на ім`я голови правління ПрАТ «Слов`янський машинобудівний завод» про надання одного календарного дня в рахунок відпустки - 23 травня 2018 року, про що було видано відповідний наказ, про який ОСОБА_1 було повідомлено.

25 травня 2018 року начальником МСЦ № 2 Цопа В.А., складена доповідна записка на ім`я голови правління ПрАТ «Слов`янський машинобудівний завод» про відсутність слюсаря МСР 4 розряду ОСОБА_1 , на роботі 25 травня 2018 року за невідомими обставинами, просив 25 травня 2018 року вважати прогулом та звільнити ОСОБА_1 .

На підставі наказу голови правління ПрАТ «Слов`янський машинобудівний завод» № 562-к від 31 травня 2018 року, ОСОБА_1 звільнено з посади слюсаря механоскладальних робіт 4 розряду у зв`язку із прогулом 24 травня 2018 року на підставі пункту 4 статты 40 КЗпП України. Підстава: доповідна записка начальника МСЦ № 2.

2 травня 2018 року о 06 годині 45 хвилин на території ПрАТ «Слов`янський машинобудівний завод» працівниками охорони був затриманий слюсар ОСОБА_1 , який перебував у алкогольному сп`янінні, що підтверджено копією акту про знаходження на роботі у нетверезому стані від 26 травня 2018 року.

ОСОБА_5 відмовився від ознайомлення та підпису «Акту про знаходження на роботі у нетверезому стані», що підтверджується копією Акту про відмову від підпису «Акту про знаходження на роботі у нетверезому стані».

Відповідно до актів від 31 травня 2018 року, які складені: керівником ГпК ОСОБА_6 , інспектором ОК Человян М.О. , юристом Петровою Н.Н. , слюсар МСР МСЦ № 2 ОСОБА_1 відмовився написати пояснення з приводу відсутності на роботі 25 травня 2018 року, та відмовився забрати трудову крижку.

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 05 лютого 2018 року, ОСОБА_1 встановлено 25% втрати професійної працездатності у період з 31 січня 2018 року по 01 березня 2019 року, потреба у додаткових видах допомоги - медикаментозне лікування по наслідках травми на виробництві, медична реабілітація в умовах санаторію.

У зв`язку із травмою на виробництві, ОСОБА_1 , надана матеріальна допомога у розмірі 4 400 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 21336, 21341 від 15 грудня 2017 року.

25 травня 2018 року ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному прийомі у сімейного лікаря з діагнозом - гіпертонічна хвороба ІІ ст., про що лікарем КЗ «Центр первинної медико - санітарної допомоги м. Слов`янська» ОСОБА_4 , видана відповідна довідка (а.с.14).

Вказане також підтверджується копією сторінки «Щоденнику роботи кабінету сімейного лікаря» форми 039/2, яка була витребувана судом на підставі ухвали від 13 грудня 2018 року, та містить відомості про відвідування 25 травня 2018 року, ОСОБА_1 , сімейного лікаря.

Згідно відповіді заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення КЗ «Центр первинної медико - санітарної допомоги м. Слов`янська» Винниченко І.М. № 01-27/86 від 02.07.2018 року, ОСОБА_1 , знаходився на лікуванні з видачею листка непрацездатності серія АДГ №045156 в період з 29 травня 2018 року по 31 травня 2018 року, приступити до роботи повинен був з 01 червня 2018 року.

Сторінки «Журналу обліку процедур» форми 029/0, затвердженого Наказом МОЗ України № 369 від 29 грудня 2000 року, містять відомості про проходження ОСОБА_1 медичних процедур в період з 29 травня 2018 року по 04 червня 2018 року.

31 травня 2018 року ОСОБА_1 був направлений на консультацію до неврологічного кабінету з діагнозом - гіпертонічна хвороба ІІ ст.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши аргументи, викладені у відзиві, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно частини 1 статті 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

За пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником чи уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Порядок і умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі визначено положеннями Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я за № 455 від 13 листопада 2001 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196 (далі - Інструкція).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Інструкції тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених пунктами 1.14, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6.

Пунктом 2.19. Інструкції передбачено, що особам, які самостійно звернулись по консультативну допомогу, видається довідка довільної форми за підписом лікуючого лікаря, засвідченим печаткою лікувально-профілактичного закладу, з обов`язковим зазначенням часу проведеної консультації.

Частиною 3 статті 40 КЗпП України встановлено заборону звільнення працівника з роботи в період його тимчасової непрацездатності лише у випадках звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, тобто з підстав, передбачених статтями 40 41 КЗпП України.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивача звільнено в період його непрацездатності, видача наказу про його звільнення у цей день є порушенням вимог частини 3 статті 40 КЗпП України.

Доводи скаржника, що позивач не надав роботодавцю листок непрацездатності за 25 травня 2018 року, що є підставою для звільнення не приймаються судом до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивача звільнено 31 травня 2018 року, тоді як останній у період з 29 травня 2018 року по 31 травня 2019 року перебував на лікарняному, що підтверджується відповіддю Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Слов`янськ » на запит (а.с. 21).

Таким чином доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду та не спростовують висновків судів, викладених у мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень.

Оскаржуване судове рішення містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо доводів сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Слов`янський Машинобудівний Завод» залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 квітня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров