ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 року

м. Київ

справа №280/1983/19

адміністративне провадження № К/9901/2182/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 (головуючий суддя: Круговий О.О., судді: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.) у справі №280/1983/19 за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У травні 2019 року Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі - ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» або відповідач), в якому просило стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 26 094 129,01 грн.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 19.08.2019, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019, відмовив у задоволенні позову.

25.11.2019 від відповідача надійшла заява про прийняття додаткового судового рішення у справі, у якій останній просив вирішити питання розподілу судових витрат (стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 273 965,29 грн).

17.12.2019 Третій апеляційний адміністративний суд прийняв додаткову постанову, якою заяву ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» задовольнив частково. Стягнув на користь ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2406 грн за рахунок бюджетних асигнувань Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Не погоджуючись із додатковою постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення і ухвалити нову постанову про задоволення заяви ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» в повному обсязі.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. АРГУМЕНТИ ЗАЯВИ ПРО УХВАЛЕННЯ ДОДАТКОВОГО СУДОВОГО РІШЕННЯ ТА ЗАПЕРЕЧЕННЯ

В обґрунтування заявленої до стягнення суми правничої допомоги (273 965,29 грн) відповідач послався на договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 22.03.2018 №20/2018/769, додаткову угоду №4 від 06.11.2019 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 22.03.2018 №20/2018/769, акт №1 від 20.11.2019 приймання-передачі надання послуг до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 22.03.2018 №20/2018/769, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.11.2019 №393, розрахунок розміру винагороди до акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 20.11.2019 за Договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 22.03.2018 №20/2018/769, рахунок на оплату №390 від 20.11.2019, платіжне доручення №210462 від 22.11.2019 на суму 273 965,29 грн.

Позивач надав заперечення щодо заявленої до стягнення відповідачем суми витрат на професійну правничу допомогу. Зазначив, що згідно із інформацією, зазначеною у наданому відповідачем розрахунку розміру винагороди до акту прийняття - передачі наданих послуг №1 від 20.11.2019 за Договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 22.03.2018 №20/2018/769, 06.11.2019 було складено відзив на апеляційну скаргу з розрахунку 1 година на 1 сторінку (всього 6 сторінок), проте якщо ознайомитися із цим відзивом та відзивом на позовну заяву від 13.06.2019 №11/2033991 (НН), то є очевидним, що такі відзиви є однаковими. Зважаючи на зазначене, позивач вважає, що за таких обставин складання та перевірка відзиву на апеляційну скаргу не перевищила і 30 хвилин. Крім того, позивач відзначив, що сама вартість послуг у розмірі 1003 грн за написання 1 сторінки документу, 1003 грн за підготовку процесуальних документів по справі та 5000 грн за участь у судовому засіданні є невиправдано завищеними та не обґрунтованими.

Що стосується визначеного гонорару за складність справи у розмір 1% від ціни позову, то позивач наголосив, що відповідно до судової практики схожі справи відносяться до категорії справ незначної складності та у більшості випадках розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відтак, за позицією Фонду, визначений адвокатом гонорар є також значено завищеним.

Також позивач звернув увагу на те, що у матеріалах справи міститься довіреність, видана на Сахно О.О., яка є провідним юрисконсультом юридичного управління відповідача та до 31.12.2019 уповноважена представляти інтереси ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» у судах, і в т.ч., засвідчувати документи. За таких обставин, позивачу незрозуміла доцільність укладення договору на правничу допомогу з незалежним адвокатським об`єднанням, за наявності на підприємстві працевлаштованого юриста.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Насамперед апеляційний суд зазначив, що представник відповідача 20.11.2019 у судовому засіданні до закінчення судових дебатів у цій справі зробив заяву про подання доказів щодо розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, та своєчасно звернувся до суду із відповідною заявою, а тому наявні підстави для її розгляду.

Зменшуючи суму витрат на правничу допомогу до 2406 грн, апеляційний суд врахував заперечення позивача щодо розміру заявленої до стягнення відповідачем суми витрат на професійну правничу допомогу, і виходив з того, що розмір адвокатських витрат у сумі 273 965,29 не відповідає критерію розумності та обґрунтованості, є неспівмірним зі складністю справи, у тому числі внаслідок завищення часу на надання послуг з правничої допомоги та їх обсягу. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, враховуючи складність справи, фактично наданні адвокатом послуги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що належний розмір правової допомоги, яка підлягає відшкодуванню відповідачу становить 2406 грн (складення відзиву на апеляційну скаргу 1003 грн + складення заяви про винесення додаткової постанови 1003 грн + участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 400 грн).

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Скаржник вважає помилковими висновки апеляційного суду про те, що обсяг виконаної роботи та її вартість є необґрунтованими. Скаржник стверджує, що відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 20.11.2019 та розрахунку розміру винагороди до цього акту, ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» прийнято послуги загальною вартістю 273 965,29 грн, з яких: 7021 грн - вартість послуги зі складання відзиву на апеляційну скаргу; 1003 грн - вартість послуги зі складання заяви про прийняття додаткового судового рішення; 5000 грн - вартість послуги щодо участі у судовому засіданні та 260 941,29 грн - вартість гонорару за складність справи. Зазначає, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу цілком ґрунтується на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішення апеляційного суду, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Наполягає, що відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та співмірності їх до виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги позивача та виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, виходить із такого.

Спірні правовідносини склалися з приводу розміру заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.12.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VІ встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Згідно із частиною дев`ятою статті 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз положень процесуального законодавства, якими врегульовано питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Водночас, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2023 у справі № 540/2505/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата в додатковій постанові №910/12876/19.

Наведений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 815/1479/18, від 15 липня 2020 року у справі № 640/10548/19, від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, від 18 травня 2022 року у справі № 640/4035/20, від 16 червня 2022 року у справі № 380/4759/21.

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №200/9888/19-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування статей 134 139 КАС України щодо ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що: «Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України».

Аналогічні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 640/15803/19, від 28 жовтня 2021 року у справі № 160/15983/20.

Така ж правова позиція була викладена і в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 листопада 2019 року у справі № 902/347/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 910/906/18, від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19), де зазначено, що оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до норм процесуального кодексу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У цій справі, зменшуючи розмір витрат на правничу допомогу з 273 965,29 грн до 2406 грн, суд апеляційної інстанції врахував заперечення позивача щодо розміру заявленої до відшкодування суми витрат на правничу допомогу, що відповідає установленій Верховним Судом судовій практиці, та дійшов наступних висновків.

Апеляційний суд встановив, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу відповідачем до суду було надано: договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 20/2018/769 від 22.03.2018, додаткові угоди № 1 від 03.12.2018 з додатком, №4 від 06.11.2019 до договору про надання юридичних послуг, акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 20.11.2019, акт здачі-прийняття наданих послуг № 393 від 20.11.2019, розрахунок розміру винагороди від 20.11.2019, рахунок на оплату від 20.11.2019 № 390, платіжне доручення від 22.11.2019 № 210462.

Відповідно до розділу 1 Договору № 20/2018/769, Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання «Всеукраїнська адвокатська допомога» бере на себе зобов`язання щодо надання правової допомоги (юридичних послуг) Клієнту з питань, що виникають у процесі господарської діяльності клієнта. Зміст, умови та строки виконання завдань узгоджуються сторонами шляхом укладення додаткових угод.

За змістом Договору № 20/2018/769 та додаткової угоди № 1 до нього, договір діє до 31 грудня 2019 року.

Додатковою угодою №4 від 06.11.2019 до Договору, сторонами визначені вартість послуг та порядок оплати юридичних послуг (правової допомоги) у спорі про стягнення з ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році, зокрема складення та подання заяв по суті справи, процесуальних документів вартістю 1003 грн за годину (в розрахунку 50% від прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет на 2019 рік»), участь в апеляційному розгляді справи 5000 грн за один судодень, гонорар за складність справи майнового характеру - 1% від вартості позову.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 20.11.2019 та розрахунку розміру винагороди до цього акту, відповідач, як Клієнт прийняв наступні послуги загальною вартістю 273965,29 грн:

- складення 06.11.2019 відзиву на апеляційну скаргу по 1 годині на 1 сторінку (6 сторінок) та 1 година перевірки, із загальною кількістю годин - 7, вартістю години 1003 грн, на загальну суму 7021 грн;

- підготовка процесуальних документів по справі 20.11.2019 (заява про прийняття додаткового рішення) - 1 година вартістю 1003 грн;

- участь у судовому засіданні 20.11.2019 - 1 дія вартістю 5000 грн;

- гонорар за складність справи (1% від ціни позову) - 260941,29 грн.

Згідно із рахунком на оплату від 20.11.2019 № 390, оплата правової допомоги відповідно до додаткової угоди №4 від 06.11.2019 становить 273 965,29 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 22.11.2019 № 210462, відповідачем сплачено АО «Всеукраїнська адвокатська допомога» грошові кошти у розмірі 273 965,29 грн за юридичну допомогу за договором та рахунком.

Вказані документи містять необхідні реквізити, підписи та печатки сторін за Договором. Платіжне доручення відповідає вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Перевіривши зміст наведених документів, апеляційний суд зазначив таке.

У цій справі представництво інтересів ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» здійснює адвокат Ніколенко Микола Миколайович, який прийнятий до складу учасників АО «Всеукраїнська адвокатська допомога».

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2019 в адміністративній справі №280/1983/19.

06.11.2019 представником відповідача Ніколенком М.М. підготовлений, підписаний та поданий до суду відзив на апеляційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та докази направлення відзиву на адресу позивача. Вказаний відзив викладений на 6 сторінках та виготовлений у 2 екземплярах.

Оцінюючи зміст вказаного відзиву суд апеляційної інстанції встановив, що обсяг часу затрачений на його складення та перевірку - 7 годин, значно завищений у розрахунку розміру винагороди, оскільки на час апеляційного провадження обставини справи, правові підстави позову не змінювалися, апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову, текстова редакція цього відзиву має незначні відмінності від відзиву на адміністративний позов (як то заміна словосполучень адміністративний позов на апеляційна скарга, коротка позиція сторони щодо вимог апеляційної скарги та висновків суду першої інстанції, скорочення у викладенні правових норм, які регулюють спірні відносини, зазначення орієнтовного розрахунку судових витрат), який також складався ти самим представником відповідача раніше.

Отже, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що достатнім часом для підготовки відзиву на апеляційну скаргу є 1 година, за вартістю погодженою відповідачем та адвокатським об`єднанням - 1003 грн.

Одночасно апеляційний суд відзначив, що підготовка представником відповідача заяви про прийняття додаткового рішення протягом 1 години є співмірною обсягу цієї послуги, вартість погоджена відповідачем та адвокатським об`єднанням на рівні 1003 грн є справедливою.

Щодо участі представника відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, суд зазначив таке.

За умовами Додаткової угоди №4 від 06.11.2019 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги), сторони погодили вартість послуги «участь в апеляційному розгляді справи» - 5000 грн за один судодень.

Згідно із розрахунком розміру винагороди, адвокат Ніколенко Микола Миколайович надав послугу - участь у судовому засіданні, за кількістю - 1 дія, вартістю 5000 грн.

В контексті наведеного, апеляційний суд відзначив, що чинним законодавством України термін «судодень» не визначений, сторонами у договірних документах зміст такого терміну не обумовлений, що в свою чергу унеможливлює надати оцінку часового виміру зазначеної послуги. Участь в апеляційному розгляді справи сторонами не деталізована.

Крім того, участь представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції за своєю суттю є вужчою від участі в апеляційному розгляді справи у розумінні норм КАС України.

Як підтверджується протоколом судове засідання суду апеляційної інстанції 20.11.2019 за участю представника відповідача Ніколенка М.М. тривало 12 хв 16 сек.

Враховуючи викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розумним та достатнім розміром витрат на участь представника відповідача в одному судовому засіданні є 400 грн.

Щодо гонорару за складність справи, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

У п. 269 рішення Європейський суд з прав людини від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Апеляційний суд констатував, що означена справа не відноситься до категорії справ значної складності. Практика судів адміністративною юрисдикції у подібних правовідносинах є однозначною та численною. Заявлена відповідачем сума гонорару є непропорційною до предмета спору та не має впливу на репутацію сторони, а тому не може бути відшкодована за рахунок бюджетних асигнувань позивача.

Заявлений розмір адвокатських витрат у сумі 273965,29 не відповідає критерію розумності та обґрунтованості, є неспівмірним зі складністю справи, у тому числі внаслідок завищення часу на надання послуг з правничої допомоги та їх обсягу.

За таких обставин, вирішуючи спір щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд, з огляду на встановлені конкретні обставини справи виходив з критеріїв реальності адвокатських витрат, розумності та обґрунтованості їх розміру, а також приписів законодавства щодо необхідності документального підтвердження і доведення таких витрат, та дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового стягнення з позивача витрат на професійну допомогу у сумі 2406 грн (складення відзиву на апеляційну скаргу 1003 грн + складення заяви про винесення додаткової постанови 1003 грн + участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 400 грн).

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції. Касаційна скарга не містить обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права судом апеляційної інстанції.

VІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» залишити без задоволення.

Додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі №280/1983/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

О. П. Стародуб

В. М. Шарапа