ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 260/3158/23

адміністративне провадження № К/990/40798/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №260/3158/23

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Адміністрації Державної прикордонної служби України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, порушеної за

касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року (головуючий суддя Плеханова З.Б.),

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Ільчишин Н.В., суддів: Коваля Р.Й., Гуляка В.В.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У травні 2023 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) в інтересах якого діяла адвокатка Задорожня Вікторія Олександрівна, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 1, В/ч НОМЕР_1 ), в якому просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), у зв`язку з прийняттям безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

1.2. зобов`язати В/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168, у зв`язку з прийняттям безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.

2. На обґрунтування позову зазначав, що у складі ІНФОРМАЦІЯ_3 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національно безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у зазначених періодах. Позивачу, серед інших військовослужбовців В/ч НОМЕР_1 , командиром В/ч НОМЕР_3 полковником ОСОБА_3 видано довідку від 05.08.2022 № 1715 про участь у бойових діях у вищевказаних періодах, однак з часу видачі означеної довідки виплата додаткової винагороди у збільшеному розмірі, передбачена пунктом 1 Постанови №168, за ці періоди не нарахована та не виплачена. При цьому, В/ч № НОМЕР_1 та В/ч № НОМЕР_2 у своїх листах підтверджували факт направлення та отримання відповідних рапортів про виплату додаткової винагороди.

3. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 відкрито спрощене позовне провадження та залучено до участі в справі в якості співвідповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - відповідач 2, В/ч НОМЕР_2 ) та в якості третьої особи без самостійних вимог Адміністрацію Державної прикордонної служби України.

Установлені судами фактичні обставини справи

4. Молодший сержант ОСОБА_2 , призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 (В/ч НОМЕР_1 )

5. Наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 07.04.2022 № 5-вв молодшого сержанта ОСОБА_2 інспектора прикордонної служби 2 категорії - стрільця-зенітника групи зенітних установок ракетно-артилерійського відділення прикордонної застави вогневої підтримки НОМЕР_5 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з 07.04.2022, з метою прийняття участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 02.04.2022 № 56 гриф.

6. Наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 27.06.2022 № 37-вв, ОСОБА_2 направлено у службове відрядження до НОМЕР_6 прикордонного загону, який перебував в оперативному угрупуванні військ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » з 27.06.2022, з метою прийняття участі в означених заходах. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 20.06.2022 № 99 гриф.

7. В/ч НОМЕР_2 видано ОСОБА_4 довідку від 05.08.2022 № 1715 про участь у період з 07.04.2022 по 25.06.2022 позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей.

8. Відповідно до інформації про грошове забезпечення за 2022 рік у період травень - жовтень 2022 року позивачу нараховувалася додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, у розмірі 30000,00 грн.

9. Адвокатом Гайструк А.С. в інтересах позивача направлено до В/ч НОМЕР_1 заяву із запитом про підстави ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 у збільшеному до 100000 грн розмірі відповідно до довідки від 05.08.2022 року № 1715 та проханням: 1) нарахувати та виплатити ОСОБА_4 в повному розмірі за періоди з 07.04.2022 по 25.06.2022 щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн, передбачену Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, з урахуванням фактично виплачених сум; 2) надати обґрунтовану відповідь щодо вжитих заходів та інформацію (документи) надати у скорочений строк, але не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї заяви; 3) виготовити та направити довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача; 4) надати витяги із наказів начальника В/ч НОМЕР_1 про вибуття (прибуття) ОСОБА_4 у (з) відрядження у зазначені у заяві періоди.

10. Листом від 24.03.2023 В/ч НОМЕР_1 надано відповідь, у якій, серед іншого, із посиланням на наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ №164-АГ), повідомлено, що за період перебування у відрядженні у складі ІНФОРМАЦІЯ_4 (В/ч НОМЕР_2 ), саме ця військова частина повинна була щомісячно до 5 числа повідомляти відповідача про безпосередню участь позивача у бойових діях, виключно у формі, передбаченій додатком 2 до Наказу № 164-АГ. Так як відповідач не отримував від В/ч НОМЕР_2 інформації щодо участі позивача у бойових діях, у формі, передбаченої додатком 2 до Наказу № 164-АГ, наказ на виплату позивачу збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди не видавався.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

11. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.07.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023, позов ОСОБА_4 задоволено:

11.1. визнано протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_2 щодо ненаправлення до В/ч НОМЕР_1 довідки від 05.08.2022 № 1715 про безпосередню участь ОСОБА_4 в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії відповідно до додатку № 1 пункту 3 Наказу № 164-АГ;

11.2. зобов`язано В/ч НОМЕР_2 надіслати до В/ч НОМЕР_1 довідку від 05.08.2022 № 1715 про безпосередню участь ОСОБА_4 в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії відповідно до додатку №1 пункту 3 Наказу № 164-АГ;

11.3. зобов`язано В/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_4 додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 у розмірі до 100 000 грн за періоди з 07.04.2022 по 25.06.2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів на підставі отриманої довідки від 05.08.2022 № 1715.

12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн розмірі відповідно до Постанови № 168, зважаючи на наявність бойових розпоряджень та довідки про від 05.08.2022 № 1715 про безпосередню участь у бойових діях у періодах з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 (підстава: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 02.04.2022 № 56), яка, за оцінкою судів обох інстанції, є допустимим, належним, достовірним та достатнім доказом безпосередньої участі позивача (відрядженого військовослужбовця) у бойових діях або заходах, а жоден суб`єкт спірних правовідносин не ставить під сумнів безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах протягом означених періодів.

12.1. Суди попередніх інстанцій не погодилися із аргументами відповідача про те, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно з додатком 2 до Наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач, до військової частини, на фінансовому забезпеченні якої залишався цей військовослужбовець. Суди зауважили, що надіслання таких списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 05.08.2022 № 1715 (підстава: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 02.04.2022 № 56). Тому, враховуючи, що позивач дотримався усіх умов для виплати йому додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач не може посилатися як на підставу виправдання своєї бездіяльності на невиконання В/ч НОМЕР_2 формальних процедур, адже в іншому випадку на позивача буде покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого Держприкордонслужбою порядку, чим порушуватиметься суть права позивача на отримання належного йому грошового забезпечення у повному обсязі.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

13. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, В/ч НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою, у якій просила скасувати як рішення суду першої інстанції, так і постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

13.1. Ця касаційна скарга подана з підстав передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України з посиланням на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пунктів 1, 2-1 Постанови № 168 в сукупності з положеннями наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог Постанови № 168» (далі - Наказ № 164-АГ) за умови відсутності встановленого останнім правовим актом підтвердження участі військовослужбовця у бойових діях або заходах від органу охорони державного кордону, у складі якого такий військовослужбовець перебував у службовому відрядженні.

13.2. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за вказаним пунктом, касатор наполягав на тому, що системний аналіз пунктів 3-5 Наказу № 164-АГ дозволяє дійти висновку про те, що саме списки військовослужбовців за формою згідно з додатком 2 до Наказу № 164-АГ, являються належним підтвердженням, яке надається прикордонним загоном, у складі якого відряджені військовослужбовці беруть (брали) участь у бойових діях або заходах, прикордонному загону, в якому такі військовослужбовці перебувають на фінансовому забезпеченні, та є безпосередньою підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі, передбаченому Постановою №168.

13.3. Підкреслюючи ту обставину, що жодних листів, до яких додатком був би список із підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах за квітень-червень 2022 року у складі В/ч НОМЕР_2 за формою згідно з додатком 2 до Наказу № 164-АГ на адресу В/ч НОМЕР_1 не надходило, касатор доводив, що участь позивача у бойових діях або заходах в повній мірі не підтверджена у порядку, який визначався Наказом № 164-АГ, а тому В/ч НОМЕР_1 не мала правових підстав для здійснення нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі за спірний період.

13.4. На переконання скаржника, довідка В/ч НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1715, на яку позивач спирається як на беззаперечний доказ наявності в нього права на додаткову винагороду у збільшеному розмірі, сама по собі не може слугувати належним доказом на підтвердження факту безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в районах ведення воєнних (бойових) дій, оскільки вона не відповідає формі встановленій додатком № 1 до Наказу № 164-АГ, не містить конкретних дат, місць та видів залучення до безпосередньої участі у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 Постанови № 168, а лише підтверджує період часу, під час якого військовослужбовець перебував у відрядженні, та являється тільки персональним підтвердженням для окремого військовослужбовця його участі у бойових діях, оскільки вона видається виключно на руки військовослужбовцю і не дублюється для прикордонного загону, в якому такий військовослужбовець проходить військову службу.

13.5. Скаржник наголосив на тому, що відповідно до положень Наказу 164-АГ не передбачено направлення В/ч НОМЕР_2 на адресу В/ч НОМЕР_1 таких документів як рапорти, тим більше і адресовані керівництву В/ч НОМЕР_2 , оскільки ця військова частина мала направляти виключно списки військовослужбовців у формі, передбаченій додатком 2 до Наказу № 164-АГ, які не є тотожними з направленими рапортами, являлись єдиним необхідним та належним підтвердженням прийняття участі позивачем у бойових діях або заходах. За таких умов, зауважив скаржник, В/ч НОМЕР_1 не могла і не повинна була знати про перебіг участі позивача у бойових діях і таємні бойові розпорядження, які В/ч НОМЕР_2 видавала з метою керівництва вказаними заходами і виконання яких остання зобов`язана була контролювати на час перебування позивача у службовому відрядженні у її складі.

13.6. В/ч НОМЕР_1 просила врахувати, що Наказ № 164-АГ передбачає активні дії одного суб`єкта владних повноважень - органу Держприкордонслужби, у складі якого направлені у службові відрядження військовослужбовці приймають участь у бойових діях або заходах, по направленню у встановлені терміни до іншого суб`єкта владних повноважень - органу Держприкордонслужби, в якому вказані відряджені військовослужбовці проходять службу і перебувають на фінансовому забезпеченні, документів визначеної форми - списки за формою додатку 2 до Наказу № 164-АГ, якою має бути підтверджено факт участі відряджених військовослужбовців у вказаних заходах. Тож, саме бездіяльність В/ч НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), яка виразилася у нездійснені підтвердження участі позивача у бойових діях або заходах перешкоджала відповідачу належним чином встановити стосовно позивача в повному обсязі факт прийняття ним участі в бойових діях або заходах, терміни прийняття такої участі, що в подальшому перешкодило здійсненню нарахування та виплати останньому додаткової винагороди у збільшеному розмірі з дотриманням вимог вказаних нормативно - правових актів. Тому, на переконання В/ч НОМЕР_1 , розгляд обґрунтованості позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу збільшеного розміру додаткової винагороди не може бути відокремленим від вивчення правомірності дій В/ч НОМЕР_2 щодо належного оформлення факту участі позивача у бойових діях або заходах шляхом відпрацювання документів.

14. Ухвалою Суду від 21.12.2023 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 04.03.2024 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

16. Не погодившись із доводами касаційної скарги ОСОБА_4 , в інтересах якого діяв адвокат Мандрик В.В., подав Суду письмовий відзив, за змістом якого просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

17. У письмовому відзиві сторона позивача наголошувала на тому, що жоден із учасників справи не ставить під сумнів безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах, а отже, і його право на виплату спірної додаткової винагороди за періоди з 07.04.2022 по 25.06.2022. Водночас таке право позивача не може порушуватися (залишатися нереалізованим) через формальні недоліки, які не залежать від його волі, зокрема через те, що, як зазначає апелянт, йому не було надіслано інформації за встановленою формою та у передбачені строки, як цього вимагає пункт 4 Наказу №164-АГ, що й стало перешкодою для виплати позивачу спірної додаткової винагороди.

Висновки Верховного Суду, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

18. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

19. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

20. Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою військовослужбовцю, який проходить службу в Держприкордонслужбі, «збільшеної» до 100000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168.

21. Частиною другою статті 2 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 №1777-XII передбачено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

22. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України»» від 03.04.2003 № 661-IV (у редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби.

23. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Держприкордонслужби визначаються законодавством.

24. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

25. У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

26. Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

27. Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

28. Держприкордонслужба входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.

29. Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах Держприкордонслужби, визначаються Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за №854/32306.

30. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.

31. Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

32. Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України [зобов`язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

33. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

34. На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

35. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

36. У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, підстави та розмір вищевказаної додаткової винагороди.

37. Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання "а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах" є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника "або", який має розділовий характер.

38. Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови № 168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

39. З 01.02.2023 ці питання врегульовані Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 196/39252 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ від 01.09.2023 № 726, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за № 1543/40599, яким замість нього затверджені Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, що із змінами та доповненнями діють і дотепер).

40. А до того означені порядок та умови визначалися, зокрема, наказами Адміністрації Держприкордонслужби «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» від 31.03.2022 № 164-АГ, від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, прийняті на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» на виконання пункту 2-1 Постанови № 168.

41. Роль і значення вищезгаданих наказів Адміністрації Держприкордонслужби, які визначили порядок нарахування і виплати військовослужбовцям Держприкордонслужби додаткової винагороди та необхідні документи як умови для виплати підвищеної винагороди, проаналізовані у багатьох постановах Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами (зокрема, постанови Верховного Суду від 21.12.2023 у справі №200/193/23, від 26.06.2024 у справі № 200/216/23, від 30.09.2024 у справах № 200/232/23 та № 200/440/23 та багатьох інших). У вказаних справах Суд сформував правові висновки щодо застосовності у подібних правовідносинах зазначених наказів Адміністрації Держприкордонслужби з урахуванням фактів відсутності їх реєстрації у Міністерстві юстиції України та наслідків для правозастосування в умовах першого року війни. Правові висновки, сформовані Судом у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи, підстав для відступу від них у цій справі Суд не вбачає та надалі зауважує таке.

42. Протягом періоду, за який позивач просить стягнути підвищену додаткову винагороду [з 07.04.2022 по 25.06.2022] діяв наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 №164-АГ «Про реалізацію постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ № 164-АГ), який уведено в дію з 24.02.2022.

43. Відповідно до пункту 2 Наказу № 164-АГ під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем, зокрема:

- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угрупувань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням та інших.

44. Пунктом 3 Наказу № 164-АГ передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі одного з таких документів:

- бойового наказу (бойового розпорядження);

- журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);

- рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

45. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (останній абзац пункту 3 Наказу №164-АГ).

46. Пунктом 4 Наказу № 164-АГ визначено, що начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляють органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах (додаток 2).

47. Пунктом 5 цього Наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснюють на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби з обов`язковим зазначенням підстав для його видання.

48. Пунктом 10 цього ж Наказу облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій та підготовку проекту наказу про виплату винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу Держприкордонслужби, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій. Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

49. З обсягу встановлених у цій справі обставин слідує, що у період з 07.04.2022 по 25.06.2022 позивач, на підставі бойового розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 02.04.2022 № 56 гриф, перебував на виконані бойових завдань в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_3 (В/ч НОМЕР_2 ) у переліку особового складу прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_7 (В/ч НОМЕР_1 ).

50. Задовольняючи позов у цій справі, суди попередніх інстанції виходили з того, що право позивача на вищевказану додаткову винагороду підтверджується довідкою від 05.08.2022 № 1715, виданою В/ч НОМЕР_2 , в тому, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 (підстава: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 02.04.2022 №56 гриф), яка, за оцінкою судів обох інстанцій, є належним та достатнім доказом, оскільки жодна сторона не заперечувала сам факт участі позивача у бойових діях, а єдиною підставою для невиплати йому додаткової винагороди за вказані у довідці періоди, було невключення В/ч НОМЕР_2 відомостей про позивача до направлених списків військовослужбовців за формою додатку № 2 до Наказу № 164-АГ.

51. Надаючи оцінку доводам касатора, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, слід зазначити, що після відкриття провадження за цією касаційною скаргою Верховним Судом сформовані висновки щодо застосування положень Наказу № 164-АГ у подібних правовідносинах, які в силу частини третьої статті 341 КАС України підлягають врахуванню під час касаційного перегляду цієї справи.

52. Так, Верховний Суд у постановах від 05.12.2024 у справі № 120/4135/23, від 23.01.2025 у справі № 120/6981/23, від 30.01.2025 у справі № 120/7088/23 виснував, що процедура підтвердження участі у бойових діях або заходах відряджених військовослужбовців Держприкордонслужби за пунктом 3 Наказу № 164-АГ, здійснюється шляхом видачі останнім довідки (додаток № 1) на підставі одного з визначених документів (бойового наказу (розпорядження), журналу бойових дій, рапорту начальника) без вимоги надання додаткових документів або сукупності інформації.

53. Тож ураховуючи положення Наказу № 164-АГ, які дозволяють підтвердження участі у бойових діях або заходах на підставі одного з визначених документів, Верховний Суд дійшов висновку, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах не повинно бути надмірно обмеженим. Навіть якщо надані військовослужбовцем документи не повністю відповідають вимогам Наказу № 164-АГ через формальні недоліки у документальному підтвердженні, вони можуть бути достатніми для підтвердження його права на додаткову винагороду.

54. У постановах від 28.05.2024 у справі № 120/5170/23, від 08.08.2024 у справі №280/2754/23, від 17.01.2025 у справі №120/7513/23, від 30.01.2025 у справі №120/7088/23 Верховний Суд наголосив на тому, що надсилання списків за формою згідно з додатком 2 до Наказу № 164-АГ є елементом процедури виплати додаткової винагороди, зокрема механізмом повідомлення органів, в яких військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць, тоді як підтвердження такого факту здійснюється на підставі конкретно визначених документів, таких як довідка, бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій; рапорт начальника, а відсутність окремих списків або порушення порядку передачі документів між військовими частинами не можуть автоматично позбавляти позивача права на винагороду, якщо інші докази свідчать про фактичну участь цього військовослужбовця у бойових діях або заходах. Отже, відсутність згадки позивача в таких списках не може виключати можливість підтвердження його участі в бойових діях іншими доказами.

55. Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам для проведення таких виплат.

56. За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2024 у справі № 560/12539/22, від 28.05.2024 у справі № 560/1200/23, від 06.06.2024 у справі №200/706/23, від 12.12.2024 у справі № 120/10649/23 підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який її видав.

57. У постановах від 21.12.2023 у справі № 200/193/23, від 26.06.2024 у справі №200/216/23, від 31.07.2024 у справі № 200/625/23, від 05.08.2024 у справі №200/4100/23, від 28.08.2024 у справі № 200/1310/23, від 04.09.2024 у справі №280/2228/23, від 30.09.2024 у справах № 200/232/23 та № 200/440/23, від 05.12.2024 у справі № 120/4135/23 та від 17.12.2024 у справі № 120/5140/23 на підставі аналізу положень Наказу № 164-АГ Верховний Суд зазначив, що для відповідача підставою для виплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 є саме документальне підтвердження участі позивача як військовослужбовця у бойових діях (заходах) у розумінні пункту 3 цього Наказу (бойовий наказ, журнал бойових дій чи рапорт) та навіть якщо підтверджуючі докази містять формальні недоліки, але засвідчують фактичну участь у заходах, це може бути достатньо для нарахування означеної додаткової винагороди.

58. З урахуванням вищевикладеного суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи відповідача про те, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно з додатком № 2 до Наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач, оскільки позивач не може бути позбавлений права на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі, у зв`язку з невиконанням військовою частиною формальних процедур реалізації такого права, адже в іншому випадку на позивача буде покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого Держприкордонслужбою порядку.

59. Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постановах від 10.10.2024 у справі № 120/14641/23, від 23.09.2024 у справі № 120/4138/23, від 14.11.2024 у справі №120/4383/23 та № 120/4858/23, від 12.12.2024 у справі №120/10649/23, від 23.01.2025 у справі №120/6981/23 та інших.

60. Наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав уважати, що ними неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень.

61. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

62. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов