ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2025 року
м. Київ
справа №280/3054/24
адміністративні провадження №К/990/28366/24, № К/990/28695/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
розглянув як суд касаційної інстанції в попередньому судовому засіданні адміністративну справу №280/3054/24
за позовом Публічного акціонерного товариства «Мотор січ» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Державної служби експортного контролю України - про визнання дій та бездіяльності незаконними, визнання протиправними та скасування постанов, провадження в якій відкрито,
за касаційними скаргами Міністерства юстиції України, Державної служби експортного контролю України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024, ухвалену у складі: судді-доповідача Суховарова А.В., суддів Головко О.В., Ясенової Т.І.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Публічне акціонерне товариство «Мотор січ» (далі - ПАТ «Мотор січ», позивач) звернулося до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС МЮ України, відповідач), за участю третьої особи - Державної служби експортного контролю України (далі - Держекспортконтроль, третя особа) - з вимогами:
- визнати протиправними та скасувати постанови про арешт коштів боржника від 01.01.2024 та від 02.04.2024 у виконавчому провадженні № 74586617;
- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 01.04.2024 у виконавчому провадженні № 74586617;
- визнати незаконними дії державного виконавця Заєць Т.І. щодо примусового виконання постанови Держекспортконтролю від 15.09.2023 № 25/23 про накладення штрафу на позивача;
- визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Заєць Т.І. щодо незупинення виконавчого провадження № 74586617.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач прийняв до примусового виконання виконавчий документ, який не підлягав примусовому виконанню у зв`язку з оскарженням відповідного рішення в судовому порядку.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Постановою Держекспортконтролю від 15.09.2023 № 25/23 на ПАТ «Мотор січ» накладений штраф за порушення законодавства в галузі державного експортного контролю в розмірі 61 120 758,04 грн.
4. Не погоджуючись з указаною постановою, ПАТ «Мотор січ» оскаржило її до голови Держекспортконтролю.
5. Постановою голови Держекспортконтролю від 13.12.2023 №25/23/1 скаргу залишено без задоволення.
6. 25.12.2023 ПАТ «Мотор січ» поштою відправило до Київського окружного адміністративного суду позов про скасування постанови Держекспортконтролю від 15.09.2023 №25/23. Згідно з електронною довідкою Укрпошти за трекінгномером позовна заява отримана Київським окружним адміністративним судом 29.12.2023.
7. 25.12.2023 та 08.01.2024 ПАТ «Мотор січ» зверталося до Держекспортконтролю та Департаменту ДВС МЮ України із заявами про недопущення примусового виконання постанови від 15.09.2023 № 25/23 у зв`язку з поданням позовної заяви про її скасування.
8. 21.03.2024 Державна служба експортного контролю України подала до Департаменту ДВС МЮ України постанови від 15.09.2023 №25/23 та від 13.12.2023 №25/23/1 для їх примусового виконання.
9. Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України від 01.04.2024 відкрито виконавче провадження № 74586617 з примусового виконання постанови Держекспортконтролю від 15.09.2023 №25/23.
10. Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України від 01.04.2024 № 74586617 з ПАТ «Мотор січ» стягнуто виконавчий збір у сумі 6 112 075,80 грн.
11. Постановами Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України від 01.04.2024 та 02.04.2024 накладений арешт на грошові кошти / електронні гроші ПАТ «Мотор січ» на відкритих рахунках / електронних гаманцях; на кошти / електронні гроші на рахунках / електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів 67 233 235,69 грн у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору.
12. 01.04.2024 Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України направив банківським установам платіжні інструкції щодо примусового списання коштів з рахунків ПАТ «Мотор січ».
13. 02.04.2024 ПАТ «Мотор січ» направило на адресу Департаменту ДВС МЮ України заяви про відкликання повідомлення про списання коштів з рахунків, клопотання про зупинення виконавчого провадження, у яких вказувало про подання позовної заяви про скасування постанови від 15.09.2023 № 25/23 про накладання штрафу та про те, що наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 10.05.2023 №92 ПАТ «Мотор січ» включено до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, учинення виконавчих дій за якими зупиняється в період воєнного стану.
14. У відповідь на вказані заяви Департамент ДВС МЮ України листом від 03.04.2024 повідомив про відсутність підстав для відкликання платіжних інструкцій від 01.04.2024 про примусове списання коштів з рахунків боржника, оскільки обмеження щодо вчинення виконавчих дій, на які посилалося ПАТ «Мотор січ», не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду, інші державні цільові фонди, суб`єкти, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
15. Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України від 03.04.2024 знятий арешт з грошових коштів ПАТ «Мотор січ» у зв`язку з надходженням на депозитний рахунок Відділу 67 233 235,69 грн у рахунок повного погашення заборгованості, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження.
16. Постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України від 11.04.2024 закінчено виконавче провадження в зв`язку з фактичним списанням з банківських рахунків ПАТ «Мотор січ» до Державного бюджету України за виставленими платіжними інструкціями штрафу за постановою від 15.09.2023 №25/23 в сумі 61 120 758,04 грн, виконавчого збору в сумі 6 112 075,80 грн, витрат виконавчого провадження в сумі 401,85 грн.
17. Не погоджуючись з діями і рішеннями Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України у виконавчому провадженні № 74586617, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
18. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2024 у задоволенні позову відмовлено.
19. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що постанова про застосування штрафу у правовідносинах міжнародної передачі товарів військового призначення та подвійного використання, якщо її не оскаржено, вважається такою, що набрала законної сили з моменту прийняття та підлягає примусовому виконанню після спливу п`ятнадцятиденного строку для добровільної сплати штрафу.
20. У цьому контексті суд першої інстанції зазначив, що саме лише подання позову, без надання доказів відкриття провадження, не є підставою вважати, що відповідна постанова за правопорушення у сфері міжнародної передачі товарів військового призначення та подвійного використання є оскарженою.
21. Суд першої інстанції установив, що, звертаючись до Держекспортконтролю та Департаменту ДВС МЮ України із заявами про недопущення примусового виконання постанови від 15.09.2023 №25/23 у зв`язку з поданням позовної заяви про її скасування, позивач доказів відкриття провадження в адміністративній справі не надав. З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в спірних правовідносинах не було перешкод для прийняття до виконання та примусового виконання постанови від 15.09.2023 №25/23.
22. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2024 скасовано та ухвалено нове, якою позов задоволено:
- визнано протиправними дії заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Заєць Т.І. щодо примусового виконання постанови Держекспортконтролю від 15.09.2023 №25/23 про накладання штрафу на ПАТ «Мотор січ» за порушення законодавства в галузі державного експортного контролю в сумі 61 120 758,04 грн;
- визнано протиправною бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Заєць Т.І. щодо не зупинення виконавчого провадження №74586617;
- визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Заєць Т.І. від 01.04.2024 про стягнення виконавчого збору в сумі 6 112 075,80 грн з ПАТ «Мотор січ» у виконавчому провадженні № 74586617;
- визнано протиправними та скасовано постанови заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Заєць Т.І. від 01.04.2024, від 02.04.2024 про арешт коштів боржника ПАТ «Мотор січ» у виконавчому провадженні № 74586617;
- стягнуто з Департаменту ДВС МЮ України на користь ПАТ «Мотор січ» сплачений судовий збір у сумі 79 939, 20 грн за рахунок бюджетних асигнувань.
23. Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що з моменту звернення позивача до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Держекспортконтролю від 15.09.2023 №25/23 вона, у значенні Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», є такою, що оскаржується, що виключає можливість її примусового виконання до прийняття рішення суду.
24. Як установив суд апеляційної інстанції, 25.12.2023 ПАТ «Мотор січ» поштою направило до Київського окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправною та скасування постанови Держекспортконтролю від 15.09.2023 №25/23, а докази такого оскарження були направлені Держекспортконтролю та Департаменту ДВС МЮ України.
25. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважав, що станом на день відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Держекспортконтролю від 15.09.2023 №25/23 вона не набула статусу узгодженої, у зв`язку з чим не підлягала примусовому виконанню.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
26. 22.07.2024 від Міністерства юстиції України до Суду надійшла касаційна скарга, у якій відповідач просив скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 та залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2024.
27. Ухвалою Суду від 17.09.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
28. За доводами відповідача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд апеляційної інстанцій в оскаржуваній постанові застосував частину четверту статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII без урахування висновків Верховного Суду щодо її застосування, викладених у постановах від 28.04.2020 у справі №480/3452/19, від 16.09.2021 у справі №440/4629/21; від 11.08.2022 у справі №640/23271/21; від 16.02.2023 у справі №160/1389/22.
29. Як указує скаржник, у вказаних судових рішеннях Верховний Суд зазначив, що стягнення виконавчого збору пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження, відповідно до вказаної норми, державний виконавець зобов`язаний винести постанову про стягнення виконавчого збору.
30. Також скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 34, 38 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII у подібних правовідносинах щодо підстав зупинення виконавчого провадження.
31. 24.07.2024 до Суду від Держекспортконтролю надійшла касаційна скарга, у якій третя особа просила скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 та залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2024.
32. Ухвалою Суду від 27.08.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
33. За доводами третьої особи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частин сьомої та восьмої статті 26 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», у частині визначення моменту початку оскарження в судовому порядку постанови Держекспортконтролю про накладення штрафу, порядку направлення її на примусове виконання та зупинення примусового виконання цієї постанови.
34. Як зазначає скаржник, у розумінні вказаного Закону, постанова про накладення штрафу вважається оскарженою за умови відкриття відповідного провадження судом.
V. Джерела права
35. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII).
36. Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
37. Пунктом 7 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішень інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами.
38. Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
39. Діяльність, пов`язану з державним контролем за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання врегульовано Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003 №549-IV (далі - Закон №549-IV).
40. Частиною четвертою статті 26 Закону №549-IV рішення керівника чи заступника керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів штрафу за порушення у сфері державного експортного контролю відповідно до цього Закону.
41. Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону №549-IV штраф підлягає сплаті суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів в п`ятнадцятиденний термін з дня його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений термін він стягується державним виконавцем у порядку, визначеному законодавством.
42. Відповідно до частини восьмої статті 26 Закону №549-IV рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цим Законом, може бути оскаржено в суді. Виконання постанови про накладення штрафу зупиняється до прийняття відповідного рішення суду.
43. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.12.2013 №1490, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.01.2014 за № 101/24878, затверджено Порядок розгляду справ про порушення юридичними особами вимог законодавства в галузі державного експортного контролю (далі - Порядок).
44. Пунктами 7.1 і 7.2 Порядку передбачено, що, якщо постанову про накладення на юридичну особу штрафу було винесено першим заступником чи заступником голови Держекспортконтролю, її може бути оскаржено до голови Держекспортконтролю юридичною особою, щодо якої її винесено, протягом десяти робочих днів з дня винесення цієї постанови.
45. Подання в установлений строк скарги зупиняє виконання постанови про накладення на юридичну особу штрафу на період її розгляду до прийняття відповідного рішення за скаргою.
46. Відповідно до пункту 7.7 Порядку постанова про накладення на юридичну особу штрафу, а також постанова про перегляд рішення можуть бути оскаржені до суду в порядку і строки, установлені законодавством.
47. Згідно з пунктом 9.2 Порядку штраф, розмір якого визначено в постанові про накладення на юридичну особу штрафу, повинен бути сплачений юридичною особою в п`ятнадцятиденний строк з дня його накладення.
48. У разі оскарження постанови про накладення на юридичну особу штрафу штраф повинен бути сплачений в п`ятнадцятиденний строк з дня винесення рішення, яким підтверджується дія постанови про накладення на юридичну особу штрафу, що оскаржується.
VI. Позиція Верховного Суду
49. Спір у цій справі виник у правовідносинах щодо виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері міжнародної передачі товарів, а ключовими питанням, якого стосуються касаційні скарги скаржників, є момент, з якого постанова про застосування штрафу, у випадку її оскарження в суді, є узгодженою та підлягає примусовому виконанню.
50. Суд зазначає, що примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом №1404-VIII, підлягають судові рішення та в передбачених Законом випадках рішення інших державних органів і посадових осіб, які набрали законної сили, або які належить виконати негайно.
51. З аналізу частин сьомої та восьмої статті 26 Закону №549-IV випливає, що рішення про накладення штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю набирає законної сили з дати його винесення та підлягає примусовому виконанню на шістнадцятий день, за умови, що його не було оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
52. У разі оскарження рішення про накладення штрафу воно вважається неузгодженим і не підлягає примусовому виконанню до прийняття рішення за наслідками розгляду скарги головою Держекспортконтролю та / або до прийняття рішення судом.
53. Як установлено судом апеляційної інстанції, постанову Державної служби експортного контролю України від 15.09.2023 №25/23 ПАТ «Мотор січ» 28.09.2023 оскаржило в адміністративному порядку, за наслідками чого головою Держекспортконтролю ухвалено постанову від 13.12.2023 №25/23/1.
54. Не погоджуючись з результатами адміністративного оскарження, ПАТ «Мотор січ» 25.12.2023 звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Державної служби експортного контролю України від 15.09.2023 №25/23.
55. Судом апеляційної інстанції також з`ясовано, що позивач двічі 25.12.2023 і 08.01.2024 повідомляв Держекспортконтроль та Департамент ДВС МЮ України про оскарження постанови Держекспортконтролю від 15.09.2023 №25/23 в судовому порядку з метою недопущення її примусового виконання до ухвалення судом рішення.
56. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що постанова Держекспортконтролю від 15.09.2023 №25/23 на момент відкриття виконавчого провадження не підлягала примусовому виконанню з огляду на оскарження її в судовому порядку.
57. Аргументи касаційної скарги третьої особи про те, що, у розумінні частини восьмої статті 26 Закону №549-IV, не підлягають виконанню лише ті постанови про накладення штрафу, щодо оскарження яких судом відкрито провадження в адміністративній справі, Суд відхиляє.
58. Суд зазначає, що Закон №549-IV та Порядок не містить застережень, які б вказували на те, що зупинення виконання постанови законодавець пов`язує саме з відкриттям провадження у справі.
59. Виходячи з установленого в КАС України порядку вирішення судом спорів, беручи до уваги вимоги статті 26 Закону №549-IV, Суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю вважається оскарженою в судовому порядку з дня подання позовної заяви (якщо її подано у встановлений законом строк), і є такою, що підлягає примусовому виконанню після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, який у такому випадку необхідно обчислювати з дня, наступного за днем набрання законної сили ухвалою суду про повернення (залишення без розгляду) позовної заяви, відмови у відкритті чи закриття провадження у справі, або набрання законної сили рішенням суду за наслідками розгляду справи по суті.
60. У спірних правовідносинах відповідачу та третій особі було відомо про існування обставин, які перешкоджають виконанню постанови Державної служби експортного контролю України від 15.09.2023 №25/23, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про протиправність дій Відділу примусового виконання рішень ДВС МЮ України щодо її примусового виконання.
61. Беручи до уваги, що Закон №549-IV виключає можливість звернення до примусового виконання постанов про накладення штрафу в галузі державного експортного контролю, які оскаржуються в судовому порядку, суд апеляційної інстанції також дійшов правильних висновків про незаконність постанов Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України від 01.04.2024 про стягнення виконавчого збору; від 01.04.2024 і 02.04.2024 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №74586617.
62. Аргументи касаційної скарги відповідача про застосування судом апеляційної інстанцій частини четвертої статті 27 Закону №1404-VIII без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28.04.2020 у справі №480/3452/19, від 16.09.2021 у справі №440/4629/21; від 11.08.2022 у справі №640/23271/21; від 16.02.2023 у справі №160/1389/22, Суд відхиляє, адже правовідносини, які склалися в цій справі (прийняття до виконання виконавчого документа, який не підлягав примусовому виконанню), істотно відрізняються від правовідносин, які склалися у справах, що їх відповідач наводить як приклад неправильного застосування норм матеріального права.
63. Доводи відповідача про неправильне застосування судом апеляційної інстанції статей 34, 38 Закону №1404-VIII в частині порядку та умов зупинення вчинення виконавчих дій Суд відхиляє як такі, що не мають значення для правильно вирішення справи, адже вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності щодо незупинення виконавчого провадження №74586617 судом апеляційної інстанції були задоволені як похідні від вимог про визнання протиправними дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України щодо примусового виконання постанови від 15.09.2023 №25/23.
64. Отже, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права судом апеляційної інстанції та погоджується з його висновками про необґрунтованість позовних вимог.
65. Положеннями частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
66. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
67. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
68. Переглянувши оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими і такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для скасування чи зміни постанови суду апеляційної інстанції відсутні.
VII. Судові витрати
69. Ураховуючи результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
70. Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
71. Касаційні скарги Міністерства юстиції України та Державної служби експортного контролю України залишити без задоволення.
72. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 залишити без змін.
73. Судові витрати не розподіляються.
74. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович