№ 280/3288/22 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2025 року

м. Київ

справа № 280/3288/22

адміністративне провадження № К/990/19607/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Гусокової Оксани Борисівни

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року (головуючий суддя - Сіпака А.В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року (головуючий суддя - Чепурнов Д.В., судді: Сафронова С.В., Шальєва В.А.)

у справі № 280/3288/22

за заявою ОСОБА_1

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Оріхівська виправна колонія (№88)» про скасування наказу.

I. ПРОЦЕДУРА

1. У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив скасувати наказ № 119/ос-22 від 11 квітня 2022 року "Про покарання" та визнати висновок службового розслідування від 07 квітня 2022 року, як підставу до наказу № 119/ос-22 від 11 квітня 2022 року "Про покарання" таким, що не відповідає вимогам Порядку № 365/5.

2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.

3. Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року відмовлено в задоволені клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження. Відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року у справі № 280/3288/22.

4. 26 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року за нововиявленими обставинами, у якій просив скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року у справі № 280/3288/22 та позов задовольнити.

5. Заяву обґрунтовано тим, що 30 листопада 2024 року позивачу стали відомі обставини, які є істотними для вирішення цієї справи та які не були і не могли бути відомі йому під час її розгляду.

6. Так, 30 листопада 2024 року Третій апеляційний адміністративний суд виніс постанову, якою залишив без змін рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року у справі № 280/11349/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Оріхівська виправна колонія (№ 88)» про скасування наказу начальника ДУ «Оріхівська ВК (№ 88)» № 17/ос/ст-21 від 28 жовтня 2021 року. У вказаних рішеннях суди встановили процедурні порушення, які передували винесенню спірному наказу та у своїй сукупності ставлять під сумнів законність такого наказу, що є достатньою підставою для визнання його протиправним та скасування.

7. Посилаючись на вказані висновки у справі № 280/11349/21, яка, на його думку, є аналогічною до справи, що розглядається, заявник вважає, що судом не взято та проігноровано його аргументи про недоліки змісту спірного, процедури призначення та проведення службового розслідування, прийняття за його наслідками рішення. Натомість, суд вказав, що ці недоліки самі по собі не є визначальними та не можуть бути самостійною підставою для висновку про протиправність спірного рішення.

8. Заявник зазначає, що його не було ознайомлено з наказом відповідача № 119/ос-22 від 11 квітня 2022 року «Про покарання». Наказ від 24 березня 2022 року № 205/ОД-22 «Про призначення службового розслідування» не містить відомостей про призначення службового розслідування, цим наказом не визначено переліку посадових осіб, відносно яких здійснюється таке розслідування, не визначено які саме дії чи бездіяльність були допущені з боку позивача та не визначено період, в якому мали місце такі події. Окрім того, матеріали справи не містять наказу про проведення службового розслідування, службове розслідування проведено з порушенням процедури, висновок службового розслідування не містить пропозиції комісії щодо застосування конкретного дисциплінарного стягнення та відсутні докази пропозиції надати письмові пояснення з приводу допущеного порушення перед накладенням дисциплінарного стягнення.

9. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року, відмовлено у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

10. Не погодившись із ухваленими судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

11. Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд першої інстанції виходив з того, що фактично зміст вказаної заяви зводиться до переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, що не може вважатися підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами. Під час розгляду вказаної справи обставини, на які посилається позивач, як на нововиявлені та такі, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі йому на час розгляду справи, про які він дізнався лише 30 листопада 2023 року, тобто після набрання рішенням суду законної сили у справі № 280/11349/21 могли бути відомі та вже існували під час розгляду справи по суті та під час апеляційного перегляду рішення суду у справі № 280/3288/22.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

14. Скаржник зазначає, що на час прийняття рішення, що переглядалося, суди керувалися типовою та вже сформованою практикою та позицією судів під час вирішення тотожних спорів. В суді першої інстанції на розгляді знаходились три аналогічні справи за його позовами до Державної установи «Оріхівська виправна колонія (№ 88)»:

- справа № 280/11349/21 про скасування наказу начальника ДУ «Оріхівська ВК (№ 88)» № 17/ос/ст-21 від 28 жовтня 2021 року;

- справа № 280/3288/22 про скасування наказу № 119/ос-22 від 11 квітня 2022 року «Про покарання» та визнання висновку службового розслідування від 07 квітня 2022 року, як підставу до наказу таким, що не відповідає вимогам Порядку № 365/5;

- справа № 280/3276/22 про скасування наказу начальника ДУ «Оріхівська ВК (№ 88)» за № 5/ос/ст-22 від 21 квітня 2022 року.

15. Предметом оскарження у вказаних справах були накази про дисциплінарну відповідальність, які мають однакові порушення самої процедури.

16. На думку скаржника, у справі, що розглядається наказ від 24 березня 2022 року «Про призначення службового розслідування» не містить відомостей щодо призначення службового розслідування, цим наказом не визначено переліку посадових осіб відносно яких здійснюється таке розслідування, не визначено які саме дії чи бездіяльність проявились з його боку, а також період в якому мали місце такі події. Тому, спірний наказ № 119/ос-22 від 11 квітня 2022 року "Про покарання" не може бути законним.

17. Скаржник вважає, що вказана обставина існувала на час розгляду цієї справи, однак не була йому відома, хоча мала бути виявлена судом. Скаржник стверджує, що саме суд мав вірно визначити правовідносини між сторонами та виявити вказані порушення під час розгляду справи без вказівок позивача, оскільки навіть якщо він міг знати про наказ, однак в силу недостатності знань, міг не знати про порушення процедури притягнення його до відповідальності.

18. В той же час, як зазначає скаржник, суд, при прийнятті рішення у вказаній справі, мав би враховувати позицію суду в аналогічній справі № 280/11349/21, яка містить вже встановлені обставини та факти, що впливають на правильність вирішення цього спору, тобто має преюдиційне значення.

19. Скаржник звертає увагу на те, що в однакових справах, суди по-різному трактують обставини та законодавчі норми, тим самим не дотримуються єдиної практики їх застосування.

20. Оскільки суд апеляційної інстанції лише 30 листопада 2023 року виніс постанову якою залишив без змін рішення суду першої інстанції від 03 квітня 2023 року у справі № 280/11349/21, яким скасовано наказ начальника ДУ «Оріхівська ВП (№ 88)» за № 17/ос/ст-21 від 28 жовтня 2021 року, то саме з цієї дати скаржник дізнався про істотні обставини, які впливають на законність рішення, що переглядається.

21. З огляду на зазначене, скаржник вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги та проігноровано аргументи позивача про недоліки змісту спірного наказу, процедури призначення та проведення службового розслідування та прийняття за його наслідками рішення. Натомість, суд дійшов висновку, що ці недоліки самі по собі не є визначальними та не можуть бути самостійною підставою для висновку про протиправність оскаржуваного рішення.

22. На думку скаржника, зазначені процедурні порушення прийняття спірного наказу мають враховуватись судом в повній мірі, оскільки ставлять під сумнів законність спірного наказу та є достатньою підставою для визнання його протиправним та скасування.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

24. Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами встановлені статтею 361 КАС України, згідно з частиною першою якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

25. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

26. Згідно з частиною четвертою статті 361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

27. Відтак, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

28. Верховний Суд у постанові від 21 березня 2023 року у справі № 640/19240/21, поряд з іншим зазначав, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

29. Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

30. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

31. Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

32. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

33. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

34. Водночас, істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору.

35. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази і тим більше не припущення учасників справи, що не підтверджено відповідними доказами.

36. Верховний Суд у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 802/1462/16-а вказав, що перегляд за нововиявленими обставинами є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

37. Поряд з цим, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як було зазначено вище, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

38. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 липня 2019 року у справі № 855/268/19, від 28 жовтня 2020 року у справі № 200/11289/19-а та від 12 листопада 2020 року у справі № 804/2223/17.

39. Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява №69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova №2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

40. У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).

41. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).

42. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18 листопада 2004 року у справі "Pravednaya v. Russia", пп.27, 28).

43. Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.

44. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 826/13811/16, а також від 26 жовтня 2023 року у справі № 283/424/22.

45. Поряд з цим, як зазначала Велика Палата Верховного Суду у постанові 03 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16 перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері адміністративного судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лиш перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.

46. Аналогічні висновки викладені також Верховним Судом у постанові від 23 листопада 2023 року у справі № 120/3484/20-а.

47. Повертаючись до матеріалів вказаної справи, наявність нововиявлених обставин, що істотно впливають на вирішення вказаного адміністративного спору, позивач обґрунтовував висновками викладеними у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року, у справі № 280/11349/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Оріхівська виправна колонія (№ 88)» про скасування наказу начальника ДУ «Оріхівська ВК (№ 88)» № 17/ос/ст-21 від 28 жовтня 2021 року. Вказані висновки судів стосуються встановлення процедурних порушень, які передували винесенню спірному наказу та у своїй сукупності ставлять під сумнів законність такого наказу, що є достатньою підставою для визнання його протиправним та скасування.

48. На думку скаржника, у вказаній справі та у справі, що розглядається предметом оскарження були накази про дисциплінарну відповідальність, які мають однакові порушення процедури видання наказу та проведення розслідування.

49. Тому, скаржник вважає, що наведені висновки мали істотне значення при розгляді адміністративної справи та повинні були враховуватись при ухваленні судового рішення у цій справі, яка є аналогічною. Однак, судом не взято до уваги та проігноровані аргументи позивача про недоліки спірного наказу, процедури призначення та проведення службового розслідування, а також прийняття за його наслідками рішення. Натомість, суд зазначив, що ці недоліки самі по собі не є визначальними та не можуть бути самостійною підставою для висновку про протиправність спірного рішення.

50. У справі № 280/11349/21 суд не погодився з такими твердженнями та вважав це грубим порушенням закону, що призводить до зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи. Суд зазначив, що зазначені позивачем процедурні порушення прийняття спірного наказу мають враховуватись судом в повній мірі, оскільки ставлять під сумнів законність спірного наказу та є достатньою підставою для визнання його протиправним та скасування.

51. Оцінюючи, наведені обставини для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вказані обставини, на які посилається позивач, як на нововиявлені, не відповідають критеріям пункту 1 частини другої статті 361 КАС України та не є нововиявленими обставинами у цій справі, з огляду на таке.

52. У статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

53. Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, викладені позивачем у заяві обставини не можуть вважатися нововиявленими обставинами у цій справі, оскільки під час розгляду справи № 280/3288/22 судом вже була надана оцінка в межах заявлених позовних вимог та обґрунтувань позову, зокрема, службовому розслідуванню, яке проведено на виконання наказу начальника установи від 24 березня 2022 року № 205/ОД-22 «Про призначення службового розслідування».

54. При цьому, колегія суддів зазначає, що оцінка доказів у справі здійснюється судом з урахуванням всіх обставин кожної конкретної справи, керуючись принципами всебічності, повноти, об`єктивності та безпосередності дослідження. Це означає, що суд не може застосовувати заздалегідь встановлені правила або шаблони, а повинен аналізувати кожен доказ окремо та в сукупності з іншими доказами, враховуючи їх взаємозв`язок та значення для вирішення справи. Це забезпечує об`єктивність та справедливість судового рішення.

55. Тому наведені в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року та постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі № 280/11349/21 висновки і факти не мають впливу ані на встановлені у справі № 280/3288/22 обставини, ані на висновки суду, які стали підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

56. Наведені позивачем у заяві обставини фактично зводяться до переоцінки доказів у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року та постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року у справі № 280/3288/22, що свідчить про незгоду з рішеннями судів про відмову в задоволенні позову.

57. В обґрунтування заяви позивач послався на те, що його не ознайомлено з наказом відповідача №119/ос-22 від 11 квітня 2022 року «Про покарання», а наказ від 24 березня 2022 року № 205/ОД-22 «Про призначення службового розслідування» не містить відомостей про призначення службового розслідування, не визначено переліку посадових осіб відносно яких здійснюється розслідування, не визначено які дії чи бездіяльність допущені з боку позивача та період в якому мали місце такі події. Окрім того, позивач вказував, що матеріали справи не містять наказу про проведення службового розслідування, службове розслідування проведено з порушенням процедури, висновок службового розслідування не містить пропозиції комісії щодо застосування конкретного дисциплінарного стягнення та відсутні докази пропозиції надати письмові пояснення з приводу допущеного порушення перед накладенням дисциплінарного стягнення.

58. Щодо наведених обставин, то колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що такі обставини були і об`єктивно могли були бути відомі суду та сторонам у справі, тому не є нововиявленими в розумінні наведених вище критеріїв та приписів. Посилання позивача про те, що він дізнався про них лише 30 листопада 2023 року, тобто після набрання постановою Третього апеляційного адміністративного суду законної сили у справі № 280/11349/21 є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує.

59. Таким чином, обставини, на які посилається скаржник як на нововиявлені, не є істотними для даної справи в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, не змінюють правового регулювання спірних правовідносин та не доводять факту допущення судом помилки при розв`язанні спору, а тому не можуть бути підставою для ухвалення іншого судового рішення.

60. Наведені у заяві мотиви фактично свідчать про намір заявника переконати суд здійснити переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи № 280/3288/22, судові рішення у якій набрали законної сили.

61. Виходячи із наведених вище законодавчих приписів та критеріїв, з яких суд повинен виходити при оцінці заявлених учасником справи обставин як нововиявлених, висновків Верховного Суду та змісту заяви позивача, колегія суддів погоджується зі висновками судів попередніх інстанцій, що наведені позивачем обставини не є нововиявленими обставинами в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.

62. Таким чином, доводи, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи, висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

63. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

64. Враховуючи викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

65. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 345 350 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Гусокової Оксани Борисівни залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі № 280/3288/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

М.В. Білак

В.Е. Мацедонська

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду