№ 260/1549/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року

м. Київ

справа № 260/1549/21

адміністративне провадження № К/990/24286/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Жука А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Карпатський біосферний заповідник, про визнання протиправними дій та скасування рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Борсенка Олександра Вікторовича на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року (головуючий суддя - Маєцька Н.Д.), на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2022 року (головуючий суддя - Запотічний І.І., судді: Глушко І.В., Шавель Р.М.)

І. СУТЬ СПОРУ

1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі - Міністерство), постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі - Комісія), в якому просив:

-визнати протиправними дії Комісії з визначення переможця конкурсного відбору керівника Карпатського біосферного заповідника;

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з визначення переможця конкурсного відбору керівника Карпатського біосферного заповідника - ОСОБА_2 , яке оформлено протоколом №6 від 01 квітня 2021 року.

2. На думку позивача, Міністерством здійснено проведення конкурсного відбору та визначення переможця керівника Карпатського біосферного заповідника ( ОСОБА_2 ) із порушенням процедури, оскільки Порядок проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року № 777 (далі - Порядок №777), яким керувався відповідач, не поширюється на процедуру конкурсного відбору керівників установ природно-заповідного фонду. Окрім того, особа, визнана переможцем конкурсу не відповідала вимогам учасника відбору, оскільки не мала необхідного стажу роботи на керівних посадах нижчого рівня.

3. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

4. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Карпатський біосферний заповідник.

II.ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. 16 січня 2021 року Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України прийнято наказ № 21 "Про проведення конкурсного відбору керівників установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України". Зазначеним наказом оголошено конкурсний відбір, зокрема, на посаду керівника Карпатського біосферного заповідника.

6. Пунктом 2 вказаного наказу зобов`язано постійно діючу Комісію забезпечити:

1) оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства, не пізніше ніж протягом 5 днів після затвердження вимог до претендентів, оголошення про проведення конкурсного відбору керівників установ природно-заповідного фонду, зазначених у пункті 1 цього наказу;

2) приймання заяв, поданих до них документів та пропозицій претендентів у строк, не менше 14 календарних днів, але не більше 30 календарних днів після дати оприлюднення оголошення;

3) проведення конкурсного відбору керівників установ природно-заповідного фонду, зазначених у пункті 1 цього наказу, у строк, що не перевищує 30 календарних днів з дати розгляду поданих претендентами документів та пропозицій.

7. 27 січня 2021 року на офіційному веб-сайті (https://mepr.gov.ua/news/36752.html) Міністерством оприлюднено інформацію про конкурсний відбір, зокрема, на посаду директора Карпатського біосферного заповідника із зазначенням переліку вимог до претендентів для участі у конкурсному відборі керівників установ природно-заповідного фонду.

8. У оголошенні були наведені вимоги до претендентів для участі у конкурсному відборі керівників установ природно-заповідного фонду, а саме:

- вища екологічна, біологічна або географічна освіта другого рівня за ступенем магістра; стаж роботи на керівних посадах нижчого рівня - не менше 5 років;

- кандидат повинен знати: закони, постанови, укази, розпорядження, рішення та інші нормативно-правові акти органів державної влади і місцевого самоврядування, які регулюють порядок діяльності установ природно-заповідного фонду (далі -ПЗФ); екологічне, податкове та трудове законодавство; профіль, спеціалізацію та особливості структури установи ПЗФ; перспективи, вітчизняні і світові тенденції розвитку сфери і установи ПЗФ; шляхи ефективного використання природних ресурсів установи ПЗФ, їх охорони та відтворення; кадрові ресурси установи ПЗФ; порядок розроблення і затвердження Проекту організації території установи ПЗФ та планово-звітної документації за окремими напрямами; методи господарювання та управління; порядок укладення та виконання господарських і фінансових договорів, колективних договорів та регулювання соціально-трудових відносин; вітчизняні та зарубіжні досягнення науки та технології у галузі природно-заповідної справи; основи економіки, менеджменту, маркетингу, організацію праці та управління; етику ділового спілкування та ведення переговорів;

- кандидат повинен вільно володіти українською мовою.

9. 04 березня 2021 року на засіданні Комісії допущено до конкурсного відбору наступних учасників: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Рішення про допуск вказаних учасників оформлено протоколом від 04 березня 2021 року №4 (далі - Рішення №4).

10. Для участі в конкурсному відборі на посаду керівника Карпатського біосферного заповідника ОСОБА_2 подав наступні документи: заява ОСОБА_2 про допуск до участі у конкурсі; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_2 ; диплом спеціаліста Національного транспортного університету 2015 року за спеціальністю «екологія та охорона навколишнього середовища» та здобуття кваліфікації «інженер з охорони навколишнього середовища»; диплом магістра Сумського національного аграрного університету за спеціальністю «Менеджмент організацій і адміністрування»; автобіографія; копія трудової книжки; довідка від 15 лютого 2021 року, видана ГО «Туристичне товариство «Карпатські стежки»; конкурсна пропозиція; згода на обробку персональних даних; заява про надання довідки про відсутність судимостей; довідка про відсутність судимостей.

11. В трудовій книжці ОСОБА_2 містяться наступні записи:

-запис №1 від 02 вересня 2013 року - прийнятий на посаду майстера-еколога підприємства «Вода-Сервіс»;

-запис № 3 від 28 лютого 2014 року - прийнятий по переводу на посаду майстра-еколога підприємства «Вода-Сервіс +»;

- запис №5 від 04 січня 2016 року - зарахований на посаду помічника-консультанта народного депутата України;

- запис №9 від 30 березня 2016 року - призначений на посаду головного спеціаліста з питань мобілізаційної роботи;

-запис №11 від 20 січня 2017 року - прийнятий на посаду головного спеціаліста відділу оперативного контролю департаменту оперативного контролю та організаційно-аналітичного забезпечення - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища;

-запис №12 від 20 березня 2017 року переведений на посаду головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Департаменту державного екологічного нагляду (контролю) - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища;

-запис №13 від 17 жовтня 2018 року - призначений на посаду завідувача сектору державного екологічного нагляду (контролю) надр Департаменту державного екологічного нагляду (контролю) - старшого державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища;

-запис № 15 від 01 липня 2020 року - переведений на посаду начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів - старшого державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища;

- запис № 17 від 15 грудня 2020 року - призначений на посаду головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

12. 01 квітня 2021 року на засіданні Комісії розглянуто конкурсні пропозиції учасників, заслухано співбесіди учасників конкурсного відбору та визначено переможцем конкурсного відбору керівника Карпатського біосферного заповідника - ОСОБА_2 .

13. Вищевказане рішення комісії про визначення переможця конкурсного відбору оформлене протоколом № 6 засідання постійно діючої комісії від 01 квітня 2021 року (далі - Рішення №6).

14. Не погоджуючись із діями Комісії щодо визначення переможця конкурсного відбору та із рішенням про визначення переможця конкурсу, ОСОБА_1 звернувся до суду.

III.ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2022 року, позовні вимоги задоволено.

15.1. Визнано протиправним та скасовано рішення постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємства, установ, організацій, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, оформлене протоколом № 4 від 04 березня 2021 року в частині допуску до участі в конкурсному відборі на посаду керівника Карпатського біосферного заповідника - ОСОБА_2 .

15.2. Визнано протиправним та скасовано рішення постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємства, установ, організацій, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, оформлене протоколом № 6 від 01 квітня 2021 року в частині визначення переможцем конкурсного відбору керівника Карпатського біосферного заповідника - ОСОБА_2 .

16. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, вийшов за межі позовних вимог, скасувавши і Рішення №6 (про визначення переможця конкурсного відбору), і Рішення №4 в частині допуску ОСОБА_2 до участі у конкурсі відбору на посаду керівника Карпатського біосферного заповідника. Суд апеляційної інстанції погодився із цим, вказавши, що в даному випадку вихід за межі позовних вимог зумовлений необхідністю застосування ефективного засобу правового захисту прав позивача. В даному випадку допуск конкурсною комісією до участі в конкурсі, що не відповідає встановленим вимогам до кандидата для участі в такому конкурсі, безумовно порушує права позивача, який також приймав участь у цьому конкурсі.

17. Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач, в порушення пункту 13 Порядку №777, допустив до участі у конкурсі ОСОБА_2 , який не відповідає кваліфікаційним вимогам, оскільки учасник не має необхідного стажу на керівних посадах нижчого рівня.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

18. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, прийнявши нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

19. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).

20. У касаційні скарзі вказано, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правових висновків Верховного Суду, щодо застосування норм права, а саме:

- суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та вирішив скасувати рішення, про скасування якого не просив позивач, чим порушив частину другу статті 9 КАС України та не врахував висновки Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 825/1496/17, у постанові від 19 лютого 2019 року по справі № 824/399/17-а;

- внаслідок виходу суду за межі позовних вимог було порушено частину другу статті 9 КАС України та не враховано висновки Верховного Суду у постанові від 24 вересня 2019 року по справі № 819/1420/15 (щодо можливості виходу за межі позовних вимог лише для ефективного захисту прав та інтересів від порушень), у постанові від 07 лютого 2020 року у справі № 826/11086/18 (щодо відсутності у суду повноважень змінювати предмет спору, а лише обсяг захисту порушеного права).

21. Також, на думку представника позивача, судові рішення у справі не спрямовані на захист та/або відновлення порушених прав позивача, а оскаржувані рішення винесені із порушенням частини першої статті 2, частини першої статті 5 КАС України та без урахування висновків Верховного Суду у постанові від 19 жовтня 2020 року по справі №815/1294/16 (стосовно того, що звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах).

22. Представником позивача подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просив оскаржувані рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Вказав, що дії суду першої інстанції стосовно виходу за межі позовних вимог цілком відповідають положенням статті 9 КАС України, враховуючи встановлення судом факту допуску конкурсною комісією особи, як не відповідає кваліфікаційним критеріям.

23. У відзиві наголошено, що Комісія, визначаючи вимогу до претендентів щодо стажу роботи на керівних посадах нижчого рівня не менше 5 років, в першу чергу повинна перевірити на відповідність цій вимозі документи, які подані претендентами. У разі не здійснення такої перевірки виникає ситуація щодо допуску до участі у конкурсному відборі осіб, які не відповідають кваліфікаційним вимогам, а вся процедура конкурсного відбору керівників установ природно-заповідного фонду втрачає ознаки легітимності.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

24. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Частиною другою статті 22 Господарського кодексу України визначено, що суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

26. Правові основи управління об`єктами державної власності визначає Закон України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об`єктами державної власності» (далі - Закон № 185-V).

27. Відповідно до статті 1 Закону № 185-V управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

28. Відповідно до підпункту "г" пункту 18 частини першої статті 5 Закону №185-V здійснюючи управління об`єктами державної власності, Кабінет Міністрів України визначає порядок конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки.

29. Процедуру конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки (підприємства) у разі прийняття міністерством, Фондом державного майна, іншим органом, що здійснює управління об`єктами державної власності, державним господарським об`єднанням, державною холдинговою компанією, іншою державною господарською організацією рішення про необхідність проведення такого відбору, а також процедуру конкурсного відбору керівника підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу якого перевищує 200 млн. гривень, та керівника особливо важливого для економіки підприємства (підприємства, вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд. гривень або річний розмір чистого доходу якого перевищує 1,5 млрд. гривень) визначає Порядок проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року № 777.

30. Згідно з абз. 2 пункту 1 Порядку №777 вимоги вказаного порядку поширюються на відбір кандидатур на посаду голови виконавчого органу господарських товариств та членів наглядових рад особливо важливих для економіки підприємств, крім державних банків, відбір незалежних членів до яких врегульовано статтею 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

31. Пунктом 2 Порядку №777 визначено, що підставою для оголошення конкурсного відбору керівника підприємства (конкурсний відбір) є рішення (наказ) міністерства, Фонду державного майна або іншого органу, який виконує функцію з управління підприємством, державним господарським об`єднанням, державною холдинговою компанією, іншою державною господарською організацією, для підприємств, функції з управління якими виконує Кабінет Міністрів України, - рішення Кабінету Міністрів України (далі - суб`єкт управління), із зазначенням строку приймання заяв і проведення конкурсного відбору (крім керівників особливо важливих для економіки підприємств), яке для підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу якого перевищує 200 млн. гривень, приймається не пізніше ніж через 20 днів після відкриття вакансії керівника підприємства.

32. Відповідно до пункту 3 Порядку № 777 для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, крім керівників особливо важливих для економіки підприємств, суб`єкт управління утворює постійно діючу комісію або комісії для конкурсного відбору керівників окремих підприємств (комісія).

33. Згідно з пунктом 4 Порядку № 777 Комісія:

- розробляє та затверджує вимоги до осіб, що виявили бажання взяти участь у конкурсному відборі, критерії їх оцінювання;

-оприлюднює на офіційному веб-сайті суб`єкта управління не пізніше ніж протягом п`яти днів після затвердження вимог до претендентів, оголошення про проведення конкурсного відбору на посаду керівника підприємства, яка стала вакантною (оголошення), та результати конкурсного відбору не пізніше ніж протягом трьох днів з дати його завершення;

- приймає, реєструє та перевіряє на відповідність вимогам цього Порядку документи і пропозиції подані претендентами; надсилає разом із згодою на обробку персональних даних претендентів запит до Національної поліції стосовно надання інформації щодо відсутності (наявності) у них судимості, заборони займати відповідні посади або займатися певними видами діяльності;

-ухвалює рішення про допуск претендентів до конкурсного відбору або відхилення їх кандидатур;

-розглядає документи і пропозиції з управлінням підприємством, подані учасниками конкурсного відбору;

- забезпечує відкритість конкурсного відбору та на підставі результатів оцінювання учасників за затвердженими критеріями шляхом голосування визначає його переможця.

34. Відповідно до пункту 5 Порядку № 777 засідання комісії є правомочним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу. Рішення комісії приймається більшістю голосів присутніх на засіданні її членів і оформляється протоколом. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні комісії.

35. Пунктом 6 Порядку № 777 визначено, що тривалість конкурсного відбору не може перевищувати 30 календарних днів. Початком відбору вважається дата, на яку призначено засідання комісії з розгляду поданих претендентами документів і пропозицій.

36. Згідно з пунктом 7 Порядку № 777 конкурсний відбір вважається таким, що закінчився, з дня ухвалення комісією рішення про затвердження його результатів.

37. Відповідно до пункту 8 Порядку № 777 в оголошенні про конкурс зазначаються такі відомості: найменування та місцезнаходження підприємства, основні напрями його діяльності з додержанням вимог законодавства про інформацію з обмеженим доступом; строк і місце приймання заяв на участь у конкурсному відборі (заяви) та номер телефону для довідок; перелік документів, що подаються претендентом, та вимоги щодо їх оформлення; дата і місце проведення конкурсного відбору та оприлюднення його результатів; вимоги до претендента та конкурсної пропозиції; інформація, що стосується фінансово-економічного стану підприємства, - відомості про баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про рух коштів (форма № 3), звіт про власний капітал (форма № 4), примітки до річної фінансової звітності (форма № 5); адреса електронної пошти, на яку претендент надсилає заяву для участі в конкурсному відборі та документи, зазначені у пункті 10 цього Порядку.

38. Пунктом 12 Порядку №777 визначено, що обов`язковою умовою проведення конкурсного відбору є його відкритість. Представники засобів масової інформації мають право бути присутніми на засіданнях комісії під час розкриття пакетів документів, поданих претендентами, їх розгляду та оголошення переможця.

39. Відповідно до пункту 18 Порядку №777 переможець конкурсного відбору оголошується на засіданні комісії з дотриманням вимог пункту 12 цього Порядку.

Результати відбору оприлюднюються на офіційному веб - сайті суб`єкта управління.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

40. Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1,4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

41. Враховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги, перегляд оскаржуваного судового рішення буде здійснюватися Верховним Судом в межах доводів касаційної скарги.

42. Спірні правовідносини виникли з приводу дій та рішення постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України щодо визначення переможця конкурсного відбору керівника Карпатського біосферного заповідника.

43. Суди першої та апеляційної інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, дійшли висновку, що оскаржувані дії та рішення Комісії є протиправними.

44. Верховний Суд погоджується із цим висновком з огляду на наступне.

Щодо розповсюдження дії Порядку №777 на спірні правовідносини.

45. Приписами Порядку №77 визначено, що його дія поширюється на процедуру конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки.

46. Відповідно до положень ГК України суб`єктами господарювання державного сектору економіки є суб`єкти, зокрема, що діють на основі лише державної власності.

47. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року №97 затверджено Державний класифікатор України ДК 002:2004 «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» (далі - КОПФГ) №97.

48. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Карпатський біосферний заповідник за організаційно-природною формою віднесено до державних організацій (код 425 відповідно до пункту 4 КОПФГ №97), орган управління юридичної особи - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

49. Отже, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій щодо розповсюдження Порядку №777 на спірні правовідносини, враховуючи, що Карпатський біосферний заповідник діє на основі відокремленої частини державної власності та відноситься до суб`єктів господарювання державного сектору економіки.

Щодо Рішення №6 (про визначення ОСОБА_2 переможцем конкурсного відбору керівника Карпатського біосферного заповідника).

50. Судами встановлено, що до участі у конкурсі на посаду керівника Карпатського біосферного заповідника були допущені, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

51. Пунктом 4 Порядку №777 визначено, що Комісія розробляє та затверджує вимоги до осіб, які виявили бажання взяти участь у конкурсному відборі.

52. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Комісія однією з вимог до кандидата на посаду директора Карпатського біосферного заповідника визначила наявність у кандидата стажу роботи на керівних посадах нижчого рівня не менше 5 років.

53. Із трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що він не має п`ятирічного стажу, оскільки перебував на керівних посадах з 17 жовтня 2018 року по 15 грудня 2020 року (посада завідувача сектору державного екологічного нагляду (контролю) надр Департаменту державного екологічного нагляду (контролю) та посада начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів).

54. Таким чином, ОСОБА_2 не відповідав кваліфікаційним вимогам, висунутим Комісією.

55. Отже, Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності дій та Рішення №6 Комісії (стосовно обрання переможцем у конкурсі на посаду директора Карпатського біосферного заповідника ОСОБА_2 ).

Щодо виходу судом першої інстанції за межі позовних вимог.

56. Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

57. При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував про неможливість виходу за межі позовних вимог із порушенням принципу диспозитивності у випадку самостійно обрання правової підстави та предмету позову, оскільки принцип стабільності є визначальним в даному випадку. Принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких просять сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Тобто суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог.

58. Аналогічні правові висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 571/1306/16-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 17 липня 2019 року у справі № 523/3612/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 760/23795/14-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 642/6518/16-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 6 листопада 2019 року у справах № 464/4574/15-ц, № 756/17180/14-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 697/2368/15-ц, від 4 грудня 2019 року у справі № 635/8395/15-ц, від 1 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18, від 1 липня 2020 року у справі № 287/575/16-ц, від 19 серпня 2020 року у справі № 287/587/16-ц).

59. З огляду на викладене, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог. Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. При цьому такий вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява.

60. Вказаний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 24 вересня 2019 року у справі №819/1420/15, постанови від 18 травня 2018 року у справі № 826/6965/14, від 27 листопада 2018 року у справі № 807/997/16, від 15 липня 2019 року у справі № 804/14556/15, від 20 листопада 2019 року у справі № 826/9457/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 815/4392/15, від 23 грудня 2019 року у справі № 815/3145/15, від 7 лютого 2020 року у справі № 826/11086/18, від 5 травня 2020 року у справі № 1340/4044/18, від 23 червня 2020 року у справі № 820/1545/16, від 6 серпня 2020 року у справі № 805/3147/16-а.

61. Повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права (постанова Верховного Суду від 7 лютого 2020 року у справі №826/11086/18).

62. При цьому, у постанові Верховного Суду 25 березня 2020 року у справі №752/18396/16-а сформульована правова позиція, що принцип диспозитивності в адміністративному процесі має своє специфічне змістове наповнення, пов`язане з публічно-правовим характером адміністративного позову та активною участю суду в процесі розгляду адміністративних справ, тому адміністративний суд може та зобов`язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів.

63. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою звернення ОСОБА_1 до суду стало порушення Комісією його права як учасника на дотримання суб`єктом владних повноважень однакових умов проведення конкурсу. Оскаржуючи дії та рішення Комісії в частині визначення переможця, позивач наголошував, що ОСОБА_2 не відповідав кваліфікаційним вимогам, встановленим для кандидата, а тому не міг бути ні допущеними до участі у конкурсі, ні стати його переможцем.

64. Приписами Порядку №777 визначено, що конкурс на посаду керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки складається з декількох етапів, включаючи етапи допуску кандидатів та обрання із них переможця. У свою чергу, у разі невідповідності кандидата на посаду, Комісія зобов`язана, згідно із пунктом 13 Порядку №777, не допускати його до участі у конкурсі. Проте, у даній справі Комісією було прийнято Рішення № 4 про допуск ОСОБА_2 до участі у спірному конкурсі, що спричинило обрання переможцем учасника, який не відповідав кваліфікаційним вимогам.

65. Таким чином, враховуючи наведені обставини, Верховний Суд приходить до висновку, що вихід за межі позовних вимог у даній справі не здійснив заміну предмету спору, а лише стосувався обсягу захисту порушеного права позивача. У заявлений позивачем спосіб було неможливо здійснити повний та ефективний захист його прав, свобод та інтересів.

66. Доводи скаржника щодо необхідності застосування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15 травня 2019 року (справа №825/1496/17), від 19 лютого 2019 року (справа № 824/399/17-а), від 24 вересня 2019 року (справа №819/1420/15), від 07 лютого 2020 року (справа №826/11086/18), від 19 жовтня 2020 року (справа №815/1294/16), є безпідставними, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними до спірних.

67. Частиною першою статті 350 КАС України закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

68. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

69. Отже, Верховний Суд вважає за необхідне залишити касаційну ОСОБА_2 без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2022 року - без змін, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

VIІ. СУДОВІ ВИТРАТИ

70. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Борсенка Олександра Вікторовича залишити без задоволення, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2022 року у справі № 260/1549/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді О.В. Калашнікова

М.В. Білак

А.В. Жук