ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 265/7175/16-а
адміністративне провадження № К/9901/44842/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області
на постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 17.08.2017 (суддя Мельник І.Г.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 (колегія у складі суддів Ястребової Л.В, Васильєвої І.А., Компанієць І.Д.)
у справі № 265/7175/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області
треті особи: Комунальне підприємство "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради
про визнання незаконним, скасування рішення та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (надалі відповідач, Управління) про:
-визнання незаконним та скасування рішення відповідача № 2239 від 06 червня 2016 року про відмову в перерахунку пенсії по втраті годувальника - ОСОБА_2 , учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 1 групи,з урахуванням показника заробітної плати відповідно до довідки про розмір заробітної плати за роботу в зоні відчуження з 15 по 27 серпня 1986 року за №220, виданої комунальним підприємством «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» 05 травня 2016 року на підставі частини першої ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно з Порядком обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року;
-зобов`язання відповідача з 18 травня 2016 року здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника з урахуванням показника заробітної плати відповідно до довідки про заробітну плату померлого годувальника ОСОБА_2 за роботу в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорноби льській АЕС з 15 по 27 серпня 1986р. за № 220, виданої комунальним підприємством «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» 05 травня 2016 року на підставі частини першої ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з Порядком обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року.
2.Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 17.08.2017, зміненою постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017, позов задоволено частково:
-визнано незаконним і скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області №2239 від 06 червня 2016 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 , учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інваліда І групи, з урахуванням показника заробітної плати відповідно до даних довідки про розмір заробітної плати в зоні відчуження з 15 по 27 серпня 1986 року № 220, виданої управлінням водопровідно-каналізаційного господарства 05 травня 2016 року на підставі частини 1 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно з «Порядком обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затвердженим постановою КМУ № 1210 від 23 листопада 2011 року;
-зобов`язано Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області з 01 червня 2016 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії по втраті годувальника з урахуванням даних довідки №220, виданої управлінням водопровідно-каналізаційного господарства 05 травня 2016 року на підставі частини 1 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно з «Порядком обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затвердженим постановою КМУ № 1210 від 23 листопада 2011 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3.У касаційній скарзі відповідач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4.Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Орджонікідзевським відділом РАЦС Маріупольського міського управління юстиції в Донецькій області вчинено актовий запис № 566 від 25 квітня 2012 року та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 .
5. ОСОБА_2 та позивачка ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому 26 серпня 1977 року шлюбі, актовий запис № 3186.
6.Згідно посвідчення № НОМЕР_2 від 07 листопада 2012 року ОСОБА_1 має право на пільги та компенсації передбачені ст. 20 п.п. 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23, 27 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
7.Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 26 квітня 2013 року, ОСОБА_1 має право на пільги встановлені законодавством України для сімей померлих ветеранів війни.
8. ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та з 20 вересня 2012 року отримує пенсію по втраті годувальника - померлого чоловіка ОСОБА_2 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
9.18 травня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі Донецької області із заявою про перерахунок її пенсії по заробітку згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
10.До такої заяви позивачка додала довідку про розмір заробітної плати померлого чоловіка ОСОБА_2 за роботу в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 15 серпня по 27 серпня 1986 року № 220 від 05 травня 2016 року, видану комунальним підприємством «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства».
11.Із вказаної довідки вбачається, що в період з 15 по 27 серпня 1986 року ОСОБА_2 за роботу в населених пунктах зони відчуження за місцем роботи на посаді водія було встановлено посадовий оклад в розмірі 0,659 руб., за відомостями виплачена заробітна плата в сумі 679 руб.87 коп. з урахуванням коефіцієнта згідно Постанови Ради Міністрів УССР і Укрпрофспілок від 10 червня 1986 року № 207-7 (збережений середній заробіток 141,31; оплата праці за дні роботи в зоні -466,75).
12.Підставою для її видачі слугував особовий рахунок по заробітній платі ОСОБА_2 за 1986 рік.
13.За наслідками розгляду заяви ОСОБА_4 управління ПФУ рішенням № 2239 від 06 червня 2016 року відмовив їй в такому перерахунку через те, що надана нею разом із заявою довідка про заробіток видана необґрунтовано, а інформація зазначена в ній не підтверджена в результаті зустрічної перевірки, а саме: відповідно до акту зустрічної перевірки від 01 червня 2016 року відомості про годинну тарифну ставку 1,496 карб. (0,74х2) не підтверджені первинними документами особовим рахунком за 1986 рік.
14.Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, позивач звернулась до суду з даним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15.Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що довідка від 05.05.2016 № 220 видана позивачці на підставі первинного документу особового рахунку за 1986 рік, законність оформлення та видачі вищевказаної довідки не викликає сумнівів, а тому немає підстав її неприйняття відповідачем для проведення перерахунку пенсії позивачці ОСОБА_3 .
16.Відповідач у касаційній скарзі наголошує, що довідка № 220 містить суперечливі дані щодо годинної тарифної ставки порівняно з довідкою, на підставі якої померлому чоловіку позивачки призначалась пенсія у 2005 році.
17.Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити рішення попередніх інстанцій без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18.Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та вважає за необхідне зазначити наступне.
19.Відповідно до вимог статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі Закон) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, в розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
20.Спірним у цій справі є зміст довідки від 05.06.2016 №220.
21.Колегія суддів звертає увагу, що доводи заявника касаційної скарги щодо відсутності підстав для врахування зазначеної довідки з мотивів, що вона містить суперечливі відомості, дублюють позицію Пенсійного органу, викладену в запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.
22.Оцінюючи наведені в касаційній скарзі доводи, Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.
23.Так, суди встановили, що згідно довідки від 08 вересня 1986 року № 126, померлий чоловік позивачки ОСОБА_2 знаходився на учбових зборах з 07 серпня по 09 вересня 1986 року і за ним відповідно до статті 72 Закону СРСР «Про загальну військову повинність» зберігався за місцем роботи середній заробіток.
24.Відповідно до розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964 і від 23 травня 1986 року № 1031 він має право на отримання заробітку в п`ятикратному розмірі за період з 15 по 27 серпня 1986 року на підставі наказу командира в/ч 54979 № 123
25.Крім того, відповідно до постанови ЦК КПРСР, Президії Верховної Ради СРСР від 07 травня 1986 року йому підлягає виплата за місцем постійної роботи 100 відсотків тарифної ставки (посадового окладу) за період з 08 серпня по 09 вересня 1986 року.
26.Відповідно до відомостей особового рахунку на ім`я ОСОБА_2 за 1986 рік, за серпень 1986 року йому нарахована та сплачена заробітна плата за роботу в зоні відчуження складає: середня заробітна плата 192 крб.37 коп., за серпень 1986 року 100% тарифної ставки 95 крб.56коп., за вересень 1986 року -100 % тарифної ставки 30 крб.05 коп., збережена заробітна плата за вересень 1986 року 28 крб.04 коп., заробітна плата за роботу в зоні відчуження в п`ятикратному розмірі 655 крб. 85 коп., усього 1001 крб.87 коп.
27.Згідно довідки МУ ВКГ від 24 листопада 1998 року за №195, за період роботи в зоні відчуження з 15 по 27 серпня 1986 року (13 днів) заробітна плата за роботу в зоні відчуження для обчислення пенсії ОСОБА_2 складала лише 349 крб. 57 коп., включаючи 141 крб.31 коп. збереженої заробітної плати за дні роботи в зоні відчуження, 68 крб.64 коп. 100% тарифної ставки, 139 крб. 62 коп. оплати праці за дні роботи в 3 зоні в кратному розмірі.
28.Особовими рахунками виданими ПУ ВКГ на ім`я ОСОБА_2 підтверджено заробітну плату зазначену в довідці №195 від 24 листопада 1998 року, тобто первинними документами.
29.Згідно довідки МУ ВКГ № 876 від 23 вересня 2005 року фактична заробітна плата ОСОБА_2 за роботу в зоні відчуження з якої нараховується пенсія складає 1134,90 грн.
30.На підставі вказаної довідки померлому ОСОБА_2 нараховувалася і виплачувалася пенсія по інвалідності.
31.Відповідно до довідки без № від 22 травня 2015 року, яка видана МУ ВКГ та була предметом експертного економічного дослідження, розмір заробітної плати ОСОБА_2 за роботу в зоні відчуження, з якої був визначений розмір пенсії, за період з 15.08.1986 по 27.08.1986 рік в загальній сумі складає 771,38 руб., в т.ч.: 141,27 руб. збережений середній заробіток за період з 15.08.1986 по 27.08.1986 рік; 394,94 руб. оплата праці за роботу в зоні небезпеки за період з 15.08.1986 по 27.08.1986 рік; 163,36 руб премія за роботу в зоні небезпеки.
32.З висновку експертного економічного дослідження № 5927 від 07 серпня 2015 року Харківського НДІСЕ суди встановили, що заробітна плата за період перебування ОСОБА_2 на спеціальних військових зборах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 07.08.1986 року по 09.09.1986 року у відповідності до норм діючого на той час законодавства обчислена в загальній сумі 1233,61 руб., в тому числі: серпень 1986 року 1115,34 руб.; вересень 1986 року 118,27 руб. Розрахункова (умовна) заробітна плата за період роботи в зоні відчуження з 15.08.1986 року по 27.08.1986 року, яку необхідно вказати в довідці підприємства для визначення розмірі пенсії, обчислена в загальній сумі 1013,87 руб.
33.При обчисленні заробітної плати ОСОБА_2 за роботи в зоні відчуження з 15.08.1986 року по 27.08.1986 року, яка вказана у довідці від 22.05.2015 року для визначення розміру пенсії, підприємством не враховано дані первинного документу (довідки № 126 від 08.09.1986 року), який є підставою для нарахування заробітної плати і містить порядок її нарахування .
34.Після проведення вказаного дослідження позивачці 05 травня 2016 року на підставі первинних документів з урахуванням результатів дослідження, МУ ВКГ була видана нова довідка № 220 про заробітну плату її померлого ОСОБА_2 .
35.Тобто, суди з посиланням на докази та факти встановили, що відсутні підстави вважати довідку від 05.05.2016 такою, що містить недостовірні дані. Доказів зворотного Пенсійний орган під час розгляду справи не надав.
36.Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
37.Відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
38.Як зазначено у частині 4 статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
39.Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
40.До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
41.Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
42.Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
43.З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 343 356 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області залишити без задоволення, а постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 17.08.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі №265/7175/16-а без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачВ.М. Кравчук
СуддяА.А. Єзеров
СуддяО.П. Стародуб