ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2021 року
м. Київ
справа № 280/1123/19
адміністративне провадження № К/9901/24316/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 280/1123/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Прокопчук Т. С. (доповідач), суддів: Шлай А. В., Кругового О. О.)
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не проведення за заявою позивача від 10.12.2018 та довідкою Апеляційного суду Запорізької області від 22.12.2018 №07-48/207 про суддівську винагороду, перерахунку довічного грошового утримання з 04.12.2018 по 31.12.2018;
- зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди, судді який працює на відповідній посаді, за заявою позивача від 10.12.2018 та довідкою Апеляційного суду Запорізької області від 22.12.2018 №07-48/207 без обмеження його граничного розміру за період з 04.12.2018 і виплатити заборгованість за цей період з урахуванням раніше проведених виплат та компенсації інфляційних втрат на час виплати перерахунку відповідно до вимог ст.2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині непроведення за заявою позивача від 10.01.2019 та довідкою Апеляційного суду Запорізької області від 30.01.2019 №17-48/46 про суддівську винагороду, перерахунку довічного грошового утримання з 01.01.2019 по 31.01.2019;
- зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди, судді який працює на відповідній посаді, за заявою позивача від 10.01.2019 та довідкою Апеляційного суду Запорізької області від 30.01.2019 №17-48/46 без обмеження його граничного розміру за період з 01.01.2019 і виплатити заборгованість за цей період з урахуванням раніше проведених виплат та компенсації інфляційних втрат на час виплати перерахунку відповідно до вимог ст.2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року позов задоволено повністю.
3. У серпні 2020 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року вище згадану заяву ОСОБА_1 було повернуто заявнику.
5. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року.
6. Суд апеляційної інстанції ухвалою від 25 серпня 2020 року повернув позивачу апеляційну скаргу без розгляду.
7. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час поставлення цієї ухвали Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує, тому відповідно до вищезазначених норм, необхідно застосовувати положення Кодексу адміністративного судочинства України, які діяли до 15 грудня 2017 року, а саме вимоги частини 1 статті 186, де зазначено, що апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Оскільки апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто з порушенням порядку її подання, останню, відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції повернув її апелянту без розгляду.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи
8. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить його скасувати та направити справу до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
9. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, позивач, з посиланням на висловлену у постановах Верховного Суду правову позицію з аналогічних питань, зазначає, що суд апеляційної інстанції, повертаючи без розгляду апеляційну скаргу, виявив надмірний формалізм, не врахував критерію пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою, у зв`язку з чим порушив право заявника на апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції.
IV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи.
10. У вересні 2020 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга.
11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 вересня 2020 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.
12. Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
13. Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 16 лютого 2021 року.
V. Позиція Верховного Суду
14. Так, у відповідності до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
15. Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржувана ухвала Третього апеляційного адміністративного суду не відповідає, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на наступне.
16. Згідно з положеннями статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
17. В той же час, за приписами підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
18. В контексті наведеного правового регулювання, колегія суддів Верховного Суду вважає, що особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 297 КАС України, підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.
19. Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 КАС України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без мети захисту певного суспільного інтересу.
20. Натомість, при поверненні апеляційної скарги без розгляду, оскільки така була подана до суду апеляційної інстанції, а не через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.
21. Аналогічних висновків щодо застосування норм процесуального права дійшов Верховний Суд у постановах від 19.07.2018 у справі №640/20036/17, від 26.09.2018 у справі №826/8873/16, від 21.03.2019 у справі №816/1955/18, від 11.07.2019 у справі №805/2621/18-а та від 26.01.2021 у справі 171/803/18.
22. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
23. Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
24. Статтями ж 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
25. Так, Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
26. При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
27. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).
28. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
29. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
30. Разом з тим, суд апеляційної інстанції приписів національного законодавства і норм міжнародного права, практики ЄСПЛ, не врахував, у зв`язку з чим постановив незаконну ухвалу, яка підлягає скасуванню.
31. Ураховуючи викладене, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах вимог і доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги позивачу без розгляду, допустив порушення норм процесуального права, а відтак її слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
32. За правилами пункту 2 частини першої статті 349, частини першої статті 353 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
33. Підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
34. Керуючись статтями 345 349 353 355 356 КАС України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року.
Справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко А.І. Рибачук Л.В. Тацій