№ 280/2492/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року

м. Київ

справа № 280/2492/19

адміністративне провадження № К/9901/35459/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Блажівської Н.Є., Дашутіна І.В.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року (прийняте у складі головуючого судді Батрак І.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року ( постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Щербака А.А., суддів Баранник Н.П., Малиш Н.І.),

УСТАНОВИВ

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист» (далі ТОВ «ІПВК «Спецзахист», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому з урахуванням уточнення (вх. №21746 від 28.05.2019) просить скасувати податкові повідомлення-рішення, видані відповідачем від 04.03.2019:

1) № 0002751401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмір 15635183,75 грн., з яких 12508139.00 за податковим зобов`язанням та 3127034,75 грн. за штрафними санкціями;

2) № 0002761401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмір 19108234,50 грн., з яких 12738823,00 за податковим зобов`язанням та 6369411,50 грн. за штрафними санкціями;

3) № 0002771401, яким нараховано завищення від`ємного значення з податку на додану вартість у загальному розмірі 1247529,00 грн., з яких: 577034,00 грн. сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового періоду наступного звітного періоду, 831686,00 грн. сума завищення від`ємного значення, яку зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, 415843,00 грн. штрафні санкції;

4) № 0002781401, яким нараховано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної у розмірі 42386,50 грн.;

1.1. - скасувати податкове повідомлення-рішення, видане відповідачем від 14.05.2019 №0003571401, яким нараховано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної у розмірі 42386,50 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що висновки ГУ ДФС у Запорізькій області викладені в Акті про результати документальної планової виїзної перевірки позивача від 21.01.2019, на підставі яких у подальшому були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, зроблені з порушенням законодавства, які в цілому не відповідають фактичним обставинам справи. Саме зняття податкового кредиту та донарахування зобов`язань по доходу позивача проведено на підставах, які за твердженнями позивача, не відповідають нормам діючого законодавства, оскільки базуються лише на припущеннях контролюючого органу про нереальність виконання господарських операцій за відповідними укладеними договорами. Наголошує на тому, що всі господарські операції здійснені позивачем у взаємовідносинах з контрагентами ПП «ТД «МАКС», ТОВ «ПРОМКАПІТАЛТРЕЙД», ТОВ «БУДСЕРВІС КОМПАНІ ПЛЮС», ТОВ «БУД ГАРАНТ КОМПАНІ», ТОВ «МЕХАГРОДІМ», ТОВ «ЛАУРІСПЛЮС», ТОВ «АЛЬМА-К», ТОВ «ДАЛІМАУНТ», ТОВ «ЛТД «ВОЛОС», ТОВ «ТД «АФРОДІТА», ТОВ «Лайф Сіті Груп», ТОВ «ФЛАЙТ ТРЕЙДІНГ», ТОВ «КРИСТАЛ ІНВЕСТ», »ТОВ «СПЕЦРЕСУРС 2015», ФГ «КІЛЬГАНА І.С.», ТОВ «БЕСТ ФІНАНС», ТОВ «ПРОФПІДРЯД», ТОВ «ГРІН СІСТЕМС», ТОВ «КОНСТАНТЕР ГРУП», ТОВ «БУДПРОМТЕХ ПЛЮС», ТОВ «ПРОЕКТ АКТИВ» є реальними та такими, що здійснені на підставі договорів та належних первинно-бухгалтерських документів, на підтвердження чого до суду в якості доказів були надані: договори з додатками, акти прийому передачі робіт та матеріалів, копії платіжних доручень, податкові накладні, листи відповіді про підтвердження реальності господарських операцій, ТТН та ін. Указує, що всі проведені господарські операції позивача з контрагентами мали реальний характер, а отримані послуги були використані ним в межах господарської діяльності за оподатковуваними операціями.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено ТОВ «ІПВК «Спецзахист» (код ЄДРПОУ 37778452) є юридичною особою, яка зареєстрована 14.07.2011, види діяльності: Код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи (основний); Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; Код КВЕД 80.20 Обслуговування систем безпеки; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, про що свідчать офіційні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

4. Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу, п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та затвердженого плану-графіка була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 та питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.09.2018, за результатами якої ГУ ДФС у Запорізькій області складений відповідний акт від 21.01.2019 №28/08-01-14-01/37778452.

5. За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ «ІПВК «Спецзахист» вимог, зокрема:

1)п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 з урахуванням пп. «в» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 13903250,00 грн., у тому числі: 2015 рік 1395111,00 грн., півріччя 2016 року 349550,00 грн., 9 місяців 2016 року 840111,00 грн., 2016 рік 2926783,00 грн., 1 квартал 2017 року 82336,00 грн., півріччя 2017 року 328355,00 грн., 9 місяців 2017 року 2112001,00 грн., 2017 рік 4831060,00 грн., 1 квартал 2018 року 1894946,00 грн., півріччя 2018 року 2734221,00 грн., 9 місяців 2018 року 4750296,00 грн.;

2)пп. 14.1.36, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187, п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого:

-занижено податок на додану вартість на загальну суму 14286643,00 грн., у тому числі: серпень 2015 року 48858,00 грн., вересень 2015 року 60641,00 грн., жовтень 2015 року 603580,00 грн., листопад 2015 року 556599,00 грн., грудень 2015 року 124876,00 грн., січень 2016 року 2502,00 грн., лютий 2016 року 977,00 грн., березень 2016 року 76418,00 грн., квітень 2016 року 69075,00 грн., травень 2016 року 16659,00грн., червень 2016 року 140172,00 грн., липень 2016 року 252172,00 грн., серпень 2016 року 110108,00 грн., вересень 2016 року 417527,00 грн., жовтень 2016 року 66192,00 грн., листопад 2016 року 1336501,00 грн., грудень 2016 року 567195,00 грн., лютий 2017 року 16952,00 грн., березень 2017 року 724717,00 грн., квітень 2017 року 3580,00 грн., травень 2017 року 223554,00 грн., червень 2017 року 273585,00 грн., липень 2017 року 159412,00 грн., вересень 2017 року 1047297,00 грн., жовтень 2017 року 425450,00 грн., листопад 2017 року 103712,00 грн., грудень 2017 року 2736999,00 грн., січень 2018 року 1080,00 грн., березень 2018 року 1293732,00 грн., квітень 2018 року 420978,00 грн., травень 2018 року 684054,00 грн., липень 2018 року 124951,00 грн., серпень 2018 року 790807,00 грн., вересень 2018 року 805733,00 грн.,

-завищено суми від`ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 831686,00 грн., у тому числі: лютий 2017 року 33971,00 грн., травень 2018 року 80232,00 грн., липень 2018 року 717483,00 грн.;

3)п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме незареєстрована податкова накладна за вересень 2018 року, дата виписки 30.09.2018, дата реєстрації відсутня, сума ПДВ 84773,00 грн.

6. Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем до відповідача подано письмові заперечення від 18.02.2019 №88, у зв`язку із чим листом-відповіддю на заперечення №10/08-01-14-01-08 від 27.02.2019 висновки акту перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області викладені в наступній редакції:

-занижено податок на додану вартість на загальну суму 14297167,00 грн., у тому числі: серпень 2015 року 48858,00 грн., вересень 2015 року 60641,00 грн., жовтень 2015 року 603580,00 грн., листопад 2015 року 556599,00 грн., грудень 2015 року 124876,00 грн., січень 2016 року 2502,00 грн., лютий 2016 року 977,00 грн., березень 2016 року 76418,00 грн., квітень 2016 року 69075,00 грн., травень 2016 року 16659,00грн., червень 2016 року 140172,00 грн., липень 2016 року 252172,00 грн., серпень 2016 року 110108,00 грн., вересень 2016 року 417527,00 грн., жовтень 2016 року 66192,00 грн., листопад 2016 року 1336501,00 грн., грудень 2016 року 567195,00 грн., лютий 2017 року 27476,00 грн., березень 2017 року 724717,00 грн., квітень 2017 року 3580,00 грн., травень 2017 року 223554,00 грн., червень 2017 року 273585,00 грн., липень 2017 року 159412,00 грн., вересень 2017 року 1047297,00 грн., жовтень 2017 року 425450,00 грн., листопад 2017 року 103712,00 грн., грудень 2017 року 2736999,00 грн., січень 2018 року 1080,00 грн., березень 2018 року 1293732,00 грн., квітень 2018 року 420978,00 грн., травень 2018 року 684054,00 грн., липень 2018 року 124951,00 грн., серпень 2018 року 790807,00 грн., вересень 2018 року 805733,00 грн.,

-завищено суми від`ємного значення у розмірі 577034,00 грн., у тому числі: вересень 2018 року 717 483,0577 034,000 грн.;

- не підтверджено суму від`ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 831686,00 грн., у тому числі: лютий 2017 року 33971,00 грн., травень 2018 року 80232,00 грн., липень 2018 року 717483,00 грн.;

3)п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме незареєстрована податкова накладна за вересень 2018 року, дата виписки 30.09.2018, дата реєстрації відсутня, сума ПДВ 84 773,00 грн.

7. На підставі Акту та вказаних порушень відповідачем 04.03.2019 були прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0002751401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмір 15635183,75 грн., з яких 12508139,00 за податковим зобов`язанням та 3127034,75 грн. за штрафними санкціями;

№ 0002761401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмір 19108234,50 грн., з яких 12738823,00 за податковим зобов`язанням та 6369411,50 грн. за штрафними санкціями;

№ 0002771401, яким нараховано завищення від`ємного значення з податку на додану вартість у загальному розмірі 1247529,00 грн., з яких: 577034,00 грн. сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового періоду наступного звітного періоду, 831686,00 грн. сума завищення від`ємного значення, яку зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, 415843,00 грн. штрафні санкції;

№ 0002781401, яким нараховано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної у розмірі 42386,50 грн.

8. Позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою від 07.03.2019 №07/03, проте відповідно до Рішення про результати розгляду скарги №21157/6/99-99-11-04-01-25 від 08.05.2019 було залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача, а скаргу без задоволення.

9. 14.05.2019 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0003571401, яким позивачу нараховано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної у розмірі 42386,50 грн.

10. Уважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року позовні вимоги задоволено повністю.

12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим спірні рішення контролюючого органу, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

13. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 27 травня 2020 року підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

14. У касаційні скарзі податковий орган, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

15. У відзиві на касаційну скаргу позивач указує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

16. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

17. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

18. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

19. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.

20. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

21. Пункт 198.1. статті 198 ПК України

22. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

23. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України

24. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

25. Пункт 198.3 статті 198 ПК України

26. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

27. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

28. Пункт 198.6 статті 198 ПК України

29. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

30. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

31. Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

32. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

33. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

34. Частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

35. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

36. Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

37. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

VI. Оцінка Верховного Суду

38. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, які ґрунтуються на висновках останнього щодо безтоварності операцій позивача з контрагентами ПП «ТД «МАКС», ТОВ «ПРОМКАПІТАЛТРЕЙД», ТОВ «БУДСЕРВІС КОМПАНІ ПЛЮС», ТОВ «БУД ГАРАНТ КОМПАНІ», ТОВ «МЕХАГРОДІМ», ТОВ «ЛАУРІСПЛЮС», ТОВ «АЛЬМА-К», ТОВ «ДАЛІМАУНТ», ТОВ «ЛТД «ВОЛОС», ТОВ «ТД «АФРОДІТА», ТОВ «Лайф Сіті Груп», ТОВ «ФЛАЙТ ТРЕЙДІНГ», ТОВ «КРИСТАЛ ІНВЕСТ», »ТОВ «СПЕЦРЕСУРС 2015», ФГ «КІЛЬГАНА І.С.», ТОВ «БЕСТ ФІНАНС», ТОВ «ПРОФПІДРЯД», ТОВ «ГРІН СІСТЕМС», ТОВ «КОНСТАНТЕР ГРУП», ТОВ «БУДПРОМТЕХ ПЛЮС», ТОВ «ПРОЕКТ АКТИВ».

39. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

40. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

41. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

42. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

43. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

44. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

45. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

46. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

47. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

48. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

49. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.

50. Суди попередніх інстанцій зазначили, що Товариство мало господарські правовідносини з контрагентами ПП «ТД «МАКС», ТОВ «ПРОМКАПІТАЛТРЕЙД», ТОВ «БУДСЕРВІС КОМПАНІ ПЛЮС», ТОВ «БУД ГАРАНТ КОМПАНІ», ТОВ «МЕХАГРОДІМ», ТОВ «ЛАУРІСПЛЮС», ТОВ «АЛЬМА-К», ТОВ «ДАЛІМАУНТ», ТОВ «ЛТД «ВОЛОС», ТОВ «ТД «АФРОДІТА», ТОВ «Лайф Сіті Груп», ТОВ «ФЛАЙТ ТРЕЙДІНГ», ТОВ «КРИСТАЛ ІНВЕСТ», »ТОВ «СПЕЦРЕСУРС 2015», ФГ «КІЛЬГАНА І.С.», ТОВ «БЕСТ ФІНАНС», ТОВ «ПРОФПІДРЯД», ТОВ «ГРІН СІСТЕМС», ТОВ «КОНСТАНТЕР ГРУП», ТОВ «БУДПРОМТЕХ ПЛЮС», ТОВ «ПРОЕКТ АКТИВ».

51. На підтвердження виконання господарських операцій у позивача наявні всі передбаченні умовами договорів та вимогами чинного законодавства України первинні ті інші документи: договори, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, видаткові накладні, платіжні доручення (докази оплати), реєстри виданих та отриманих податкових накладних, інші.

52. Усі первинні документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України.

53. На переконання судів першої та апеляційної інстанції зазначене засвідчує фактичність здійснення господарських операцій, які спричинили реальні зміни майнового стану Товариства, натомість, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що документи, виписані на виконання договорів, були сфальсифікованими, як і не надано відомостей про звернення до правоохоронних органів у зв`язку з виявленими порушеннями складання завідомо неправдивих документів звітності.

54. Оцінюючи взаємовідносини позивача з названими контрагентами суди визнали, що рух товару та коштів, факт поставки товару, використання в подальшій господарській діяльності підприємства, факт надання послуг, господарська мета таких операцій та їх економічний ефект, підтверджується відповідними первинними документами, які за формою та змістом узгоджуються з приписами частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а отже, формування позивачем показників його податкової звітності за результатами таких операцій відповідає вимогам чинного податкового законодавства, а саме: статей 138, 198, 199 ПК України, є правомірним та вказує на належність виконання позивачем його податкових зобов`язань.

55. Також за висновком судів попередніх інстанцій відсутність у власності основних засобів майна не можуть спростовувати фактичне виконання спірних операцій. Податковим органом не наведено, які саме ресурси необхідні постачальнику для поставки спірних послуг, а також не доведено зв`язку цього факту з неможливістю виконати розглядувані послуги із залученням інших фізичних осіб та орендованого майна за цивільно-правовими договорами.

56. Разом з тим, суди відхилили посилання контролюючого органу на вирок Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 30.05.2017 року по справі № 331/2945/17.

57. Суди вказали, що сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо контрагента не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для платника податків.

58. Також суди зазначили, що вирок є недоречним ще й з тієї позиції, що в у цьому випадку таке рішення не стосується предмету доказування в цій адміністративній справі, оскільки фактично, предметом доказування в адміністративній справі є дійсність або нікчемність договорів, укладених між ТОВ «ІПВК «Спецзахист» та ПП «Торговий дім «МАКС», ТОВ «Промкапіталтрейд» та, відповідно, законність формування податкового кредиту та витрат.

59. Колегія суддів Верховного Суду визнає такий висновок судів неприйнятним з огляду на те, що посадові особи ПП «Торговий дім «МАКС», ТОВ «Промкапіталтрейд» ТОВ «Кристал-Інвест», відповідно до вироку Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 30.05.2017 року по справі № 331/2945/17 засуджені за ознаками кримінального правопорушення за статтями 205 205-1 КК України. При цьому періоди проведення господарських операцій, які є предметом аналізу податкової перевірки, охоплюються періодом незаконної діяльності посадових осіб, який установлений судовим вироком.

60. Також судами не надано оцінки ухвалі Печерського районного суду міста м. Києва від 27.07.2017 у справі № 757/42799/17-к кримінальне провадження № 42017000000001195 від 20.04.2017 за фактами організації фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, перевищення влади та службових повноважень, отримання неправомірної винагороди в особливо великих розмірах колишніми службовими особами вищих органів державної влади, правоохоронних органів та суб`єктів господарської діяльності - юридичних осіб, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. З ст. 212, ч. З ст. 27, ч. З ст. 365, ч. 4 ст. 368 КК України.

61. Ураховуючи, що перевіряємий період становить з 01.04.2014 по 30.09.2018, при цьому у вироку від 30.05.2017 відносно посадової особи контрагента - ПП «Торговий дім «МАКС», ТОВ «Промкапіталтрейд» ТОВ «Кристал-Інвест» встановлено факт фіктивного підприємництва у період з 2014 по 2016, то за таких обставин Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки цим обставинам. Отже, висновки цих судів не можна визнати такими, що ґрунтуються на повному і всебічному з`ясуванні обставин у справі.

62. Крім того, рішення судів першої та апеляційної інстанції містять загальний висновок щодо існування первинних документів без аналіза підтвердження конкретними первинними документами реальності кожної господарської операції.

63. Водночас, виходячи із меж перегляду справи судом касаційної інстанції, установлених частинами першою, другою статті 341 КАС України, Верховний Суд, як суд права, не наділений повноваженнями на встановлення обставин у справі, без яких правильне вирішення спору неможливе.

64. За приписами частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

65. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

66. У зв`язку з наведеним Суд визнає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

67. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

VII. Судові витрати

68. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

69. Керуючись статтями 3 90 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити частково.

2. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року скасувати, а справу № 280/2492/19 направити на новий розгляд Запорізького окружного адміністративного суду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді Н.Є. Блажівська

І.В. Дашутін