№ 260/368/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року

м. Київ

справа № 260/368/21

адміністративні провадження № К/9901/47540/21, № К/9901/48584/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 260/368/21

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Ужанський національний природний парк, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень, провадження у якій відкрито

за касаційними скаргами ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Коваленко Олександр Миколайович, та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року (головуючий суддя Рейті С.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року (головуючий суддя -Матковська З.М., судді: Бруновська Н.В., Улицький В.З.),

УСТАНОВИВ:

1. У лютому 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі - Міндовкілля, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Ужанський національний природний парк, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої комісії Міндовкілля щодо проведення конкурсного відбору на посаду директора Ужанського національного природного парку, оголошеного наказом Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України № 172 від 02 жовтня 2020 року, в частині допуску ОСОБА_2 до участі у конкурсі на зайняття вакантної посади директора Ужанського національного природного парку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої комісії Міндовкілля щодо проведення конкурсного відбору на посаду директора Ужанського національного природного парку від 22- 23 грудня 2020 року в частині визначення переможцем конкурсу на зайняття вакантної посади директора Ужанського національного природного парку ОСОБА_2 .

2. На обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалося, що 02 жовтня 2020 року Міндовкілля видано наказ № 172 «Про проведення конкурсного відбору керівників установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України». Підставою проведення зазначеного конкурсного відбору визначено постанову Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року № 777 «Про проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки» (по тексту - Постанова № 777), яка, у свою чергу, прийнята на виконання підпункту «г» пункту 18 частини другої статті 5 Закону України «Про управління об`єктами державної власності». Водночас, позивач стверджує, що дія Постанови № 777 відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» не поширюється на національні природні парки, які є науково-дослідними установами. Також позивач уважає, що допуск претендентів на участь у конкурсному відборі відбувся з порушенням вимог чинного законодавства, позаяк до участі у конкурсі було допущено особу, яка не відповідає кваліфікаційним вимогам щодо стажу керівної роботи, що, безумовно порушує його права, ураховуючи, що він також приймав участь у цьому конкурсі. За наведених обставин ОСОБА_1 уважає, що його позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень про допуск ОСОБА_2 до участі в конкурсі та визнання його переможцем цього конкурсу підлягають задоволенню.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

4. Визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міндовкілля, оформлене протоколом № 4 від 27 листопада 2020 року, частково - в частині допуску до участі в конкурсному відборі на посаду керівника Ужанського національного природного парку ОСОБА_2 .

5. Визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міндовкілля, оформлене протоколом № 6 від 23 грудня 2020 року, частково - в частині визначення переможцем конкурсного відбору керівника Ужанського національного природного парку ОСОБА_2 .

6. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Постановою № 777 було затверджено Порядок проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки (по тексту - Порядок). Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 97 затверджено Державний класифікатор України ДК 002:2004 «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» (далі - КОПФГ № 97)», згідно з пунктом 3.4.4 якого державна організація (установа, заклад) утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Своєю чергою, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Ужанський національний природний парк, на посаду якого проводився конкурсний відбір, за організаційно-природною формою віднесено до державних організацій (код 425 відповідно до пункту 4 КОПФГ № 97). Відповідно до статті 22 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів. Отже, державна організація діє на основі відокремленої частини державної власності, а отже відноситься до суб`єктів господарювання державного сектору економіки та на неї розповсюджується дія Порядку.

7. Ураховуючи наведене суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки Ужанський національний природний парк відноситься до сфери управління Міндовкілля, то рішення про проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки та обрання переможця такого конкурсного відбору є його управлінською функцією та відноситься до компетенції органу владних повноважень. У зв`язку із цим суд констатував, що відповідачем спростовано твердження позивача стосовно неможливості застосування Порядку до конкурсів на посади директорів установ природно-заповідного фонду.

8. Досліджуючи питання правомірності рішення Міндовкілля щодо допуску ОСОБА_2 до участі у конкурсі в аспекті доводів позивача про невідповідність указаного кандидата кваліфікаційним вимогам у частині стажу керівної роботи, місцевий суд установив, що спірним є період роботи ОСОБА_2 співголовою Громадської організації «РахівЕкоТур» (по тексту - ГО «РахівЕкоТур»).

9. Обґрунтовуючи правильність допуску комісією до участі у конкурсі ОСОБА_2 з огляду на наявність у останнього стажу роботи на керівних посадах, зокрема, співголовою ГО «РахівЕкоТур», відповідач посилається на норми наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року № 327, яким затверджено Класифікатор професій ДК 003:2010. Зокрема, відповідач зазначає, що за кодом 1143.4 Додатку А до Класифікатора зазначена професія «Вища посадова особа громадської організації». Суміжні професії з кодом 1142.1 включають розширений перелік вищих посадових осіб, які зокрема містять зазначення «Співголови».

10. Разом із тим, Закарпатський окружний адміністративний суд не погодився з такими доводами Міндовкілля з тих підстав, що додатком А до Класифікатора професій ДК 003:2010 передбачено професійну назву роботи «Вища посадова особа громадської організації (у галузі культури, освіти, благодійності, прав людини та ін.)» за кодом КП 1143.4, при цьому додатком В до Класифікатора професій ДК 003:2010, на який посилається відповідач, за кодом 1142.1 вказано професійну назву роботи «Вища посадова особа (голова, співголова, президент, віце-президент, генеральний секретар, секретар) професійної спілки». Окрім того, згідно Статуту ГО «РахівЕкоТур», затвердженого загальними зборами Рахівської районної громадської організації «РахівЕкоТур» від 19 червня 2017 року, організаційно-правова форма організації: громадська організація, а не професійна спілка, що не було взято відповідачем до уваги при вирішенні питання про відповідність ОСОБА_2 вимогам для участі у конкурсному відборі. Більше того, сама ГО «РахівЕкоТур» заперечує участь ОСОБА_2 у роботі на керівних посадах у цій організації, натомість підтверджує, що ОСОБА_2 у 2012- 2014 роках безоплатно, на громадських засадах, як волонтер сприяв збору наукової інформації під час реалізації проекту «Відкриті кордони для медведів між Українськими та Румунськими Карпатами».

11. На підставі вищезазначеного суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 не відповідає установленим вимогам до кандидата для участі в конкурсному відборі на посаду директора Ужанського національного природного парку в частині відсутності стажу роботи на керівних посадах нижчого рівня не менше п`яти років, а отже, відповідач у відповідності до положень пункту 13 Порядку зобов`язаний був не допустити останнього до участі в конкурсі.

12. Тож за результатами вирішення даного спору Закарпатський окружний адміністративний суд констатував, що Міндовкілля усупереч Порядку допущено до участі в конкурсному відборі на посаду директора Ужанського національного природного парку особу, яка не відповідає встановленим вимогам до кандидата для участі у такому відборі та, відповідно, вимоги позову про визнання протиправним та скасування рішення відповідача у частині допуску ОСОБА_2 до участі у конкурсі на зайняття вакантної посади директора Ужанського національного природного парку підлягають задоволенню. Як наслідок, оскільки ОСОБА_2 обраний переможцем з порушенням установлених вимог, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення про визначення останнього переможцем зазначеного конкурсного відбору.

13. Восьмий апеляційний адміністративний суд у повній мірі погодився з позицією суду першої інстанції та мотивами ухвалення оскаржуваного рішення, у зв`язку із чим залишив його без змін.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг та їхній рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

14. 24 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Коваленко О.М., у якій скаржник просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року, а справу направити на новий розгляд.

15. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються третьою особою з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

16. На обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 826/12456/18.

17. Автор касаційної скарги вказує, що звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 не обґрунтував, яким чином рішення Постійно діючої комісії у частині допуску ОСОБА_2 до участі у конкурсі на зайняття вакантної посади директора Ужанського національного природного парку порушую його права та законні інтереси. Скаржник наголошує, що позивач нарівні з іншими кандидатами після допуску до участі у конкурсі пройшов усі етапи конкурсного відбору, а відтак, сам по собі факт допуску ОСОБА_2 до участі в конкурсі жодним чином не вплинув на права та інтереси позивача на стадії вирішення питання про допуск кандидатів до участі в конкурсі. При цьому судами попередніх інстанцій не встановлено обставин, які перешкодили ОСОБА_1 в повному обсязі чи частково реалізувати своє право на участь у проведенні конкурсу на посаду директора Ужанського національного природного парку, наявність причино-наслідкового зв`язку між рішенням відповідача про допуск ОСОБА_2 до участі у конкурсі та наявністю порушеного права позивача, а відтак, не встановлено порушення його індивідуально виражених прав або інтересів. Той факт, що позивачем ставиться під сумнів відповідність стажу роботи ОСОБА_2 критеріям, визначеним умовами конкурсу, не може свідчити, що права позивача були порушені, або про те, що він та інші кандидати перебували у нерівному становищі під час проведення конкурсу. Таким чином, спірне рішення відповідача щодо допуску ОСОБА_2 до участі у конкурсі носить індивідуальний характер, стосується виключно ОСОБА_2 і Міндовкілля, та не має впливу на інтереси чи права інших осіб. Окрім того, визнання ОСОБА_2 переможцем конкурсу не порушує права позивача за зайняття конкурсної посади, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу, що за умов недопуску ОСОБА_2 до участі у вказаному конкурсі саме ОСОБА_1 здобув би перемогу за наслідком проходження всіх етапів конкурсного відбору. Своєю чергою, відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

18. Обґрунтованість наведених доводів, на думку касатора, підтверджується позицією Верховного Суду у постанові від 23 лютого 2021 року у справі №826/12456/18, яка не була врахована судом апеляційної інстанції під час вирішення справи.

19. На обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження за пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що ОСОБА_2 не був повідомлений належним чином (у строки, передбачені частиною третьою статті 126 КАС України) про дату, час і місце розгляду справи, що унеможливило його явку до суду апеляційної інстанції та надання обґрунтованих пояснень з приводу поданої апеляційної скарги. Стверджує, що про призначення справи до апеляційного розгляду на 24 листопада 2021 року ОСОБА_2 дізнався 23 листопада 2021 року за допомогою телефонограми, у зв`язку із чим подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи через об`єктивну неможливість прибути наступного дня до м. Львова у судове засідання. Однак, у задоволенні клопотання ОСОБА_2 апеляційний суд відмовив, посилаючись на приписи частини другої статті 313 КАС України. Касатор уважає, що Восьмий апеляційний адміністративний суд не застосував норму процесуального закону, яка підлягала застосуванню у даному випадку, а саме частину першу статті 313 КАС України, адже апелянт ОСОБА_2 був повідомлений про розгляд справи не у спосіб, визначений КАС України, та з порушенням строків, а саме за день до судового засідання.

20. За таких мотивів заявник касаційної скарги уважає, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню на підставі пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України.

21. Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Коваленко О.М.

22. 18 лютого 2022 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить скаргу представника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

23. За позицією позивача, доводи про відсутність порушеного права позивача є безпідставними, оскільки допуск конкурсною комісією до участі в конкурсі, а також визнання конкурсною комісією переможцем конкурсу особи, яка не відповідає встановленим вимогам до кандидата для участі в такому конкурсі, безумовно порушує права позивача, який також приймав участь у цьому конкурсі, що, у свою чергу, свідчить про протиправність спірних рішень. Наголошує, що в спірних правовідносинах були порушені права ОСОБА_1 на законну рівну участь у конкурсному відборі і була надана перевага кандидату ОСОБА_2 , який не відповідав вимогам до кандидата на заміщення вакантної посади директора Ужанського національного природного парку, у зв`язку із чим мав бути не допущений до конкурсного відбору Комісією. Також, на думку позивача, є необґрунтованими доводи скаржника про порушення права на участь у розгляді справи, позаяк останнім не наведено жодного порушення норм процесуального права, що могло б призвести до ухвалення незаконного рішення.

24. 31 грудня 2021 року до Суду надійшла касаційна скарга Міндовкілля, у якій скаржник просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року, ухваливши у справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

25. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються відповідачем з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

26. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження скаржник вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано пункти 9, 13 Порядку, при висновок Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права відсутній. Неправильне застосування судами пункту 9 Порядку скаржник убачає в тому, що згідно з указаною нормою для участі в конкурсному відборі претендент особисто подає та/або надсилає електронною поштою на адресу, зазначену в оголошенні про проведення відбору, копію трудової книжки або документів, що засвідчують досвід роботи. ОСОБА_2 надав до конкурсної комісії документи, які підтверджують його стаж на керівних посадах нижчого рівня більше п`яти років. Також зазначено, що відповідно до пункту 13 Порядку, претендент не допускається до участі в конкурсному відборі, якщо до закінчення встановленого строку приймання документів не усунуто: неподання ним одного із зазначених у пункті 9 цього Порядку документів; невідповідність встановленим вимогам до документів та конкурсних пропозицій. Разом з тим, ОСОБА_2 були надані усі документи, які містилися в оголошенні про проведення конкурсу та конкурсною комісією Міндовкілля було підтверджено їх відповідність встановленим вимогам. При цьому, вищезазначена норма, не встановлює обов`язку Міндовкілля не допускати осіб, які подали заяви про участь у конкурсному відборі. Зважаючи на це касатор уважає, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано пункт 13 Порядку.

27. Додатково в касаційній скарзі Міндовкілля покликається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права - статей 90 242 246 322 КАС України, оскільки в оскаржуваних судових рішеннях не надано оцінки кожному аргументу поданого Міндовкіллям та, як наслідок, прийнято необґрунтовані та незаконні рішення, зокрема, про: відсутність у ОСОБА_2 п`ятирічного стажу на керівних посадах нижчого рівня; невідповідність ОСОБА_2 вимогам до учасника конкурсу на посаду директора Ужанського національного природного парку; незаконність допуску ОСОБА_2 до участі у конкурсі.

28. Окрім того, скаржник вказав про необґрунтованість висновку Восьмого апеляційного адміністративного суду про те, що Міндовкіллям було порушено право ОСОБА_1 на законну рівну участь у конкурсному відборі, адже позивач був допущений до участі у конкурсному відборі на загальних засадах, а надання будь-яких переваг ОСОБА_2 не було встановлено судом. Також касатор наголосив, що вирішення судами попередніх інстанцій питання щодо правомірності допуску ОСОБА_2 до участі у конкурсному відборі на посаду директора Ужанського національного природного парку та визначення його переможцем є втручанням в дискреційні повноваження Міндовкілля.

29. Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міндовкілля.

30. 18 лютого 2022 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить скаргу Міндовкілля залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій на підставі повного та всебічного з`ясування обставин справи та дослідження доказів по справі підтверджено невідповідність ОСОБА_2 , як кандидата на посаду директора Ужанського національного природного парку, кваліфікаційним вимогам у частині п`ятирічного стажу на керівних посадах нижчого рівня, а відтак, протиправність прийнятих Міндовкіллям спірних рішень.

31. Ухвалами від 20 вересня 2022 року Верховний Суд відмовив у задоволенні заяв ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Коваленко О.М., та Міндовкілля про зупинення дії рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року.

32. Ухвалою від 15 березня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини

33. Наказом Міндовкілля № 172 від 02 жовтня 2020 року, відповідно до Порядку № 777 та Положення про Міндовкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 614, оголошено конкурс на зайняття вакантних посад керівників установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Міндовкілля, в тому числі, директора Ужанського національного природного парку.

34. Пунктом 2 цього наказу постійно діючій комісії для проведення конкурсного відбору керівників державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України встановлено забезпечити:

1) Оприлюднення на офіційному веб-сайті Міндовкілля не пізніше ніж протягом 5 днів після затвердження вимог до претендентів оголошення про проведення конкурсного відбору керівників установ природно-заповідного фонду, зазначених у пункті 1 цього наказу;

2) Приймання заяв, поданих до них документів та пропозицій претендентів у строк, не менше 14 календарних днів, але не більше 30 календарних днів після дати оприлюднення оголошення;

3) проведення конкурсного відбору керівників установ природно-заповідного фонду, зазначених у пункті 1 цього наказу, у строк, що не перевищує 30 календарних днів з дати розгляду поданих претендентами документів та пропозицій.

35. 13 жовтня 2020 року на офіційному вебсайті (https://mepr.gov.ua/news/36058.html) Міндовкілля оприлюднено інформацію, що відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Порядку № 777 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року) та наказу Міндовкілля від 02 жовтня 2020 року № 172 «Про проведення конкурсного відбору керівників установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України», оголошено конкурсний відбір, зокрема, директора Ужанського національного природного парку із зазначенням переліку вимог до претендентів для участі у конкурсному відборі керівників установ природно-заповідного фонду.

36. Зі змісту вказаного оголошення слідує, що заява про участь у конкурсному відборі подається на ім`я голови постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міндовкілля, заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Олександра Краснолуцького.

37. Заява має містити відомості про претендента (ПІБ претендента - повністю, адреса для листування, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, у разі її наявності).

Перелік документів, що подаються претендентом особисто та/або електронною поштою разом із заявою:

- належним чином завірена копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство;

- належним чином завірена копія трудової книжки або документів, що засвідчують досвід роботи (така інформація має містити точний період роботи; назви посад; обов`язки, які виконувались на зазначених посадах; кількість працівників, які перебували у підпорядкуванні);

- належним чином завірена копія документа про вищу освіту;

- біографічна довідка (резюме);

- конкурсна пропозиція;

- згода на обробку персональних даних pdf (13 кб);

- інші документи на власний розсуд претендента (у разі наявності).

38. Бажано долучити до зазначених документів довідку про відсутність (наявність) в особи судимості.

39. Відповідальність за недостовірність поданих документів несе претендент.

40. В оголошенні наведено вимоги до претендентів для участі у конкурсному відборі керівників установ природно-заповідного фонду, зокрема:

- вища екологічна, біологічна або географічна освіта другого рівня за ступенем магістра, стаж роботи на керівних посадах нижчого рівня - не менше 5 років;

- кандидат повинен знати (володіти): закони, постанови, укази, розпорядження, рішення та інші нормативно-правові акти органів державної влади і місцевого самоврядування, які регулюють порядок діяльності установ природно-заповідного фонду (далі - ПЗФ); екологічне, податкове та трудове законодавств; профіль, спеціалізацію й особливості структури установи ПЗФ; перспективи, вітчизняні і світові тенденції розвитку сфери і установи ПЗФ; шляхи ефективного використання природних ресурсів установи ПЗФ, їх охорони та відтворення; кадрові ресурси установи ПЗФ; порядок розроблення і затвердження Проекту організації території установи ПЗФ та планово-звітної документації за окремими напрямками; методи господарювання та управління; порядок укладення і виконання господарських та фінансових договорів, колективних договорів та регулювання соціально-трудових відносин; вітчизняні і зарубіжні досягнення науки та технології у галузі природно-заповідної справи; основи економіки, менеджменту, маркетингу, організацію праці та управління; етику ділового спілкування та ведення переговорів;

- кандидат повинен вільно володіти українською мовою.

41. Бажані вимоги:

- досвід роботи в установах природно-заповідного фонду, інших установах та організаціях у сфері охорони навколишнього природного середовища та/або наукових установах, що займаються вивченням природних процесів, забезпечення постійного спостереження за їх змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки;

- володіння англійською (німецькою, французькою) мовами на рівні вільного спілкування.

42. 27 листопада 2020 року в Міндовкілля відбулося засідання постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міндовкілля з розкриття пакетів документів, поданих претендентами на посади керівників установ природо-заповідного фонду, за результатами якого до конкурсного відбору на посаду керівника Ужанського національного природного парку було допущено ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

43. 18 грудня 2020 року на офіційному сайті Міндовкілля (https://mepr.gov.ua/news/36559.html) було оприлюднено результати засідання постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міндовкілля, з розкриття пакетів документів, поданих претендентами на посади керівників в тому числі Ужанського національного природного парку. Після розкриття пакетів документів претендентів на посади керівників вказаних установ природно-заповідного фонду, їх розгляду та перевірки на відповідність вимогам, визначеним Порядком №777, комісія вирішила, зокрема, допустити до участі в конкурсному відборі: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

44. 23 грудня 2020 року відбулося засідання постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міндовкілля щодо розгляду документів, конкурсних пропозицій та заслуховування учасників конкурсних відборів керівників установ природно-заповідного фону, серед яких керівника Ужанського національного природного парку, результати якого оформлені протоколом № 6.

45. 28 грудня 2020 року на офіційному сайті Міндовкілля оприлюднено результати конкурсного відбору керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Міндовкілля. Переможцем конкурсного відбору керівника Ужанського національного природного парку визначено ОСОБА_2 .

46. Вважаючи дії та рішення відповідача по проведенню конкурсного відбору в частині допуску до участі у конкурсі ОСОБА_2 та визначенню його переможцем на вакантну посаду керівника Ужанського національного природного парку протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

V. Оцінка аргументів учасників справи та позиція Верховного Суду

47. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

48. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

49. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційних скарг, суд касаційної інстанції виходить з такого.

50. Касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 відкрите з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

51. Зокрема, відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

52. Ураховуючи, що однією із підстав для відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 стала необхідність перевірки доводів щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які відповідно до частини третьої статті 353 КАС України є обов`язковою підставою для скасуванню судового рішення, то Верховним Судом насамперед надається оцінка вказаним доводам скаржника.

53. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

54. Указаній нормі Основного Закону кореспондує частина перша статті 8 КАС України, згідно з якою усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

55. За змістом частини першої статті 44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

56. Частиною першою статті 11 КАС України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

57. Згідно із частинами першою - четвертою статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

58. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

59. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

60. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

61. Відповідно до частини третьою статті 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

62. Статтею 127 КАС України встановлено, що часом вручення повістки вважається:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

63. Статтею 129 КАС України визначено, що за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

64. Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

65. Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.

66. Положення частин другої та третьої цієї статті не застосовуються, якщо направлення повістки здійснюється судом з використанням засобів мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту її доставки учаснику судового процесу.

67. З аналізу наведених норм КАС України слідує, що передумовою для розгляду справи судом є належне сповіщення всіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, якщо така справа відповідно до вимог КАС України повинна розглядатись з їх повідомленням. Належність означає інформування учасників справи у спосіб та за формою, передбаченою процесуальним законом.

68. У свою чергу, враховуючи приписи статей 126 127 129 КАС України, колегія суддів зауважує, що належне сповіщення про розгляд справи можливе у разі вручення повістки особі не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, окрім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

69. Право учасників справи, зокрема, бути належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання та на участь у судових засіданнях (за виключенням випадків, що стосується окремих категорій справ), відповідає основним засадам адміністративного судочинства, таким як, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин справи.

70. Такий правовий підхід викладений у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі № 520/1282/21.

71. З матеріалів справи слідує, що 06 серпня 2021 року до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у справі № 260/368/21.

72. Ухвалами від 18 жовтня 2021 року суд апеляційної інстанції відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та призначив справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 17 листопада 2021 року о 10 годині.

73. 16 листопада 2021 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника апелянта - адвоката Вовканича Сергія Михайловича, з яким 15 листопада 2021 року укладено договір про надання правничої (правової) допомоги, про відкладення судового засідання у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні у кримінальному провадженні №305/1876/20, що розглядається Рахівським районним судом Закарпатської області, в якому засідання призначено раніше, ніж у справі № 260/368/21, а саме 09 серпня 2021 року на 17 листопада 2021 року о 10 годині.

74. У судовому засіданні 17 листопада 2021 року Восьмий апеляційний адміністративний суд задовольнив клопотання представника ОСОБА_2 та відклав розгляд справи до 10 години 30 хвилин 24 листопада 2021 року.

75. Повістку-повідомлення на наступне судове засідання було надіслано судом апеляційної інстанції на електронну адресу адвоката Вовканича С.М. 18 листопада 2021 року.

76. Між тим, 22 листопада 2021 року представник ОСОБА_2 направив на електронну адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду лист, у якому підтвердив отримання повістки-повідомлення на 24 листопада 2021 року та повідомив суд про те, що договір про надання правової допомоги між ним і ОСОБА_2 було достроково розірвано на вимогу останнього, на відомий йому номер мобільного телефону ОСОБА_2 не відповідає, а інші засоби зв`язку йому невідомі, що унеможливлює повідомлення апелянта про дату та час наступного судового засідання у справі №260/368/21.

77. Суд апеляційної інстанції 23 листопада 2021 року направив на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 повістку-повідомлення на судове засідання 24 листопада 2021 року. Окрім того, уповноваженою особою Восьмого апеляційного адміністративного суду складено телефонограму від 23 листопада 2021 року про повідомлення ОСОБА_2 (особисто) про апеляційний розгляд справи 24 листопада 2021 року о 10 годині 30 хвилин.

78. Своєю чергою, апелянт після отримання телефонограми 23 листопада 2021 надіслав суду апеляційної інстанції клопотання, у якому просив відкласти судове засідання, мотивувавши це тим, що про дату судового засідання його було повідомлено лише в обід, однак у нього відсутня об`єктивна можливість прибути наступного дня до м. Львів через відсутність вакцинації від COVID-19 та власного транспортного засобу. При цьому зауважив, що бажає особисто взяти участь у розгляді поданої ним апеляційної скарги, у зв`язку із чим просить суд направити повістку про виклик у строк, визначений статтею 126 КАС України.

79. Згідно з вимогами частини другої статті 307 КАС України учасники справи повинні бути повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у суді апеляційної інстанції, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

80. Згідно з вимогами частини першої статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

81. Розглянувши подане апелянтом клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності апелянта - третьої особи ОСОБА_2 , посилаючись на приписи частини другої статті 313 КАС України, якою закріплено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

82. Так, мотивуючи таке своє рішення апеляційний суд зазначив, що апелянт ОСОБА_2 про дату судового засідання 17 листопада 2021 року був повідомлений 09 листопада 2021 року, що підтверджується судовою повісткою. Судове засідання у вказаний день було перенесено на 24 листопада 2021 року, у зв`язку із клопотанням представника ОСОБА_2 - адвоката Вовканича С.М., з яким у подальшому достроково розірваний договір на вимогу апелянта. Разом з тим, у клопотанні про перенесення розгляду справи, третя особа ОСОБА_2 не покликається на розірвання договору із своїм представником, адвокатом Вовканичем С.М. та необхідністю укласти новий договір про надання правничою допомоги.

83. Апеляційний суд зазначив, що апелянт та його представник не позбавлені можливості заявляти клопотання щодо участі у розгляді справи в режимі відеоконференції відповідно до частини четвертої статті 195 КАС України поза межами суду з використанням власних технічних засобів. Крім цього, ані апелянт особисто, ані його представник упродовж усього часу перебування даної справи в суді апеляційної інстанції не надсилали, не надавали суду додаткових пояснень по суті поданої апеляційної скарги для урахування під час розгляду справи та нових доказів для дослідження. При цьому, явка третьої особи чи його представника в судове засідання обов`язковою судом не визнавалась.

84. Суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а згідно з пунктом 5 частини п`ятої цієї статті учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи. Також суд апеляційної інстанції зауважив про те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки суду, а й учасників справи.

85. Колегія суддів не погоджується з такою позицією Восьмого апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.

86. Передусім варто зауважити, що стаття 44 КАС України, окрім обов`язків учасників справи, містить перелік їхніх прав, серед яких, зокрема право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

87. Поруч із цим, учасники справи не повинні допускати зловживання передбаченими статтею 44 КАС України процесуальними права та зобов`язані неухильно і добросовісно виконувати свої процесуальні обов`язки.

88. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом

89. Верховний Суд зауважує, що не вбачає у діях ОСОБА_2 ознак недобросовісного ставлення до своїх процесуальних прав і обов`язків, оскільки останній не подавав до суду систематично безпідставні клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи, при цьому на 24 листопада 2021 року було призначене лише друге судове засідання по справі.

90. По-друге, колегія суддів критично оцінює твердження апеляційного суду про те, що апелянт та його представник не позбавлені можливості заявляти клопотання щодо участі у розгляді справи в режимі відеоконференції відповідно до частини четвертої статті 195 КАС України поза межами суду з використанням власних технічних засобів, адже це є правом учасника справи, а не обов`язком.

91. Також є необґрунтованими посилання апеляційного суду на те, що апелянт і його представник упродовж усього часу перебування даної справи в суді апеляційної інстанції не надсилали додаткових пояснень по суті поданої апеляційної скарги для урахування під час розгляду справи та нових доказів для дослідження.

92. Верховний Суд зауважує, що справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю її учасників, що передбачало право заявника надавати свої пояснення безпосереднього під час проведення судового засідання.

93. Твердження суду про те, що явка третьої особи та його представника у судове засідання не визнавалася обов`язковою не є достатнім аргументом в описаній ситуації, оскільки ОСОБА_2 є заявником апеляційної скарги та, більше того, предметом оскарження у цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень, які беззаперечно стосуються його прав та інтересів, як переможця конкурсного відбору на посаду директора Ужанського національного природного парку, що, у свою чергу, свідчить про необхідність заслуховування його пояснень з метою повного та всебічного розгляду справи.

94. В цілому позиція Восьмого апеляційного адміністративного суду при розгляді клопотання ОСОБА_2 зводиться до формального цитування процесуальних прав апелянта, які, на думку суду, могли бути використані останнім задля прискорення процедури розгляду справи.

95. Однак, судом апеляційної інстанції залишено поза увагою ту обставину, що повістку-повідомлення у судове засідання на 24 листопада 2021 року ОСОБА_2 отримав на адресу електронної пошти 23 листопада 2021 року, тобто не у спосіб, передбачений КАС України, адже письмову заяву, передбачену частиною першою статті 129 цього Кодексу, апелянт не подавав.

96. Обраний судом апеляційної інстанції спосіб сповіщення третьої особи про розгляд справи, а саме електронною поштою та телефонограмою, не узгоджується з вимогами процесуального закону, який чітко визначає, що таким способом є направлення повістки рекомендованою кореспонденцією, яка має бути вручена особі не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, окрім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

97. Поруч з цим, докази щодо підтвердження обізнаності ОСОБА_2 про дату, час і місце судового засідання у строки, визначені КАС України та достатні для прибуття як суду апеляційної інстанції (з огляду на те, що апелянт проживає у м. Ужгород, а суд апеляційної інстанції знаходиться у м. Львів), у матеріалах справи відсутні.

98. За таких обставин ОСОБА_2 не міг уважатися таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

99. Відповідно до частини першої статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

100. Втім, судом апеляційної інстанції усупереч наведеної норми Кодексу розглянуто справу за відсутності учасника справи, який не повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання.

101. Таким чином, розглянувши справу без участі апелянта суд апеляційної інстанції позбавив його права на судовий захист, не заслухавши та не дослідивши належним чином його доводи, та не застосував норму процесуального права, яка підлягала застосуванню, - частину першу статті 313 КАС України.

102. У цьому контексті принагідно зауважити, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

103. Такі принципи адміністративного судочинства як рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються в справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.

104. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 761/14902/14-а, від 03 червня 2020 року у справі № П/811/2636/15, від 28 січня 2021 року у справі № 826/12804/17.

105. Верховний Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сформульовану в рішенні від 08 листопада 2018 року у справі «Созонов та інші проти України» (заява № 29446/12; пункти 7, 8), у якій Суд зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

106. У рішенні ЄСПЛ від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03; пункт 26) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

107. Отже, розгляд справи за відсутності учасника процесу, неповідомленого у визначений законом спосіб про розгляд справи, є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

108. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо, зокрема, справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

109. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

110. Ураховуючи норми процесуального закону та правову позицію Верховного Суду та ЄСПЛ у зіставленні з обставинами справи щодо відсутності належного повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце судового засідання, а також розгляд апеляційної скарги без його участі, попри виявлене ним бажання брати участь у судових засіданнях, колегія суддів констатує порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке згідно з частиною третьою статті 353 КАС України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.

111. Під час нового судового розгляду цієї справи суду апеляційної інстанції необхідно забезпечити рівні права учасників процесу у наданні ними доказів для всебічного, повного дослідження та вивчення усіх обставин справи, необхідних для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, зокрема виконати обов`язок щодо належного повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час і місце розгляду справи.

112. При цьому, оскільки Верховий Суд установив порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, колегія суддів зазначає, що не переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій на предмет правильності застосування норм матеріального права у межах доводів скаржників, які слугували підставою для відкриття касаційних проваджень, позаяк повинен відбутися новий апеляційний розгляд справи, за результатами якого суд апеляційної інстанції перевірить законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, з урахуванням висновків щодо дотримання норм процесуального права, наведених у цій постанові.

113. Таким чином суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, а отже, наявні підстави для часткового задоволення вимог як касаційної скарги представника ОСОБА_2 , так і вимог касаційної скарги Міндовкілля.

VІ. СУДОВІ ВИТРАТИ

114. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

115. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 344 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Коваленко Олександр Миколайович, та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року скасувати.

Справу № 260/368/21 направити на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов М.В. Білак А.Г. Загороднюк