Постанова

Іменем України

13 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 243/9223/17

провадження № 61-9932 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23 серпня 2018 року у складі судді Старовецького В.І. та постанову Донецького апеляційного від 24 квітня 2019 року у складі суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (Далі - ПАТ «ДТЕК Донецькі електромережі») про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що він перебував в трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» (Далі ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»), де працював на посаді інженера відділу по автоматизації системи комерційного обліку електроенергії.

Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року розпочато проведення антитерористичної операції.

Керівництвом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» було прийняте рішення про продовження здійснення своєї господарської діяльності на непідконтрольній території України, а саме у місті Горлівка Донецької області з залишенням відповідної частини працівників для нормального функціонування підприємства.

17 березня 2017 року позивач був звільнений за угодою сторін на підставі пункту1 статті 36 КЗпП України.

Однак в порушення норм трудового права, відповідач не виплатив йому заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 17 березня 2017 року, компенсацію за невикористану відпустку, а також не видав йому його трудову книжку.

Проте жодних перешкод, які унеможливлюють здійснення відповідачем вище перелічених дій на виконання приписів трудового законодавства не існує, оскільки заробітну плату позивач отримував через банківську установу, яка розташована на підконтрольній владі України території, керівництво підприємства, в тому числі працівники, які ведуть кадровий та бухгалтерській облік, знаходяться у містах Краматорську та Маріуполі, відповідно до місця реєстрації підприємства.

Враховуючи те, що працівникам, які здійснюють свої трудові обов`язки на території, підконтрольній владі України, заробітна плата за вказаний період була виплачена, а також те, що з 15 березня 2017 року на підприємстві виник простій не з вини працівника, а внаслідок захоплення структурних підрозділів підприємства, які знаходились у м. Горлівка, позивач просив суд стягнути з відповідача, заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 17 березня 2017 року у сумі 4 385,88 грн., з якої просить суд зобов`язати ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» утримати податки і обов`язкові платежі, компенсацію за невикористану відпустку у сумі 8 555,40 грн., і в зв`язку з тим, що йому в день звільнення не видали належно оформлену трудову книжку, - середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 51 168,60 грн. Крім того просив суд скасувати наказ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про звільнення та зобов`язати відповідача видати новий наказ про звільнення позивача з урахуванням дати фактичної видачі йому трудової книжки. Також просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу у сумі 550 грн.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23 серпня 2018 року залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 24 квітня 2019 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 5 листопада 2018 року повернуто ОСОБА_1 апеляційну скаргу в частині оскарження рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку трудової книжки та скасування наказу про звільнення та зобов`язання вчинити певні дії.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд виходив з того, що не доведено наявність заборгованості по заробітній платі, її розмір та період виникнення та період роботи, який надає право на компенсацію за відпустку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

20 травня 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23 серпня 2018 року та постанову Донецького апеляційного від 24 квітня 2019 року у якій просила рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано з суду першої інстанції справу № 243/9223/17.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи касаційної скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не прийнято до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості по заробітній платі та безпідставно не застосовано Порядок обчислення середньої заробітної плати.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

20 квітня 2018 року рішенням загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (Далі - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго) назву відповідача було змінено на Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі»

Позивач ОСОБА_1 перебував з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в трудових відносинах, де працював на посаді інженера відділу по автоматизації системи комерційного обліку електроенергії служби експлуатації приладів обліку Департаменту з технічного забезпечення продажі Дирекції з технічного забезпечення.

17 березня 2017 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України, що підтверджується Наказом № 209-к від 17 березня 2017 року.

Наказом ПАТ «ДТЕК "Донецькобленерго» від 08 травня 2015 року №289-ОД здійснено розподіл кадрового та бухгалтерського обліку по контрольованій та неконтрольованій державною владою території.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач не перемістився з непідконтрольної території, продовжив працювати на тій частині підприємства, яка перебувала на території проведення антитерористичної операції.

У зв`язку з захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» розташованих у м. Горлівка, у відповідача з 13 березня 2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до комп`ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю.

За фактом здійснення протидії законній господарській діяльності, привласнення майна та за вчинення дій, спрямованих на неправомірне втручання в діяльність ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за заявою останнього порушено кримінальне провадження № 1207100000000150 за ознаками статті 206 КК України.

Висновком торгово-промислової палати України ПАТ № 2370/2/21-10.2 від 24 липня 2017 року щодо унеможливлення виконання обов`язків передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форм-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відносно «ДТЕК Донецькобленерго» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території, непідконтрольній українській владі, у тому числі у м. Горлівка.

З 13 березня 2017 року господарська діяльність та управління виробничими потужностями відповідача унеможливлено неправомірними діями третіх осіб.

Майно ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», що знаходиться в тому числі в м. Горлівка, перебувають у незаконному володінні та під контролем третіх осіб.

Фактично відповідач втратив контроль і доступ до своїх виробничих потужностей та іншого майна, у тому числі, до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, у тому числі затвердження та введення в дію штатного розпису, особових справ працівників.

Початок дій форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є 13 березня 2017 року.

13 березня 2017 року до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за місцезнаходженням адміністративних і виробничих потужностей надійшли документи, які свідчать про незаконне блокування господарської діяльності. Посадовим особам товариства було висунуто вимогу, яка підписана невідомою особою, про проведення інвентаризації майна, згідно повідомлення про неможливість вивезення первинних документів в порядку підпункту 38.11 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, за № 68/1742/ис, адресованого 20 березня 2017 року Начальнику Дніпропетровського Управління ОВПП ДФС, вбачається, що

Головним Управлінням Держпраці у Донецькій області перевірений факт додержання ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Актом перевірки від № 05-20-333/0028 від 03 серпня 2017 року встановлено, що здійснити нарахування заробітної плати за березень 2017 року та здійснити розрахунок компенсації за невикористані дні щорічних та додаткових відпусток неможливо у зв`язку із втратою контролю над всім майном, документацією, архівом, комп`ютерними системами, системами обліку, програмами забезпечення, що залишились в зоні АТО.

27 червня 2017 року та 29 червня 2017 року на об`єкти інфраструктури енергогенеруючих та енергопостачальних компаній України, в тому числі на ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», відбулася масштабна кібератака, в результат чого стала дестабілізація роботи інформаційних та комунікаційних елементів корпоративних мереж, а також виведення з робочого ладу ряд автоматизованих систем.

04 липня 2017 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось з відповідним повідомленням до Департаменту кіберполіції Національної Поліції України, яке 14 липня 2017 року було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050390001995.

Згідно індивідуальних відомостей Пенсійного Фонду України про застраховану особу ОСОБА_1 від 5 вересня 2017 року, відомості про сплачені до УПФУ підприємством внески за березень 2017 року відсутні.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши аргументи, викладені у відзиві, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

Відповідно до статті 117 КЗпП України підставою відповідальності власника за затримку розрахунку при звільненні є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строку розрахунку при звільненні та вина власника.

Згідно зі статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом України у постановах: від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2159цс15, від 23 березня 2016 року у справі № 6-364цс16, від 11 травня 2016 року, у справі № 6-383цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-948цс16, в яких були встановлені подібні правовідносини та аналогічні фактичні обставини.

Висновком торгово-промислової палати України ПАТ № 2370/2/21-10.2 від 24 липня 2017 року щодо унеможливлення виконання обов`язків передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форм-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відносно «ДТЕК Донецькобленерго» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території, непідконтрольній українській владі, у тому числі у м. Горлівка.

Зважаючи на те, що на момент звільнення позивача і дотепер існують обставини непереборної сили, які відповідач не міг передбачити чи відвернути, що завдали збитків як підприємству в цілому, так і його працівникам, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» об`єктивно, з незалежних від нього причин було позбавлене можливості виконати зобов`язання, передбачені законом, щодо проведення з позивачем повного розрахунку при звільненні.

Наведене узгоджується із правовим висновком, зробленим Об`єднаною палатою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 243/2071/18.

Встановивши, що з березня 2017 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» фактично втратило контроль над своїми ресурсами, потужностями та документацією, у відповідності до узагальнених висновків науково-правового висновку, складеного Торгово-промисловою палатою України від 24 липня 2017 року, дії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за надзвичайних обставин, які спрямовані, насамперед, на захист життя і здоров`я його працівників в умовах терористичної загрози з боку незаконних збройних формувань, відсутності контролю та управління майном, не можуть бути регламентовані строками, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність під час дії невідворотних обставин підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду та не спростовують висновків судів, викладених у мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень.

Оскаржувані судові рішення містять вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо доводів сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23 серпня 2018 року та постанову Донецького апеляційного від 24 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров