ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 260/325/24
адміністративне провадження № К/990/48832/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Желєзного І. В.,
суддів - Мацедонської В. Е., Мельник-Томенко Ж. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року (суддя Калинич Я. М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року (головуючий-суддя Гуляка В.В., суддів: Ільчишина Н. В., Коваля Р. Й.) у справі № 260/325/24 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Закарпатської митниці (далі - відповідач), у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив: визнати протиправним та скасувати наказ від 28 грудня 2023 року № 1383-о Закарпатської митниці; поновити позивача на посаді начальника відділу чергових Закарпатської митниці; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов`язкових платежів, починаючи з 05 січня 2024 року по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді начальника відділу чергових Закарпатської митниці; допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом 28 грудня 2023 року № 1383-о Закарпатської митниці йому припинено державну службу та звільнено з 04 січня 2024 року із займаної посади в зв`язку з закінченням строку, на який укладено контракт про проходження державної служби від 30 червня 2023 року № 637, з урахуванням додаткової угоди від 15 вересня 2023 року № 578, відповідно до пункту 1 частини дванадцятої статті 31-1, абзацу другого частини першої статті 85 Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 889-VIII). Вказаний наказ вважає таким, що прийнятий з порушенням норм трудового законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2024 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
4. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що відповідач, ухвалюючи наказ від 28 грудня 2023 року № 1383-о, діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України. Суд встановив, що оскаржуваний наказ є обґрунтованим, прийнятим із дотриманням установленої законом процедури, без перевищення прав позивача та обов`язків відповідача, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його ухвалення. Підстави для скасування спірного наказу відсутні.
5. Доводи про те, що позивачу не було запропоновано рівнозначну або нижчу посаду, а також що його мали попередити про майбутнє вивільнення не пізніше ніж за 30 календарних днів, є необґрунтованими та підлягають відхиленню. Положення частини шостої статті 49-2 Кодексу законів про працю України (КЗпП) регулює порядок звільнення, проте, відповідно до частини третьої статті 5 Закону України № 889-VIII, норми законодавства про працю застосовуються до державних службовців лише в частині відносин, не врегульованих цим Законом.
6. Суди врахували, що відносини щодо укладення контракту як особливої форми строкового трудового договору, проходження та звільнення з державної служби у зв`язку із закінченням строку дії контракту чітко врегульовані спеціальними нормами Закону № 889-VIII (зокрема, статтями 31-1, 83, 85). Тому норми КЗпП не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
7. Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, представник позивача звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2024 року. Натомість він просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
9. Підставою для касаційного оскарження зазначається відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини шостої статті 49-2 КЗпП в аналогічних правовідносинах. Також порушується питання про можливість застосування статті 41 Закону № 889-VIII при звільненні державного службовця у зв`язку із закінченням строку дії контракту.
10. На думку представника скаржника, ОСОБА_1. мали письмово попередити про заплановане вивільнення не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати звільнення. Це обґрунтовується тим, що частина шоста статті 49-2 КЗпП є спеціальною нормою, яка регламентує порядок звільнення державних службовців, і підлягає застосуванню незалежно від причин припинення державної служби. Зокрема, ця норма не передбачає винятків навіть у випадках припинення трудових відносин у зв`язку із завершенням строку дії контракту.
11. Представник скаржника наголошує, що відсутність належного попередження про звільнення порушує права державного службовця та суперечить принципам правової визначеності й справедливості, гарантованим Конституцією України та чинним законодавством.
Відзив на касаційну скаргу
12. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає про помилковість посилання представника позивача щодо необхідності застосування у спірних правовідносинах норм частини шостої статті 49-2 КЗпП (попередити про наступне вивільнення не пізніше ніж за 30 календарних днів при звільненні працівника з державної служби у зв`язку із закінченням строку дії контракту), оскільки укладення контракту, як особливої форми строкового трудового договору, проходження та звільнення з державної служби в зв`язку із закінченням строку дій контракту, чітко врегульовані спеціальним Законом № 889-VIII, а тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин норм КЗпП.
13. Звертає увагу на те, що звільнення у зв`язку із закінченням строкового трудового договору, не є вивільненням працівників, яке передбачено диспозицією частини шостої статті 49-2 КЗпП.
14. У зв`язку із викладеним відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року - без змін.
Рух касаційної скарги
15. Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника позивача на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року на підставі пункту 3 частини четвертої татті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
16. Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2025 року закінчено підготовчі дії та призначено розгляд цієї справи в порядку письмового провадження.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 червня 2023 року між ОСОБА_1 та Державною митною службою України в особі начальника Закарпатської митниці Семирги О. І. укладено контракт № 637 про проходження державної служби на строк з 30 червня 2023 року по 02 жовтня 2023 року.
18. 15 вересня 2023 року між сторонами укладено додаткову угоду № 578 до контракту про проходження державної служби від 30 червня 2023 року № 637. На підставі пункту 27 контракту сторони дійшли згоди внести зміни до контракту, а саме абз. перший пункту 26 викладено у наступній редакції: «Строк дії цього контракту з 30 червня 2023 року по 04 січня 2024 року».
19. Наказом Закарпатської митниці «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » № 1383-о від 28 грудня 2023 року з ОСОБА_1 припинено державну службу та звільнено з 04 січня 2024 року із займаної посади у зв`язку з закінченням строку, на який укладено контракт про проходження державної служби від 30 червня 2023 року № 637, з урахуванням додаткової угоди від 15 вересня 2023 року № 578, відповідно до пункту 1 частини дванадцятої статті 31-1, абзацу другого частини першої статті 85 Закону №889-VIII.
20. 01 січня 2024 року Закарпатська митниця листом № 7.7-2/7.7-12-01//14 повідомила ОСОБА_1 про те, що згідно з наказом від 28 грудня 2023 року № 1383-о Закарпатської митниці йому припинено державну службу та звільнено з 04 січня 2024 року із займаної посади у зв`язку з закінченням строку, на який укладено контракт про проходження державної служби. До листа додано копію наказу від 28 грудня 2023 року № 1383-о Закарпатської митниці.
21. Не погоджуючись із прийнятим наказом, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
22. Згідно зі статтею 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
23. За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
25. Касаційне провадження було відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржник заявив про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини шостої статті 49-2 КЗпП до правовідносин, що є предметом судового розгляду, а також щодо наявності підстав для застосування статті 41 Закону № 889-VIII у випадку звільнення працівника з державної служби у зв`язку із закінченням строку дії контракту.
26. Спірним питанням на стадії касаційного провадження є вимога позивача про поновлення на посаді начальника відділу чергових Закарпатської митниці (правомірність звільнення зі служби у зв`язку з закінченням строку дії контракту).
27. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, та, оцінивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, дійшов таких висновків.
28. Частина друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також їх посадові особи, зобов`язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Згідно з частиною шостою статті 43 Конституції України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
30. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної та орієнтованої на громадян державної служби, що функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, базуючись на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон № 889-VIII.
31. Частина перша статті 1 Закону № 889-VIII визначає державну службу як публічну, професійну, політично неупереджену діяльність, спрямовану на практичне виконання завдань та функцій держави.
32. Згідно з частиною другою статті 1 Закону № 889-VIII, державним службовцем є громадянин України, який займає посаду в органі державної влади чи іншому державному органі, одержує заробітну плату з державного бюджету та виконує повноваження, пов`язані з виконанням завдань і функцій цього органу, з дотриманням принципів державної служби.
33. Частина перша статті 569 Митного кодексу України (МК України) передбачає, що працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, а також організаційне, юридичне, кадрове, фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
34. Згідно з частиною третьою статті 569 МК України правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
35. Згідно з частиною п`ятою статті 570 МК України, з особами, які призначаються на посади державної служби в митних органах, можуть укладатися контракти про проходження державної служби відповідно до законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
36. Частини перша - третя статті 5 Закону № 889-VIII визначають, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами, міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку з вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено іншим законодавством. Норми трудового законодавства застосовуються до державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
37. Однією з основних гарантій реалізації права громадян на працю є правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу та незаконного звільнення, що передбачений статтею 5-1 КЗпП, а також сприяння у збереженні робочих місць.
38. Пунктом 6 статті 49-2 КЗпП визначено, що вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону № 889-VIII, здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті; не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
39. Закон №889-VIII є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює питання вступу, проходження та припинення державної служби.
40. Приписами частини першої статті 87 Закону № 889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
41. Згідно з частиною першою статті 31-1 Закону № 889-VIII, з особою, яка призначається на посаду державної служби, може бути укладено контракт про проходження державної служби відповідно до пункту 3 частини другої статті 34 цього Закону, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, який відповідає за формування та реалізацію державної політики у сфері державної служби.
42. До істотних умов контракту належать: дата набрання чинності та строк дії контракту; підстави для зміни умов, припинення дії та розірвання контракту (пункти 3 і 9 частини п`ятої статті 5 Закону № 889-VIII).
43. Контракт про проходження державної служби укладається на строк до трьох років (частина восьма статті 31-1 Закону № 889-VIII).
44. Згідно з частиною дев`ятою статті 31-1 Закону № 889-VIII, контракт про проходження державної служби підписується державним службовцем та суб`єктом призначення або керівником державної служби і є невід`ємною частиною акта про призначення на посаду.
45. Дія контракту про проходження державної служби, за умови належного виконання його умов державним службовцем, може бути продовжена один раз за угодою сторін на той самий строк шляхом підписання змін до контракту (частина тринадцята статті 31-1 Закону №889-VIII).
46. Дія контракту припиняється: у разі закінчення строку, на який укладено контракт; за ініціативою державного службовця або за угодою сторін; за ініціативою суб`єкта призначення або керівника державної служби у разі невиконання або неналежного виконання державним службовцем умов контракту; у разі припинення державної служби з підстав, визначених частиною першою статті 83 цього Закону (частина дванадцята статті 31-1 Закону № 889-VIII).
47. Припинення дії або розірвання контракту призводить до припинення виконання державної служби на відповідній посаді (пункт 26 Порядку укладення контрактів про проходження державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 494).
48. Пункт 2 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII передбачає, що державна служба припиняється у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону).
49. Державна служба припиняється на підставі, передбачених контрактом про проходження державної служби (стаття 88-1 цього Закону) (пункт 9 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII).
50. Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 85 Закону № 889-VIII, у разі призначення на посаду державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби, державний службовець звільняється з посади в останній день строку дії контракту.
51. Згідно з частиною першою статті 88-1 Закону № 889-VIII, контрактом про проходження державної служби можуть бути визначені додаткові підстави для припинення державної служби, крім тих, що передбачені цим Законом.
52. Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у разі закінчення строку, на який укладено контракт, за відсутності підстав для його продовження, суб`єкт призначення або керівник державної служби зобов`язаний видати наказ про звільнення державного службовця, який призначений на посаду за укладеним контрактом. Це рішення відповідає вимогам чинного законодавства, яке чітко регулює порядок укладання, виконання та припинення контрактів державної служби.
53. Такий підхід є основою правової стабільності і гарантією дотримання прав державних службовців, що забезпечує належне виконання функцій державної служби та захист прав особи від можливих зловживань. Невиконання зазначених вимог може призвести до порушення прав державних службовців, що негативно впливає на ефективність і правомірність державного управління. Тому правильне застосування норм Закону № 889-VIII щодо контрактів про проходження державної служби є критично важливим для забезпечення належного функціонування державного апарату та захисту прав громадян, які працюють на державній службі.
54. Зі змісту оскаржуваного наказу Закарпатської митниці від 28 грудня 2023 року № 1383-о слідує, що з ОСОБА_1 припинено державну службу та звільнено з 04 січня 2024 року із займаної посади у зв`язку з закінченням строку, на який укладено контракт про проходження державної служби від 30 червня 2023 року № 637, з урахуванням додаткової угоди від 15 вересня 2023 року № 578, відповідно до пункту 1 частини дванадцятої статті 31-1 та абзацу другого частини першої статті 85 Закону № 889-VIII.
55. Відповідач, ухвалюючи оскаржуваний наказ від 28 грудня 2023 року № 1383-о, діяв у межах своїх повноважень відповідно до вимог Конституції та законів України, дотримуючись встановленої процедурної практики.
56. Колегія суду наголошує, що Закон № 889-VIII є спеціальним нормативним актом, який регулює питання вступу на державну службу, її проходження та припинення. Верховний Суд у своїх рішеннях (від 4 серпня 2022 року, справа № 640/1892/20; від 23 лютого 2023 року, справа № 280/2412/21; від 17 листопада 2023 року, справа № 200/8267/20-а; від 5 січня 2023 року, справа № 340/2871/21) підтвердив цю правову позицію.
57. Відповідно до частини третьої статті 5 Закону № 889-VIII, норми законодавства про працю поширюються на державних службовців лише в тій частині, яка не врегульована цим спеціальним законом.
58. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано встановив, що спірні правовідносини регулюються нормами спеціального Закону № 889-VIII, зокрема його статтями 31-1, 83, 85. Отже, у цьому випадку відсутні підстави для застосування частини шостої статті 49-2 КЗпП при звільненні працівника у зв`язку із закінченням строку контракту.
59. Колегія суддів наголошує, що звільнення у зв`язку із закінченням строкового трудового договору відповідно до статті 85 Закону № 889-VIII не є звільненням з ініціативи роботодавця. Відповідно, на такі правовідносини не поширюються гарантії, передбачені статтею 49-2 КЗпП, яка регулює звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва та праці.
60. У постанові від 15 грудня 2021 року у справі № 120/1177/19-а Верховний Суд зазначив, що стаття 49-2 КЗпП є соціальною гарантією для працівників, які звільняються через зміни в організації виробництва та праці.
61. Предметом спору у цій справі є правомірність звільнення у зв`язку із закінченням строку дії контракту.
62. Частина шоста статті 49-2 КЗпП регулює правовідносини, пов`язані з вивільненням працівників із виробничого процесу, зокрема у випадках припинення трудових правовідносин за ініціативою роботодавця або уповноваженого ним органу через зміни в організації виробництва та праці (наприклад, ліквідацію, реорганізацію чи скорочення чисельності або штату працівників).
63. Проте у цій справі звільнення працівника відбулося у зв`язку із закінченням строку трудового договору, а не з ініціативи роботодавця чи через зміни в організаційних умовах. Відповідно, норми частини шостої статті 49-2 КЗпП не застосовуються.
64. Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірні правовідносини регулюються спеціальним Законом № 889-VIII, зокрема його статтею 85, і не підпадають під дію загальних норм КЗпП.
65. Щодо аргументів скаржника про необхідність застосування статті 41 Закону № 889-VIII, яка регламентує порядок переведення державних службовців, колегія суддів зазначає наступне.
66. Відповідно до статті 41 Закону № 889-VIII, державний службовець може бути переведений без конкурсу на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі або в іншому державному органі лише за його згодою.
67. Переведення можливе лише за умови, що державний службовець перебуває у трудових відносинах із державним органом, а також якщо переведення здійснюється на рівнозначну або нижчу вакантну посаду, без припинення державної служби.
68. Згідно з положеннями статті 41 Закону № 889-VIII, переведення державних службовців може здійснюватися за ініціативою суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, де працює службовець, та в органі, до якого його переводять.
69. Особа, яку звільняють у зв`язку із закінченням строку контракту, не може ініціювати переведення, оскільки переведення можливе лише в межах чинних трудових відносин, а не після їх припинення. Закінчення строку контракту означає припинення трудових відносин, а не їх продовження або зміну. Оскільки контракт є строковим трудовим договором, після його завершення державний службовець втрачає свій статус і більше не є суб`єктом правовідносин.
70. Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що стаття 41 Закону № 889-VIII не може бути застосована при звільненні у зв`язку із закінченням строку контракту, оскільки вона регулює лише переміщення (переведення) у межах чинних трудових відносин, а не їх припинення. Якщо строк контракту завершився, трудові відносини між державним службовцем і державним органом припиняються, а для подальшого зайняття посади необхідно пройти нову процедуру прийняття на державну службу.
71. З огляду на викладене Верховний Суд встановив, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили оскаржувані рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, а підстав для їх скасування в межах касаційного перегляду не виявлено.
72. Таким чином, Верховний Суд констатує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими та відповідають нормам матеріального права, а отже, підстав для їх скасування чи зміни немає.
73. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
74. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Судові витрати
75. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Білоцерковця Юлія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 260/325/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді: В. Е. Мацедонська
Ж. М. Мельник-Томенко