ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2023 року

м. Київ

справа №260/576/19

касаційне провадження № К/9901/2764/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД ПАЛЕТТЕН ЕКСПРЕС СЕРВІС»

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ніколін В.В.; судді - Большакова О.О., Гінда О.М.)

у справі № 260/576/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД ПАЛЕТТЕН ЕКСПРЕС СЕРВІС»

до Закарпатської митниці ДФС

про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВУД ПАЛЕТТЕН ЕКСПРЕС СЕРВІС» (далі - ТОВ «ВУД ПАЛЕТТЕН ЕКСПРЕС СЕРВІС»; позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС (далі - митниця; відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило: визнати протиправними дії митниці щодо застосування вимог до ТОВ «ВУД ПАЛЕТТЕН ЕКСПРЕС СЕРВІС» про пред`явлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення для проведення їх митного контролю у зону митного контролю у випадках здійснення митного оформлення товарів за митними деклараціями від 05 січня 2019 року № 305160/2019/000523, від 11 січня 2019 року № 305160/2019/001624, від 15 січня 2019 року № 305160/2019/002223, від 18 січня 2019 року № 305160/2019/002983, від 18 січня 2019 року № 305160/2019/003045, від 18 січня 2019 року № 305160/2019/003186, від 22 січня 2019 року № 305160/2019/003798, від 24 січня 2019 року № 305160/2019/004554, від 24 січня 2019 року № 305160/2019/004566, від 25 січня 2019 року № 305160/2019/004946, від 26 січня 2019 року № 305160/2019/005093, від 29 січня 2019 року № 305160/2019/005650, від 02 березня 2019 року № 305160/2019/014546, від 05 квітня 2019 року № 305160/2019/018448, від 04 березня 2019 року № 305160/2019/014633, від 08 квітня 2019 року № 305160/2019/018613, від 12 квітня 2019 року № 305160/2019/019341, від 12 квітня 2019 року № 305160/2019/019358, від 13 квітня 2019 року № 305160/2019/019438, від 13 квітня 2019 року № 305160/2019/019446, від 13 квітня 2019 року № 305160/2019/019444, від 19 квітня 2019 року № 305160/2019/020193, від 19 квітня 2019 року № 305160/2019/020208, від 20 квітня 2019 року № 305160/2019/020242, від 20 квітня 2019 року № 305160/2019/020249, від 26 квітня 2019 року № 305160/2019/020862, від 26 квітня 2019 року № 305160/2019/020918 у формі повідомлень, у тому числі внаслідок зловживання правом; стягнути з відповідача 20250,00 грн збитків, завданих протиправними діями митниці.

Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 03 жовтня 2019 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії відповідача щодо застосування вимог до ТОВ «ВУД ПАЛЕТТЕН ЕКСПРЕС СЕРВІС» про пред`явлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення для проведення їх митного контролю в зону митного контролю у випадках здійснення митного оформлення товарів за митними деклараціями: від 05 січня 2019 року № 305160/2019/000523; від 11 січня 2019 року № 305160/2019/001624; від 15 січня 2019 року № 305160/2019/002223; від 18 січня 2019 року № 305160/2019/002983; від 18 січня 2019 року № 305160/2019/003045, від 18 січня 2019 року № 305160/2019/003186; від 22 січня 2019 року № 305160/2019/003798, від 24 січня 2019 року № 305160/2019/004554; від 24 січня 2019 року № 305160/2019/004566; від 25 січня 2019 року № 305160/2019/004946; від 26 січня 2019 року № 305160/2019/005093; від 29 січня 2019 року № 305160/2019/005650; від 04 березня 2019 року № 305160/2019/014633; від 08 квітня 2019 року № 305160/2019/018613; від 12 квітня 2019 року № 305160/2019/019341; від 12 квітня 2019 року № 305160/2019/019358; від 13 квітня 2019 року № 305160/2019/019438; від 13 квітня 2019 року № 305160/2019/019446; від 13 квітня 2019 року № 305160/2019/019444; від 19 квітня 2019 року № 305160/2019/020193; від 19 квітня 2019 року № 305160/2019/020208; від 20 квітня 2019 року № 305160/2019/020242; від 20 квітня 2019 року № 305160/2019/020249; від 26 квітня 2019 року № 305160/2019/020862; від 26 квітня 2019 року № 305160/2019/020918 у формі повідомлень, у тому числі внаслідок зловживання правом. Стягнув з митниці на користь позивача збитки, завдані протиправними діями відповідача, в сумі 18750,00 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача не відповідали тій меті, з якою такі повноваження були йому надані, оскільки позивачем в більшості випадків не було порушено митні правила, його поведінка була правомірною, не давала жодних причин припустити можливість порушення митних правил, відтак підстав для систематичного, свавільного застосування заходів митного контролю у митниці не було.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 17 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про відмову в задоволенні адміністративного позову з огляду на те, що Закарпатський окружний адміністративний суд розглянув справу без залучення до участі у справі як співвідповідача Державної казначейської служби України, а також помилково стягнув збитки, завдані неправомірними діями суб`єкта владних повноважень, з рахунків митниці.

ТОВ «ВУД ПАЛЕТТЕН ЕКСПРЕС СЕРВІС» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року та залишити в силі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що понесені ТОВ «ВУД ПАЛЕТТЕН ЕКСПРЕС СЕРВІС» збитки внаслідок безпідставного застосування до нього митного огляду, як і інших форм митного контролю, щодо яких відповідачем не доведено обґрунтованість застосування, підлягають відшкодуванню саме за рахунок митниці.

Верховний Суд ухвалою від 04 березня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.

31 березня 2020 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначені в статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За правилами статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статтею 1174 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до статті 30 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - МК України) посадові особи та інші працівники органів доходів і зборів, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність, у тому числі в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність відповідно до закону.

Шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю органів доходів і зборів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов`язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.

Тобто, спеціальною нормою (статтею 30 МК України) також передбачено відшкодування збитків, заподіяних органами митної служби громадянам чи юридичним особам під час виконання ними своїх повноважень.

Статтею 56 Конституції України, статтями 1173 та 1174 ЦК України визначені спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи зазначених органів при здійсненні ними своїх повноважень.

Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює як вказані органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання встановлені Законом України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-VI).

Відповідно до статті 2 Закону № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно зі статтею 25 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - БК України) відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом. Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 43 БК України Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно з висновком, наведеним у рішенні Конституційного Суду України від 03 жовтня 2001 року № 12/рп-2001, не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що управління наявними коштами Державного бюджету України, зокрема безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду входить до компетенції Державної казначейської служби України. Отже, при розгляді справ за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) органів доходів і зборів, співвідповідачами є відповідні органи Державної казначейської служби України, до компетенції яких належить казначейське обслуговування бюджетних коштів. До того ж, не вимагається наявність порушення вказаними органами прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 26 липня 2018 року у справі № 907/769/17 та від 02 вересня 2019 року у справі № 576/1648/16

Таким чином, враховуючи, що позивачем неповно визначено суб`єктний склад учасників справи, оскільки співвідповідачем у цій справі має бути Державна казначейська служба України, а суд апеляційної інстанції відповідно до правил Кодексу адміністративного судочинства України на стадії апеляційного перегляду позбавлений процесуальної можливості залучення до участі у справі співвідповідачів, Восьмий апеляційний адміністративний суд правильно відмовив у задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ТОВ «ВУД ПАЛЕТТЕН ЕКСПРЕС СЕРВІС» без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341 343 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД ПАЛЕТТЕН ЕКСПРЕС СЕРВІС» залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова