№ 260/453/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №260/453/19

адміністративне провадження №К/9901/3529/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправним наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Закарпатської митниці ДФС на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 (колегія суддів у складі: Шинкар Т. І., Пліша М. А., Коваля Р. Й.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС, в якому просив: скасувати наказ Чопської митниці Міндоходів від 16.04.2015 № 50-о про звільнення ОСОБА_1 ; поновити його на попередній посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС; стягнути з відповідача на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 139 397,16 грн; стягнути з відповідача судові витрати в сумі 5100,00 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 30.09.2019 у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення законодавчих норм та встановленого порядку здійснення митного контролю, позивачем не проведено належний митний контроль транспортного засобу, зокрема, вантажу, який ним переміщувався (автомобільних двигунів) та надано дозвіл на випуск із зони митного контролю без їх належного оподаткування та митного оформлення. Суд першої інстанції вказав, що проставивши особисту номерну печатку на контрольному талоні, чим засвідчено завершення митного контролю, позивач не вніс відповідну інформацію до програмно інформаційного комплексу «Інспектор 2006». Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем під час здійснення митного контролю транспортного засобу не забезпечено виконання мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи, що могло спричинити пропуск на митну територію України товарів з порушенням митного законодавства. Також зазначив, що у даному випадку, тяжкість вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, звільнення позивача, вказує на правомірність дій відповідача при винесенні оскаржуваного наказу. Суд зауважив, що позивачем не підтверджено належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, в той час як відповідачем надано достатні докази відсутності протиправності дій відповідача при винесенні оскаржуваного наказу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Чопської митниці Міндоходів від 16.04.2015 № 50-о «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС з 18.04.2015. Стягнуто з Закарпатської митниці ДФС на користь позивача 208 170,27 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи постанову про задоволення позову, суд виходив з того, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факт порушення службових обов`язків позивачем, які проявились у вчиненні індивідуально мотивованих умисних дій, спрямованих на незаконне отримання неправомірної вигоди, шляхом звільнення від оподаткування товарів при їх ввезенні на митну територію України, тоді як отримана в ході службового розслідування інформація не дозволяє встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення. Крім того, суд зазначив, що при прийнятті наказу про звільнення позивача не взято до уваги його попередню поведінку, ставлення до служби та стаж роботи в митних органах, не встановлено в чому полягало одноразове грубе порушення трудових обов`язків, не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між можливим упущенням, недоліками в діяльності, і негативними наслідками, які настали, та завданою матеріальною шкодою державі чи охоронюваним законом інтересам, що виключає можливість звільнення позивача з служби в митних органах за одноразове грубе порушення трудових обов`язків. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що правова оцінка діям позивача, щодо яких відкрито кримінальне провадження № 42015070000000011, буде надана судом під час розгляду кримінального провадження. Також суд дійшов висновку, що видача наказу про призначення службового розслідування поза межами компетенції Закарпатської митниці ДФС, оскільки позивач був посадовою особою Чопської митниці Міндоходів, яка відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинена лише 04.08.2015, є достатньою і самостійною підставою для визнання такого протиправним.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції. На обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права, які вказували на порушення позивачем вимог законодавства з питань державної митної справи та наявність грубого порушення трудових обов`язків (крім ознак кримінально карного діяння). Наголошує на тому, що позивачем під час здійснення митного контролю транспортного засобу не забезпечено виконання мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи, що спричинило пропуск на митну територію України товарів з порушенням митного законодавства. Крім того, вважає, що при виданні оскаржуваного наказу були дотримані норми трудового законодавства, а також законодавства з питань проходження державної служби. Також вважає помилковим посилання апеляційного суду на те, що оскаржуваний наказ про звільнення був виданий неповноважною особою, оскільки на дату виникнення спірних правовідносин тривала реорганізація Чопської митниці Міндоходів. Додатково скаржник зазначає, що позивач під час проведення службового розслідування відмовився надати пояснення, після завершення службового розслідування відмовився від ознайомлення та підписання Акту службового розслідування, що підтверджується матеріалами справи та показами свідка. Разом з тим, скаржник вказує на наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропущенням строку звернення до суду, оскільки поважні причини пропуску звернення до суду із позовом відсутні.

Позиція інших учасників справи

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою Закарпатської митниці ДФС на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 23.10.2020 справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Наказом Чопської митниці Міндоходів від 29.10.2014 № 631-о «Про особовий склад» державного інспектора відділу митного оформлення № 5 (п/п Малі Селменці) митного посту «Тиса» Чопської митниці Міндоходів ОСОБА_1 переведено на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту «Тиса» Чопської митниці Міндоходів.

Відповідно до листів прокуратури Закарпатської області від 20.01.2015 № 21/2-2006-15 та УВБ ГУ ДФС у Закарпатській області від 20.01.2015 № 86/10/07-16-08-01-10, в ході досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 14, частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, відомості про яке 19.01.2015 внесено до ЄРДР за № 42015070000000011, встановлено достатні підстави вважати, що у транспортному засобі «Фольксваген Т4», номерний державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , митне оформлення якого здійснено на митному посту «Тиса», перевозилися товари з порушенням вимог законодавства з питань державної митної справи, а тому з метою з`ясування дотримання посадовими особами митного посту «Тиса» нормативно-правових актів з питань державної митної справи, службових обов`язків, встановлення причин та умов, що могли сприяти вчиненню правопорушення.

Наказом Закарпатської митниці ДФС від 20.01.2015 № 16 призначено службове розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування комісією Закарпатської митниці ДФС складено акт від 14.04.2015, відповідно до висновків якого на підставі зібраних документів та матеріалів, ОСОБА_1 під час здійснення митного контролю та митного оформлення транспортного засобу марки «Volkswagen T4», номерний державний реєстраційний знак НОМЕР_1 не забезпечив виконання мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи, що могло спричинити пропуск на митну територію України товарів з порушенням митного законодавства, чим допущено порушення вимог статей 318 320 336 374 Митного кодексу України, пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 431, наказу Міністерства фінансів України від 28.05.2012 № 614, а також службових обов`язків визначених пунктами 2.2.1.14, 2.2.1.16, 2.2.1.23, 2.2.2.4, 2.3.11 посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту «Тиса» Чопської митниці Міндоходів.

Комісія Закарпатської митниці ДФС дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 індивідуально мотивованих умисних дій, спрямованих на незаконне отримання неправомірної вигоди, шляхом звільнення від оподаткування товарів при їх ввезенні на митну територію України. Рекомендовано за вчинення одноразового грубого порушення трудових обов`язків розірвати трудовий договір, укладений з ОСОБА_1

Наказом Чопської митниці Міндоходів від 16.04.2015 № 50-о, на підставі акту службового розслідування Закарпатської митниці ДФС від 14.04.2015 № 7679/1-41-вх, ОСОБА_1 звільнено із займаної посади 17.04.2015 за вчинення одноразового грубого порушення трудових обов`язків службовою особою органу доходів і зборів, якій присвоєно спеціальне звання відповідно до пункту 1 статті 41 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України).

Не погоджуючись з вказаним наказом позивач звернувся із позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

За змістом статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках, зокрема, одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Статтею 148 КЗпП України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно статті 149 КЗпП України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Пунктами 23 та 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України; у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Приписами статті 318 МК України передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 320 МК України передбачено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Відповідно до частини першої статті 334 МК України органи доходів і зборів вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на органи доходів і зборів, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.

Статтею 336 МК України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на органи доходів і зборів; 6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; 7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Згідно з частиною першою статті 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Приписами статті 366 МК України передбачено, що двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України. Канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Канал, позначений символами червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 374 МК України товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами. У разі якщо товари, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають державній реєстрації на території України, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів при переміщенні (пересиланні) їх через митний кордон України громадянами, та звільняються від оподаткування митними платежами. Товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Типову технологічну схему здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон (далі - Типова технологічна схема), яка визначає відповідно до МК України послідовність дій посадових осіб митних органів під час здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів і товарів, що переміщуються ними через митний кордон України (далі - автомобільні транспортні засоби і товари), у пунктах пропуску для автомобільного сполучення через державний кордон (далі - пункти пропуску).

Відповідно до пунктів 2, 3 Типової технологічної схеми митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється виключно митними органами відповідно до законодавства, вибірково, у формах та обсязі, що визначені на підставі результатів системи управління ризиками. Митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється виключно в зонах митного контролю і завершується митним оформленням відповідно до вимог законодавства.

Згідно з пунктом 6 Типової технологічної схеми під час митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів митні органи у пунктах пропуску здійснюють, зокрема: реєстрацію прибуття автомобільних транспортних засобів і товарів на митну територію України або їх вибуття з митної території України;

перевірку комплектності документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів відповідно до заявленого митного режиму, а також відомостей, зазначених у цих документах; аналіз та оцінку ризиків, у тому числі з використанням документальних профілів ризику або електронних профілів ризику, включених до відповідних програмно-інформаційних комплексів Держмитслужби; митний огляд (огляд та переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів, ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян); контроль за проведенням установлених законодавством державних видів контролю, яким підлягають автомобільні транспортні засоби і товари, в пунктах пропуску та визначенням форм їх проведення (попередній документальний контроль посадовою особою митного органу або державний контроль посадовими особами відповідних контролюючих органів); прийняття рішення про вжиття заходів, необхідних для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України; взаємодію з іншими державними контрольними органами під час проведення встановлених законодавством необхідних для автомобільних транспортних засобів і товарів видів контролю; прийняття рішення щодо пропуску або відмови у пропуску автомобільних транспортних засобів і товарів на митну територію України або за межі митної території України, випуску товарів.

Пунктом 7 Типової технологічної схеми передбачено, що митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску здійснюється шляхом застосування таких форм митного контролю: перевірка документів та відомостей, які відповідно до законодавства надаються митним органам під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України; митний огляд (огляд та переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів, огляд та переогляд ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян); усне опитування громадян та посадових осіб підприємств; облік автомобільних транспортних засобів і товарів; взяття проб (зразків) товарів; використання службових собак, технічних та спеціальних засобів контролю; подання запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, наданих митним органам.

Відповідно до пункту 8 Типової технологічної схеми митні органи під час здійснення митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску через державний кордон проставляють на митних, товаросупровідних (товаротранспортних) документах відповідні відмітки, печатки та штампи, а також вносять відповідну інформацію до журналів, у тому числі електронних, чи інших документів, які використовуються митними органами, відповідно до порядку, визначеного Мінфіном, нормативно-правовими актами з питань державної митної справи.

Згідно з пунктом 11 Типової технологічної схеми для здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів і товарів декларант, уповноважена ним особа або перевізник подають митним органам документи в паперовій або електронній формі, що містять відомості про автомобільні транспортні засоби і товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про їх пропуск через митний кордон України.

Пунктом 12 Типової технологічної схеми передбачено, що переміщення та митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску здійснюється з використанням двоканальної системи, на смугах руху, визначених для переміщення автомобільних транспортних засобів за їх типами, з урахуванням вимог законодавства щодо декларування та оподаткування автомобільних транспортних засобів і товарів (у разі неможливості розмежування смуг руху - у визначених місцях режимних зон пунктів пропуску - боксах поглибленого огляду, на оглядових майданчиках тощо). Смуги руху, позначені символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначені для переміщення товарів в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Декларування автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється шляхом вчинення дій. Смуги руху, позначені символами червоного кольору («червоний коридор»), призначені для переміщення всіх інших автомобільних транспортних засобів і товарів.

Приписами пункту 15 Типової технологічної схеми визначено, що митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів, що переміщуються смугами руху, позначеними символами червоного кольору («червоний коридор»), у пункті пропуску здійснюється трьома етапами.

Перший етап - попередні операції. Для здійснення митного контролю декларант, уповноважена ним особа або перевізник надають посадовій особі митного органу документи, визначені Митним кодексом України. На прийнятих документах проставляється відбиток штампа «Під митним контролем». Після цього здійснюється перевірка комплектності наданих документів, цілісності накладеного митного забезпечення, а також загальний огляд автомобільних транспортних засобів і товарів.

Другий етап - здійснення інших видів контролю. Відповідно до переліку товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України, та поданих товаросупровідних (товаротранспортних) документів посадова особа митного органу визначає вид (види) державного контролю та форму його проведення (попередній документальний контроль посадовою особою митного органу або державний контроль посадовими особами відповідних контролюючих органів). Контроль за міжнародними перевезеннями пасажирів і товарів автомобільними транспортними засобами здійснюється посадовою особою митного органу в частині та у порядку, визначеному законодавством.

Третій етап - закінчення митного контролю. Митний контроль та митне оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів закінчується після здійснення всіх передбачених законодавством видів контролю щодо цих автомобільних транспортних засобів і товарів. Посадова особа митного органу за результатами системи управління ризиками у порядку, визначеному Держмитслужбою, приймає рішення про проведення огляду автомобільних транспортних засобів і товарів, що перебувають під митним контролем, ручної поклажі та багажу, та обсяг його проведення.

Відповідно до пункту 16 Типової технологічної схеми за результатами митного контролю митні органи приймають одне з таких рішень про: проведення митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів відповідно до вимог законодавства і заявленого митного режиму та надання дозволу на їх пропуск через митний кордон України; пропуск або відмову в пропуску та митному оформленні автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України та повернення їх на територію суміжної держави; затримання автомобільних транспортних засобів і товарів для передачі на склад митного органу для зберігання. Рішення митними органами приймається, як правило, протягом однієї доби.

У разі виявлення порушень законодавства на будь-якому етапі здійснення митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів посадова особа митного органу зобов`язана вжити заходів, передбачених законодавством (пункт 22 Типової технологічної схеми).

Згідно з підпунктами 2.2.1.14, 2.2.1.16, 2.2.1.23, 2.2.2.4 пункту 2.2 Посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту «Тиса» Чопської митниці Міндоходів (далі - Посадова інструкція), до обов`язків головного державного інспектора належить: забезпечення своєчасності сплати митних платежів; здійснення митного контролю та митного оформлення товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), що переміщуються через митний кордон України громадянами; здійснення обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України у зоні діяльності митного посту; виконання митних формальностей щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України засобами автомобільного транспорту.

Відповідно до підпункту 2.3.11 пункту 2.3 Посадової інструкції головний державний інспектор забезпечує повноту, достовірність та своєчасність внесення інформації про товари та транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, у відповідні програмно-інформаційні комплекси (ЄАІС, «Інспектор-2006», тощо.

Наказом Державної митної служби України від 13.08.2010 № 918 затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин; далі - Інструкція № 918), якою визначено приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування, а також права та обов`язки посадових осіб митної служби України під час їх проведення.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 918 з`ясування обставин порушення трудової дисципліни посадовими особами здійснюється відповідно до вимог КЗпП України, Закону України «Про державну службу», Дисциплінарного статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку митного органу.

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції № 918 службове розслідування призначається, призупиняється та поновлюється наказом Держмитслужби або відповідного митного органу за наявності достатніх підстав, визначених цією Інструкцією. Для проведення службового розслідування наказом Держмитслужби чи митного органу створюється комісія, як правило, у складі не менше трьох посадових осіб - членів комісії, одна з яких призначається її головою. Склад і чисельність комісії визначаються з урахуванням мети, обсягу, складності та особливостей проведення службового розслідування.

Відповідно до пункту 4.2 Інструкції № 918 рішення щодо призначення, призупинення та поновлення службового розслідування приймає: Голова Держмитслужби або посадова особа, яка виконує його обов`язки, - стосовно всіх посадових осіб; керівник митного органу або посадова особа, яка виконує його обов`язки, - стосовно посадових осіб цього митного органу, за винятком посадових осіб підрозділу, уповноваженого на виконання функцій запобігання та протидії корупції.

Згідно з пунктом 5.7 Інструкції № 918 члени комісії мають право, зокрема: викликати до службових приміщень Держмитслужби (митного органу) суб`єктів службового розслідування, інших посадових осіб, а також осіб, які не є співробітниками митної служби України (за їх згодою), які обізнані або причетні до фактів або діянь, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них усні та письмові пояснення, інші матеріали, що стосуються службового розслідування, їх копії; запитувати й отримувати, збирати відповідно до законодавства України інформацію, матеріали, що стосуються мети та завдань службового розслідування, від структурних підрозділів Держмитслужби (митних органів), інших органів державної влади, юридичних і фізичних осіб у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 5.13 Інструкції № 918 суб`єкт службового розслідування має право, зокрема: брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі робити заяви, подавати документи, вимагати додаткового вивчення пояснень, проведення опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час службового розслідування; звертатись з клопотанням про витребування й залучення до матеріалів службового розслідування нових документів, інших матеріальних носіїв інформації.

Приписами пунктів 6.1, 6.2, 6.3 Інструкції № 918 встановлено, що за результатами службового розслідування члени комісії складають акт службового розслідування. Акт службового розслідування підписується членами комісії. У разі призначення службового розслідування керівником митного органу або посадовою особою, яка виконує його обов`язки, з актом під підпис ознайомлюються суб`єкт службового розслідування та керівник підрозділу, у якому він працює. Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування зазначені особи повідомляються за день до його проведення. Процедура ознайомлення проводиться комісією або одним із її членів.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції № 918, якщо під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлені письмові зауваження або зазначені особи не прибули у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомили комісії у день ознайомлення про причини своєї відсутності, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, що набрав чинності 08 лютого 2020 року, внесено ряд змін до КАС України, зокрема до Глави 2 «Касаційне провадження» Розділу ІІІ «Перегляд судових рішень».

Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки касаційна скарга Закарпатської митниці ДФС у цій справі подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями КАС України, які діяли до набрання чинності вказаним Законом, тобто у редакції Кодексу, чинній до 08 лютого 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Предметом спору у цій справі є правомірність звільнення позивача з підстав пункту 1 статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків.

Підставою для звільнення ОСОБА_1 стали обставини, установлені за результатами службового розслідування, викладені в Акті службового розслідування від 14.04.2015 № 7679/1-41-вх.

Під час службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 під час здійснення митного контролю та митного оформлення транспортного засобу марки «Volkswagen T4», номерний державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , не забезпечив виконання мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи, що могло спричинити пропуск на митну територію України товарів з порушенням митного законодавства, чим допущено порушення вимог статей 318 320 336 374 Митного кодексу України, пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 431, наказу Міністерства фінансів України від 28.05.2012 № 614, а також службових обов`язків визначених пунктами 2.2.1.14, 2.2.1.16, 2.2.1.23, 2.2.2.4, 2.3.11 посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту «Тиса» Чопської митниці Міндоходів.

За наслідками вказаного службового розслідування Чопською митницею Міндоходів 16.04.2015 прийнято наказ № 50-о про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади 17.04.2015 за вчинення одноразового грубого порушення трудових обов`язків службовою особою органу доходів і зборів, якій присвоєно спеціальне звання відповідно до пункту 1 статті 41 КЗпП України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадках одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.

Колегія суддів зазначає, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і пунктом 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1 148 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

До того ж звільнення з цієї підстави за своєю природою є дисциплінарним, а тому воно має здійснюватися з дотриманням порядку і строків, викладених у статтях 148 149 КЗпП України.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду зазначає, що одноразове грубе порушення трудових обов`язків має оціночний характер і підлягає застосуванню як підстава звільнення за наявності певних законодавчо визначених умов.

Ознаками порушення зазначеного як підстава звільнення у пункті 1 статті 41 КЗпП України, є те, що порушення має бути грубим, порушення стосується трудових обов`язків працівника, порушення є одноразовим. Однією з умов застосування цієї норми при звільненні є встановлення не тільки самого факту одноразового порушення трудових обов`язків, а й вини працівника в такому порушенні.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, необхідно виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, і суттєвість наслідків порушення трудових обов`язків. При цьому слід встановити не лише факт невиконання працівником обов`язку, який належить до кола його трудових обов`язків, а й можливість його виконання в конкретній ситуації. Тобто необхідно встановити провину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.

Так, судом апеляційної встановлено, що під час проведення розслідування Закарпатською митницею ДФС встановлено, що 20.01.2015 о 12 год 09 хв з Угорщини в Україну на ділянку в`їзд в Україну митного посту «Тиса» Чопської митниці Міндоходів в смугу руху «червоний коридор», заїхав транспортний засіб марки «Volkswagen Т4», номерний державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_2 .

Згідно з протоколом дій функціонального модулю «диспетчер зони митного контролю» АСМО «Інспектор-2006» дані про в`їзд вказаного транспортного засобу у зону митного контролю внесено головним державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста «Тиса» ОСОБА_1 , який відповідно до графіку виходу на роботу здійснював митний контроль та митне оформлення на ділянці «в`їзд в Україну».

У графу «вантаж» функціонального модулю «диспетчер зони митного контролю» АСМО «Інспектор-2006» внесено відмітку «без вантажу», що також підтверджується відміткою «б/в» на копії контрольного талону серії НОМЕР_5 долученій до матеріалів службового розслідування.

Після виїзду з пункту пропуску «Тиса» о 12 год 25 хв мікроавтобус зупинили працівники СБУ та повернули в зону митного контролю. Після затримання вказаного транспортного засобу, в пункт пропуску «Чоп», заїхали співробітники Управління СБУ в Закарпатській області.

Після повернення автомобіля в зону митного контролю з 16:30 до 18:20 проведено переогляд транспортного засобу, за результатами якого відносно громадянина ОСОБА_2 складено протокол про порушення митних правил від 21.01.2015 № 0113/30500/15 за ознаками порушень митних правил, передбачених статтею 472 та частиною першою статті 482 МК України.

В подальшому, постановою Ужгородського міськрайонного суду від 22.05.2015 за результатами розгляду справи про порушення митних правил, на підставі вказаного протоколу, ОСОБА_2 визнано винним у порушенні митних правил за статтею 472 та частиною першою статті 482 МК України (переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами органу доходів і зборів). Вказана постанова набрала законної сили.

При проведенні слідчих дій співробітниками Управління СБУ в Закарпатській області 20.01.2015 встановлено, що у вказаному транспортному засобі переміщувались два двигуни внутрішнього згорання, а саме: двигун внутрішнього згорання дизельний з насосом високого тиску, бувший у використанні, номер двигуна - НОМЕР_2 , вага 153,7 кг та двигун внутрішнього згорання не в комплекті, бувший у використанні, бензиновий для автомобіля марки «Пежо», номер двигуна - НОМЕР_3 , вага 85,75 кг. Супровідні документи на вантаж відсутні.

Відповідно до висновку Ужгородського управління з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів від 02.02.2015 № 142005901-0235 ціна можливої реалізації безпосередніх предметів порушення митних правил, з наявними ознаками використання, зазначених у постанові про призначення експертизи від 26.01.2015 в справі про порушення митних правил № 0113/30500/15 станом на дату оцінки становить 14 352 грн.

В ході проведення слідчих дій 20.01.2015 затримано чотирьох працівників, серед яких головний державний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного поста «Тиса» Чопської митниці Міндоходів ОСОБА_1 .

При проведенні слідчих дій співробітниками Управління СБУ в Закарпатській області в робочому модулі на каналі «Червоний коридор» пасажирського напрямку (робочому місці позивача) виявлено кошти в іноземній валюті: 350 доларів США, в урні для сміття виявлено 100 доларів США, 1500 угорських форинтів, 10 євро та 180 гривень, ще 50 доларів США виявлено в одному з коридорів основної споруди митного посту.

19.01.2015 до ЄРДР внесено відомості про досудове розслідування кримінального правопорушення за № 415070000000011, передбаченого частиною першою статті 14, частиною третьою статті 368 КК України щодо вимагання позивачем неправомірної вигоди за сприяння з використанням службового становища у безперешкодному митному оформленні вантажу, який перемішувався на митну територію України. У вказаному кримінальному провадженні позивачу повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.01.2015 у справі № 308/603/15-к ОСОБА_1 відсторонено від посади головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Тиса» Чопської митниці строком на два місяці.

05.03.2015 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42015070000000011 від 19.01.2015 за обвинуваченням ОСОБА_1 направлено до суду.

Під час проведення митним органом службового розслідування встановлено порушення позивачем вимог законодавства з питань державної митної справи та наявність грубого порушення трудових обов`язків.

Так, в ході проведення службового розслідування встановлено та відображено в акті від 14.04.2015, що відповідно до графіку виходу на роботу на січень 2015 року митного поста «Тиса» Чопської митниці Міндоходів в робочу зміну з 08 год 20 хв 20.01.2015 до 20 год 00 хв 20.01.2015 митний контроль та митне оформлення на ділянці «в`їзд в Україну» здійснювали: два головних державних інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Тиса» - ОСОБА_1 (який був визначений старшим в напрямку «в`їзд - червоний коридор»), ОСОБА_3 , два старших державних інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Тиса» - ОСОБА_4 (який виконував свої функціональні обов`язки в напрямку «в`їзд - червоний коридор»), ОСОБА_5 та один державний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного поста «Тиса» - ОСОБА_6 .

У ході проведення службового розслідування відібрані пояснення посадових осіб митного поста «Тиса».

Як встановлено судом апеляційної інстанції, начальник відділу митного оформлення № 1 митного поста «Тиса» Чопської митниці Міндоходів ОСОБА_7 у своїх поясненнях зазначив, що 20.01.2015 з 12 год 00 хв по 12 год 20 хв перебував у модулі, з вікна модуля ні автомобіля в ЗМК в напрямку «в`їзд - червоний коридор», ні водія такого не бачив, транспортний засіб та його водій йому не відомі. Вказав, що не може стверджувати чи виходив водій в бік модуля, до того ж в ЗМК в напрямку «в`їзд - червоний коридор», як правило, перебуває значна кількість громадян-водіїв. Що саме перебувало в автомобілі, номерний державний реєстраційний знак НОМЕР_1 не знає, ОСОБА_1 про оформленням вказаного автомобіля нічого не повідомляв. Зазначено, що в переогляді транспортного засобу працівники митного органу участі не брали, оскільки автомобіль, номерний державний реєстраційний знак НОМЕР_1 заїхав для проведення переогляду з території України, а також те, що вказаного автомобіля, перебуваючи в модулі, не бачив, в тому числі, і процедуру оформлення такого, підтвердити про наявність якихось моторів під час оформлення та їх ідентичність вже при проведенні переогляду не може.

Опитані головний державний інспектор-кінолог відділу кінологічного забезпечення управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Чопської митниці Міндоходів ОСОБА_8 , старший державний інспектор-кінолог відділу кінологічного забезпечення управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Чопської митниці Міндоходів Кухаренко В. Л., старший державний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного поста «Тиса» - ОСОБА_4 надали пояснення аналогічного змісту.

В наданих поясненнях водій транспортного засобу ОСОБА_2 зазначив, що два двигуни внутрішнього згорання для легкових автомобілів придбано в Угорщині, підтверджуваних документів вартості надати не може у зв`язку з відсутністю таких.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до акту проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу переогляд транспортного засобу, номерний державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , проведено з 16 год 30 хв 20.01.2015 до 18 год 20 хв 20.01.2015, тобто після спливу чотирьох годин після в`їзду вказаного транспортного засобу в Україну.

При цьому, водій вказаного транспортного засобу ОСОБА_2 при наданні пояснень 20.01.2015 не заявив точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість, тощо) про товари, які переміщувались ним через митний кордон України і підлягали обов`язковому декларуванню та обмежені для переміщення через митний кордон України, що зафіксовано Протоколом про порушення митних правил № 0113/30500/15 від 21.01.2015.

В свою чергу, пасажир вказаного транспортного засобу ОСОБА_9 в наданому поясненні 20.01.2015 вказав, що ніяких товарів в мікроавтобусі не переміщував, обставини митного контролю та митного оформлення мікроавтобуса йому не відомі.

Відповідно до долученого до матеріалів справи Витягу з АСМО «Інспектор-2006» протокол дії з ТЗ UA НОМЕР_1 , інформація щодо в`їзду (20.01.2015 12:09:39) та завершення митного оформлення (20.01.2015 14:30:08), виїзду з ЗМК на митну територію України (20.01.2015 14:30:21) транспортного засобу, номерний державний реєстраційний знак НОМЕР_1 внесена (створена) різними користувачами. При цьому в графі «Примітки» зазначено, що транспортний засіб фактично оформлено ОСОБА_1 , відомості вніс ОСОБА_4 у зв`язку з проведенням слідчих дій співробітниками СБУ.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановив, що контрольний талон № НОМЕР_4 не містить відомостей про те, хто саме здійснив відтиск печатки митного органу. Номер митного забезпечення № 35, належний ОСОБА_1 , на такому відсутній.

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач здійснював лише перший етап митного оформлення; під час митного оформлення ні власник автомобіля ОСОБА_9 , ні ОСОБА_2 не задекларували ні в усній, ні в письмовій формі наявність будь-якого вантажу; про відсутність вантажу повідомлено інспекторам в модулі № 3 зони митного контролю смуги «Червоний коридор» в напрямку «В`їзд в Україну» при оформленні МД1, де працівниками митниці нараховано квитанцію на сплату єдиного збору в сумі 1 євро (для транспортних засобів без вантажу).

Також суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до копії інформаційного листа від 04.06.2015, скерованого митними органами Угорщини на виконання запиту, що надходить у рамках митного співробітництва, встановлено, що транспортний засіб, номерний державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , випущений з території Угорщини 20.01.2015 через пасажирську ділянку Прикордонного Відділення, водієм вказаного транспортного засобу товари для митного оформлення у торговому обігу не заявлялись, інформація стосовно переміщення вказаним автомобілем дизельного двигуна внутрішнього згорання та бензинового двигуна внутрішнього згорання відсутня.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факт порушення службових обов`язків позивачем, які проявились у вчиненні індивідуально мотивованих умисних дій, спрямованих на незаконне отримання неправомірної вигоди, шляхом звільнення від оподаткування товарів при їх ввезенні на митну територію України, тоді як отримана в ході службового розслідування інформація не дозволяє встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.

Щодо дотримання відповідачем законодавчо встановленого порядку проведення службового розслідування, судом апеляційної інстанції встановлено, що службове розслідування щодо позивача призначено наказом Закарпатської митниці ДФС від 20.01.2015 № 16, тоді як позивач був посадовою особою Чопської митниці Міндоходів, яка відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинена лише 04.08.2015.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що видача наказу про призначення службового розслідування поза межами компетенції Закарпатської митниці ДФС є достатньою і самостійною підставою для визнання такого протиправним.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що службове розслідування зупинялось на час отримання від Угорщини інформації про переміщуваний ОСОБА_2 вантаж, однак у наданні запитуваної інформації відмовлено через недотримання вимог щодо оформлення запиту. Службове розслідування завершено до отримання відповіді.

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 наданих в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, про проведення службового розслідування його повідомлено в телефонному режимі, однак оскільки ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.01.2015 у справі № 308/603/15-к відносно нього обрано запобіжній захід з визначенням розміру застави, у разі внесення якої на нього покладено обов`язок не відвідувати місце роботи, ОСОБА_1 з об`єктивних причин не зміг прибути для надання пояснень.

При цьому, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, критерій урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення випливає з принципу гласності прийняття рішень. Державна фіскальна служба України як орган державної влади зобов`язана застосовувати цей критерій у процесі прийняття рішення, особливо якщо воно матиме несприятливі наслідки для особи. Можливість надати пояснення для позивача не є церемоніальною, а спрямована на забезпечення права особи почути інформацію, яка розглядається стосовно нього і впливає на результати прийнятого рішення, та висловити свої аргументи. Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на підтвердження своїх аргументів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Акту про відмову від підписання акта службового розслідування або ознайомлення з актом службового розслідування від 15.04.2015, датою ознайомлення з актом службового розслідування визначено 15.04.2015, 10 год 00 хв, про що ОСОБА_1 повідомлено листом за підписом голови комісії з проведення службового розслідування від 15.04.2015, однак ОСОБА_1 у визначений термін не прибув та у день ознайомлення не повідомив про причини своєї відсутності.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановив, що докази направлення вказаного листа на адресу позивача та отримання такого, що підтверджувало б належне повідомлення про дату та час ознайомлення з актом службового розслідування від 15.04.2015, в матеріалах справи відсутні.

При цьому, суд апеляційної інстанції правомірно зауважив, що правова оцінка діям позивача, як вчинення індивідуально мотивованих умисних дій, спрямованих на незаконне отримання неправомірної вигоди, які покладено в склад дисциплінарного проступку, щодо яких відкрито кримінальне провадження № 42015070000000011, буде надана судом під час розгляду кримінального провадження.

З огляду на наведене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідач, з урахуванням всіх обставин, діяв необґрунтовано, не у спосіб, що передбачений законами України. Відповідачем не вжито заходів щодо об`єктивного та явного встановлення обставин справи. Заперечення, пояснення та документи, надані відповідачем, не містять доказів того, що оскаржуваний наказ про звільнення позивача є правомірним.

Питання правильності обрахунку суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є предметом касаційного оскарження, а тому в силу частини першої статті 341 КАС України не аналізуються Судом.

Щодо доводів касаційної скарги про необхідність залишення позовної заяви без розгляду з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду, колегія суддів виходить із такого.

За правилами частини першої статті 121 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України обумовлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено. Клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено. Поновлено строк звернення до адміністративного суду з позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправним наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Суд надав належну та детальну оцінку обставинам справи і причинам поважності пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи викладене, Суд не вбачає підстав для переоцінки поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом і відхиляє відповідні доводи скаржника.

Решта доводів касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції було надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-IX та статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк