ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 280/10087/21

адміністративне провадження № К/990/27600/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Олендера І.Я., Гончарової І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року (головуючий суддя Дурасова Ю.В., судді: Божко Л.А., Лукманова О.М.) у справі за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2021 року Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - Управління, позивач) звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 172 123 686,79 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи, що вказане рішення прийнято судом першої інстанції з неповним з`ясуванням обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням процесуальних норм, Управління подало апеляційну скаргу, яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року було залишено без руху у зв`язку з недоданням до неї документу про сплату судового збору в сумі 34 050,00 грн.

На виконання вимог суду позивач надіслав платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 3 405,00 грн., а також, посилаючись на неналежне фінансування видатків установи, просив відстрочити сплату решти суми до ухвалення судового рішення за результатами апеляційного перегляду справи.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 серпня 2022 року відмовив у задоволенні заявленого позивачем клопотання та повернув апеляційну скаргу особі, що її подала, на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

При цьому, апеляційний суд, розглянувши подане клопотання, прийшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки відсутність бюджетних асигнувань не може вважатись поважною підставою для відстрочення сплати судового збору.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 04 серпня 2022 року, Управління звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило таке судове рішення скасувати й направити справу до цього ж суду для продовження розгляду, вказуючи, що апеляційний суд припустився помилки, обрахувавши належний до сплати розмір судового збору як за вимогу майнового характеру, тоді як спір у даній справі є немайновим; в той же час, сплативши правильний, на його думку, розмір такого збору (3 405,00 грн.), податковий орган просив відстрочити йому сплату решти суми, оскільки він є установою, що фінансується з державного бюджету та обсяг таких фінансувань є недостатнім.

Відповідач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 6 частини 3 статті 2 КАС України встановлено, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

За змістом пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Виходячи з приписів частини 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, які передбачають в такому випадку залишення її без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (частина 3 статті 169 КАС України).

Позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини 4 статті 169 КАС України).

Як вже вказувалось в цій постанові, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 травня 2022 року залишив апеляційну скаргу позивача без руху у зв`язку з недоданням до неї документа про сплату судового збору, а ухвалою від 04 серпня 2022 року - відмовив у задоволенні заявленого Управлінням клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі й повернув апеляційну скаргу особі, що її подала, на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір у даній справі носить майновий характер, а тому, беручи до уваги положення підпунктів 1 та 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674), статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та розмір податкового боргу Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" - 172 123 686,79 грн., прийшов до висновку, що за подання останнім апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір в сумі 34 050,00 грн. (зважаючи на законодавчо встановлені максимальні розміри такого збору).

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон №3674, згідно із підпунктами 1 та 2 пункту 3 частини 2 статті 4 якого за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; разом з тим, за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В той же час, звернені до суду вимоги, безпосереднім наслідком розгляду та вирішення яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

До позовних же заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Як свідчать матеріали справи та вже вказувалось в цій постанові, звертаючись до суду з позовом, податковий орган просив надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відтак, з огляду на правову природу спору у даній справі, рішення суду за наслідками розв`язання якого не матиме як такого безпосереднього впливу на майновий стан відповідача, касаційний суд вважає, що позивачем при поданні апеляційної скарги було правильно сплачено судовий збір, виходячи з немайнового характеру спору.

До того ж, суд апеляційної інстанції, констатуючи, що спір у даній справі є майновим, жодних мотивів, за яких він прийшов до такого висновку, не навів.

Водночас, за змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, подаючи клопотання про відстрочення сплати судового збору або зменшення розміру останнього, особа вправі очікувати на його задоволення судом, що, очевидно, надавало б їй підстави не сплачувати судовий збір, а отже одночасна відмова у задоволенні клопотання і повернення апеляційної скарги є невиправданими, оскільки в разі відмови у задоволенні клопотання суд у процесуальний спосіб мав надати можливість сплатити судовий збір.

Отже, реалізація права на подання клопотання про відстрочення сплати судового збору або зменшення його розміру не може оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору і мати наслідком повернення апеляційної скарги.

Відповідна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі №503/1904/16-ц (провадження №61-16898св18) та Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року у справі №216/4979/19 (провадження №61-17040св20).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Однак, враховуючи викладене вище, ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року не відповідає зазначеним законодавчим вимогам, а тому у відповідності до приписів частини 1 статті 353 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер І.А. Гончарова