ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року

м. Київ

справа №280/1686/19

адміністративне провадження №К/9901/2400/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Приватного підприємства «Войніков і Ко» до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Державна служба України з безпеки на транспорті; Чорноморське міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки про скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Запорізької обласної прокуратури на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року, постановлену у складі колегії суддів: Дурасової Ю.В. (доповідач), Божко Л.А., Лукманової О.М.,

І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

1. Приватне підприємство «Войніков і Ко» (далі- ПП «Войніков і Ко», позивач) звернулося до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Державна служба України з безпеки на транспорті; Чорноморське міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки, в якому просив скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №084343 від 11.12.2018, винесену Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області про стягнення з ПП «Войніков і Ко» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.

2. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 12 серпня 2019 року позов задовольнив.

3. Заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області оскаржив це рішення в апеляційному порядку.

4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року визнано неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року у справі №280/1686/19, наведені Заступником прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області в поданому клопотанні. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року у справі № 280/1686/19 залишено без руху. Надано десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є.

5. Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 19 жовтня 2020 року.

6. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, до суду апеляційної інстанції від Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області надійшла заява про поновлення строку апеляційного оскарження (вх. № 54149/20 від 02.11.2020). В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення у даній справі, прокурор посилається на те, про прийняте рішення прокуратурі стало відомо 31 липня 2020 року за результатами опрацювання Єдиного державного реєстру судових рішень та внаслідок безпосереднього ознайомлення з матеріалами справи в суді 06 серпня 2020 року. Зазначає, що Закон не покладає на прокурора беззаперечний обов`язок здійснення щоденного моніторингу ЄДРСР. Вказує, що за серпень 2019 року Запорізьким окружним адміністративним судом винесено 383, а загалом за період серпень 2019 року - липень 2020 року - 6557 судових рішень по суті спору. З огляду на те, що прокурор не був учасником кожної з цих справ, указана кількість судових рішень фізично унеможливлює не лише надання їм оцінки на предмет можливості підготовки апеляційної скарги відповідно до вимог ст.296 КАС України, а й підготовку її на кожне з них суцільним способом, адже вищевказана кількість навіть в десятки разів перевищує кількість робочих днів прокурора протягом року (251 - у 2020 році). Тому, на думку прокурора, строк апеляційного оскарження має обраховуватись з 31липня 2020 року.

7. Ухвалою від 09 листопада 2020 року Третій апеляційний адміністративний суд відмовив в задоволенні заяви Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року у справі № 280/1686/19 та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року у справі № 280/1686/19.

7.1. При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що копію Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року відповідачем - Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області отримано 05 вересня 2019 року. Апеляційна скарга Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області подана засобами поштового зв`язку 11 серпня 2020 року (згідно штампу на конверті), тобто з пропуском строку, встановленого ч.1 ст.295 КАС України.

7.2. Крім того, Третій апеляційний адміністративний суд вказує, що згідно з інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року у справі №280/1686/19 оприлюднено 02 вересня 2019 року. Таким чином, про наявність оскаржуваного рішення суду першої інстанції особа, яка подала апеляційну скаргу, мала змогу дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень з моменту його оприлюднення, тобто з 02 вересня 2019 року. Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для можливості визнання поважними причин пропуску заступником прокурора строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду, оскільки представництво прокуратурою інтересів Держави не позбавляло прокуратуру можливості звернутися у встановлений законом трицятиденний строк з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у разі, якщо скаржник вважав, що порушуються інтереси Держави.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

8. Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури, вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, подав касаційну скаргу.

9. У касаційній скарзі просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

10. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що внаслідок неправильного застосування положень ст. ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», а також незастосування приписів ст. ст. 53 54 КАС України, суд апеляційної інстанції безпідставно ототожнив прокурора з представником органу влади та не визнав поважними причини пропуску саме ним строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року. Прокурор на даний час виступає представником інтересів держави, а не конкретного органу влади. Одночасно, для вжиття відповідних заходів представницького характеру, має бути обґрунтовано не лише факт незаконності оскаржуваного ним судового рішення, але й невиконання або неналежне виконання відповідним органом влади своїх повноважень. З огляду на положення ст. 19 Конституції України та п. З ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи. Разом з цим вказане право не покладає на прокурора беззаперечний обов`язок здійснення щоденного моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень з метою перегляду кожної справи. Зазначає, що навіть якщо б прокурору стало відомо про оскаржуване судове рішення одразу після його опублікування, він не мав правових підстав для подання апеляційної скарги, оскільки спершу мав дочекатись як відреагують відповідні органи влади - Державна служба України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області та Чорноморське міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки.

10.1. Скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та Верховного Суду, викладені у постановах від 07.10.2019 у справі № 802/1599/18-а, від 11.08.2020 у справі № 404/4551/19 щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах.

10.2. Також скаржник вказує, що ураховуючи той факт, що прокуратура Запорізької області не приймала участі у розгляді судом першої інстанції справи № 280/1686/19, винесення Запорізьким окружним адміністративним судом за період з серпня 2019 року по липень 2020 року 6557 судових рішень по суті спору, відсутності обов`язку надати оцінку кожному з них на предмет можливості підготовки відповідно до вимог ст. 296 КАС України апеляційної скарги у строк, передбачений ст. 295 КАС України, про прийняте рішення обласній прокуратурі стало відомо лише 31.07.2020 за результатами використання права на вивчення судових рішень, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З огляду на субсидіарну функцію прокуратури щодо захисту інтересів держави, недопустимість підміни повноважень Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області та Чорноморського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, а також необхідність підготовки апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 296 КАС України, обласна прокуратура в силу положень ст. 131-1 Конституції України та ст. 53 КАС України, не мала правових підстав для її внесення, не пересвідчившись у бездіяльності вказаних суб`єктів владних повноважень та не вивчивши зміст всіх документів, на підставі яких суд прийшов до помилкових висновків про незаконність оскаржуваної постанови Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області. У зв`язку з цим, одразу після виявлення, 31.07.2020, до суду направлено заяву про ознайомлення з матеріалами справи. Цього ж дня, до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області направлено листа щодо інформування про вжиті останнім заходи до оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2019 та про надання матеріалів рейдової перевірки у спірних правовідносинах. Не допускаючи надмірного зволікання, 06.08.2020 прокурор ознайомився з матеріалами справи в суді. Лише після ознайомлення можливо було стверджувати про неповне з`ясування судом обставин справи та відсутності апеляційних скарг від уповноважених органів влади Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області або Чорноморського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки. Вказує, що не очікуючи відповіді Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, яку отримано 13.08.2020, та не допускаючи надмірного зволікання і зловживання правом на подання апеляційної скарги упродовж визначеного КАС України тридцятиденного строку, прокурор одразу після ознайомлення з матеріалами справи, упродовж лише трьох робочих днів підготував та скерував її до суду. Скаржник вважає, що в даному конкретному випадку орган прокуратури сумлінно виконав процесуальні обов`язки та відповідним чином скористався наданими йому процесуальними правами. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.10.2019 у справі № 802/1599/18-а. З огляду на викладене, скаржник вважає, що строк на оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2019 пропущено прокурором з поважних причин.

11. Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

ІІІ. Джерела права й акти їх застосування

12. Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

13. Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

14. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

15. Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ІV. Оцінка Верховного Суду

16. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

17. Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

18. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

19. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.

20. Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках та порядку, встановлених законом.

21. Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

22. Відповідно до частини третьої та четвертої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

22.1. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

23. Законодавство України чітко вказує на те, що прокуратурою здійснюється саме представництво інтересів держави. Аналіз норм законодавства дає підстави для висновку, що представництво - це правовідносини, відповідно до яких одна сторона (представник) на підставі набутих нею повноважень виступає і діє від імені іншої особи, яку представляє, створюючи, змінюючи чи припиняючи безпосередньо для неї права та обов`язки.

24. Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

25. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

26. У правовідносинах, які виникли у справі №280/1686/19, захист інтересів держави здійснює Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області.

27. У зв`язку з неналежним захистом Управлінням інтересів держави, з апеляційною скаргою звернувся орган прокуратури.

28. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, орган прокуратури звернувся з метою захисту інтересів держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, тобто відповідача у справі. Відповідно, орган прокуратури мав на меті здійснювати повноваження Управління щодо захисту інтересів держави у відповідних правовідносинах. Окрім того, розгляд апеляційної скарги по суті призвів б до виникнення прав або обов`язків саме в Управління, а не у органу прокуратури, що свідчить про те, що орган прокуратури здійснював представництво відповідача.

29. Вирішуючи питання дотримання строків подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції правомірно встановив момент, з якого саме відповідач у справі дізнався про рішення суду першої інстанції та отримав його копію, а не прокурор, який вступив у справу як представник відповідача після того, як дізнався про наявність відповідних обставин у серпні 2019 року.

30. Так, як встановлено судом апеляційної інстанції, копію оскаржуваного рішення суду відповідачем - Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області отримано 05 вересня 2019 року (а.с.105).

31. Разом з тим, скаржнику про рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року стало відомо 31 липня 2020 року за результатами опрацювання Єдиного державного реєстру судових рішень та внаслідок безпосереднього ознайомлення з матеріалами справи в суді 06 серпня 2020 року. З апеляційною скаргою на зазначене рішення Заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області звернувся 11 серпня 2020 року.

32. Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

33. Для доступу до судових рішень Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, що є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. До Реєстру вносяться всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.

34. Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

35. Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року оприлюднено 02 вересня 2019 року.

36. Отже, інформацію про прийняте Запорізьким окружним адміністративним судом оскаржуване рішення від 12 серпня 2019 року скаржник мав можливість отримати і з Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з 02 вересня 2019 року, однак, апеляційну скаргу подано тільки 11 серпня 2020 року.

37. Значний проміжок часу з моменту ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції та недоведеність поважності пропуску такого строку вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у апеляційному перегляді рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року.

38. Статтею 44 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017), яка кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 49 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.

39. Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі процесуальних строків подачі апеляційної скарги.

40. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

41. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).

42. В даному випадку, колегія суддів не знаходить підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

43. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

44. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

45. Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

46. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

47. За таких обставин суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року, обґрунтовано дійшов висновку про те, що вказані у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними в контексті приписів КАС України та не можуть бути підставою для його поновлення.

48. Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду апеляційної інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів.

49. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

50. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

V. Судові витрати

51. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Запорізької обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі №280/1686/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

О.В. Калашнікова