№ 260/276/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 260/276/21

адміністративне провадження № К/990/45745/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 260/276/21

за позовом ОСОБА_1 до Житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , Адміністрації Державної прикордонної служби України, Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 (ухвалену в складі головуючого судді: головуючого судді Гебеш С.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів: Гуляка В.В., Коваля Р.Й.),

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1, військова частина НОМЕР_1 ), Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач 2), у якому позивач просив:

визнати протиправними дії командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо прийняття спільного рішення оформленого у формі протоколу № 8 від 02.12.2020 в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

скасувати спільне рішення командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене у формі протоколу № 8 від 02.12.2020 в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

зобов`язати житлову комісію та командування ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути на її засіданні, прийняти і затвердити спільне рішення про включення ОСОБА_1 в списки осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у ІНФОРМАЦІЯ_1 у загальному порядку по 2007 рік та направити на затвердження Голові Держприкордонслужби.

зобов`язати житлову комісію та командування ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати Список виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення у Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частини НОМЕР_1 ) ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо ОСОБА_1 та направити на затвердження Голові Держприкордонслужби;

зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України надати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення у сумі 360160,00 грн. на поточний рахунок, відкритий в ІНФОРМАЦІЯ_4 : ТВБВ №10006/0102, розрахунковий рахунок НОМЕР_2 ;

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спільне рішення командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 оформлене протоколом за № 8 від 02.12.2020 є неправомірним, таким, що порушує конституційні права та гарантії позивача на отримання грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення та суперечить Конституції України, Житловому кодексу України, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.03.2024, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо прийняття спільного рішення, оформленого у формі протоколу № 8 від 02.12.2020 в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Скасовано спільне рішення командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене у формі протоколу № 8 від 02.12.2020 в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Зобов`язано житлову комісію та командування ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно здійснити розрахунок виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення з урахуванням граничної вартості будівництва 1 кв. метр загальної площі житла в регіоні щодо ОСОБА_1 , розглянути на її засіданні, прийняти і включити ОСОБА_1 до Списків осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у ІНФОРМАЦІЯ_1 у загальному порядку по 2007 рік, затвердити начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 та направити на затвердження Голові Держприкордонслужби.

Зобов`язано житлову комісію та командування ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати Список виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення у Військовій частині НОМЕР_1 щодо ОСОБА_1 та направити на затвердження Голові Держприкордонслужби.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що підстави для зняття позивача з квартирного обліку на час прийняття оспорюваних рішень були відсутні, тому за ОСОБА_1 зберігається право на грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення в механізмі, визначеному Порядком № 728.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу

28.11.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 , у якій заявник просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, відповідач 1 покликається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою КМУ від 02.09.2015 №728 у подібних правовідносинах.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2024 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суд від 23.12.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 .

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України.

Згідно витягу з наказу від 11.07.2017 «По особовому складу» підполковника ОСОБА_1 виключено із списків особового складу прикордонного загону і всіх видів забезпечення з 11.07.2017 на підставі наказу Голови Державної прикордонної служби України від 20.06.2017 №662-ос.

Позивача звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із закінченням строку контракту), з правом носіння військової форми одягу та зараховано на службу у військовому оперативному резерві першої черги на особливий період.

Вислуга років ОСОБА_1 станом на 11.07.2017 становить: календарна - 28 років 02 місяці 23 дні; пільгова - 05 років 08 місяців 19 днів; загальна - 33 років 11 місяців 12 днів.

Цей Список осіб поданий на затвердження Департаменту ресурсного забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби України супровідним листом від 05.10.2017 №721/11918 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спільним рішенням командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене у формі протоколу № 8 від 02.12.2020 встановлено, що ОСОБА_1 звільнений у запас, а тому дія Порядку №728 на нього не поширюється.

Листом №704/101866 від 15.12.2020 відповідач 1 повідомив позивача, про те, що Порядок №728 на військовослужбовця ОСОБА_1 не поширюється, через те, що його звільнено у запас у зв`язку із закінченням строку контракту.

Крім того, згідно Списку осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у ІНФОРМАЦІЯ_5 , затвердженого 26.11.2020 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був направлений на виконання розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.11.2020 №Т/704-8427 «Про виплату компенсації», позивач у цьому списку відсутній.

Не погодившись із рішеннями та діями відповідачів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частин 1-3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціальної) - захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Забезпечення військовослужбовців належним житлом за безперервну військову службу є певною соціальною допомогою, підтримкою, додатком до основних джерел існування і спрямовані на реалізацію конституційного права кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48 Конституції України). Таким чином, при вступі на службу позивачу державою було гарантоване певне забезпечення і компенсації, які фінансуються із бюджету. Зупинення або звуження змісту і обсягу Конституційних соціальних прав є недопустимим і не повинні погіршувати становище особи.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Закон № 2011-ХІІ відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону № 2011-ХІІ).

Згідно із статтею 1-2 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону № 2011-ХІІ).

Пунктом 1 статті 12 Закону № 2011-ХІІ визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Абзац перший пункту 1 статті 12 Закону №2011-ХП із змінами, внесеними згідно із Законом № 1510-VI від 11.06.2009р. в редакції Закону № 2181-VIII від 07.11.2017р., викладено в наступній редакції: держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку із внесенням змін в пункт 1 статті 12 Закону №2011-ХІІ, у позивача правомірно виникло право на отримання громової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення, у зв`язку з чим, позивачем 02.10.2017 був поданий відповідачу рапорт щодо його згоди на отримання грошової компенсації за жиле приміщення.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла (абзац четвертий пункту 1 статті 12 Закону №2011-XII).

Абзацом першим пункту 9 статті 12 Закону № 2011-ХІІ визначено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Отже, зазначеним законом держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців (військовослужбовців запасу) жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених ЖК, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено частиною першою статті 9 ЖК громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Відповідно до положень статей 9 43 ЖК громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік.

Згідно із статями 48 49 ЖК жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки. Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів.

Відповідно статті 12 Закону № 2011-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» (далі - постанова № 1081) затвердив Порядок № 1081, який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

Згідно із пунктом 3 Порядку №1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

У відповідності до пункту 29 Порядку №1081 військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.

Як слідує зі змісту пункту 9 статті 12 Закону №2011-ІІ та пункту 29 Порядку №1081 особа, яка звільнена з військової служби в запас або у відставку, має право на залишення на квартирному обліку з підстав, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Однак, пункт 30 Порядку №1081 передбачає випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку громадян, які потребують поліпшені житлових умов, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на грошову компенсацію, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку № 1081.

Відповідно до постанови №1081 та з метою приведення нормативно-правових актів Адміністрації Державної прикордонної служби України у відповідність до чинного законодавства, наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.12.2007 №1040 затверджено Інструкцію про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України (далі - Інструкція №1040), згідно із пунктом 1.4 якої військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

Забезпечення за рахунок Державної прикордонної служби України військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання здійснюється шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту на будівництво (купівлю) житла в установленому порядку (пункт 1.5 Інструкція №1040).

Усі питання, пов`язані з наданням та забезпеченням житловою площею військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження ними служби та перебування на обліку житловими комісіями органів Держпрнкордонслужби або в судовому порядку (пункт 1.7 Інструкція №1040).

На облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, зараховуються військовослужбовці, які не забезпечувались постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей (пункт 3.1 Інструкція №1040).

З метою дотримання вимог чинного законодавства при веденні обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, контролю за розподілом та використанням житлової площі в органах Державної прикордонної служби утворюються житлові комісії в установленому порядку (пункт 3.2 Інструкція №1040).

Військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії органу Державної прикордонної служби, яке затверджується начальником цього органу. У рішенні житлової комісії органу Державної прикордонної служби зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, у першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови у зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства (пункт 3.4 Інструкція №1040).

Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією органу Державної прикордонної служби винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік (пункт 3.6 Інструкція №1040).

Згідно із пунктом 3.8 Інструкції №1040 списки військовослужбовців, яких зараховано на квартирний облік, підлягають періодичному уточненню. Житлові комісії щороку проводять перереєстрацію осіб, що перебувають на квартирному обліку, під час якої перевіряються їх облікові справи, при необхідності перевіряються житлові умови цих військовослужбовців, а також оновлюються документи, що містяться в облікових справах.

Військовослужбовці, які перебувають на обліку, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку в органі Державної прикордонної служби до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування органу Державної прикордонної служби - у військовому комісаріаті та користуються правом позачергового одержання житла (пункт 3.12 Інструкції №1040).

Згідно з пунктом 4.1. Інструкції №1040 військовослужбовці забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання згідно з чергою, що визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, або списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень).

Відповідно до пункту 4.4 Інструкції №1080, військовослужбовці забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання за рішенням житлової комісії органу Державної прикордонної служби, яке затверджується начальником цього органу.

Списки розподілу житлової площі по органу Державної прикордонної служби з необхідними документами надсилаються на погодження до Адміністрації Держприкордонслужби та перевіряються на відповідність чинному законодавству в управлінні правового забезпечення.

Рішення (пропозиції) Адміністрації Держприкордонслужби є остаточними і обов`язковими для розгляду житловими комісіями органів Державної прикордонної служби.

Контроль за станом обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, правильності оформлення їх облікових справ, а також розподілом житлових приміщень в органах Державної прикордонної служби здійснюється Адміністрацією Держприкордонслужби України (пункт 6.2 Інструкція №1040).

Отже, Інструкція №1040 визначає організацію забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби), а також, осіб звільнених у запас або відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують покращення житлових умов, в органах Державної прикордонної служби України після звільнення та членів їх сімей, уключаючи членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

У свою чергу порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України (стаття 48-1 ЖК).

Так, механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах (далі - військові частини), а у разі їх розформування - у військових комісаріатах та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - компенсація) установлює Порядок № 728.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 728 дія його поширюється на:

військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 і більше років, та членів їх сімей;

осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі, та членів їх сімей;

сім`ї військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби;

сім`ї померлих осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів.

Черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім`ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень (пункт 5 Порядку №728).

Підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім`ї компенсації є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень (пункт 6 Порядку №728).

Як було зазначено вище, підстави зняття з обліку військовослужбовців наведені у пункті 30 Порядку № 1081.

При цьому колегія суддів зазначає, що частиною першою статті 26 Закону № 2232-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров`я придатні до військової служби;

б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби з виключенням з військового обліку.

Системний аналіз зазначених норм закону дає підстави дійти висновку, що у словосполученні «звільнення з військової служби у запас або у відставку за віком, станом здоров`я», що міститься у пункті 9 статті 12 Закону № 2011-ХІІ такі умови як вік і стан здоров`я, відносяться виключно до поняття «звільнення у відставку», як варіанту (способу) звільнення з військової служби, і жодним чином не відноситься до поняття «звільнення у запас».

Така юридична визначеність зазначених понять підтверджується висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25.03.2019 у справі № 359/2295/17, від 08.04.2020 у справі № 683/2197/18 (провадження № 61-14634св19), від 15.10.2020 у справі № 636/1424/19 (провадження № 61-449св20).

Таким чином, у разі звільнення військовослужбовця в запас у зв`язку з закінченням строку дії контракту та наявністю у нього більше 20 років календарної вислуги за відсутності підстав для зняття його з обліку, наведених у пункті 30 Порядку № 1081, за такою особою зберігається право на перебування на обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, а отже і право на грошову компенсацію за належне їй для отримання жиле приміщення відповідно до вимог пункту 9 статті 12 Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 728.

Такий правовий висновок відповідає правовій позиції, викладеній, зокрема у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 683/2271/18 (провадження № 61-17465св19), від 10.08.2022 у справі № 260/764/21 (провадження № К/990/7548/22).

При цьому, з урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла таких правових висновків щодо застосування пункту 9 статті 12 Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 728 у подібних правовідносинах:

(1) держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців (військовослужбовців запасу) жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених ЖК, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

(2) військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на грошову компенсацію, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку № 1081;

(3) у словосполученні «звільнення з військової служби у запас або у відставку за віком, станом здоров`я», що міститься у пункті 9 статті 12 Закону № 2011-ХІІ такі умови як вік і стан здоров`я, відносяться виключно до поняття «звільнення у відставку», як варіанту (способу) звільнення з військової служби, і жодним чином не відноситься до поняття «звільнення у запас»;

(4) у разі звільнення військовослужбовця в запас у зв`язку з закінченням строку дії контракту та наявністю у нього більше 20 років календарної вислуги за відсутності підстав для зняття його з обліку, наведених у пункті 30 Порядку № 1081, за такою особою зберігається право на перебування на обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, а отже і право на грошову компенсацію за належне їй для отримання жиле приміщення відповідно до вимог пункту 9 статті 12 Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 728.

У справі, яка розглядається суди встановили, що позивач (військовослужбовець запасу, має більше 20 років вислуги років).

Відповідачем 1 визначено норму жилої площі для позивача в обсязі 40 кв.м. та визначено розмір грошової компенсації в розмірі 360160,00 грн.

Згідно порядкового номеру 7 вказаного Списку підполковник запасу ОСОБА_1 (номер загальної черги 12, номер пільгової черги - 23) за попереднім розрахунком має право на норму площі на склад сім`ї 40 кв.м, розрахована сума грошової компенсації 360160,00 грн. Вказаний Список подано до Департаменту ресурсного забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Адміністрація Держприкордонслужби щороку протягом І кварталу після визначення загальної суми видатків на надання компенсації розподіляють її між військовими частинами, військовими комісаріатами та квартирно-експлуатаційними установами (організаціями), в яких ведеться облік військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, з урахуванням часу взяття військовослужбовців та членів їх сімей на такий облік та/або включення їх до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих (п.9 Порядку №728).

Відповідно до статті 23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідну, бюджетних установ.

За приписами пункту 2 Порядку №147, бюджетні кошти спрямовуються на: будівництво житла на земельних ділянках, що в установленому порядку надані (передані) зазначеним у пункті 1 цього Порядку головним розпорядникам бюджетних коштів (власне будівництво); реконструкцію будівель (приміщень) під житло; придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку; надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.

Пунктом 11 Порядку №728 передбачено, що для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру житловій комісії подається зокрема рапорт військовослужбовця (заява особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, або членам сім`ї, зазначеної в абзацах четвертому і п`ятому пункту 2 цього Порядку).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.10.2017 позивач подав відповідачу 1 заяву щодо про надання згоди на отримання грошової компенсації за жиле приміщення. Враховуючи, що станом на дату подання згоди, позивач був уже звільнений з військової служби в запас, тому подав саме заяву, а не рапорт.

Відповідно до пункту 12 Порядку №728 житлові комісії розглядають рапорти військовослужбовців (заяви, зазначені в п. 11 Порядку) щодо наданий компенсації та приймають рішення про її надання або відмову в її наданні. Рішення житлової комісії затверджується відповідно командирами військових частин, військовими комісарами та начальниками житлово-експлуатаційних установ (організацій), після чого в порядку, визначеному Адміністрацією Держприкордонслужби, списки осіб, щодо яких прийнято рішення про надання компенсації. подаються на затвердження відповідно Голові Держприкордонслужби.

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 04.10.2017 затверджено Список осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у ІНФОРМАЦІЯ_5 , серед яких і позивач, який був поданий на затвердження Департаменту ресурсного забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби України супровідним листом від 05.10.2017 №721/11918 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Проте, листом №704/101866 від 15.12.2020 відповідач 1 повідомив позивача про те, що Порядок №728 на позивача не поширюється, оскільки його звільнено у запас у зв`язку із закінченням строку контракту.

Також, згідно Списку осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у ІНФОРМАЦІЯ_3 , затвердженого 26.11.2020 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був направлений на виконання розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.11.2020 №Т/704-8427 «Про виплату компенсації», позивач в даному Списку відсутній.

З приводу доводів касаційної скарги про те, що Порядок №728 не поширюється на позивача, через те, що ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас у зв`язку із закінченням строку контракту, є безпідставними, виходячи з наступного.

Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється згідно Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено два випадки звільнення військовослужбовців з військової служби: у запас або у відставку.

Пункт 2 Порядку №728 поширюється зокрема на осіб, звільнених зокрема з військової служби в запас.

Згідно з пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009 (далі - Положення №115/2009), громадяни проходять військову службу в Держприкордонслужбі в добровільному порядку або за призовом.

У добровільному порядку в Держприкордонслужбі громадяни проходять військову службу військову службу за контрактом.

Згідно з пунктом 7 Положення №1115/2009, закінченням проходження громадянином військової служби вважається день, зазначений у наказі про виключення військовослужбовця зі списків особового складу Адміністрації Держприкордонслужби у зв`язку із звільненням з військової служби в запас або у відставку, загибеллю (смертю), визнанням судом безвісно відсутнім або оголошенням померлим.

Пунктом 26 Положення №1115/2009 передбачено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, звільняється з військової служби з підстав, передбачених частиною шостою статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Крім того станом на дату виключення позивача з особового складу до статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» внесені зміни згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби» № 2397-VIII від 05.04.2018, згідно якого частиною 5 (в попередній редакції частина 6) Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби зокрема і у зв`язку із закінченням строку контракту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом від 11.07.2017 № 173-ОС позивача звільнено з військової служби в запас за статтею 26 (у зв`язку із закінченням строку контракту) Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з правом носіння військової форми одягу та зараховано до військового оперативного резерву першої черги.

Своєю чергою, пунктом 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (чинного на час виключення позивача зі списків особового складу) було передбачено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах, зокрема: а) у зв`язку із закінченням строку контракту.

Отже, оскільки підстави для зняття позивача з квартирного обліку на час прийняття оспорюваних рішень були відсутні, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що за позивачем зберігається право на грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення за механізмом, визначеним Порядком № 728.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Верховний Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341- 343 349 350 355 356 359 375 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі № 260/276/21- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець