ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 280/1125/19
адміністративне провадження № К/9901/27305/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗапорожСпецСплав» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗапорожСпецСплав» до Запорізької митниці ДФС, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування картки відмови та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У березні 2019 року ТОВ «ЗапорожСпецСплав» (далі - Товариство) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці ДФС, третя особа - ФОП ОСОБА_1 в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати картку відмови №UA112070/2019/00052 від 14.02.2019 року про відмову у митному оформленні вольфраміту за декларацією ІМ40ДТ №UA112070/2018/003943 від 19.03.2018 року;
- зобов`язати відповідача продовжити та завершити митне оформлення за додатковою декларацією ІМ40ДТ №UA112070/2018/003943 від 19.03.2018 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року позов задоволено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та компанією «VOLTACO BURUNDI S.P.R.L.» укладено Контракт №1605-17/1 від 16.05.2017 року на поставку позивачу вольфрамової руди (вольфраміту).
Відповідно до п.2.4 Контракту якість кожної партії сировини підтверджується паспортом якості продавця, який видається з кожною партією.
Згідно із п.3.2 Контракту ціна на сировину, що поставляється за даним Контрактом, встановлюється у доларах США за 1% вмісту триоксида вольфраму (WO3) в тоні сировини та узгоджується в Додатках на кожну поставку.
Пунктом 4.2 Контракту визначено, що покупець сплачує вартість сировини на підставі Рахунку (Інвойса) продавця з обов`язковим зазначенням вартості сировини, кількості сировини та номера Контракту.
Додатком №2 від 26.09.2017 року до Контракту №1605-17/1 від 16.05.2017 року визначено поставку вольфрамової руди (вольфраміту) за ціною 210 доларів США за 1%
WO3 в тоні сировини (кількість WO3 - 57,72%), кількість сировини 8,70500 тон, сума поставки 105515,05 доларів США.
На вказану партію товару продавцем видано Рахунок (Інвойс) №YOBU 0001/17 від 26.09.2017 року із зазначенням поставки вольфраміту за ціною 210 доларів США за 1% WO3 в тоні сировини (кількість WO3 - 57,72%), кількість сировини 8705 тон, загальна вартість 105515,05 доларів США.
При здійсненні митного оформлення вказаної вище партії сировини представником позивача - ФОП ОСОБА_1 було подано 02.02.2018 року в режимі ІМ40ТН митну декларацію № UA112070/2018/001459 із зазначенням даних про сировину (кількість, якість, ціна) згідно вказаних вище умов Контракту з додатком №2 та інвойсу.
У судовому засіданні суду апеляційної інформації представник позивача пояснила, що позивачем митному органу документ про якість поставленої продавцем вказаної партії сировини не надавався, оскільки такий взагалі був відсутній.
При виконанні митних формальностей були відібрані зразки для дослідження хімічного складу сировини.
05.02.2018 року представником позивача - ФОП ОСОБА_1 подано в режимі ІМ40ТН тимчасову митну декларацію №UA112070/2018/001533 із зазначенням поставки вольфраміту за ціною 210 доларів США за 1%WO3 в тоні сировини (кількість WO3 - 57,72%), кількість сировини 8705 тон, загальна вартість 105515,05 доларів США.
Саме за цією декларацією здійснене відповідачем митне оформлення товару «Вольфрамова руда (вольфраміт)» і випущено його у вільний обіг
При поданні декларації від 05.02.2018 року ФОП ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст.260 261 МК України взяла на себе зобов`язання подати додаткову декларацію до 21.03.2018 року.
Згідно із протоколом №30 від 12.02.2018 року ПАТ «Інститут Титану» за результатами визначення вмісту вольфраму в пробах вольфраміту виявилась кількість окису вольфраму в тоні сировини 47,2% (а.с.50).
19.03.2018 року декларантом до митного оформлення надіслано електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДТ №UA112070/2018/003943 на товар «Вольфрамова руда (вольфраміт) це - мінеральний продукт, що містить оксиди вольфраму, заліза. Кількість триоксида вольфраму (WO3) в тонні сировини 47,2% (за результатами лабораторних досліджень. Вага 8705 кг. Ціна товару 86283,96 доларів США.
До декларації представником позивача - ФОП ОСОБА_1 подано електронний розрахунок (інвойс) згідно якого вартість задекларованого у графі 32 ВМД №UA112070/2018/003943 товару «Вольфрамова руда (вольфраміт)» визначена у 86283,96 доларів США, з розрахунку 9912 доларів США за тону вольфрамової руди.
Митним органом в оформленні МД №UA112070/2018/003943 від 19.03.2018 року відмовлено, про що складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112070/2019/00052 від 14.02.2019 року.
Підставою прийняття Картки відмови у митному оформлені за МД №UA112070/2018/003943 від 19.03.2018 року зазначено про порушення декларантом вимог ст.257 Митного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», а саме: опис товару, зазначений під номером 1 гр.31 МД не відповідає відомостям згідно ТСД; інформація занесена за формою «електронного інвойсу» не відповідає інформації, що зазначена у відповідному паперовому примірнику інвойсу від 26.09.2017 за №VOBU 0001/17; фактурна вартість товару, зазначена у графі 42 МД не відповідає інвойсу від 26.09.2017 року за №VOBU0001/17.
Не погодившись з такими діями митного органу, позивач оскаржив картку відмови до суду.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що кількісний показник вмісту оксиду вольфраму зазначений тільки в протоколі №30 від 12.02.2018 року, оскільки лабораторія ДМС не має обладнання та методик визначення кількісного складу. Кількість оксиду вольфраму, згідно протоколу №30 склала 47,2%. В описі товару в гр.31 МД зазначена саме цифра 47,2% оксиду вольфраму в вольфраміті як точне значення вмісту оксиду в сировині. В електронному інвойсі митна вартість розраховувалась з вмісту вольфраму зазначеному в протоколі №30 від 12.02.2018 року, а не з інвойсу, оскільки це відповідає фактичному вмісту оксиду. Згідно п.1 ст.261 МК України додаткова митна декларація містить точні відомості про товари, а 47,2% оксиду вольфраму в вольфраміті і є точним значенням для розрахунку митної вартості в електронному інвойсі і в графі 31 ЕМД.
Скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовивши в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з правомірності поведінки митного органу щодо складання Картки відмови у митному оформленні товару, відомості про якість та ціну якого у додатковій митній декларації не співпадають з відомостями про цей товар, зазначеними у Контракті та Розрахунку (інвойсі) продавця, без узгодження якості та ціни товару з продавцем, як то передбачено умовами Контракту.
Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Згідно із пунктами 23, 24 частини першої статті 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За приписами частини п`ятої статті 255 МК України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Частиною першою статті 356 МК України встановлено, що взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення.
Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки (частина друга статті 356 МК України).
Відповідно до частини сімнадцятої статті 356 МК України, про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
За приписами частини двадцять першої статті 256 МК України за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму, товари, проби (зразки) яких взяті для проведення дослідження (аналізу, експертизи), випускаються органом доходів і зборів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізів, експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450 затверджено «Положення про митні декларації», яким визначено вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними (далі - Положення).
Частиною другою пункту 29 Положення передбачено, що якщо в рамках процедур митного контролю та оформлення товарів, ввезених на митну територію України, за поданою митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа посадовою особою митного органу відбиралися проби (зразки) товарів, за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи декларування таких товарів може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації. Випуск таких товарів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз) може бути здійснений митним органом відповідно до частини двадцять першої статті 356 МК.
У розумінні частини двадцять першої статті 356 МК України, положення якої дублюються частиною другою пункту 29 Положення, за загальним правилом випуск поданих до митного оформлення товарів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз) здійснюється саме за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи шляхом подання тимчасової декларації.
Таким чином, у разі відібрання проб (зразків) для проведення дослідження (аналізу, експертизи) у митного органу виникає право на перевищення строку проведення митного оформлення, визначеного частиною першою статті 255 МК України, в межах граничного строку, визначеного статтею 199 МК України. Проте, таке перевищення строку митного оформлення не допускається у випадку, якщо товари випускаються у вільний обіг відповідно до частини двадцять першої статті 356 МК України. При цьому митний орган, зокрема після здійснення відбору проб (зразків), не вправі самостійно ініціювати питання щодо випуску таких товарів.
Відповідно до частин першої та другої статті 260 МК України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.
Якщо під час митного оформлення товарів за тимчасовою митною декларацією органом доходів і зборів бралися проби (зразки) цих товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи) і рішення органу доходів і зборів за результатами такого дослідження (аналізу, експертизи) не може бути прийнято у 30-денний строк з дня оформлення тимчасової митної декларації, цей строк продовжується органом доходів і зборів, але не більше ніж на 15 днів.
Згідно із частинами дев`ятою та десятою статті 260 МК України, відмова органу доходів і зборів в прийнятті тимчасової або періодичної митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
Оформлення органом доходів і зборів тимчасової або періодичної митної декларації передбачає необхідність виконання вимог цього Кодексу, передбачених для поміщення товарів в обраний митний режим та сплати митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач скористався наданим йому законом правом на подання тимчасової декларації та 05.02.2018 року представником позивача - ФОП ОСОБА_1 подано в режимі ІМ40ТН тимчасову митну декларацію №UA112070/2018/001533 із зазначенням поставки вольфраміту за ціною 210 доларів США за 1% WO3 в тоні сировини (кількість WO3 - 57,72%), кількість сировини 8705 тон, загальна вартість 105515,05 доларів США.
Саме за цією декларацією здійснене відповідачем митне оформлення товару «Вольфрамова руда (вольфраміт)», сплачено обов`язкові митні платежі від ціни товару, зазначеній у декларації №UA112070/2018/001533 від 05.02.2018 року та інвойсі за №VOBU0001/17 від 26.09.2017 року (що виданий продавцем-нерезидентом), після чого митницею випущено товар у вільний обіг, з огляду на відсутність встановлених законодавством стосовно цього товару обмежень чи заборон щодо переміщення через митний кордон України, що сторонами не заперечується.
Отже, після відбору проб (зразків) для проведення експертних досліджень випуск товару відбувся за бажанням декларанта (або уповноваженої ним особи) шляхом подання тимчасової декларації.
При поданні декларації від 05.02.2018 року ФОП ОСОБА_1 відповідно до вимог статей 260 261 МК України взяла на себе зобов`язання подати додаткову декларацію до 21.03.2018 року після отримання результатів лабораторних досліджень.
Відповідно до вимог статті 261 МК України, у разі подання відповідно до статей 259 і 260 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.
У разі відсутності інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості товарів, яка стане відомою після випуску товарів у вільний обіг та сплати роялті, ліцензійних платежів, інших складових вартості, які визначаються залежно від обсягів продажу або прибутку від продажу, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом 180 днів з дати випуску товарів.
У разі якщо значення ціни товару в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідоме, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом 90 днів з дати випуску товарів.
Додаткова декларація подається до відповідного органу доходів і зборів, яким була оформлена відповідна попередня, тимчасова або періодична митна декларація.
Дозволяється подання однієї додаткової декларації до кількох попередніх, тимчасових або періодичних митних декларацій, що були оформлені одним органом доходів і зборів в межах одного зовнішньоекономічного договору та одного митного режиму, за умови дотримання строків подання додаткової декларації, визначених відповідно до цього Кодексу.
Відповідно Контракту №1605-17/1 від 16.05.2017 року, укладеного між Товариством та компанією «VOLTACO BURUNDI S.P.R.L.», на поставку позивачу вольфрамової руди (вольфраміту) якість кожної партії сировини підтверджується паспортом якості продавця, який видається з кожною партією (п.2.4 Контракту).
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача пояснила, що позивачем митному органу документ про якість поставленої продавцем вказаної партії сировини не надавався, оскільки такий взагалі був відсутній.
Згідно із п.3.2 Контракту ціна на сировину, що поставляється за даним Контрактом, встановлюється у доларах США за 1% вмісту триоксида вольфраму (WO3) в тоні сировини та узгоджується в Додатках на кожну поставку.
Пунктом 4.2 Контракту визначено, що покупець сплачує вартість сировини на підставі Рахунку (інвойса) продавця з обов`язковим зазначенням вартості сировини, кількості сировини та номера Контракту.
Додатком №2 від 26.09.2017 року до Контракту №1605-17/1 від 16.05.2017 року визначено поставку вольфрамової руди (вольфраміту) за ціною 210 доларів США за 1% WO3 в тоні сировини (кількість WO3 - 57,72%), кількість сировини 8,70500 тон, сума поставки 105515,05 доларів США.
На вказану партію товару продавцем видано Рахунок (Інвойс) №YOBU 0001/17 від 26.09.2017 року із зазначенням поставки вольфраміту за ціною 210 доларів США за 1% WO3 в тоні сировини (кількість WO3 - 57,72%), кількість сировини 8705 тон, загальна вартість 105515,05 доларів США.
П.7.3 Контракту передбачено, що підтвердженням якості сировини буде аналітичний паспорт, виданий лабораторією покупця.
Відповідно до п.7.4, п.7.5 Контракту у випадку розбіжності результатів вхідного контролю покупця з даними сертифіката продавця, сировина приймається покупцем на відповідальне зберігання. Покупець сповіщає продавця протягом 24 годин з моменту отримання результатів вхідного контролю про виявлені невідповідності. У випадку незгоди продавця з результатами вхідного контролю, сторони у розумний строк укладають додаткову угоду до Контракту про вибір акредитованої на право проведення аналітичного контролю вольфраміту лабораторії, і проведенні арбітражного аналізу вольфраміту. Результати арбітражного аналізу являються остаточними для проведення розрахунків між сторонами. У випадку встановлення невідповідності по кількості і/або якості партії сировини, сторони узгоджують порядок їх усунення, а також строк виплати, ціну та вартість партії сировини шляхом підписання додаткової угоди до цього Контракту.
Як зазначалось вище, при виконанні митних формальностей були відібрані зразки для дослідження хімічного складу сировини.
Згідно із протоколом №30 від 12.02.2018 року ПАТ «Інститут Титану» за результатами визначення вмісту вольфраму в пробах вольфраміту виявилась кількість окису вольфраму в тоні сировини 47,2%.
Тобто, вказаним протоколом лабораторних досліджень встановлено невідповідність якості сировини, а саме замість визначеної в Рахунку (інвойсі) продавця та тимчасовій декларації позивача кількості вольфраміту в тоні сировини в 57,72%, виявилось 47,2%.
Не зважаючи на вимоги п.п.7.3-7.5 Контракту, декларантом 19.03.2018 року до митного оформлення надіслано електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДТ №UA112070/2018/003943 на товар «Вольфрамова руда (вольфраміт) це - мінеральний продукт, що містить оксиди вольфраму, заліза. Кількість триоксида вольфраму (WO3) в тонні сировини 47,2% (за результатами лабораторних досліджень. Вага 8705 кг. Ціна товару 86283,96 доларів США (а.с.143-144).
До декларації представником позивача - ФОП ОСОБА_1 подано електронний розрахунок (інвойс), згідно якого вартість задекларованого у графі 32 ВМД №UA112070/2018/003943 товару «Вольфрамова руда (вольфраміт)» визначена у 86283,96 доларів США, з розрахунку 9912 доларів США за тону вольфрамової руди.
Митним органом в оформленні МД №UA112070/2018/003943 від 19.03.2018 року відмовлено, про що складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112070/2019/00052 від 14.02.2019 року.
Підставою прийняття Картки відмови у митному оформлені за МД №UA112070/2018/003943 від 19.03.2018 року зазначено про порушення декларантом вимог статті 257 МК України, наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року за №651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», а саме: опис товару, зазначений під номером 1 гр.31 МД не відповідає відомостям згідно ТСД; інформація занесена за формою «електронного інвойсу» не відповідає інформації, що зазначена у відповідному паперовому примірнику інвойсу від 26.09.2017 року за №VOBU 0001/17; фактурна вартість товару, зазначена у графі 42 МД не відповідає інвойсу від 26.09.2017 року за №VOBU0001/17.
Доданий до МД №UA112070/2018/003943 від 19.03.2018 року представником позивача - ФОП ОСОБА_1 електронний розрахунок (інвойс), не містить ані ціни за 1% вольфраміту, ані кількісного показнику вольфраміту на відміну від інвойсу Рахунок (Інвойс) №YOBU 0001/17 від 26.09.2017 року, який видавався продавцем та був доданий декларантом 02.02.2018 року до митної декларації №UA112070/2018/001459, та 05.02.2018 року до тимчасової митної декларації №UA112070/2018/001533.
Крім того, за контрактом та інвойсом продавця вартість розраховувалась із розрахунку 210 доларів США за 1% вмісту вольфраму, в той час як в електронному розрахунку позивача застосований інший алгоритм визначення ціни товару.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, у зв`язку із встановленням невідповідності по якості партії сировини, між позивачем та продавцем не було узгоджено порядок їх усунення, як то передбачено умовами Контракту, оскільки, як пояснила у судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, таке узгодження потребувало значного часу.
Такі доводи представника відповідача обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, оскільки тимчасова декларація була подана позивачем 05.02.2018 року, результати лабораторного дослідження отримані 12.02.2018 року, таким чином до дати подання додаткової декларації за зобов`язанням представника декларанта, а саме до 21.03.2018 року, у позивача був достатній час (більше місяця) для виконання умов передбачених п.п.7.3-7.4 Контракту.
Крім того, позивач не скористався правом подовження строку подання додаткової декларації відповідно до вимог частин другої та третьої статті 261 МК України відповідно на 180 та 90 днів.
Позивачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано доказів узгодження між Товариством та продавцем (нерезидентом) порядку усунення невідповідностей по якості поставленої сировини, а відповідно ціни та вартості партії сировини шляхом підписання додаткової угоди до Контракту.
За встановлених судом апеляційної інстанції обставин, колегія суддів погоджується з висновком, що надані позивачем МД №UA112070/2018/003943 від 19.03.2018 року, електронний розрахунок та паперовий примірник інвойсу від 26.09.2017 року за №VOBU 0001/17 містять різну інформацію, а саме: опис товару, зазначений під номером 1 гр.31 МД не відповідає відомостям згідно ТСД (по якості); інформація занесена за формою «електронного інвойсу» не відповідає інформації, що зазначена у відповідному паперовому примірнику інвойсу від 26.09.2017 року за №VOBU 0001/17 (як по якості так і по ціні); фактурна вартість товару, зазначена у графі 42 МД не відповідає інвойсу від 26.09.2017 року за №VOBU0001/17.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що митним органом правомірно складено Картку відмови у митному оформленні товарів №UA112070/2019/00052 від 14.02.2019 року.
Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗапорожСпецСплав» залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх