Постанова
Іменем України
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 278/603/17
провадження № 61-1765св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Житомирська місцева прокуратура в інтересах держави,
відповідачі: Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
треті особи: Житомирська районна державна адміністрація, ОСОБА_9 ,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року в складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Миніч Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року прокурор Житомирської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання незаконними рішень селищної ради, скасування права власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок.
Позов мотивовано тим, що під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства прокуратурою виявлено факт порушення Новогуйвинською селищною радою Житомирського району Житомирської області вимог закону при виділенні громадянам земельних ділянок. Рішенням Новогуйвинською селищною радою Житомирського району Житомирської області від 14 квітня 2016 року № 111 затверджено проект землеустрою і передано у власність відповідачам земельні ділянки для будівництва і обслуговування будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані на території Новогуйвинської селищної ради в смт. Гуйва, масив «Великий Шумськ». Після отримання у власність земельних ділянок деякі з них були відчужені за різними правочинами на користь третіх осіб.
Передача у власність відповідачам земельних ділянок відбулася з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, надані земельні ділянки розташовані в смт. Гуйва в адміністративних межах Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, де план зонування та детальний план території відсутні. При цьому стаття 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забороняє надання у власність чи у користування земельних ділянок за відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону.
Враховуючи наведене, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 14 квітня 2016 року № 111 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність відповідачам; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки; витребувати вказані земельні ділянки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 26 січня 2021 року позов Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави задоволено.
Визнати незаконним та скасовано рішення Новогуйвинської селищної ради від 14 квітня 2016 року за № 111 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам».
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29704221 від 23 травня 2016 року та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №14612096 від 18 травня 2016 року на земельну ділянку кадастровий номер 1822055600:01:000:1725 площею 0,1485 га за ОСОБА_5 .
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 31062007 від 23 травня 2016 року та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №16040713 від 20 серпня 2016 року на земельну ділянку кадастровий номер 1822055600:01:000:1721 площею 0,15 га за ОСОБА_6 .
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку кадастровий номер 1822055600:01:000:1726 площею 0,1499 га за ОСОБА_3 .
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку кадастровий номер 1822055600:01:000:1724 площею 0,15 га за ОСОБА_2 .
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 31704283 від 04 жовтня 2016 року та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №16726084 від 30 вересня 2016 року на земельну ділянку кадастровий номер 1822055600:01:000:1723 площею 0,1163 га за ОСОБА_4 .
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №310685483 від 23 серпня 2016 року та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №16047489 від 20 серпня 2016 року на земельну ділянку кадастровий номер 1822055600:01:000:1722 площею 0,1496 га за ОСОБА_1 .
Витребувано у ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,1499 га., кадастровий номер 1822055600:01:000:1726 та скасовано запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №16384257 від 14 вересня 2016 року.
Витребувано у ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,15 га., кадастровий номер 1822055600:01:000:1724 та скасовано запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №14945797 від 08 червня 2016 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що передача у власність відповідачам земельних ділянок відбулася з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, надані земельні ділянки розташовані в смт. Гуйва в адміністративних межах Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, де план зонування та детальний план території відсутні.
Державні акти на право власності на земельні ділянки також підлягають скасуванню, оскільки видані на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування.
У цій справі витребування земельної ділянки з незаконного володіння відповідачів є обґрунтованим, а втручання держави у їх право власності виправданим, оскільки порушення загальновідомого, чітко визначеного законодавством порядку надання земельних ділянок порушує суспільний інтерес на законний обіг землі, як національного багатства, та положення законодавства України про зобов`язання органів влади діяти в межах своїх повноважень та у порядку, передбаченому законом.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Житомирського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишено без руху та заявнику надано строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зокрема сплати судового збору.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 26 січня 2021 року визнано неподаною та повернуто заявнику на підставі частини другої статті 357 ЦПК України. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки у встановлений законом строк недоліки апеляційної скарги заявник не усунув, суд визнав апеляційну скаргу неподаною і повернув її заявнику.
При цьому 09 та 17 червня 2021 року ОСОБА_7 було повідомлено про рух його апеляційної скарги з використанням засобів мобільного зв`язку, який заявник вказав у своїй апеляційній скарзі, про що працівниками суду забезпечено фіксацію повідомлення в Реєстраційному журналі телефонограм Житомирського апеляційного суду. У зв`язку із отриманою інформацією ОСОБА_7 неодноразово зобов`язувався виконати вимоги ухвали Житомирського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року, зокрема особисто з`явитися до суду, оскільки він проживає у передмісті міста Житомира, та подати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Проте ОСОБА_7 вимоги ухвали не виконував, а тому 25 червня 2021 року на офіційному сайті Житомирського апеляційного суду було розміщено відповідне оголошення. Повідомити скаржника у інший спосіб не вбачалося за можливе через відсутність фінансування на відправлення поштової кореспонденції. Водночас колегія суддів наголошувала, що повний текст ухвали Житомирського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 19 квітня 2021 року.
Станом на 02 серпня 2021 року ухвала судді Житомирського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху не виконана. Також за інформацією з автоматизованої системи документообігу Житомирського апеляційного суду будь-яких заяв чи клопотань від ОСОБА_7 станом на 02 серпня 2021 року на адресу суду не надходило. Вказані обставини перешкоджали суду апеляційної інстанції вирішити питання про відкриття апеляційного провадження.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
25 січня 2022 року ОСОБА_7 , засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України та обґрунтована тим, що повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимог ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі. Неотримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху виключає можливість усунення особою зазначених в ній недоліків скарги в установлений судом строк.
Заявник звертає увагу, що станом на 02 серпня 2021 року він не отримував копію ухвали апеляційного суду від 14 квітня 2021 року про залишення його апеляційної скарги без руху, а тому не міг усунути вказані в ній недоліки. Копію ухвали від 14 квітня 2021 року він отримав 09 вересня 2021 року, а 13 вересня 2021 року ним були усунуті недоліки апеляційної скарги, що підтверджується його клопотанням, зареєстрованим апеляційним судом 13 вересня 2021 року.
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходив
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У вересні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження колегією у складі п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 26 січня 2021 року позов Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Житомирського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишено без руху та заявнику надано строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зокрема сплати судового збору.
З 29 квітня 2021 року у зв`язку з відсутністю державного фінансування Житомирський апеляційний суд припинив відправлення поштової кореспонденції, що підтверджується відповідною довідкою суду за підписом начальника відділу Котлярчук Т. К.
09 та 17 червня 2021 року апеляційним судом складені телефонограми щодо повідомлення ОСОБА_7 про рух його апеляційної скарги з використанням засобів мобільного зв`язку, який останній вказав у своїй апеляційній скарзі. Повідомлення зафіксовані в Реєстраційному журналі телефонограм Житомирського апеляційного суду.
25 червня 2021 року на офіційному веб-сайті Житомирського апеляційного суду було розміщено оголошення, в якому ОСОБА_7 повідомлявся, що подана ним апеляційна скарга залишена без руху та йому надано строк для усунення її недоліків. Також вказано, що з текстом ухвали він може ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за відповідним посиланням.
Повний текст ухвали Житомирського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 19 квітня 2021 року.
Станом на 02 серпня 2021 року ОСОБА_7 не усунув недоліки поданої ним апеляційної скарги.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 26 січня 2021 року визнано неподаною та повернуто заявнику на підставі частини другої статті 357 ЦПК України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право має бути забезпечене справедливими судовими процедурами.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (§ 22, рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 ЦПК України, відповідно до якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способом і строком їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За частиною третьою статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_7 без руху, апеляційний суд визначив для усунення недоліків строк у десять днів з дня отримання ухвали суду від 14 квітня 2021 року.
Згідно з частинами п`ятою-сьомою статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) наголошено на тому, що повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимог ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі.
Частиною другою статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті 4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст ухвали Житомирського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року в цій справі оприлюднено 19 квітня 2021 року.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів для прискорення процедури розгляду, то скаржник, подавши апеляційну скаргу, з метою добросовісного користування процесуальними правами учасника судового процесу згідно з вимогами статті 44 ЦПК України, повинен виявляти інтерес до відомого йому провадження, зокрема, щодо руху поданої ним скарги та результату розгляду її судом, а саме щодо усунення можливих недоліків апеляційної скарги на стадії відкриття провадження у справі чи вчинення інших процесуальних дій.
07 квітня 2021 року ОСОБА_7 звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, 14 квітня 2021 року ухвалою Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу залишено без руху, яка була оприлюднена в Єдиному державного реєстрі судових рішень 19 квітня 2021 року, а 02 серпня 2021 року її визнано неподаною та повернуто заявнику. Тобто з квітня по серпень 2021 року заявник не виявляв інтересу щодо руху поданої ним апеляційної скарги та не цікавився результатом її розгляду судом, хоча ухвала про залишення апеляційної скарги без руху була в загальному доступі.
З урахуванням встановлених обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що визнаючи неподаною та повертаючи ОСОБА_7 його апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції діяв в межах чинного законодавства, оскільки вчинив всі можливі дії щодо належного повідомлення ОСОБА_7 про залишення поданої ним апеляційної скарги без руху, а заявник, будучи ініціатором апеляційного провадження не вчинив жодних дій з метою одержання інформації про хід та стан поданої ним апеляційної скарги, а тому саме він несе ризик настання несприятливих наслідків в результаті невжиття заходів до отримання інформації про рух скарги.
Посилання заявника на невиконання судом апеляційної інстанції обов`язку щодо вручення судового рішення заявнику у паперовій формі не впливає на правильність висновків суду апеляційної інстанції щодо визнання неподаною та повернення ОСОБА_7 поданої ним апеляційної скарги з підстав невиконання вимог ухвали про усунення недоліків.
Колегія суддів Верховного Суду вважає, що апеляційним судом вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення скаржника про існуюче судове рішення (ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху), зокрема, з урахуванням відсутності державного фінансування на відправлення поштової кореспонденції, шляхом складання телефонограм щодо повідомлення заявника про рух його апеляційної скарги з використанням засобів мобільного зв`язку, який останній вказав у своїй апеляційній скарзі, їх належної фіксації в Реєстраційному журналі телефонограм Житомирського апеляційного суду, розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті суду та надання інформації про опублікування тексту вказаного судового рішення з метою ознайомлення з його змістом в Єдиному державному реєстрі судових рішень за відповідним посиланням.
За таких обставин оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідає вимогам закону.
Разом із тим, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що 13 вересня 2021 року ОСОБА_7 на виконання вимог ухвали від 14 квітня 2021 року подав до апеляційного суду клопотання разом із квитанцією про сплату судового збору. При цьому у поданому клопотанні послався на те, що копію ухвали суду від 14 квітня 2021 року він отримав 06 вересня 2021 року, на підтвердження чого надав роздруківку із сайту «Укрпошта».
Вказані документи апеляційним судом направлені до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
У січні 2022 року ОСОБА_7 повторно звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 26 січня 2021 року.
Ухвалою судді Житомирського апеляційного суду від 19 січня 2022 року ОСОБА_7 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 19 січня 2022 року відкрито провадження в справі за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 26 січня 2021 року.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишено без задоволення, а рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 26 січня 2021 року - без змін.
Тобто рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_7 вже переглянуто в апеляційному порядку та залишено апеляційним судом без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська Судді: С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк В. А. Стрільчук