ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2025 року
м. Київ
справа №260/716/23
адміністративне провадження № К/990/32706/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 (суддя Маєцька Н.Д.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2023 (колегія суддів: Гуляк В.В., Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.) у справі №260/716/23 за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2023 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: визнати протиправними дії Національної поліції України в частині незарахування ОСОБА_1 пільгової вислуги років до календарної та до стажу служби в поліції з 05.09.2001 по 22.06.2015 з розрахунку один місяць за півтора місяці служби; зобов`язати Національну поліцію України зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 05.09.2001 по 22.06.2015 з розрахунку один місяць за півтора місяці служби; зобов`язати відповідачів оформити всі необхідні документи та подання про призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), і направити вказані документи до органу пенсійного фонду.
2. Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 13.04.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2023, позов задовольнив.
3. Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач - Департамент подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
4. Верховний Суд ухвалою від 05.10.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
5. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її задоволення заперечує, просить судові рішення залишити без змін.
6. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
7. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 05.09.2001 по 07.04.2021 проходив службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції України.
9. Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - Департамент) від 07.04.2021 №120 о/с позивача звільнено з служби в поліції за пунктом 7 частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
Відповідно до вказаного Наказу станом на день звільнення стаж служби позивача в поліції для виплати надбавки за вислуги років та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції складає 22 роки 08 місяців 04 дні; вислуга років на пільгових умовах - 06 років 03 місяці 02 дні.
10. Позивач звернувся до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України із заявою від 30.12.2022, в якій просив зарахувати йому до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільгованому обчисленні, за період з жовтня 2001 року по листопад 2015 року з розрахунку один місяць за півтора місяці служби та оформити всі необідні документи та подання про призначення йому пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) і направити вказані документи до органу пенсійного фонду.
11. Національна поліція України листом від 01.02.2023 №П-1/55/03-2023 повідомила, що відповідно до наказу Департаменту від 07.04.2021 №120 о/с на момент звільнення позивача зі служби в поліції, а саме станом на 04.04.2021, вислуга років позивача у календарному обчисленні становила 22 роки 08 місяців 04 дні, вислуга років на пільгових умовах - 06 років 03 місяці 02 дні. Відповідач зазначив, що законодавець розмежовує поняття "календарна вислуга" та "вислуга років для призначення пенсії", тобто пільгова вислуга років зараховується лише для визначення розміру пенсії, відповідно до статей 13, 17, 17-1 Закону особи, яка набула право на пенсію, а саме у разі наявності достатньої (25 календарних років і більше) календарної вислуги років. З огляду на вищенаведене підстави для зарахування до календарної вислуги років періодів служби на пільгових умовах відсутні.
12. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суди вважали, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 та послуговувались висновками суду, викладеними у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а та у постанові Верховного Суду від 10.03.2021 у справі №812/1100/17.
14. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням статті 12 Закону № 2262-XII та положень Порядку № 393 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119 (далі - постанова КМУ № 119), у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для зобов`язання Департаменту підготувати та направити необхідні документи до Управління для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12, статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії вислуги років у пільговому обчисленні.
Скаржник у касаційній скарзі звертає увагу на те, що правовий висновок, який викладено в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а стосувався застосування пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ у співвідношенні до Порядку №393 в його попередній редакції. Тобто норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини у справі № 805/3923/18-а та у даній справі №360/17/23 є різними, оскільки до спірних правовідносин у справі № 360/17/23 застосуванню підлягає Порядок № 393 в редакції постанови КМУ № 119.
З огляду на це скаржник вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо визначення вислуги років військовослужбовця для призначення пенсії після набрання чинності постанови КМУ № 119, якою внесені зміни до постанови КМУ №393.
Вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, від 10.03.2021 у справі № 812/1100/17.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон № 2262-ХІІ.
18. Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
19. Згідно з пунктом "б" статті 1-2 Закону №2262-XII право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
20. Стаття 2 Закону №2262-XII визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
21. За приписами пункту "а" частини першої статті 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
22. Згідно з частиною другою статті 17 Закону №2262-XII до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
23. Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
24. На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.1992 №393 затвердив Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей.
25. Суд, на підставі аналізу чинного законодавства, вказує на існування двох різних правових вимірів вислуги років, які стосуються колишніх поліцейських:
- вислуга років для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ;
- вислуга років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ.
26. На час звільнення позивача зі служби (квітень 2021 року) діяла редакція пункту 3 Порядку №393, яка визначала види служби, які зараховуються, зокрема, поліцейським, на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років.
27. Разом з тим, постановою №119, яка набрала чинності 19.02.2022, до Порядку №393 внесені зміни, відповідно до яких Порядок №393 доповнено пунктом 2-1 такого змісту: «Для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови».
28. Пункт 3 Порядку №393 (в редакції постанови №119) визначає, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
29. Отже, пункт 3 Порядку №393 (в редакції постанови №119) визначає види служби, які зараховуються, зокрема, поліцейським на пільгових умовах лише для визначення розміру пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.
30. Правове регулювання щодо права на призначення пенсії за вислугу років зазнало змін і, у зв`язку з такими змінами, як Закон №2262-ХІІ, так і Порядок №393 (в редакції постанови №119) виникнення, зокрема, в колишнього поліцейського права на таку пенсію пов`язують з наявністю певної вислуги років в календарному обчисленні, а не пільговому.
31. Розглядаючи питання розбіжностей у застосуванні норм матеріального права, слід взяти до уваги, що різні аспекти дії закону у часі неодноразово досліджувалися Конституційним Судом України.
Зокрема, у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
32. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
33. У рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).
34. Отже, у разі безпосередньої (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.
35. Якщо під час вирішення суб`єктом владних повноважень певного питання (в даній справі щодо наявності підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років), до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.
36. Такого ж висновку, вирішуючи можливість застосування до спірних правовідносин нормативно-правового акта, який зазнав змін з моменту звернення позивача до суб`єкта владних повноважень, до моменту прийняття останнім рішення за результатами розгляду такого звернення, дійшов Верховний Суд у складі у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 803/1541/16.
37. Крім того, наведений вище висновок правозастосування знайшов свій розвиток та був підтриманий у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 10.12.2024 у справі № 520/5695/23.
38. Постанову № 119 прийнято Кабінетом Міністрів України на реалізацію своїх повноважень та після прийняття такої постанови і стаття 12 Закону №2262-XII, і Постанова № 393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.
39. Так, виходячи з положень статті 12 Закону №2262-XII та пунктів 1 та 2-1 Постанови № 393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови №393 визначає, що певні періоди підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
40. Тобто, постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393» усунуто розбіжності між Законом № 2262-XII та Порядком № 393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.
41. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що умовою для призначення пенсії за вислугу років для осіб, які звільнились зі служби до набрання чинності постанови №119, але звернулись із заявою про оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ після набрання чинності зазначеної постанови, є наявність календарної вислуги років, без можливості обрахунку такої вислуги в пільговому обчисленні.
42. При цьому, Верховний Суд у складі у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 10.12.2024 у справі № 520/5695/23 сформував правовий висновок, відповідно до якого визначальним у спірних правовідносинах є момент, коли позивач почав реалізовувати своє право на призначення пенсії. Ураховуючи те, що він звернувся з заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ у 2023 році, після набрання чинності постановою №119, то суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, відтак його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними.
43. Судами встановлено, що календарна вислуга років позивача складає 22 роки 08 місяців 04 дні, а вислуга років на пільгових умовах - 06 років 03 місяці 02 дні
44. Оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 25 років, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, то відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні його вимог щодо перерахунку вислуги років із зарахуванням пільгової в календарну й, відповідно, щодо підготовки пакету документів для подачі до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-XII.
45. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення підлягають скасуванню із ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
46. Згідно із частиною першою статі 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
47. Рішення ухвалено на користь суб`єкта владних повноважень, а тому перерозподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України задовольнити.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2023 скасувати.
Ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді А.І. Рибачук
Т.Г. Стрелець