Постанова

Іменем України

15 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 263/15092/18

провадження № 61-6848св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 05 квітня 2021 року у складі судді Биліни Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що 10 січня 2015 року між ними був зареєстрований шлюб. Мають неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через різні погляди на сімейне життя, психологічну несумісність вони з чоловіком припинили сімейні стосунки, на теперішній час мешкають окремо. Дитина мешкає з нею, в добровільному порядку відповідач не надає матеріальну допомогу дитині. Тому, просить суд розірвати шлюб та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 грудня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 05 листопада 2018 року.

Вирішено питання про стягнення судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сімейні стосунки між сторонами припинені остаточно. Щодо стягнення аліментів, то суд виходив з того, що дитина проживає із матір`ю, виходячи з матеріального становища сторін, приймаючи до уваги визнання відповідачем позову, суд стягує з відповідача на користь позивача на утримання їх дочки аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 05 квітня 2021 року відмовлено ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 грудня 2018 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що посилання заявника, що він не проживав в м. Маріуполі спростовується інформацією зазначеною в заяві особисто ним написаної 18 грудня 2018 року, що він проживає в АДРЕСА_1 . В матеріалах справи має місце заява відповідача ОСОБА_2 від 20 жовтня 2020 року, в якій він просив видати копію рішення у справі № 2-1149/11 та копію рішення у справі № 263/15092/18 про стягнення аліментів та розірвання шлюбу. Згідно розписки копію рішення отримав 15 лютого 2021 року. Отже, відповідач станом на 20 жовтня 2020 року був обізнаний про наявність рішення про стягнення аліментів. Тому наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можна вважати поважними

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2021 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного суду від 05 квітня 2021 року, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не наведено у повному обсязі обґрунтовані висновки щодо не прийняття доводів викладених в апеляційній скарзі. Апеляційний суд повернув апеляційну скаргу без належних правових підстав, що не відповідає принципу верховенства права, а також порушив право заявника на апеляційне оскарження судового рішення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

У липні 2021 року матеріали цивільної справи № 263/15092/18 надійшли до Верховного Суду та 01 липня 2021 року передані судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 02 вересня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З 15 грудня 2017 року ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.

За змістом частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України. Згідно з приписом вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 15, 16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року в справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) вказано, що «регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження. Натомість, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у Главі І «Апеляційне провадження» розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України. Велика Палата Верховного Суду вважає, що слова «суд апеляційної інстанції», вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України).

Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково постановив одноособово ухвалу від 05 квітня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 грудня 2018 року, що призвело до порушення правил щодо складу суду, а тому вказана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи до апеляційного суду для продовження розгляду.

Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постановах від 19 травня 2021 року у справі № 127/23798/20 (провадження № 61-2921св21), від 02 червня 2021 року у справі № 711/6527/18 (провадження № 61-2110св21).

Оскільки Верховний Суд встановив, що суд апеляційної інстанції помилково постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження одноособово, поважність наведених позивачкою підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження має оцінити суд апеляційної інстанції у складі колегії суддів у складі трьох суддів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України).

Керуючись статтями 400 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуОСОБА_2 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 05 квітня 2021 року задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного суду від 05 квітня 2021 року скасувати.

Справу № 263/15092/18 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов