Постанова

Іменем України

05 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 274/2468/17

провадження № 61-19645св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації про зобов`язання розглянути питання встановлення кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії»

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 квітня 2019 року у складі судді Вдовиченко Т. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Талька О. Б., Павицької Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила зобов`язати відповідача розглянути питання встановлення їй кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії», скасувати рішення засідань атестаційних комісій відповідача від 04 червня 2008 року, 04 травня 2012 року та від 11 травня 2017 року.

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що з 09 листопада 1994 року вона працює вчителем початкових класів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 м. Бердичіва, сумлінно та професійно виконує свої обов`язки.

Починаючи з 2004-2005 навчальних років директор школи безпідставно не клопотав перед атестаційною комісією про присвоєння їй кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії».

Вона неодноразово оскаржувала дії адміністрації школи та атестаційних комісій ІІ та ІІІ рівнів, але їй було підтверджено лише кваліфікаційну категорію «спеціаліст І категорії».

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області рішенням від 01 квітня 2019 року в задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що рішення атестаційних комісій I-ІІІ рівня про відповідність раніше присвоєній кваліфікації «спеціаліст І категорій» є законними та обґрунтованими. Позивач не довела незаконність рішень атестаційних комісії відповідача.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Житомирський апеляційний суд постановою від 23 вересня 2019 року рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 квітня 2019 року залишив без змін.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні. При підтвердженні кваліфікаційної категорії позивачу встановлено категорію «спеціаліст І категорії», що не є достатнім підтвердженням високого професіоналізму в роботі, систематичного використання передового педагогічного досвіду та активним його поширенням для встановлення категорії «спеціаліст вищої категорії». Чергову атестацію позивача проведено повноважною комісією (комісія мала кворум, необхідний для проведення засідання, рішення підписано членами комісії, засідання відбувалось в присутності заявника). Позивач не довела незаконності рішення атестаційних комісії відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву до неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій 23 жовтня 2019 року до Верховного Суду ОСОБА_1 просить скасувати рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 квітня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

У зв`язку з її хворобою апеляційний суд зобов`язаний був перенести судове засідання на іншу дату, а не розглядати у відсутності однієї із сторін з поважних причин.

Суди попередніх інстанцій не застосували Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та КЗпП України, не дослідили листи народних депутатів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , в яких було зобов`язано персонально начальника міського управління освіти ОСОБА_6 і екс-директора школи № 11 ОСОБА_4 налагодити трудові відносини з вчителем ОСОБА_5 .

Суди залишили поза увагою докази високого професіоналізму вчителя Антонюк, рішення Бердичівського суду від 27 травня 2003 року, високу якість праці, висновки інституту педагогіки від 05 лютого 2008 року, інформацію про вивчення стану навчально-виховного процесу.

24 грудня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив Управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації мотивований тим, що касаційна скарга є необґрунтованою та безпідставною, оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області.

09 грудня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи встановлені судами

ОСОБА_1 працює в Бердичівській загальноосвітньої школі I-III ступенів № 11 на посаді вчителя початкових класів з 1994 року.

ОСОБА_1 неодноразово зверталася до керівництва Бердичівської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 11, атестаційної комісії Управління освіти і науки облдержадміністрації Житомирської області із заявами на предмет можливості встановлення їй кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії».

Відповідно до витягу з протоколу № 4 засідання атестаційної комісії УОН виконкому Бердичівської міської ради від 06 травня 2005 року за результатами таємного голосування підтверджено ОСОБА_1 - вчителю початкових класів загальноосвітньої школи № 11 кваліфікаційну категорію «спеціаліст І категорії».

На засіданні атестаційної комісії управління освіти і науки Житомирської облдержадміністрації 02 червня 2005 року при розгляді заяви ОСОБА_1 підтверджено кваліфікаційну категорію «спеціаліст І категорії», доручено обласному інституту післядипломної педагогічної освіти вивчити роботу вчителя ОСОБА_1 та розглянути результати на позачерговому засіданні у жовтні 2005 року.

Відповідно до інформації про результати вивчення стану навчально-виховного процесу в 4-Б класі Бердичівської загальноосвітньої школи № 11 (учитель ОСОБА_1 ) виявлено, що вчитель не повною мірою використовує можливості молодшого віку для формування основних груп компетентності, яких потребує сучасне життя. Виявлені недоліки методисти пояснили відсутністю належної орієнтації на реалізацію особистісно орієнтовної системи навчання, практичне застосування педагогічних інновацій, що, в свою чергу негативно впливає на самооцінку діяльності педагога.

У жовтні 2005 року атестаційна комісія підтвердила ОСОБА_1 категорію «спеціаліст І категорії».

Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12 березня 2008 року вказане вище рішення атестаційної комісії визнано незаконним, оскільки заявник ОСОБА_1 не була запрошена на засідання комісії.

Відповідно до витягу з протоколу № 6 засідання атестаційної комісії УОН облдержадміністрації від 04 червня 2008 року комісія підтвердила правомірність рішення атестаційної комісії управління освіти і науки Бердичівської міської ради від 06 травня 2005 року про підтвердження ОСОБА_1 кваліфікаційної категорії «спеціаліст І категорії».

Згідно з витягом з протоколу засідання атестаційної комісії управління освіти і науки Житомирської облдержадміністрації від 04 травня 2012 року № 4 за наслідками розгляду апеляційної заяви ОСОБА_1 залишено рішення атестаційної комісії ІІ рівня без змін, а апеляцію без задоволення.

На засіданні атестаційної комісії управління освіти і науки облдержадміністрації 04 червня 2018 року № 6 розглядалося питання про визнання незаконним рішення обласної атестаційної комісії від 14 жовтня 2005 року, протокол рішення атестаційної комісії від 14 жовтня 2005 року в частині підтвердження кваліфікаційної категорії «спеціаліст І категорії» вчителю загальноосвітньої школи № 11 м. Бердичіва ОСОБА_1 була присутня за засіданні комісії. Рішенням атестаційної комісії підтверджено правомірність рішення атестаційної комісії управління освіти і науки Бердичівської міської ради від 06 травня 2005 року про підтвердження ОСОБА_1 кваліфікаційної категорії «спеціаліст І категорії».

Згідно з протоколом засідання атестаційної комісії управління освіти і науки облдержадміністрації від 11 травня 2017 року № 6 залишено рішення атестаційної комісії ІІ рівня від 21 квітня 2017 року без змін, апеляцію ОСОБА_1 без задоволення.

Як вбачається з висновку про відповідність нормативним документам тексту контрольної роботи з української мови, проведеної 03 жовтня 2005 року у 4-Б, завдання потребують чіткішого формулювання, яке б дозволило школярам зрозуміти його процесуальну сутність.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального

права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина перша статті 16 ЦК України).

Частинами першою, другою статті 27 Закону України «Про загальну середню освіту» атестація педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності є обов`язковою і здійснюється, як правило, один раз на п`ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

За результатами атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюється кваліфікаційна категорія (спеціаліст, спеціаліст другої категорії, спеціаліст першої категорії і спеціаліст вищої категорії) та може бути присвоєно педагогічне звання (старший учитель, учитель-методист, вихователь-методист, педагог-організатор-методист тощо). Положення про кваліфікаційні категорії та педагогічні звання затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН України від 20 серпня 1993 року № 310 (далі - Типове положення № 310) атестація педагогічних працівників - це визначення їх відповідності зайнятій посаді, рівню кваліфікації, залежно від якого та стажу педагогічної роботи їм встановлюється кваліфікаційна категорія, та відповідний посадовий оклад (ставка заробітної плати) в межах схеми посадових окладів. Атестація педагогічних працівників проводиться відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 54) з метою активізації їх творчої професійної діяльності, стимулювання безперервної фахової та загальної освіти, якісної роботи, підвищення відповідальності за результати навчання і виховання, забезпечення соціального захисту компетентної педагогічної праці.

Згідно з пунктом 1.1 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН України від 06 жовтня 2010 року № 930 (далі - Типове положення № 930), типове положення визначає порядок атестації керівників, їх заступників, інших педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установ і закладів післядипломної освіти, спеціальних установ для дітей, а також педагогічних працівників закладів охорони здоров`я, культури, соціального захисту, інших закладів та установ, у штаті яких є педагогічні працівники.

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України «Про освіту» педагогічні працівники підлягають атестації. За результатами атестації визначаються відповідність працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюються категорії, педагогічні звання. Порядок атестації педагогічних працівників встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

У 2005 році атестація педагогічних працівників проходила відповідно до Типового положення № 310.

Відповідно до пункту 5.1 Типового положення № 310 кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» встановлюється педагогічним працівникам, які виявили високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, досконало володіють ефективними формами і методами організації навчально-виховного процесу, забезпечують високу результативність, якість своєї праці. Стаж безпосередньої педагогічної роботи - не менше 8 років. Як виняток цей стаж може бути скорочений до 5 років. Для педагогічних працівників з вченими званнями та науковими ступенями враховується стаж їх безпосередньої педагогічної роботи у вищому навчальному закладі.

Суди встановили, що позивач не надала суду доказів, що станом на 2005 рік вона відповідала зазначеним у Типовому положенні вимогам.

У 2012 році та 2017 році було проведено чергові атестації позивача.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.4 Типового положення № 930 атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання. Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, гуманне та доброзичливе ставлення до педагогічного працівника, повнота, об`єктивність та системність оцінювання його педагогічної діяльності.

Згідно з пунктами 2.1, 2.7 Типового положення № 930 для організації та проведення атестації педагогічних працівників у навчальних та інших закладах, органах управління освітою щороку до 20 вересня створюються атестаційні комісії I, II і III рівнів. Атестаційні комісії усіх рівнів формуються з педагогічних працівників навчальних та інших закладів, працівників відповідних органів управління освітою, представників відповідних профспілкових органів, методичних та психологічних служб. До складу атестаційних комісій також можуть входити представники наукових та інших установ, організацій, об`єднань громадян (за згодою).

Згідно з пунктом 4.6 Типового положення № 930 кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» присвоюється працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст першої категорії», та які володіють інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовують та поширюють у професійному середовищі; володіють широким спектром стратегій навчання; вміють продукувати оригінальні, інноваційні ідеї; застосовують нестандартні форми проведення уроку (навчальних занять); активно впроваджують форми та методи організації навчально-виховного процесу, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів; вносять пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі.

Присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації здійснюється послідовно (пункт 4.7 Типового положення № 930).

Ураховуючи наведене, атестаційна комісія наділена правом розсуду при вирішенні питання про присвоєння певної кваліфікаційної категорії, тобто наділена дискреційними повноваженнями у вирішенні зазначеного питання.

Згідно з пунктом 3.30 Типового положення № 930 кваліфікаційна категорія та педагогічне звання, присвоєні педагогічному працівнику за результатами атестації, можуть змінюватися лише за рішенням атестаційної комісії.

Отже, лише до компетенції атестаційної комісії, рішення якої оскаржуються, належить вирішення питання присвоєння ОСОБА_1 кваліфікаційної категорії.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановивши, що чергову атестацію позивача проведено повноважною комісією, рішення атестаційних комісій I-ІІІ рівня про відповідність раніше присвоєній кваліфікації «спеціаліст І категорій» є законними та обґрунтованими, необ`єктивного чи упередженого ставлення атестаційної комісії до позивача судом не встановлено, а позивачем не доведено незаконність оскаржуваних рішень атестаційних комісії, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Аргументи касаційної скарги спростовуються встановленими судами фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судами щодо законності рішень атестаційних комісій, які, на думку заявника, встановлені судами неповно і неправильно, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.

Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні

підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної

інстанцій без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 квітня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко