Постанова
Іменем України
22 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 278/1438/19
провадження № 61-11657св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Обслуговуючий кооператив «Рада садівницьких товариств масиву «Березівський», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_6 , на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2019 року у складі судді Зубчук І. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 травня 2020 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Борисюка Р. М., Микитюк О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Рада садівницьких товариств масиву «Березівський» (далі -
ОК «РСТМ «Березівський»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , про визнання недійсними рішень та зобов`язання вчинити дії.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 і ОСОБА_5
є спадкоємцями після смерті своєї баби ОСОБА_7 , яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_7 була членом Ради садівницьких товариств масиву «Березівський» (далі - РСТМ «Березівський»), правонаступником якого є ОК «РСТМ «Березівський», та користувалася земельними ділянками № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , що знаходяться у селі Березівка Житомирського району Житомирської області.
Після смерті спадкодавця ( ОСОБА_7 ) позивач звернувся до відповідача із заявою про прийняття його в члени ОК «РСТМ «Березівський». Проте вказана заява позивача була залишена без розгляду, у зв`язку із чим він звернувся до суду. Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2017 року було зобов`язано правління чи голову ОК «РСТМ «Березівський» розглянути заяву про прийняття його в члени кооперативу. Рішенням загальних зборів кооперативу, оформленим протоколом від 09 червня 2018 року № 4, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю вільних земельних ділянок.
Надалі позивач із змісту постанови Житомирського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 278/676/18 дізнався, що рішенням загальних зборів ОК «РСТМ «Березівський», оформленим протоколом від 27 травня 2017 року № 6, земельні ділянки, якими користувалася ОСОБА_7 , закріплені за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які не є спадкоємцями померлого члена кооперативу.
Позивач вважав зазначені рішення протиправними та такими, що прийняті
з порушенням положень статуту ОК «РСТМ «Березівський», оскільки на час звернення із заявою 10 листопада 2016 року про вступ до кооперативу земельні ділянки, якими користувалась ОСОБА_7 , були вільними і ні за ким не закріпленими. На переконання позивача, посадові особи кооперативу навмисно не вживали заходів щодо розгляду його заяви. Крім того, позивач, як учасник бойових дій, має пільги щодо першочергового права на вступ до садівницьких товариств.
З огляду на викладене позивач просив:
визнати недійсним рішення загальних зборів ОК «РСТМ «Березівський», оформлене протоколом від 09 червня 2018 року № 4, яким йому відмовлено
у вступі до членів ОК «РСТМ «Березівський»;
визнати недійсним рішення загальних зборів ОК «РСТМ «Березівський», оформлене протоколом від 27 травня 2017 року № 6, яким земельні ділянки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 закріплено за ОСОБА_2 , а земельну ділянку № НОМЕР_1 -
за ОСОБА_3 ;
зобов`язати ОК «РСТМ «Березівський» прийняти його до членів кооперативу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 12 грудня
2019 року, залишеним без змін постановоюЖитомирського апеляційного суду від 13 травня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що зі смертю ОСОБА_7 припинилося її членство у кооперативі. Спірні земельні ділянки належали ОСОБА_7 на праві користування на підставі рішення зборів кооперативу без укладення із власником землі відповідного договору про право користування земельними ділянками. Таким чином, суд першої інстанції вважав, що право користування ОСОБА_7 спірними земельними ділянками припинилося з її смертю, тому таке право не входить до спадкової маси.
Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції погодився.
Суд апеляційної інстанції також вказав, що позивач не довів того, що ОСОБА_7 за життя набула права власності чи оренди на спірні земельні ділянки у визначений законом спосіб. За відсутності такого права у спадкодавця, воно не може перейти до позивача як спадкоємця померлої ОСОБА_7 .
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про кооперацію» та підпункту «б» пункту 5.3.1 статуту кооперативу, який діяв на час розгляду заяви позивача, членство в кооперативі припиняється у випадку смерті члена кооперативу. Попередній статут, який діяв на час подання заяви ОСОБА_1 , будь-яких положень щодо членства у кооперативі та його припинення не містив. Таким чином, апеляційний суд вважав, що смерть ОСОБА_7 припинила її членство у ОК «РСТМ «Березівський», а право членства в кооперативі не увійшло до складу спадщини, оскільки нерозривно пов`язано з особою спадкодавця, та припинилося внаслідок її смерті. Ці обставини також встановлені постановою Житомирського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 278/676/18.
Посилання позивача на частину четверту статті 21 Закону України «Про кооперацію», якою передбачено, що право власності членів кооперативу - фізичних осіб на свою загальну частку успадковується, апеляційний суд вважав необґрунтованими, оскільки такого права на спірні земельні ділянки спадкодавець не набула, а її членство у кооперативі припинилось у зв`язку із смертю.
Доводи про те, що ОК «РСТМ «Березівський»оспорюваним рішенням від 27 травня 2017 року передав земельні ділянки, закріплені за ОСОБА_7 , особам, які не
є її спадкоємцями, суд апеляційної інстанції вважав безпідставними, оскільки зазначені земельні ділянки, у передбаченому статутом ОК «РСТМ «Березівський»порядку, передані у користування особам, які є членами кооперативу і така передача не пов`язана із наявністю у цих осіб спадкових прав на майно померлої
ОСОБА_7 .
Аргумент про те, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій та право на пільги, визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо першочергового права на вступ до членів садівницьких товариств, на переконання суду апеляційної інстанції також є безпідставним, оскільки володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу. Спірні земельні ділянки належать ОК «РСТМ «Березівський» та на час звернення ОСОБА_1 із заявою про прийняття в члени кооперативу не могли вважатись вільними, а набуття членства в кооперативі можливе лише тоді, коли до особи, яка подала заяву про вступ до кооперативу
у порядку встановленому законом, перейшло право користування чи власності на земельну ділянку, що розташована в межах кооперативу, або вивільнення будь-якої ділянки у разі добровільної відмови від наданої земельної ділянки іншим членом кооперативу. Враховуючи, що на час звернення позивача із заявою до відповідача про прийняття його до ОК «РСТМ «Березівський», останній не мав вільних земельних ділянок, то відповідно і наявне у позивача право на першочерговий вступ до членів кооперативу, як учасника бойових дій, не має правового значення для вирішення спору.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У серпні 2020 року представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
у червні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Житомирського районного суду від 12 грудня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 травня 2020 року з підстав відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 не прийнято до розгляду та повернуто скаржнику. Підставою для повернення касаційної скарги стало те, що з приводу оцінки обставин справи у суді касаційної інстанції сформована правозастосовна практика з приводу вирішення зазначеної категорії спорів. При цьому розгляд Верховним Судом такої категорії спорів відбувається із застосуванням у подібних правовідносинах правових висновків, викладених, зокрема, у постанові Верховного Суду від
18 квітня 2018 року у справі № 372/4263/15-ц. На переконання позивача, висновок щодо права набуття членства у кооперативі спадкоємцем, який викладено
у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі
№ 372/4263/15-ц фактично унеможливлює реалізацію права спадкоємців на спадкування після осіб, які користувалися та фактично володіли, проте не оформили право власності на майно (в тому числі земельні ділянки)
у кооперативах, оскільки враховуючи наявні правові висновки в подібних правовідносинах, рішення про вступ у право спадкування залежить не від волі спадкодавця чи спадкоємця, а залежить виключно від рішення уповноваженого органу відповідного кооперативу. Вказана проблематика правозастосування
є досить актуальною, оскільки значна кількість осіб, які є членами різного роду кооперативів не оформили право власності на земельні ділянки, хоча відповідні ділянки передавалися їм особисто, а кооперативи до цих ділянок жодного відношення не мали. Фактично наявна правозастосовна практика позбавляє права осіб на реалізацію спадкових прав та надає кооперативам право па безпідставне розпорядження відповідним майном. Відповідно до частини четвертої статті
21 Закону України «Про кооперацію» право власності членів кооперативу - фізичних осіб на свою загальну частку успадковується. Враховуючи викладене, на думку позивача, для належного врегулювання правовідносин щодо набуття членства у кооперативі спадкоємцем необхідно відступити від наявних правових позицій, викладених, крім іншого, у постанові Верховного Суду від 18 квітня
2018 року у справі № 372/4263/15-ц;
позивач в ј частині є спадкоємцем після смерті свої баби ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім нього спадкоємцями також є ОСОБА_4
у ј частині та ОСОБА_5 у Ѕ частині. Внаслідок відкриття спадщини та подання ОСОБА_1 та іншими спадкоємцями відповідних заяв про прийняття спадщини приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу
Поліщуком А. І. заведено спадкову справу № 26/2015. За життя ОСОБА_7 була членом РСТМ «Березівський», правонаступником якого є ОК «РСТМ «Березівський», та користувалась земельними ділянками № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , які знаходяться в селі Березівка Житомирського району Житомирської області. Право на користування вказаними земельними ділянками ОСОБА_7 набула в порядку спадкування після свого чоловіка ОСОБА_8 . Право власності на зазначені земельні ділянки ОСОБА_7 за життя не оформляла. У зв`язку з цим постановою приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Поліщука А. І. від 28 квітня 2016 року № 193/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на згадані земельні ділянки. Водночас роз`яснено, що для можливості набути прав на земельні ділянки йому необхідно звернутись до РСТМ «Березівський». 10 листопада 2016 року
ОСОБА_1 звернувся до РСТМ «Березівський» із заявою від 27 жовтня 2016 року про прийняття його в члени товариства, у зв`язку із тим, що він є спадкоємцем ОСОБА_7 та учасником Антитерористичної операції, має статус учасника бойових дій та право на відповідні пільги визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо першочергового права на вступ до членів садового товариства. Звернутись до РСТМ «Березівський»
з відповідною заявою одразу після смерті спадкодавця ОСОБА_1 не мав можливості, оскільки приймав безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції у місті Краматорськ Донецької області. РСТМ «Березівський» протягом тривалого часу заяву позивача безпідставно не розглядала, у зв`язку з чим він змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав. Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від
12 жовтня 2017 року зобов`язано правління чи голову ОК «РСТМ «Березівський» розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 жовтня 2016 року щодо прийому його в члени кооперативу. Рішенням загальних зборів кооперативу позивачу відмовлено
у вступі до членів ОК «РСТМ «Березівський», у зв`язку з відсутністю вільних земельних ділянок. ОСОБА_1 про час проведення загальних зборів не повідомляли. Після цього, зі змісту постанови Житомирського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 278/676/18 позивачу стало відомо, що рішенням загальних зборів кооперативу спірні земельні ділянки закріплено
за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які не є спадкоємцями ОСОБА_7 .
Таким чином, станом на час подання ОСОБА_1 заяви про вступ до
РСТМ «Березівський» земельні ділянки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та НОМЕР_3, якими користувалась ОСОБА_7 були вільними та ні за ким не закріпленими. Посадові особи РСТМ «Березівський» навмисно не вживали заходів щодо розгляду заяви ОСОБА_1 . Ці обставини суди першої та апеляційної інстанції при вирішенні справи не врахували. При цьому суд апеляційної інстанції безпідставно зробив висновок про те, що на час звернення позивача із заявою до відповідача про прийняття його до кооперативу, останній не мав вільних земельних ділянок;
суд першої інстанції не взяв до уваги норму частини четвертої статті 21 Закону України «Про кооперацію». Суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що посилання на відповідну норму є безпідставними, оскільки права на спірні земельні ділянки спадкодавець не набула, а її членство у кооперативі припинено
у зв`язку із смертю. На переконання позивача, вказані висновки суду апеляційної інстанції є необґрунтованими, оскільки право на відповідні ділянки ОСОБА_7 набула у порядку спадкування після свого чоловіка (цей факт не заперечувався РСТМ «Березівський»). Крім того, цією нормою регламентується спадкування не майна, а відповідної загальної частки в кооперативі. Всупереч вказаній нормі
РСТМ «Березівський» своїм рішенням передав земельні ділянки, які були закріплені за ОСОБА_7 , особам, що не є її спадкоємцями;
суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що ОСОБА_1 є учасником Антитерористичної операції, має статус учасника бойових дій та право на відповідні пільги щодо першочергового права на вступ до членів садового товариства;
рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки під час розгляду цієї справи неповно з`ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а висновки зроблені судами не відповідають фактичним обставинам справи. Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суди замість дослідження обставин прийняття оскаржуваних рішень фактично досліджували обставини набуття спадкодавцем права власності на земельні ділянки.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2020 року ОСОБА_1 поновлено строк на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій, відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 26 серпня 2020 року вказано, що підставами касаційного оскарження позивач зазначає порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі
№ 372/4263/15-ц та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішення.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суди встановили, що ОСОБА_1 є спадкоємцем майна в 1/4 частині після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його баби ОСОБА_7 .
Згідно зі списками членів масиву «Березівський» та довідки РСТМ «Березівський» від 25 квітня 2016 року № 3 ОСОБА_7 за життя користувалася земельними ділянками АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 та сплачувала членські внески.
Постановою приватного нотаріуса від 28 квітня 2016 року № 193/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 на вказані земельні ділянки в 1/4 частці, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно.
28 вересня 2015 року до РСТМ «Березівський» звернулися із заявами ОСОБА_3 для переоформлення ділянки № НОМЕР_2 та ОСОБА_2 для переоформлення ділянок АДРЕСА_1 та № НОМЕР_3 після смерті баби ОСОБА_7
27 жовтня 2016 року позивач звернувся до РСТМ «Березівський» із заявою про прийняття його, як спадкоємця померлої ОСОБА_7 в 1/4 частці, в члени РСТМ «Березівський».
Відповідно до протоколу № 1 загальних зборів членів кооперативу від 28 березня 2017 року вирішено створити Обслуговуючий кооператив «Рада садівницьких товариств» шляхом перетворення з Громадської організації РСТМ «Березівський».
Згідно з протоколом загальних зборів ОК «РСТМ «Березівський» від 27 травня
2017 року № 6 вирішено затвердити земельні ділянки за членами кооперативу ОСОБА_2 - № НОМЕР_2, НОМЕР_3 та ОСОБА_3 - № НОМЕР_1.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 зобов`язано правління чи голову
ОК «РСТМ «Березівський»розглянути заяву позивача від 27 жовтня 2016 року щодо прийому його в члени кооперативу відповідно до вимог законодавства України та статуту кооперативу.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 27 жовтня 2016 року на виконання рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2017 року, рішенням, яке оформлено протоколом загальних зборів ОК «РСТМ «Березівський» від 09 червня 2018 року № 4, позивачу відмовлено у вступі до членів кооперативу у зв`язку з відсутністю вільних земельних ділянок.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
У частині першій статті 13 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що в разі смерті члена кооперативу - фізичної особи членство в кооперативі припиняється.
Згідно з частиною третьою, четвертою статті 19 Закону України «Про кооперацію» кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.
Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності (частина перша, друга статті
10 Закону України «Про кооперацію»).
Відповідно до статті 11 Закону України «Про кооперацію» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.
Відповідно до абзацу 1 частини першої, частини другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування
в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 35 ЗК України приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 372/4263/15-ц (провадження № 61-9405св18) вказано, що «статтею 10 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай
у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство. Відповідно до статті 11 Закону України «Про кооперацію» та пункту 3.2 чинного на час розгляду заяви статуту СТ «Механік» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу. Встановивши, що товариство здійснює свою діяльність на земельній ділянці, наданій у безстрокове користування для організації колективного саду згідно з рішеннями Київського облвиконкому від 7 квітня 1987 року № 9 та від 22 червня 987 року № 195, суди дійшли обґрунтованого висновку, що питання прийняття в члени СТ «Механік» належить виключно до компетенції садівницького товариства, вирішення цього питання не може бути покладено на інші органи, в тому числі й на суд. Доводи касаційної скарги про те, що позивач як фактичний користувач земельної ділянки та як спадкоємець після смерті батька НОМЕР_4 , який був прийнятий членом СТ «Механік» після смерті матері НОМЕР_5 , має виключне право бути членом СТ «Механік» та користуватися земельною ділянкою НОМЕР_1, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства».
Підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від
18 квітня 2018 року у справі № 372/4263/15-ц (провадження № 61-9405св18),
на переконання колегії суддів, немає.
Встановивши, що зі смертю ОСОБА_7 припинилося її членство у кооперативі, а спірні земельні ділянки належали спадкодавцю на праві користування на підставі рішення зборів кооперативу без укладення відповідного договору про право користування земельними ділянками із власником землі, тобто право користування ОСОБА_7 земельними ділянками припинилося з її смертю та не входить до спадкової маси, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи про те, що відповідач оспорюваним рішенням від 27 травня 2017 року передав земельні ділянки, закріплені за ОСОБА_7 , особам, які не є її спадкоємцями, є необґрунтованими, оскільки зазначені земельні ділянки,
у порядку передбаченому статутом Кооперативу, передані у користування особам, які є членами кооперативу і така передача не пов`язана із наявністю у цих осіб спадкових прав на майно померлої.
Посилання позивача на норму частини четвертої статті 21 Закону України «Про кооперацію», якою передбачено, що право власності членів кооперативу - фізичних осіб на свою загальну частку успадковується, є безпідставними, оскільки такого права на спірні земельні ділянки ОСОБА_7 не набула, а її членство у кооперативі припинено у зв`язку із смертю.
Аргумент позивача про те, що він має статус учасника бойових дій та право на пільги, визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо першочергового права на вступ до членів садівницьких товариств, є безпідставними, оскільки володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу. Спірні земельні ділянки належать кооперативу та на час звернення позивача із заявою про прийняття в члени кооперативу не могли вважатись вільними, а набуття членства в кооперативі можливе лише тоді, коли до особи, яка подала заяву про вступ до кооперативу у порядку встановленому законом, перейшло право користування чи власності на земельну ділянку, що розташована в межах кооперативу, або вивільнення будь-якої ділянки у разі добровільної відмови від наданої земельної ділянки іншим членом кооперативу. Враховуючи, що на час звернення позивача із заявою до відповідача про прийняття його до кооперативу, останній не мав вільних земельних ділянок, то відповідно і наявне у позивача право на першочерговий вступ до членів кооперативу, як учасника бойових дій, правового значення для вирішення спору немає.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права, зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 12 грудня
2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 травня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
І. О. Дундар