Постанова

Іменем України

01 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 277/691/18

провадження № 61-10276св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представник позивачів - адвокат Пасенко Валентин Петрович,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріс Полісся»,

третя особа - Приватне підприємство «Злагода-Агро»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріс Полісся» на рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2018 року у складі судді Заполовського В. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року у складі колегії суддів:

Галацевич О. М., Григорусь Н. Й., Борисюка Р. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріс Полісся» (далі - ТОВ «Агріс Полісся») про розірвання договорів оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що 10 січня 2014 року між ними

та ТОВ «Агріс Полісся» укладені такі договори оренди землі: між

ОСОБА_3 та ТОВ «Агріс Полісся» щодо оренди земельної ділянки площею 1,55 га, кадастровий номер 1821788400:01:000:0101; між ОСОБА_4 та ТОВ «Агріс Полісся» щодо оренди земельної ділянки площею 1,47 га, кадастровий номер 1821788400:02:000:0217; між ОСОБА_1 та ТОВ «Агріс Полісся» щодо оренди земельної ділянки площею

1,42 га, кадастровий номер 1821788400:07:000:0090; між ОСОБА_2 та ТОВ «Агріс Полісся» щодо оренди земельної ділянки площею 1,37 га, кадастровий номер 1821788400:07:000:0089 та щодо оренди земельної ділянки площею 2,47 га, кадастровий номер 1821788400:06:000:0062.

Відповідно до укладених договорів була проведена державна реєстрація права оренди вказаних земельних ділянок.

Відповідно до пункту 9 вказаних договорів оренди орендар вносить орендну плату один раз на рік, за перший рік оренди орендна плата сплачується

до 31 грудня року, в якому укладено цей договір, пропорційно фактичній кількості днів оренди, в подальшому орендна плата сплачується один раз на рік, до 25 грудня поточного року.

Відповідач у порушення пункту 9 договорів оренди не сплатив орендну плату за користування земельними ділянками, які їм належать, за 2016 та 2017 роки.

Зазначали, що договорами оренди не передбачено право відповідача передавати обов`язок щодо сплати орендної плати іншим особам, додаткові угоди між ними та відповідачем щодо передачі обов`язку з виплати орендної плати третій особі не підписувались.

Крім того, згідно з пунктом 17 спірних договорів оренди без додаткової письмової згоди орендодавця на підставі цього договору та відповідно до Закону України «Про оренду землі» орендар вправі передавати земельну ділянку в суборенду за згодою власника іншим юридичним чи фізичним особам без зміни її цільового призначення.

Пунктом 27 договорів оренди передбачено право орендаря передавати земельну ділянку в суборенду на умовах цього договору - за згодою власника.

У березні 2018 року їм стало відомо, що 06 жовтня 2016 року між відповідачем та ПП «Злагода-Агро» укладений договір суборенди земельних ділянок, які їм належать та які були передані в оренду відповідачу відповідно до укладених договорів оренди земельних ділянок. Державна реєстрація права суборенди земельних ділянок проведена 13, 17, 19, 20 жовтня 2016 року.

Зазначали, що повідомлення з пропозицією про надання згоди на передачу орендованих земельних ділянок у суборенду на їхню адресу від відповідача не надходило.

Вважають, що, передавши земельні ділянки в суборенду без їх згоди, відповідач порушив умови пункту 17 та пункту 27 договорів оренди, положення частини шостої статті 93 ЗК України та частину першу статті 8 Закону України «Про оренду землі», а також право власності на ці земельні ділянки, передавши їх у користування третій особі без згоди власника.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , просив суд розірвати договори оренди землі, укладені 10 січня 2014 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Агріс Полісся» щодо оренди земельної ділянки площею 1,55 га, кадастровий номер 1821788400:01:000:0101; між ОСОБА_4 та

ТОВ «Агріс Полісся» щодо оренди земельної ділянки площею 1,47 га, кадастровий номер 1821788400:02:000:0217; між ОСОБА_1 та

ТОВ «Агріс Полісся» щодо оренди земельної ділянки площею 1,42 га, кадастровий номер 1821788400:07:000:0090; між ОСОБА_2 та ТОВ «Агріс Полісся» щодо оренди земельної ділянки площею 1,37 га, кадастровий номер 1821788400:07:000:0089 та щодо оренди земельної ділянки площею 2,47 га, кадастровий номер 1821788400:06:000:0062.

Ухвалою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 31 липня 2018 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ТОВ «Агріс Полісся», третя особа - «Злагода-Агро», про розірвання договорів оренди земельної ділянки в частині розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_6 та ТОВ «Агріс Полісся»,у зв`язку з відмовою ОСОБА_6 від позову.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області

від 20 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року, позов

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено.

Розірвано договір оренди землі, укладений 10 січня 2014 року між

ОСОБА_3 та ТОВ «Агріс Полісся» щодо оренди земельної ділянки площею 1,55 га, кадастровий номер 1821788400:01:000:0101.

Розірвано договір оренди землі, укладений 10 січня 2014 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Агріс Полісся» щодо оренди земельної ділянки площею 1,47 га, кадастровий номер 1821788400:02:000:0217.

Розірвано договір оренди землі, укладений 10 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агріс Полісся» щодо оренди земельної ділянки площею 1,42 га, кадастровий номер 1821788400:07:000:0090.

Розірвано договір оренди землі, укладений 10 січня 2014 року між

ОСОБА_2 та ТОВ «Агріс Полісся» щодо оренди земельної ділянки площею 1,37 га, кадастровий номер 1821788400:07:000:0089.

Розірвано договір оренди землі, укладений 10 січня 2014 року між

ОСОБА_2 та ТОВ «Агріс Полісся» щодо оренди земельної ділянки площею 2,47 га, кадастровий номер 1821788400:06:000:0062.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що він нараховував або вживав заходи для сплати позивачам орендної плати за 2016-2017 роки, що

є систематичним невиконанням своїх зобов`язань із сплати орендної плати, та не надав доказів повідомлення позивачів про намір укласти договори суборенди із ПП «Злагода-Агро».

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ «Агріс Полісся» залишено без задоволення, а рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суду першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач систематично не сплачує позивачам орендну плату за земельні ділянки, які без їхньої згоди передав ПП «Злагода-Агро» в суборенду та поклав на останнього обов`язок щодо виплати орендної плати, що є підставою для розірвання договорів оренди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Агріс Полісся», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано того, що спірними договорами оренди земельних ділянок передбачена передача земельної ділянки у суборенду без письмової згоди орендодавця (пункт 17 договору оренди землі), а тому договори суборенди укладені без порушення умов спірних договорів оренди земельних ділянок та статті 8 Закону України «Про оренду землі».

Також суди попередніх інстанцій не врахували того, що для дотримання умов законодавства щодо можливості укладання договору суборенди, відповідачем були проведені збори орендодавців, надавалось оголошення

в газету, за місцем знаходження земельної ділянки, направлялись повідомлення рекомендованими листами, та лише в жовтні 2016 року був зареєстрований договір суборенди, а орендна плата сплачувалась згідно

з договором суборенди, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відзив на касаційну скаргу учасників справи

У червні 2019 року ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ «Агріс Полісся», в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 29 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року вказану справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10 січня 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Агріс Полісся» укладені договори оренди землі щодо оренди земельних ділянок площею 2,47 га, кадастровий номер 1821788400:06:000:0062, та площею 1,37 га, кадастровий номер 1821788400:07:000:0089, згідно з пунктами 1, 2, 6 яких орендодавець ОСОБА_2 надає, а орендар ТОВ «Агріс Полісся» в особі директора Найченка Г. С. приймає у строкове платне користування вказані земельні ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Усолусівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, строк дії договору 10 років.

10 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агріс Полісся» укладений договір оренди землі щодо оренди земельної ділянки площею 1,42 га, кадастровий номер 1821788400:07:000:0090, згідно з пунктами 1, 2, 6 якого орендодавець ОСОБА_1 надає, а орендар ТОВ «Агріс Полісся» в особі директора Найченка Г. С. приймає у строкове платне користування вказану земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Усолусівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, строк дії договору 10 років.

10 січня 2014 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Агріс Полісся» укладений договір оренди землі щодо оренди земельної ділянки площею 1,47 га, кадастровий номер 1821788400:02:000:0217, згідно з пунктами 1, 2, 6 якого орендодавець ОСОБА_4 надає, а орендар ТОВ «Агріс Полісся»

в особі директора Найченка Г. С. приймає у строкове платне користування вказану земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Усолусівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, строк дії договору 10 років.

10 січня 2014 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Агріс Полісся» укладений договір оренди землі щодо оренди земельної ділянки площею 1,55 га, кадастровий номер 1821788400:01:000:0101, згідно з пунктами 1, 2, 6 якого орендодавець ОСОБА_3 надає, а орендар ТОВ «Агріс Полісся» в особі директора Найченка Г. С. приймає у строкове платне користування вказану земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Усолусівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, строк дії договору 10 років.

Згідно з умовами вказаних договорів орендна плата вноситься орендарем

у грошовій формі у розмірі 348,83 грн. Орендар вносить орендну плату один раз на рік, за перший рік оренди орендна плата сплачується до 31 грудня року, в якому укладено цей договір, пропорційно фактичній кількості днів оренди, в подальшому орендна плата сплачується один раз на рік,

до 25 грудня поточного року.

Пунктом зазначених 27 договорів оренди земельної ділянки передбачено право орендаря, зокрема, передавати земельну ділянку в суборенду на умовах цього договору - за згодою власника.

Згідно з пунктом 17 указаних договорів оренди землі орендар вправі передавати земельну ділянку в суборенду за згодою власника іншим юридичним чи фізичним особам без зміни її цільового використання.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру

іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна

щодо об`єкта нерухомого майна від 07 червня 2018 року:

- ОСОБА_2 є власником земельних ділянок площею 2,47 га, кадастровий номер 1821788400:06:000:0062, та площею 1,37 га, кадастровий номер 1821788400:07:000:0089. 06 жовтня 2016 року між ТОВ «Агріс Полісся» та ПП «Злагода-Агро» укладений договір суборенди земельних ділянок площею 2,47 га та 1,37 га.

- ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,42 га, кадастровий номер 1821788400:07:000:0090. 06 жовтня 2016 року між

ТОВ «Агріс Полісся» та ПП «Злагода-Агро» укладений договір суборенди земельної ділянки площею 1,42 га.

- ОСОБА_8 є власником земельної ділянки площею 1,47 га, кадастровий номер 1821788400:02:000:0217. 06 жовтня 2016 року між

ТОВ «Агріс Полісся» та ПП «Злагода-Агро» укладений договір суборенди земельної ділянки площею 1,47 га.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ «Агріс Полісся» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно

у користування за плату на певний строк.

За положеннями статті 773 ЦК України наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або

з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (стаття 774 ЦК України).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк,

а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За правилом частини шостої статті 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом).

Судом встановлено, що 10 січня 2014 року між ТОВ «Агріс Полісся» (орендар) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 (орендодавці) укладені (з кожним окремо) договори оренди належних останнім на праві власності земельних ділянок, які були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

(а.с. 21-28, 31-34, 37-40, 43-46 т. 1).

У пункті 17 указаних договорів оренди землі зазначено, що без додаткової письмової згоди орендодавця, на підставі цього договору та відповідно до Закону України «Про оренду землі» орендар вправі передавати земельну ділянку в суборенду за згодою власника іншим юридичним чи фізичним особам без зміни її цільового використання.

Пунктом 27 договорів оренди землі передбачено право орендаря передавати земельну ділянку в суборенду на умовах цього договору - за згодою власника.

Відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договорів суборенди землі від 06 жовтня 2016 року, укладених між ТОВ «Агріс Полісся» та ПП «Злагода-Агро», за останнім зареєстроване: 13 жовтня 2016 року - право суборенди земельної ділянки, належної на праві власності ОСОБА_4 ;

17 жовтня 2016 року - право суборенди земельної ділянки, належної на праві власності ОСОБА_3 ;

18 жовтня 2016 року - право суборенди земельної ділянки, належної на праві власності ОСОБА_1 ;

19 жовтня 2016 року - право суборенди земельних ділянок, належних на праві власності ОСОБА_2 (а.с. 23-24, 98-99, 103-104, 108-109, 113-114

т. 1).

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем не надано належних доказів повідомлення позивачів про намір укласти договори суборенди

із ПП «Злагода-Агро».

Також, судом першої інстанції правильно зазначено, що умовами спірних договорів оренди землі не визначено, якою мала бути згода орендодавця на передачу земельної ділянки в суборенду, а відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження такої згоди, вказує на істотне порушення умов договору при передачі належних орендарям земельних ділянок в суборенду. Крім того, наявність підпису у договорі оренди не вказує на згоду орендодавців на передачу їх земельних ділянок в суборенду.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Водночас у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним

з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення умов договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Також судом встановлено, що відповідно до пункту 7 договорів оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі, який складає 348,83 грн.

Згідно з пунктом 9 договорів оренди землі, орендар вносить орендну плату один раз на рік, за перший рік оренди орендна плата сплачується

до 31 грудня року, в якому укладено цей договір, пропорційно фактичній кількості днів оренди, в подальшому орендна плата сплачується один раз на рік, до 25 грудня поточного року.

Відповідно до реєстру безготівкових термінових переказів від 23 листопада 2017 року ПП «Злагода-Агро» переказало орендну плату на рахунок

ПАТ «Державний ощадний банк України» для виплати ОСОБА_9 та ОСОБА_1 у сумі 841,76 грн за 2016-2017 роки, ОСОБА_2 у сумі

1 683,52 грн. за 2016-2017 роки, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 по 420,88 грн за 2017 рік, проте даних про отримання орендодавцями цих коштів матеріали справи не містять (а.с. 93 т. 1).

Повідомлення, адресовані ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про прибуття до сільської ради для отримання орендної плати за договорами оренди землі з ТОВ «Агріс Полісся», а також повідомлення ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про можливість отримати відповідно до договору суборенди орендну плату

у будь-якому відділенні АТ «Ощадбанк» не містять доказів отримання власниками земельних ділянок таких повідомлень та орендної плати

(а.с. 74-81 т.1).

Ураховуючи зазначене, правильним є висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, що у зазначених документах відсутня інформація щодо дати виплати та отримання позивачами орендної плати.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених закономабо договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також

є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивачів можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що їх земельні ділянки використовує інша особа.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 12 лютого 2014 року у справі № 6-161цс13, за змістом статей 24 та 25 Закону України «Про оренду землі» припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача третім особам функцій з її обробітку й оплати орендної плати орендодавцю виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження

з орендодавцем, та є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за статтею 32 Закону України «Про оренду землі».

Аналогічний висновок міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року

у справі № 133/158/16-ц (провадження № 61-21693сво18).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій, повно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договорів оренди землі, укладених між сторонами спору.

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Оскільки доводи касаційної скарги висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріс Полісся» залишити без задоволення.

Рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області

від 20 листопада 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк