ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2024 року
м. Київ
справа №260/5190/21
адміністративне провадження № К/990/26960/23; К/990/29057/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Уханенка С. А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами: Державної інспекції архітектури та містобудування України на:
ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року (головуючий суддя - Іванчулинець Д.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року (головуючий суддя - Бруновська Н.В., судді: Хобор Р.Б., Щавель Р.М.) про заміну сторони боржника у виконавчому документі - постанові про стягнення витрат у виконавчому провадженні;
та ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року (головуючий суддя -Іванчулинець Д.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року (головуючий суддя - Бруновська Н.В., судді : Хобор Р.Б., Щавель Р.М.) про заміну сторони боржника у виконавчому документі - постанові про накладення штрафу,
постановлених за заявами Управління державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва,
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. У жовтні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України, у якому просила: визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02 вересня 2021 року № 405 «ОС» Про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача сектору правової роботи Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області; зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України поновити позивача на посаді завідувача сектору правової роботи Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області з 03 вересня 2021 року, а в разі неможливості такого поновлення, виконати вимоги статті 184 Кодексу законів про працю України щодо обов`язкового працевлаштування.
2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02 вересня 2021 року за № 405 «ОС» «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено з 03 вересня 2021 року позивачку на посаді завідувача сектору правової роботи Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області. Допущено негайне виконання рішення суду в частини поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді.
3. Указане судове рішення не оскаржувалося в апеляційному порядку і набрало законної сили 31 січня 2022 року, у зв`язку із чим 07 лютого 2022 року Закарпатським окружним адміністративним судом ОСОБА_1 видано виконавчий лист від 25 січня 2022 року.
4. За вказаним виконавчим листом 03 лютого 2023 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції (далі - ВПВР Департаменту ДВС МЮ) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 70909380, якою зобов`язано боржника виконати рішення негайно.
5. У межах указаного виконавчого провадження ВП № 70909380 03 лютого 2023 року старшим державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС МЮ Григорян О.Г. прийнято постанову про стягнення з боржника - Державної архітектурно-будівельної інспекції на користь держави в особі ВПВР Департаменту ДВС МЮ витрат виконавчого провадження у сумі 402,67 гривень.
6. У зв`язку з тим, що станом на 14 лютого 2023 року рішення суду боржником не виконане, старшим державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС МЮ Григорян О.Г. 14 лютого 2023 року прийнято постанову про накладення на боржника - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 гривень.
7. Надалі указані постанови ВПВР Департаменту ДВС МЮ про стягнення витрат виконавчого провадження від 03 лютого 2023 року та про накладення штрафу від 14 лютого 2023 року передано до Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва (далі - УДКС України у Дніпровському районі м.Києва) до виконання.
8. 06 квітня 2023 року УДКС України у Дніпровському районі м.Києва надіслало до суду заяву про заміну сторони боржника у постанові ДВС від 03 лютого 2023 року ВП № 70909380 (про стягнення витрат виконавчого провадження від 03 лютого 2023 року) вмотивовану тим, що без заміни боржника у виконавчому документі неможливо виконати рішення суду за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912), оскільки згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань боржник з 06 березня 2023 року ліквідований. Ураховуючи те, що виключно органами Казначейства виконуються рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників і без заміни боржника виконати постанову ДВС неможливо, УДКС України у Дніпровському районі м.Києва просило суд замінити боржника у зазначеній постанові ДВС з Державної архітектурно-будівельно інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) на її правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840).
9. 21 квітня 2023 року УДКС України у Дніпровському районі м.Києва надіслало до суду ще одну заяву про заміну сторони боржника у виконавчому документі (постанові про накладення штрафу та зобов`язання боржника сплатити штраф від 14 лютого 2023 року ВП № 70909380), яку обґрунтувавши аналогічними підставами, просило суд замінити сторону боржника у виконавчому документі з Державної архітектурно-будівельно інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) на її правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840).
10. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року, заяву УДКС України у Дніпровському районі м. Києва задоволено. Замінено боржника у виконавчому документі, а саме: у постанові про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 03 лютого 2023 року ВП № 70909380 (виконавчий лист у справі № 260/5190/21 виданий 25 січня 2022 року) щодо стягнення на користь ВПВР Департаменту ДВС МЮ (код платника 00015622) витрат виконавчого провадження у розмірі 402,67 грн з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) на його правонаступника -Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840).
11. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року, заяву УДКС України у Дніпровському районі м. Києва задоволено. Замінено боржника у виконавчому документі, а саме: у постанові про накладення штрафу та зобов`язання боржника сплатити штраф протягом трьох днів від 14 лютого 2023 року, ВП № 70909380 (виконавчий лист у справі № 260/5190/21 виданий 25 січня 2022 року) Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (ЄДРПОУ 37471912) на його правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ЄДРПОУ 44245840).
12. Предметом оскарження є судові рішення про заміну сторони боржника у виконавчому документі.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
13. 01 та 22 серпня 2023 року Державна інспекція архітектури та містобудування України через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційні скарги на ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року на постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року, у якій, посилаючись на порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та відмовити у задоволенні клопотання про заміну боржника у виконавчих документах.
14. Yf обґрунтування касаційних скарг, заявник зазначив, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо правонаступництва є помилковими, оскільки указані постанови органу ДВС прийняті в межах виконавчого провадження ВП № 70909380 і не стосувалися безпосередньо примусового виконання рішення суду, яке наразі завершено відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Крім того, Державна інспекція архітектури та містобудування України не є правонаступником Державної архітектурно-будівельної інспекції України. А отже, судами неправильно застосовано приписи статей 52 370 - 379 КАС України.
15. Ухвалами Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 07 серпня 2023 року та від 23 серпня 2023 року поновлено пропущений процесуальний строк та відкрито касаційне провадження у справі.
16. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судами норм процесуального права, зокрема, положень статей 52, 370, 372, 373 та 379 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).
17. Ухвали Верховного Суду від 07 серпня 2023 року та від 23 серпня 2023 року направлено сторонам, проте відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надійшли.
18. Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2024 року матеріали справи № 260/5190/21 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду як таку, що містить виключну правову проблему.
19. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2024 року справу № 260/5190/21 повернуто на розгляд до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду з підстав відсутності обґрунтувань кількісного показника.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
20. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
21. Статтею 52 КАС України закріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
22. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах вирішуються відповідно до правил, установлених розділом ІV КАС України.
23. Зокрема, статтею 370 КАС України установлено обов`язковість судових рішень, статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах, статтею 373 КАС України - звернення судових рішень до виконання та статтею 379 КАС України урегульовані питання заміни сторони виконавчого провадження.
24. За змістом частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
25. За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон України «Про виконавче провадження») виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
26. У статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» наведений перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню. Також у цій нормі окремо визначено виконавчі документи, що підлягають примусовому виконанню.
Зокрема, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Отже, законодавець виокремив постанови органу ДВС в окремий вид виконавчих документів.
27. За приписами частин першої та п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
28. Аналогічні умови містяться у частині першій статті 379 КАС України.
29. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд констатує, що законодавець виділив дві категорії осіб, які мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, а саме:
- виконавець за заявою сторони;
- заінтересована особа/
30. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17 Суд констатував, що судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Аналізуючи в сукупності норми статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 379 КАС України, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
31. Також у справі № 826/7941/17, так само як і інших справах, які вже розглядалися Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, заміна стягувача або боржника відбувалася у відкритому виконавчому провадженні.
32. Водночас у справі, що розглядається, особливістю є те, що за твердженням Державної інспекції архітектури та містобудування України (заявника касаційної скарги) виконавче провадження ВП № 70909380 (виконавчий лист у справі № 260/5190/21 виданий 25 січня 2022 року) завершено відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень і заяву про заміну боржника подано органом Державної казначейської служби щодо виконання постанов ДВС про стягнення виконавчих витрат та штрафу, що є окремим видом виконавчих документів.
33. Відповідно до частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
34. За приписами пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів (далі - Положення № 215).
35. Згідно з пунктом 3 Положення № 215 основними завданнями Держказначейства є: реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів; внесення на розгляд міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.
36. Пунктом 9 Положення № 215 передбачено, що Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
37. Підпунктом 1 пункту 9 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу передбачено, що безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
38. На виконання указаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - Порядок № 845).
39. За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 845, наведено визначення стягувачів - це фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.
40. За правилами пункту 3 Порядку №845 виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Держказначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Міністерства фінансів України, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
41. Підпунктом 2 пункту 4 Порядку № 845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів. Проте яких саме законодавець не конкретизував.
Крім того, аналізуючи приписи Положення № 215 в частині оцінки повноважень органу Казначейства у контексті визначення його обов`язків, установлених Порядком № 845, Верховний Суд зауважує, що указані нормативно-правові акти не вирішують питання щодо заміни стягувача у виконавчому документі (що не є судовим рішенням) за ініціативою органу, що не є органом примусового виконання у розумінні Закону України «Про виконавче провадження» та КАС України, так як не передбачають повноважень органу Держказначейства самостійно звертатися до суду із заявою щодо заміни стягувача у виконавчому документі.
42. Подібне правове питання щодо можливості заміни сторони у виконавчому документі (виконавчий напис нотаріуса) поза межами примусового виконання вже досліджувалося Верховним Судом у межах вирішення спору у справі № ЗВ/380/22/20 (адміністративне провадження № К/9901/21018/20), у якій Верховний Суд, зокрема, констатував, що за приписами першої та четвертої частин статті 379 КАС України, яку розміщено у Розділі IV «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах», у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
42.1. Імперативними приписами частини четвертої статті 379 КАС України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачень до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі заміною сторони виконавчого провадження, Верховний Суд у контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права дійшов висновку, що до відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 379 КАС України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, під яким розуміється виконавчий документ, виданий судом, який розглядав адміністративну справу як суд першої інстанції.
Крім того, виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб`єктом та процедурою видання, а отже, положення частини четвертої статті 379 КАС України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.
43. Необхідно зазначити, що висновки щодо правового статусу та діяльності органу Держказначейства у правовідносинах, що виникають з примусового виконання рішень, також викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 916/376/15-г та від 20 червня 2018 року у справі № 916/1227/16, у яких, Суд. серед іншого, зауважив, що аналіз наведеного законодавства в сукупності дає підстави для висновку, що Держказначейство не є ані органом примусового виконання судових рішень, ані учасником, зокрема стороною виконавчого провадження, і, відповідно, не здійснює заходів з примусового виконання рішень в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а є встановленою Законом України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-VI) особою, уповноваженою здійснювати гарантоване державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється) у визначених Законом № 4901-VI випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
44. Побіжно, вирішуючи питання щодо юрисдикції спору в цій справі, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що відповідно до положень пункту 15 Порядку № 845 дії органів Держказначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Держказначейства або суду. Проте Господарський процесуальний кодекс України та Закон України «Про виконавче провадження» передбачають порядок оскарження лише рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час примусового виконання ними судових рішень і лише до судового органу, який видав виконавчий документ.
45. З огляду на зазначене, колегія суддів зауважує, що у справі, що розглядається, норми Закону № 4901-VI не є застосовними, оскільки стягувач (орган ДВС) за виконавчим документом, що перебуває на виконанні органу ДКС (що звернувся із заявою про заміну особи боржника), не є суб`єктом, що підпадає під дію цього Закону.
46. Водночас питання заміни особи боржника за нормами КАС України вирішується відповідно до приписів розділу IV «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» КАС України. Отже, положення КАС України насамперед стосується правовідносин, що виникають з приводу виконання судових рішень, тому приписи статті 52 КАС України, яка регулює заміну сторони чи третьої особи її правонаступником у судовому процесі, не є застосовними до спірних правовідносин.
У справі, що розглядається, виконавчим документом є постанови органу ДВС, передані до органу Казначейства, для безспірного списання коштів з рахунку боржника і саме УДКС України у Дніпровському районі м. Києва звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому документі в порядку статті 379 КАС України.
Виконавче провадження ВП № 70909380 стосовно виконання судового рішення за виконавчим листом від 25 січня 2022 року завершене, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.
Отже, питання заміни сторони боржника у виконавчому провадженні порушено суб`єктом, який не є учасником виконавчого провадження, у межах примусового виконання судового рішення, та не є органом примусового виконання судових рішень.
47. Ураховуючи те, що до суду із заявою в порядку статті 379 КАС України звернувся суб`єкт владних повноважень, не наділений функціями примусового виконання судового рішення у цій справи, який просить вирішити процесуальне питання правонаступництва у виконавчому документі, що не є судовим рішенням, але є рішенням, що забезпечує належне виконання судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяв органу ДКС про заміну сторони у виконавчому документі, відповідно до статті 379 КАС України, оскільки їх подано не стороною виконавчого провадження.
48. Відповідно до статті 351 КАС України підставою для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах та ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
49. За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасуванню, з ухваленням нового рішення в межах перегляду справи судом касаційної інстанції про відмову у задоволенні заяви.
50. Ураховуючи те, що Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржених судових рішень, питання щодо поновлення дії ухвал суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції, Судом не вирішується.
51. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України задовольнити.
2. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року про заміну сторони боржника у виконавчому документі - постанові про стягнення витрат у виконавчому провадженні - скасувати.
3. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року про заміну сторони боржника у виконавчому документі - постанові про накладення штрафу - скасувати.
4. У задоволенні заяв Управління державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва про заміну сторони боржника у постановах ДВС від 03 лютого 2023 року ВП № 70909380 та від 14 лютого 2023 року ВП № 70909380 відмовити.
5. Судові витрати не розподіляються.
6. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська