ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 260/4927/24

провадження № К/990/314/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Затолочного В.С., суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.) у справі №260/4927/24,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі - КДКА Закарпатської області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (далі - ВКДКА), у якому просила суд визнати протиправним та скасувати рішення КДКА Закарпатської області від 31.07.2024, яким порушено дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 - позивач у даній справі та позивач у суді першої та апеляційної інстанції у справі №260/10589/23, у якій постановлено преюдиційне, на переконання позивача, судове рішення; КДКА Закарпатської області - відповідач у даній справі та відповідач у суді першої та апеляційної інстанції у справі №260/10589/23, у якій постановлено преюдиційне, на переконання позивача, судове рішення. Поряд з цим, ОСОБА_1 зазначає, що положення Регламенту ВКДКА прямо суперечать імперативним положенням частини третьої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI), яка не допускає будь-якої зміни підвідомчості розгляду скарг про дисциплінарний проступок адвоката; а тому, виходячи із частини третьої статті 7 КАС України, підстави для застосування вказаних положень Регламенту ВКДКА всупереч частині третьої статті 33 Закону №5076-VI у справі, що розглядається, відсутні. Також, позивач акцентує увагу на тій обставині, що фактична неспроможність протягом тривалого часу (кількох років поспіль) сформувати відповідний орган для здійснення дисциплінарного провадження відповідно до вимог Закону №5076-VI, не має бути підставою для нівелювання та знецінення відповідних законодавчих положень, наслідком яких є тривале порушення прямих вказівок закону. Позивач покликається також на те, що у постанові від 23.02.2023 року у справі №160/1150/21 Верховний Суд наголосив, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не може здійснювати повторний розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката після скасування первинного рішення у судовому порядку; відтак суд не має права виходити за межі позовних вимог і з власної ініціативи зобов`язувати відповідача КДКА Закарпатської області переглядати скаргу, яка стала підставою для рішення КДКА Закарпатської області від 31.07.2024, яким порушено дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 відмовлено повністю в задоволенні адміністративного позову.

4. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, правомірно прийняв оскаржуване рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 .

5. Щодо доводів позивача про порушення частини третьої статті 33 Закону №5076-VI, суд першої інстанції зазначав, що з огляду на відсутність кворуму в Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, Голова ВКДКА, у межах своїх повноважень та на підставі чинного законодавства, правомірно скерував скаргу ОСОБА_2 до КДКА Закарпатської області для її подальшого розгляду. Крім того, суд першої інстанції зауважив, що Регламент чітко визначає умови та підстави, за яких Голова ВКДКА має право скеровувати скарги до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії іншого регіону, що унеможливлює його суб`єктивний вибір, оскільки всі дії Голови цієї комісії регламентуються встановленими нормами. Доходячи наведених висновків, суд першої інстанції керувався, зокрема, правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у межах справи №260/10589/23.

6. Щодо доводів позивача про те, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не може здійснювати повторний розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката після скасування первинного рішення у судовому порядку, суд першої інстанції зазначав, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.02.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 13.06.2024, зокрема, зобов`язано КДКА Закарпатської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), яка надійшла супровідним листом ВКДКА від 18.10.2023 №1811, з врахуванням правової оцінки наданої судом в рішенні.

7. Суд першої інстанції зауважив, що 09.07.2024, 10.07.2024, на виконання рішення у справі №260/10589/23, Головою Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області було направлено повідомлення ОСОБА_1 за вих.№140, яким запропоновано подати пояснення у порядку перевірки відомостей про дисциплінарних проступок, передбаченому статтею 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; отже КДКА Закарпатської області виконала рішення у справі №260/10589/23, яким зобов`язано її повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 , із врахуванням правової оцінки, наданої судом в рішенні.

8. Суд першої інстанції вважав, що відповідач мав повноваження на прийняття оскаржуваного рішення від 31.07.2024; більш того, з огляду на мету дисциплінарного провадження та правовий статус КДКА у цих правовідносинах, з`ясувати чи дійсно є підстави для притягнення адвоката до відповідальності є обов`язком останньої.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

9. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі №260/4927/24 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення КДКА Закарпатської області від 31.07.2024 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1

10. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що скасувавши за результатами розгляду справи №260/10589/23 попереднє рішення відповідача про порушення дисциплінарної справи відносно позивача, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зобов`язав відповідача повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 , з врахуванням правової оцінки наданої судом в рішенні; при цьому, суд першої та апеляційної інстанції зазначили, що відповідач не мав права здійснювати дисциплінарне провадження відносно позивачки. Суд апеляційної інстанції констатував, що на момент прийняття 31 липня 2024 року відповідачем рішення про відкриття відносно позивача дисциплінарного провадження, рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №260/10589/23 були чинними (такими, що набрали законної сили), тобто обов`язковими до виконання, зокрема і в частині висновків щодо відсутності повноважень у відповідача здійснювати дисциплінарне провадження щодо позивача.

11. Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що особливістю спірних правовідносин є те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині висновків про відсутність повноважень у відповідача на здійснення дисциплінарного провадження щодо позивача були змінені на протилежні постановою Верховного Суду від 14.10.2024; при цьому, єдиною підставою позову ОСОБА_1 зазначала саме невиконання відповідачем судових рішень у справі №260/4927/24 при відкритті щодо неї дисциплінарного провадження.

12. Апеляційний суд дійшов висновку, що факт подальшого скасування чи зміни судових рішень в касаційному порядку не позбавляє особу права на застосування щодо неї висновків суду, які на час їх виконання були чинними та, відповідно, не звільняє суб`єкт владних повноважень від обов`язку такого застосування; інакше застосування чинних правових норм щодо обов`язковості судових рішень, що набрали законної сили, може атакувати принцип обов`язковості судового рішення та здатне підважити процесуальний інститут звернення рішення суду до виконання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву (заперечень) на неї, заяв / клопотань; позиція сторін.

13. 03 січня 2025 року КДКА Закарпатської області звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 та залишити в силі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі №260/4927/24 про відмову в задоволенні позову.

14. В касаційні скарзі підставою касаційного оскарження вказано пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що при ухвалені оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції застосував частину третю статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №826/3443/18 і у подальшому підтриманого постановою Верховного Суду від 17.10.2024 у справі №260/10589/23.

15. Скаржник зазначає, що наведені в оскаржуваній постанові висновки щодо неправомірності рішення КДКА Закарпатської області від 31.07.2024 про порушення дисциплінарної справи стосовно позивача за скаргою ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю на час прийняття цією КДКА такого рішення постанови Верховного Суду від 17.10.2024 у справі №260/10589/23, є безпідставними і юридично неспроможними, оскільки на час прийняття такого рішення КДКА Закарпатської області від 31.07.2024 про порушення дисциплінарної справи вже існувала постанова Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №826/3443/18, в якій наведено висновок щодо можливості КДКА іншого регіону здійснювати дисциплінарне провадження стосовно адвоката у разі неможливості з певних причин здійснювати таке провадження регіональною КДКА за адресою робочого місця адвоката.

16. Крім того, підставою касаційного оскарження відповідач визначає пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме пункт 2 частини третьої статті 353 КАС України (якщо, в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою).

17. Скаржник указує, що оскаржувана постанова у даній справі ухвалена колегією суддів у тому ж складі, в якому ухвалена постанова апеляційного суду у справі №260/10589/23, у якій йшлося про порушення приписів частини третьої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при здійсненні дисциплінарного провадження стосовно позивача за цією ж скаргою ОСОБА_2 від 04.10.2023; проте, дана постанова апеляційного суду від 13.06.2024 у справі №260/10589/23 в частині її мотивів змінена постановою Верховного Суду від 17.10.2024, згідно з якою визнано помилковість висновків суду апеляційної інстанції про неможливість КДКА Закарпатської області здійснювати дисциплінарне провадження стосовно позивача за скаргою ОСОБА_2 ; таким чином, Верховний Суд фактично скасував викладений у постанові апеляційного суду від 13.06.2024 у справі №260/10589/23 висновок щодо неможливості КДКА Закарпатської області здійснювати дисциплінарне провадження стосовно позивача за скаргою ОСОБА_2 , визнавши такий висновок помилковим і безпідставним.

18. Наведені обставини, на переконання відповідача, беззаперечно викликали сумніви в неупередженості та об`єктивності всієї колегії суддів (у складі: Затолочного В.С. (головуючого), суддів: Гудима Л.Я. і Качмара В.Я.), та зумовлювали у відповідності до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України необхідність відводу цієї колегії суддів від участі в апеляційному розгляді справи №260/4927/24, так як визначена ними у справі №260/10589/23 правова позиція щодо неможливості КДКА Закарпатської області здійснювати дисциплінарне провадження стосовно позивача за однією й тією ж скаргою ОСОБА_2 , спростована Верховним Судом як помилкова і безпідставна; у зв`язку з цим ВКДКА у день відкриття апеляційного провадження у даній справі №260/4927/24 (09.12.2024) подала заяву про відвід зазначеному складу колегії суддів від розгляду цієї справи, однак ухвалою у складі іншої колегії суддів від 16.12.2024 у задоволенні такої заяви про відвід було відмовлено без належної і достатньої мотивації.

19. Скаржник додатково звертає увагу, що у КДКА у Закарпатській області виникало питання щодо виконання рішення суду першої інстанції в частині повторного розгляду скарги ОСОБА_2 на поведінку позивача, ураховуючи те, що суд апеляційної інстанції виснував, що КДКА Закарпатської області не може здійснювати дисциплінарне провадження стосовно даної адвокатки; тому, КДКА Закарпатської області звернулася до апеляційного суду із заявою від 01.07.2024 про роз`яснення резолютивної частини його постанови від 13.06.2024 щодо залишення без змін рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 в частині зобов`язання саме КДКА Закарпатської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 на поведінку позивача, тобто в такій частини, яка однозначно суперечить мотивам суду апеляційної інстанції, наведеним у постанові останнього; ухвалою від 04.07.2024 у справі №260/10589/23 апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні такої заяви КДКА Закарпатської області про роз`яснення постанови цього суду від 13.06.2024 з тих мотивів, що в резолютивній частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 чітко вказано про обов`язок саме КДКА Закарпатської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 на поведінку позивача.

20. 06 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із відзивом на касаційну скаргу, в якому позивач, зокрема, просить відмовити повністю в задоволенні «апеляційної скарги» КДКА Закарпатської області. Позивач повторно зазначає про порушення відповідачем та ВКДКА імперативу, передбаченого, частиною третьою статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також позивач зазначає про відсутність дисциплінарного проступку в її діях та заборону притягнення до одного виду юридичної відповідальності двічі. Також ОСОБА_1 повторно указує, що, виконуючи рішення суду у справі №260/10589/23, станом на 31.07.2024, відповідач зобов`язаний був врахувати, в якості преюдиції, встановлені обставини щодо відсутності у відповідача повноважень здійснювати відносно неї дисциплінарне провадження. Позивач також посилається на закінчення строків та відсутність повноважень Голови та окремих членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

21. 07 січня 2025 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про здійснення подання до Конституційного Суду України, в якому позивач, зокрема, просить зупинити провадження у справі №260/4927/24 з метою виконання завдань адміністративного судочинства України, які полягають у ефективному захист прав, свобод та інтересів адвоката ОСОБА_1 від посягань з боку КДКА Закарпатської області та інших нелегітимних органів адвокатського самоврядування, у встановленому законом порядку звернутись до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо перевірки:

- положень частин першої-шостої статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на відповідність до статей 1, 3, частини першої, другої статті 8, статті 21, частин першої, другої, третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої-четвертої статті 36, частин першої, другої статті 43 Конституції України;

- Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у цілому на відповідність до частин першої, другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 75, частин другої, третьої статті 84 Конституції України.

22. 09 січня 2025 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про здійснення подання до Конституційного Суду України, в якому позивач, зокрема, просить зупинити провадження у справі №260/4927/24, з метою виконання завдань адміністративного судочинства України, які полягають у ефективному захисті прав, свобод та інтересів адвоката ОСОБА_1 від посягань з боку КДКА Закарпатської області та інших нелегітимних органів адвокатського самоврядування, у встановленому законом порядку звернутись до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо перевірки:

- Рішення Ради адвокатів України від 21.09.2020 № 69 «Про затвердження щодо роз`яснення інституційного континуїтету Національної асоціації адвокатів України та організаційних форм адвокатського самоврядування» - на відповідність положенням статті 1, частинам першій, другій статті 3, частині першій, реченню першому частини третьої статті 8, частині першій статті 9, частині другій статті 19, статті 21, частині першій, другій статті 22 Конституції України.

23. 15 січня 2025 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про здійснення подання до Конституційного Суду України, в якому позивач, зокрема, просить зупинити провадження у справі №260/4927/24, з метою виконання завдань адміністративного судочинства України, які полягають у ефективному захисті прав, свобод та інтересів адвоката ОСОБА_1 від посягань з боку КДКА Закарпатської області та інших нелегітимних органів адвокатського самоврядування, у встановленому законом порядку звернутись до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо перевірки:

- Підпунктів 2.3.17 та 2.3.18 пункту 2.3 розділу 1 Регламенту Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури - на відповідність положенням статті 1, частинам першій, другій статті 3, частині першій, реченню першому частини третьої статті 8, частині першій статті 9, частині другій статті 19, статті 21, частині першій, другій статті 22 Конституції України.

24. 17 січня 2025 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому позивач просить: на підтвердження факту, що рішення у справі №260/4927/24 від 28.12.2024 про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ухвалювалось суддею Скраль Т.В. з порушенням правил розгляду відводу - приєднати до матеріалів електронної судової справи і врахувати при винесенні судового рішення, яким відмовити в касаційній скарзі.

25. 24 січня 2025 року до Верховного Суду від ВКДКА надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа просить задовольнити касаційну скаргу відповідача, скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

26. 27 січня 2025 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява (повідомлення про незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду), в якій позивач, зокрема, просить приєднати повідомлення до матеріалів справи №260/4927/24 на підтвердження факту, що рішення у справі №260/4927/24 від 28.12.2024 про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ухвалювалось суддею Скраль Т.В. з порушенням правил розгляду відводу.

27. Також, 27 січня 2025 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло повідомлення про привласнення владних повноважень, в якому позивач, зокрема, просить:

1) довести до відома усіх суддів, що із 06.07.2011 під виглядом органу адвокатського самоврядування, діє неутворена згідно Закону, нелегітимна, зареєстрована на підставі підроблених документів юридична особа Закарпатська обласна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури із зміненою назвою на КДКА Закарпатської області (код ЄДРПОУ 37784267) у складі осіб, які привласнили владні повноваження: голова КДКА Закарпатської області адвокат Немеш П.Ф.; голова Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області Гончаров В.В., члени Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області адвокати Зеленяк С.П., Бухтоярова О.В., Бабич В.В., Кучеренко В.О., Марич І.Ю., Марина В.Г., Петюшка Р.В., Розман С.Ю., Сочка І.І., Чорба П.П.;

2) приєднати дане повідомлення з додатками до матеріалів судових справ №260/4927/24, №260/5758/24; врахувати наведені обставини під час розгляду справ.

28. 29 січня 2025 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 , надійшло клопотання, в якому позивач просить:

1) врахувати під час розгляду справи, надати вмотивовану і обґрунтовану оцінку в судовому рішенні викладеним обставинам, а також, надати оцінку в мотивувальній частині рішенні суду:

що юридична особа Закарпатська обласна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури із зміненою назвою на КДКА Закарпатської області (код ЄДРПОУ 37784267) ніколи не створювалась у встановленому законом порядку, була зареєстрована на підставі підроблених документів про її утворення тощо, що тягне за собою припинення юридичної особи у судовому порядку, ігноруючи пряму встановлену Законом заборону під личиною органу адвокатського самоврядування, здійснює незаконну діяльність, здійснила незаконні дисциплінарні провадження відносно адвоката ОСОБА_1 та інших адвокатів України, незаконно порушує дисциплінарні провадження та притягує до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та інших адвокатів України, незаконно позбавляє адвоката ОСОБА_1 та інших адвокатів України права на заняття адвокатською діяльністю;

2) винести окрему ухвалу, якою повідомити Міністерство юстиції України про порушення закону особою, яка здійснювала державну реєстрації КДКА Закарпатською області (ЄДРПОУ 37784267) та повідомити про необхідність припинення юридичної особи КДКА Закарпатською області (ЄДРПОУ 37784267) з підстав передбачених абзацем 1 частини першої статті 55 Господарського кодексу України.

29. 31 січня 2025 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому позивач, зокрема, просить:

визнати об`єктивною та поважною причину пропуску позивачем адвокатом ОСОБА_1 строку подання до суду доказів у вигляді листа від 30.01.2025 за № 319д9/11-2025/24838 народного депутата України ОСОБА_3 та Парламентського дослідження Дослідницької служби Верховної Ради України від 30.01.2025 за № 22/17-2025/24304, докази направлення - не відповідності і суперечності Рішення Ради адвокатів України № 69 від 21.09.2020 - вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутності законних повноважень у КДКА Закарпатської області на розгляд дисциплінарного провадження щодо адвоката ОСОБА_1; приєднати докази до електронних матеріалів судової справи; врахувати викладену правову позицію Дослідницької служби Верховної Ради України; надати правову оцінку та врахувати докази під час розгляду справи.

30. 17 лютого 2025 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява (скарга про дисциплінарний проступок), в якій позивач, зокрема, просить: на підтвердження факту прийняття суддею Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. незаконного і протиправного рішення від 28.11.2024 з порушенням правил щодо відводу - приєднати скаргу до матеріалів судової справи №260/4927/24.

31. 18 лютого 2025 року до Верховного Суду від Криворучко надійшла заява (відповідь на клопотання), в якій позивач просить:

1) прийняти до розгляду та врахувати Парламентське дослідження Дослідницької служби Верховної Ради України щодо актуальних проблем правових засад організації і діяльності адвокатури в Україні та адвокатського самоврядування, гарантованого державою 30.01.2025 за № 22/17-2025/24304 в якості доказів, поданих із клопотанням від 31.01.2025 (зареєстровано судом 31.01.2025 за вхідним № 334133);

2) відмовити у задоволенні касаційної скарги неутвореної відповідно до закону КДКА Закарпатської області щодо повторного притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

32. Касаційна скарга відповідача до Верховного Суду надійшла 03 січня 2025 року.

33. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2025 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мацедонська В.Е.

34. Ухвалами Верховного Суду від 21.01.2025 заяви ОСОБА_1 про відвід визнано необґрунтованими та передано їх на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу. Верховний Суд ухвалами від 22 та 23 січня 2025 року відмовив у задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мартинюк Н.М. та Мацедонської В.Е. у розгляді справи №260/4927/24, відповідно.

35. Ухвалою Верховного Суду від 23.01.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КДКА Закарпатської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №260/4927/24. Іншою ухвалою Верховного Суду від 23.01.2025 відмовлено у задоволенні заяви КДКА Закарпатської області про зупинення дії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі №260/4927/24.

36. Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2025 заяву про відвід визнано необґрунтованою та передано її на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу. Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В., Мартинюк Н.М., Мацедонської В.Е. від участі у розгляді справи №260/4927/24.

37. Верховний Суд ухвалою від 14.02.2025 заяву про відвід визнав необґрунтованою та передав її на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу. Ухвалою Верховного Суду від 17.02.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Карповича А.П. про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В. від розгляду справи №260/4927/24.

38. Ухвалою Верховного Суду від 18.02.2025 заяву представника ОСОБА_1 - Карповича А.П. про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі: судді-доповідача Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мацедонської В.Е. від розгляду справи №260/4927/24 повернуто заявнику без розгляду.

39. Іншою Ухвалою Верховного Суду від 18.02.2025 повернуто без розгляду клопотання представника ОСОБА_1 - Карповича А.П. про повернення без розгляду касаційної скарги КДКА Закарпатської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі №260/4927/24.

40. Верховний Суд ухвалою від 24.02.2025 заяву про відвід визнав необґрунтованою та передав її на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу. Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В., Мартинюк Н.М., Мацедонської В.Е. від участі у розгляді справи №260/4927/24.

41. Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2025 визнано подану ОСОБА_1 заву про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі: судді-доповідача Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мацедонської В.Е. від розгляду справи №260/4927/24, зловживанням процесуальними правами. Заяву ОСОБА_1 про відвід залишено без розгляду.

42. Ухвалою Верховного Суду від 02.04.2025 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

43. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю, про що їй 24 листопада 2011 року видано відповідне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4676/10 Київською обласною КДКА.

44. 05 жовтня 2023 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва надійшла скарга громадянина ОСОБА_2 на адвоката ОСОБА_1

45. 10 жовтня 2023 року т.в.о. керівника КДКА м. Києва надіслала голові ВКДКА лист, в якому зазначено про отримання від представника скаржника - адвоката Ємеліної Юліанни Святославівни скарги ОСОБА_2 ; згідно рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 №128 «Про неповноважність та неправомочність КДКА м. Києва здійснювати свої функції», рішення РАУ від 28.01.2022 №6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів», передається скарга ОСОБА_2 для подальшого скерування та розгляд КДКА іншого регіону відповідно до вимог чинного законодавства.

46. 18 жовтня 2023 року листом №1811 голова ВКДКА надіслав за належністю голові КДКА Закарпатської області скаргу ОСОБА_2 .

47. В листі зазначено, що за даними Єдиного реєстру адвокатів України робоче місце ОСОБА_1 знаходиться за адресою: 03194, м. Київ, б-р Кольцова, буд. 14, літ. Д, офіс 610. Відповідно до рішення РАУ від 15.12.2021 №128 КДКА м. Києва вважається не сформованою у відповідності до Закону №5076-VI, що є наслідком відсутності кворуму в кваліфікаційній і дисциплінарній палаті КДКА м. Києва для прийняття рішень та здійснення повноважень, визначених статтею 50 Закону №5076-VI. Відповідно до пункту 4 Рішення Ради адвокатів України від 28.01.2022 № 6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів» на Секретаріат КДКА м. Києва покладено обов`язки продовжувати здійснювати передачу до ВКДКА усіх отриманих заяв, які стосуються допуску до складання кваліфікаційного іспиту, заяв, скарг щодо поведінки адвокатів, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, дисциплінарні справи та інші заяви / скарги для подальшого їх скерування та розгляду КДКА іншого регіону.

48. 25 жовтня 2023 року зазначена скарга була зареєстрована в КДКА Закарпатської області за вхідним номером 193/23.

49. 23 листопада 2023 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

50. Не погодившись з прийнятим рішенням відповідача, позивач оскаржила його до суду, та рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.02.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 13.06.2024, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення КДКА Закарпатської області від 02.11.2023 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та рішення КДКА Закарпатської області від 23.11.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 . Зобов`язано КДКА Закарпатської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 , яка надійшла супровідним листом ВКДКА від 18.10.2023 №1811, з врахуванням правової оцінки наданої судом в рішенні.

51. 09 липня 2024 року, на виконання рішення у справі №260/10589/23, Головою Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області було направлено повідомлення ОСОБА_1 за вих. № 140, яким запропоновано подати пояснення у порядку перевірки відомостей про дисциплінарних проступок, передбаченому статтею 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за двома відомими адресами адвоката.

52. 10 липня 2024 року за вих. №141 Головою Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області було направлено повідомлення про строк для надання пояснень, згідно з яким ОСОБА_1 було встановлено строк для надання пояснень до 30 липня 2024 року, оскільки у попередньому листі (09.07.2024) помилково не вказано строк для подання письмових пояснень.

53. Вказані повідомлення були направлені на дві відомі адреси позивача, що підтверджується копіями долучених до матеріалів справи доказів.

54. 30 липня 2024 року до КДКА Закарпатської області надійшла відповідь від ОСОБА_1 , в якій остання запропонувала КДКА Закарпатської області:

1) виконати рішення ЗОАС від 29.02.2024 по справі №260/10589/23;

2) у встановленому Законом порядку та згідно процедури негайно внести до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про поновлення права ОСОБА_1 на заняття адвокатською діяльністю;

3) повернути скаргу громадянина ОСОБА_2 особі, яка її перенаправила до КДКА Закарпатської області, з відповідними роз`ясненнями, що КДКА Закарпатської області не має права і повноважень здійснювати дисциплінарне провадження відносно адвоката ОСОБА_1 ;

4) принести адвокату ОСОБА_1 публічні вибачення та компенсувати відрив від звичайних занять, матеріальні витрати та моральну шкоду, за рахунок осіб які порушили права та інтереси адвоката ОСОБА_1 .

55. 30 липня 2024 року Головою Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області складено довідку, відповідно до якої запропоновано порушити дисциплінарну справу стосовно адвокатки ОСОБА_1 .

56. 31 липня 2024 року відповідно до витягу з протоколу №10 засідання дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області, після ознайомлення присутніх з матеріалами перевірки і довідкою, складеною за її результатами та завершення обговорення, вирішено порушити дисциплінарну справу стосовно адвокатки ОСОБА_1 .

57. 31 липня 2024 року КДКА Закарпатської області прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та призначено розгляд дисциплінарної справи на 16:00 год 28 серпня 2024 року.

58. 01 серпня 2024 року довідка від 30.07.2024 та рішення від 31.07.2024 надіслані адвокатці ОСОБА_1 листом вих. №163; фіскальним чеком від 01.08.2024 підтверджується відправлення рекомендованого листа ОСОБА_1 .

59. 28 серпня 2024 року КДКА Закарпатської області прийнято рішення про притягнення адвокатки ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

60. 30 серпня 2024 року КДКА Закарпатської області Голові Ради адвокатів України було направлено лист за вих. №100/24 на виконання приписів частини третьої статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та у відповідності до рішення Ради адвокатів України від 28 січня 2022 року № 7 «Щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України по місту Києву», до якого долучено копію оскаржуваного рішення.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

61. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

62. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

63. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

64. Підстави для відводу визначені статтею 36 КАС України, відповідно до положень якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

65. Відповідно до статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.

66. Матеріалами справи підтверджується, що 09 грудня 2024 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури подала до суду апеляційної інстанції заяву про відвід колегії суддів у складі Затолочного В.С., Гудима Л.Я., Качмара В.Я. від розгляду справи № 260/4927/24. В обґрунтування цієї заяви ВКДКА зазначила, що існують обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності суддів, оскільки постановою зазначеної колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024 у справі №260/10589/23 вже було висловлено позицію у вирішенні аналогічної справи за участі тих самих сторін та учасників.

67. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2024 заявлений відвід визнано необґрунтованим; питання про вирішення відводу передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

68. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024 відмовлено у задоволенні заяви ВКДКА про відвід колегії суддів у складі Затолочного В.С., Гудима Л.Я., Качмара В.Я. від розгляду справи № 260/4927/24.

69. Суд апеляційної інстанції виходив з відсутності підстав стверджувати, що судді виявили особисту упередженість; докази на користь протилежного відсутні і заявником не наводились.

70. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із такими висновками та зазначає, що наведені ВКДКА в заяві про відвід доводи не підтверджують наявності обставин, які могли б за об`єктивними критеріями викликати сумнів в об`єктивності або неупередженості суддів при розгляді цієї справи, як це передбачено відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України; фактично доводи ВКДКА свідчать про незгоду із прийнятою постановою у справі №260/10589/23, що не може бути підставою для відводу, як це імперативно передбачено приписами частини четвертої статті 36 КАС України.

71. Згідно усталених висновків, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішеннями або окремими думками судді (суддів) в інших справах щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

72. Доводи і обставини, на які посилалася ВКДКА у заяві про відвід колегії суддів апеляційного адміністративного суду, не можуть вважатися підставою для сумніву в неупередженості та необ`єктивності суддів під час розгляду цієї справи; у заяві відсутні посилання на конкретні факти прояву суддями поведінки, яка б свідчила про їхню небезсторонність чи заінтересованість у результаті розгляду цієї справи тощо.

73. Враховуючи наведене, заява ВКДКА про відвід колегії суддів у складі Затолочного В.С., Гудима Л.Я., Качмара В.Я. від розгляду справи №260/4927/24 є необґрунтованою, і суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, відмовляючи у задоволенні такої заяви.

74. Отже, доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, виходячи із частини четвертої статті 328 КАС України, не знаходять свого підтвердження та є необґрунтованими.

75. Щодо іншої частини доводів касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

76. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

77. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом №5076-VI.

78. Частинами першою, третьою статті 2 Закону №5076-VI передбачено, що адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

79. Стаття 33 Закону №5076-VI декларує загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката, відповідно до положень частин першої, другої якої адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

80. Частиною третьою цієї статті Закону №5076-VI закріплено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

81. Відповідно до статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

82. Дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі (стаття 37 Закону №5076-VI).

83. Статтею 38 Закону №5076-VI (перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката) встановлено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів. Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

84. Відповідно до статті 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.

85. Дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення (частина перша статті 40 Закону № 5076-VI).

86. Згідно з підпунктом 2.3.18 пункту 2.3 розділу ІІ Регламенту ВКДКА, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скеровує для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (палати) регіону.

87. Відповідно до частини другої статті 66 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 (далі - Правила адвокатської етики), у разі звернення із скаргами щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, чи якщо скаржниками стосовно порушення цих Правил виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді зазначених скарг Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури забезпечує перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до органів адвокатського самоврядування.

88. З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів було прийнято Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (далі - Положення №120; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

89. Відповідно до пункту 22 Положення №120 у разі звернення із заявами (скаргами) щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, або якщо скаржниками виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, заява (скарга), не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

90. Пункт 23 Положення №120 визначає, що ВКДКА в особі її Голови, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді заяв (скарг), з урахуванням наближеності територіального розміщення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) приймає рішення про перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до складу органів адвокатського самоврядування. Отримавши від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури таку заяву (скаргу), Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону перевіряє її на відповідність вимогам законодавства і цього Положення та приймає рішення про її подальший розгляд, відповідно до вимог цього Положення.

91. Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновків, що у випадках надходження скарг стосовно осіб, що належать до переліку, визначеного статтею 66 Правил адвокатської етики, а також за умов несформованості регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії або відсутності кворуму на її засіданнях, скарги стосовно адвокатів передаються на розгляд кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону. Неможливість дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з певних причин здійснити дисциплінарне провадження стосовно адвоката за адресою реєстрації робочого місця, не може слугувати підставою та засобом уникнення таким адвокатом відповідальності за вчинене ним порушення, а також не спростовує можливості проведення належної перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та вчинення інших передбачених законом дій іншим органом.

92. Указаний висновок відповідає правовому висновку щодо застосування частини третьої статті 33 Закону №5076-VI, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.10.2020 у справі №826/3443/18.

93. У наведеній справі суд касаційної інстанції зазначав, що частина третя статті 33 Закону №5076-VI встановлює загальні правила територіальної підвідомчості розгляду скарг, а наведені положення підпункту 2.3.18 пункту 2.3 розділу ІІ Регламенту ВКДКА, пункти 22, 23 Положення №120 є нормами, які конкретизують та допускають, за умов об`єктивної неможливості, процедурно здійснити розгляд відповідними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури дисциплінарних справи не за робочою адресою реєстрації адвоката.

94. Верховний Суд у наведеній справі підкреслив, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у своїй процесуальній діяльності зобов`язана керуватися рішеннями Ради адвокатів України, актами Національної асоціації адвокатів України. Рішення Ради адвокатів України в силу частини першої статті 57 Закону №5076-VI є обов`язковими до виконання. Компетенція Ради адвокатів України дає право у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом деталізувати у своїх рішеннях певні процедурні моменти діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зокрема, при наявності певних умов, які не відображенні в статті 33 Закону № 5076-VI, перенаправлення скарги на дії адвоката до іншої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розгляду та прийняття рішення, не порушує при цьому положення вказаної статті, а навпаки регулює дотримання принципу правової визначеності.

95. Наведені висновки були підтримані Верховним Судом у постанові від 17.10.2024 у справі №260/10589/23, правовідносини у якій є подібними, а обставини, на переконання позивача, - преюдиційними.

96. Так, згідно встановлених у цій справі та справі №260/10589/23 обставин слідує, що відповідно до рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 № 128 «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва здійснювати свої функції», рішення Ради адвокатів України від 28.01.2022 №6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів», т.в.о. керівника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (тобто за адресою робочого місця позивачки) листом від 10.10.2023 надіслав голові ВКДКА скаргу ОСОБА_2 на адвокатку ОСОБА_1 для подальшого скерування та розгляду кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури іншого регіону.

97. Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, направляючи листом від 18.10.2023 №1811 голові КДКА Закарпатської області скаргу ОСОБА_2 , виходив, зокрема, з того, що відповідно до рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 №128 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва вважається не сформованою у відповідно до Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є наслідком відсутності кворуму в кваліфікаційній і дисциплінарній палаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва для прийняття рішень та здійснення повноважень, визначених статтею 50 Закону № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

98. З огляду на відсутність кворуму в кваліфікаційній і дисциплінарній палаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, Голова ВКДКА, скерував скаргу ОСОБА_2 до КДКА Закарпатської області для її подальшого розгляду.

99. Згодом, 25 жовтня 2023 року зазначена скарга була зареєстрована в КДКА Закарпатської області за вхідним номером 193/23.

100. 23 листопада 2023 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

101. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.02.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 13.06.2024 у справі №260/10589/23, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення КДКА Закарпатської області від 02.11.2023 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та рішення КДКА Закарпатської області від 23.11.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 . Зобов`язано КДКА Закарпатської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 , яка надійшла супровідним листом ВКДКА від 18.10.2023 №1811, з врахуванням правової оцінки наданої судом в рішенні.

102. Задовольняючи указані позовні вимоги та зобов`язуючи КДКА Закарпатської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 , з врахуванням правової оцінки наданої судом в рішенні, суд першої інстанції у справі №260/10589/23 виходив з того, що, передаючи скаргу на адвоката ОСОБА_1 до КДКА в Закарпатській області, Голова ВКДКА повинен був врахувати найбільш територіально наближений регіон, чого він не зробив.

103. Суд апеляційної інстанції за результатом апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у справі №260/10589/23 дійшов висновку про порушення частини третьої статті 33 Закону №5076-VI при направленні скарги на адвокатку ОСОБА_1 до відповідача і відповідно здійснення дисциплінарного провадження неналежним дисциплінарним органом. Суд апеляційної інстанції у справі №260/10589/23 відхилив доводи відповідача та третьої особи, які послалися на підпункти 2.3.17 та 2.3.18 пункту 2.3 Розділу ІІ Регламенту ВКДКА; суд апеляційної інстанції наголосив, що ці положення суперечать частині третій статті 33 Закону №5076-VI.

104. Також суд апеляційної інстанції №260/10589/23 вважав, що Регламент ВКДКА надає Голові Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури невластиві йому свавільні повноваження щодо суб`єктивного вибору дисциплінарного органу для розгляду скарг на адвокатів, що суперечить таким складовим принципу верховенства права як правова визначеність, чіткість та передбачуваність. Cуд апеляційної інстанції також висловив зауваження щодо недосконалості формулювання підпункту 2.3.18 пункту 2.3 Розділу ІІ Регламенту ВКДКА, вказавши, що не зрозуміло, до якої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має бути скерована скарга.

105. Після набрання судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі №260/10589/23 законної сили, 01.07.2024 на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява КДКА Закарпатської області про роз`яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024 по справі №260/10589/23, в якій заявник просив роз`яснити порядок і спосіб виконання рішення суду.

106. Підставою для звернення із такою заявою слугувала незрозумілість судового рішення, яка полягає у питанні порядку виконання цієї постанови суду в частині повторного розгляду скарги ОСОБА_2 , на якій підставі і яким чином КДКА Закарпатської області зобов`язана була повторно розглянути таку скаргу, якщо згідно з висновками суду апеляційної інстанції, наведених у вказаній його постанові, КДКА Закарпатської області не мала і не має повноважень здійснювати дисциплінарне провадження стосовно адвокатки ОСОБА_1

107. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду 04.07.2024 у справі №260/10589/23 відмовлено в задоволенні заяви КДКА Закарпатської області про роз`яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024 у справі №260/10589/23. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.02.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024 у справі №260/10589/23, зобов`язано КДКА Закарпатської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 , яка надійшла супровідним листом ВКДКА № 1811 від 18.10.2023 року з врахуванням правової оцінки наданої судом в рішенні. Суд апеляційної інстанції зауважив, що у резолютивній частині чітко вказано про обов`язок КДКА Закарпатської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 з врахуванням правової оцінки наданої судом в рішенні, відповідно до визначеного чинним законодавством порядку (процедури) та в межах своїх повноважень.

108. Як встановлено судами попередніх інстанцій у цій справі, 30 липня 2024 року Головою Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області складено довідку відповідно до якої запропоновано порушити дисциплінарну справу стосовно адвокатки ОСОБА_1 , а 31 липня 2024 року, відповідно до витягу з протоколу № 10 засідання дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області - вирішено порушити дисциплінарну справу стосовно адвокатки ОСОБА_1 .

109. 31 липня 2024 року відповідач прийняв оскаржуване рішення за результатом повторного розгляду матеріалів скарги ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1

110. Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що відмовляючи у задоволенні позову у цій справі та застосовуючи висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у межах справи №260/10589/23, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість доводів позивачки щодо порушення відповідачем частини третьої статті 33 Закону №5076-VI під час прийняття оскаржуваного у цій справі рішення.

111. Колегією суддів береться до уваги те, що станом на час ухвалення рішення КДКА Закарпатської області від 31.07.2024 судові рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині висновків щодо порушення відповідачем положень частини третьої статті 33 Закону №5076-VI були чинними, та змінені на протилежні постановою Верховного Суду від 17.10.2024 у справі №260/10589/23.

112. Водночас, суд касаційної інстанції вважає помилковими мотиви суду апеляційної інстанції про те, що «сформований судом першої інстанції погляд на розв`язання спірного у цій справі питання є неповним, адже не враховує того, що незастосування висновків судів, які набрали законної сили, і саме з врахуванням яких було зобов`язано відповідача повторно розглянути дисциплінарну скаргу на дії позивача, у подібних випадках здатне потурати невиконанню судових рішень».

113. Так, згідно з частиною першою статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

114. Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

115. Частинами другою-третьою статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

116. Частиною другою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

117. Однак, судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що резолютивна частина рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.02.2024, яке попри певну несхожість окремих правових висновків, було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 13.06.2024 у справі №260/10589/23, містить чітку вимогу КДКА Закарпатської області про зобов`язання повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 , яка надійшла супровідним листом ВКДКА від 18.10.2023 №1811.

118. При цьому, залишаючи без змін рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №260/10589/23 та одночасно доходячи висновків про порушення частини третьої статті 33 Закону №5076-VI, судом апеляційної інстанції не було надано оцінки тому, яким чином КДКА Закарпатської області повинно повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 .

119. Верховний Суд додатково звертає увагу, що висновки щодо застосування частини третьої статті 33 Закону №5076-VI існували задовго до виникнення спірних правовідносин у цій справі, і ці висновки підлягали застосуванню судами на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України.

120. Незастосування висновків щодо застосування частини третьої статті 33 Закону №5076-VI, викладених у постанові Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №826/3443/18, слугувало підставою для зміни судових рішень судів першої та апеляційної інстанції у справі №260/10589/23, виходячи зі змісту постанови Верховного Суду від 17.10.2024 у такій.

121. Колегія суддів звертає увагу, що згідно усталених висновків до повноважень Верховного Суду, визначених КАС України, зокрема, належить вирішення питань про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, їх тлумачення при вирішенні юридичних спорів в адміністративних справах чи проблем щодо забезпечення захисту прав, свобод або інтересів. Реалізація таких повноважень пов`язана із наявністю правових проблем.

122. З наведеного також слідує, що висновки Верховного Суду щодо застосування тої чи іншої норми права під час вирішення правових проблем і юридичних спорів в адміністративних справах, підлягають застосуванню та враховуються суб`єктами владних повноважень, яких такі висновки стосуються.

123. А тому, в контексті встановлених індивідуальних обставин у цій справі, беручи до уваги, що єдиною підставою позову ОСОБА_1 зазначала саме невиконання відповідачем судових рішень у справі №260/10589/23 при відкритті щодо неї дисциплінарного провадження, враховуючи наявність висновків Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 33 Закону №5076-VI та зміст резолютивної частини рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №260/10589/23, реалізуючи надані Законом дискреційні повноваження щодо попередньої оцінки матеріалів скарги ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1, КДКА Закарпатської області діяла в межах повноважень та на підставі Закону №5076-VI, коли дійшла висновку про порушення дисциплінарної справи згідно Рішення від 31.07.2024.

124. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

125. А тому, знаходять своє підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, виходячи із положень пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

126. Виходячи зі змісту положень частини першої та другої статті 341 КАС України, колегія суддів відхиляє посилання та не бере до уваги докази, надані ОСОБА_1 разом із повідомленням (про привласнення владних повноважень) від 27.01.2025, клопотаннями від 29.01.2025, від 31.01.2025, заявою (відповідь на клопотання) від 18.02.2025.

127. Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд, як суд касаційної інстанції, є Судом права та позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази; Верховний Суд, як суд касаційної інстанції, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

128. Питання наявності / відсутності повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та правомірність їх утворення, не є предметом касаційного розгляду в межах даного публічно-правового спору.

129. А тому, доводи та докази, заявлені позивачем до суду касаційної інстанції з цих питань відхиляються.

130. Щодо доводів ОСОБА_1 , про те, що рішення суду першої інстанції у цій справі ухвалювалось суддею Скраль Т.В. з порушенням правил розгляду відводу, колегія суддів зазначає наступне.

131. Звертаючись до Верховного Суду із клопотанням від 17.01.2025 позивач, окрім іншого, зазначила, що її представником Карповичем А.П. 26.11.2024 о 22:32 год через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» було подано до суду першої інстанції заяву про відвід, яку, згідно сформованої 16.01.2025 картки руху документу, було доставлено до суду 12.12.2024 о 22:54 год, і зареєстровано судом - 13.12.2024 о 12:01 год; разом з тим, згідно сформованої в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 04.12.2024 картки руху документу, подану Карповичем А.П. 26.11.2024 о 22:32 год через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» заяву про відвід, до суду було доставлено до суду того ж дня - 26.11.2024 о 22:44 год. На підставі отриманих від ДП ІСС та Закарпатського окружного адміністративного суду відповідей, позивач зробила висновок, що жодної технічної перешкоди, через які суд не мав можливості зареєструвати 27.11.2024 заяву про відвід - не існувало.

132. Звертаючись до Верховного Суду із заявою (Повідомлення про незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду) від 27.01.2025, позивач, поряд з іншим, указала, що твердження голови Закарпатського окружного адміністративного суду Ярослави Калинич, та В.О. генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» Віктора Пономаренко у своїх офіційних відповідях існування у період часу із 27.11.2024 (включно) по 12.12.2024 (включно) технічного збою синхронізації інформації в базі даних Закарпатського окружного адміністративного суду, через який подану Карповичем А.П. 26.11.2024 доставлену того ж дня до суду заяву про відвід було зареєстровано лише 12.12.2024, є фактом свідомого, умисного, цілеспрямованого внесення завідомо неправдивої інформації в офіційні документи, з метою покривання порушення працівниками апарату суду вимог п.39 Положення про ЄСІТС (затверджено рішенням ВРП 17.08.2021 № 1845/0/15-21), п.п.1, 2 розд.ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (затверджено наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814), п.п.2.2.1 п.2.2 розд.ІІ Положення про АСДС (затверджено рішенням РСУ від 26.11.2010 №30), і ціллю такого покривання є сприяння в уникненні суддею ОСОБА_5 дисциплінарної відповідальності за порушення правил відводу.

133. Також, схожі мотиви викладені позивачем у заяві (скарга про дисциплінарний проступок) від 17.02.2025.

134. Колегія суддів звертає увагу, що питання розгляду справи в суді першої інстанції суддею Скраль Т.В. із порушенням правил розгляду відводу було предметом апеляційного перегляду в суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі №260/4927/24.

135. Як було встановлено судом апеляційної інстанції, на момент прийняття рішення у справі заява про відвід, подана представником позивача 26.11.2024, фактично надійшла до суду першої інстанції лише 13.12.2024, тобто вже після вирішення справи судом, що не давало підстав для розгляду заяви про відвід до ухвалення оспорюваного рішення.

136. Отже, суд апеляційної інстанції правомірно вважав, що ця обставина жодним чином не впливає на законність складу суду, що вирішував справу у суді першої інстанції.

137. А тому, колегія суддів відхиляє указані доводи як необґрунтовані.

138. Щодо клопотань ОСОБА_1 про здійснення подання до Конституційного Суду України зміст яких відображено у пунктах 21-23 цієї постанови, колегія суддів зазначає таке.

139. Підстави і порядок звернення до Конституційного Суду України визначені Законом України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року № 2136-VIII (далі - Закон №2136-VIII).

140. Статтею 50 Закону №2136-VIII передбачено, що формами звернення до Конституційного Суду України є конституційне подання, конституційне звернення, конституційна скарга.

141. Конституційним поданням є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо офіційного тлумачення Конституції України (пункт 2 частини першої статті 51 Закону № 2136-VIII).

142. Статтею 52 Закону № 2136-VIII визначено суб`єктів права на конституційне подання. Такими є: Президент України, щонайменше сорок п`ять народних депутатів України, Верховний Суд, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

143. Отже, законом чітко визначено перелік суб`єктів, наділених правом на звернення до Конституційного Суду України із конституційним поданням, до яких, зокрема, належить і Верховний Суд.

144. При цьому за змістом пункту 5 частини другої статті 46 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» саме Пленум Верховного Суду приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України.

145. Відповідно до частини четвертої статті 7 КАС України якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.

146. З огляду на зроблені у цій постанові висновки та наведені у клопотаннях мотиви, у Верховного Суд немає підстав вважати, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чи інший нормативно-правовий акт, що регулює спірні правовідносини, суперечить Конституції України.

147. А тому, відсутні підстави, передбачені частиною четвертою статті 7 КАС України, для вирішення колегією суддів питання про звернення до Верховного Суду, як суб`єкта звернення до Конституційного Суду України із конституційним поданням, щодо перевірки нормативно-правових актів на відповідність Конституції України, про які просить позивач у клопотаннях про здійснення подання до Конституційного Суду України від 07.01.2025, від 09.01.2025, від 15.01.2025.

148. Щодо вимоги про зупинення провадження у справі для здійснення подання до Конституційного Суду України слід зазначити, що підстави та порядок зупинення провадження у справі в адміністративному судочинстві визначені статтею 236 КАС України, і в цій нормі відсутня така підстава для зупинення провадження у справі, як необхідність звернення із поданням до Конституційного Суду України з питань відповідності закону чи іншого нормативно-правового акту Конституції України. Інших правових підстав для зупинення провадження у справі, передбачених статтею 236 КАС України, заявником не наведено.

150. Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновків про відсутність підстав для задоволення клопотань ОСОБА_1 про здійснення подання до Конституційного Суду України від 07.01.2025, від 09.01.2025, від 15.01.2025.

151. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

152. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

153. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 352 КАС України).

154. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції встановив, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права і скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідало закону.

155. А тому, касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

156. Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі (далі - ЄСПЛ) «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 (заява №4909/04), ЄСПЛ повторно нагадав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).

157. Колегія суддів вважає, що Верховним Судом надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильність розгляду справи на цій стадії судового провадження.

158. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 2 236 242 341 345 349 352 355 356 359 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області задовольнити.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №260/4927/24 скасувати.

3. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі № 260/4927/24 залишити в силі.

4. Відмовити в задоволенні клопотань ОСОБА_1 про здійснення подання до Конституційного Суду України.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

В.Е. Мацедонська

Судді Верховного Суду