№ 2609/19647/12 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

04 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 2609/19647/12

провадження № 61-18955св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс»,

стягувач - Публічне акціонерне товариство «Астра Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

боржник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року у складі колегії суддів:Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А., у справі за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження на стадії виконання рішення у справі позовом Публічного акціонерного товариства «Астра Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Сіті Фінанс») звернулося до суду з заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, відкритому на підставі рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 грудня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Астра Банк» (далі - ПАТ «Астра Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що згідно з договором відступлення прав вимоги від 09 квітня 2020 року № 2218/К ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» придбало у ПАТ «Дельта Банк» на електронних торгах, оформлених протоколом № UA-EA-2020-20-000001-b, право вимоги за кредитним договором від 06 грудня 2011 року № 330004032374023, укладеним з ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 01 вересня 2021 року заяву ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. Разом з апеляційною скаргою заявник подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору.

На обґрунтування клопотання ОСОБА_1 посилалася на норми статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу звільнення її від сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 01 вересня 2021 року про заміну сторони виконавчого провадження залишено без руху, надавши боржнику три дні з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги та надання документів про сплату судового збору.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з підстав недотримання вимог пункту 2 частини другої статті 356 ЦПК України (в апеляційній скарзі не зазначено номер електронної пошти боржника) та не надання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Посилання заявника щодо звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на статтю 22 Закону України «Про захист прав споживачів» суд визнав безпідставним.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 01 вересня 2021 року про заміну сторони виконавчого провадження визнано неподаною та повернуто відповідачу.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не усунено недоліки апеляційної скарги у повному обсязі, а саме: не в повному розмірі сплачено судовий збір, чим не виконано вимоги ухвали суду від 28 вересня 2021 року.

Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Підставою касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає те, що порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права призвело до обмеження доступу до правосуддя та унеможливило встановлення фактичних обставин справи.

Доводи інших учасників справи

У лютому 2022 року ТОВ «ФК «Сіті Фінанс»» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а висновки суду апеляційної інстанції - законними та обґрунтованими. Тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано із Солом`янського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи.

Справа надійшла до Верховного Суду у вересні 2022 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 05 грудня 2012 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Астра Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 330004032374023 та стягнено суму заборгованості в розмірі 23 736,13 грн та судовий збір у розмірі 237,36 грн.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року замінено стягувача ПАТ «Астра Банк» на стадії виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 05 грудня 2012 року в цій справі на ПАТ «Дельта Банк».

09 квітня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» за наслідками електронного аукціону (протокол № UA-EA-2020-20-000001-b) було укладено договір про відступлення прав вимоги № 2218/к, за умовами якого ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло прав вимоги до позичальників, перелік яких наведений у додатках № 1, № 2.

01 березня 2021 року ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» звернулася до суду з заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, відкритому на підставі рішення суду від 05 грудня 2012 року.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 01 вересня 2021 року заяву ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено. Стягувача ПАТ «Дельта Банк» замінено на ТОВ «ФК «Сіті Фінанс».

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано боржнику строк три дні з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги та надання документів про оплату судового збору.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд виходив із того, що ОСОБА_1 не дотримано вимоги пункту 2 частини другої статті 356 ЦПК України (в апеляційній скарзі не зазначено номер електронної пошти боржника) та не надано документ, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Суд в ухвалі зазначив, що відповідачу необхідно сплатити 454,00 грн та навів обґрунтування визначення розміру судового збору відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Копію зазначеної ухвали ОСОБА_1 отримала 02 жовтня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 21 т. 3).

07 жовтня 2021 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, до якої додано квитанцію про оплату судового збору у розмірі 420,40 грн та виправлена апеляційна скарга.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не в повному обсязі усунула недоліки апеляційної скарги, а саме: не в повному розмірі сплатила судовий збір, чим не виконано вимоги ухвали суду від 28 вересня 2021 року.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 часини першої частини першої статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову.

Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх сторін у справі, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Апеляційна скарга на ухвалу місцевого суду підлягає оплаті судовим збором за ставками, визначеними підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме: у розмірі 454,00 грн.

Частиною другою статті 357 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без руху, виходив із того, що ОСОБА_1 не дотримано вимоги пункту 2 частини другої статті 356 ЦПК України (в апеляційній скарзі не зазначено номер електронної пошти боржника) та не надано документ, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Суд в ухвалі зазначив, що відповідачу необхідно сплатити 454,00 грн та навів обґрунтування визначення розміру судового збору відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Копію зазначеної ухвали ОСОБА_1 отримала 02 жовтня 2021 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що заявник не виконала вимоги ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України та частини другої статті 357 ЦПК України.

Оцінюючи доводи касаційної скарги про обмеження заявника у доступі до правосуддя, Верховний Суд врахував, що суд апеляційної інстанції надавав можливість заявнику усунути недоліки апеляційної скарги, сплатити судовий збір у визначеному судом розмірі. Наслідком невиконання законної процесуальної вимоги є обґрунтоване повернення апеляційної скарги заявнику, а тому відсутні підстави вважити, що суд апеляційної інстанції порушив право заявника на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Отже, заявник розпорядився своїм правами на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції в обсязі, який він сам визначив.

Крім того, Верховний Cуд звертає увагу, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко