ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 279/6074/23

провадження № 61-18672св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 вересня 2023 року в складі судді Волкової Н. Я. та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року в складі колегії суддів: Коломієць О. С., Борисюка Р. М., Шевчук А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви та судових рішень у справі

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт постійного проживання в зоні посиленого радіологічного контролю за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 01 липня 1987 року по 12 жовтня 1988 року.

Заява мотивована тим, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12 квітня 2023 року їй відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як потерпілій від аварії на Чорнобильській АЕС у зв'язку з непідтвердженням нею факту проживання в зоні посиленого радіологічного контролю у період з 01 липня 1987 року по 12 жовтня 1988 року.

Разом з тим, вказана обставина підтверджується належними письмовими доказами та показаннями свідків.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 вересня 2023 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року, у відкритті провадження у справі відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що судами не можуть розглядатися заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Чинним законодавством передбачений позасудовий порядок установлення факту, про який просить заявник.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 вересня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування касаційної скарги зазначала, що органи Пенсійного фонду України за наявності розбіжностей у поданих заявником документах не уповноважені встановлювати факт, який є передумовою призначення пенсії, тому він підлягає встановленню в судовому порядку.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.

31 січня 2024 року справа № 279/6074/23 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання в зоні посиленого радіологічного контролю у період з 01 липня 1987 року по 12 жовтня 1988 року для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як потерпілій від аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 09 січня 2023 року № 7/19-13 ОСОБА_1 вона дійсно постійно без реєстрації проживала з 01 липня 1987 року по 12 жовтня 1988 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області при вирішенні питання про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як потерпілій від аварії на Чорнобильській АЕС не зарахувало період проживання у зоні посиленого радіологічного контролю у спірний період, оскільки ОСОБА_1 проживала без реєстрації та довідка на підтвердження цієї обставини видана на підставі показань свідків.

Основні положення щодо реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я врегульовано Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Отже, законом передбачено позасудовий порядок установлення юридичного факту, про який просить заявник.

Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому законом.

Аналогічний висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постановах від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19, від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2598/16-ц.

З огляду на викладене, правильним є висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про відмову у відкритті провадження у справі.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, і підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного судузалишити без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 вересня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко