№ 280/402/24 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2025 року

м. Київ

справа № 280/402/24

адміністративне провадження № К/990/39755/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Волинської митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року (суддя Богатинський Б.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року (головуючий суддя Чепурнов Д.В., судді: Коршун А.О., Сафронова С.В.) у справі №280/402/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бакота» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бакота» (далі також - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Волинської митниці (далі також - відповідач, Волинська митниця), в якому просив:

визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2022/000089/2 від 02.08.2022, №UA205140/2022/000092/2 від 02.08.2022, №UA205140/2022/000094/2 від 08.08.2022, №UA205140/2022/000095/2 від 08.08.2022, №UA205140/2022/000097/2 від 08.08.2022, №UA205140/2022/000099/2 від 09.08.2022, №UA205140/2022/000101/2 від 10.08.2022, №UA205140/2022/000102/2 від 11.08.2022, №UA205140/2022/000107/2 від 15.08.2022, №UA205140/2022/000108/2 від 15.08.2022, №UA205140/2022/000110/2 від 16.08.2022, №UA205140/2022/000111/2 від 16.08.2022, №UA205140/2022/000114/2 від 17.08.2022, №UA205140/2022/000115/2 від 18.08.2022, №UA205140/2022/000116/2 від 18.08.2022, №UA205140/2022/000117/2 від 18.08.2022, №UA205140/2022/000118/2 від 19.08.2022, №UA205140/2022/000119/2 від 19.08.2022, прийняті Волинською митницею ДМС України.

Визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2022/019495 від 02.08.2022, №UA205140/2022/019502 від 02.08.2022, №UA205140/2022/019530 від 08.08.2022, №UA205140/2022/019537 від 08.08.2022, №UA205140/2022/019540 від 08.08.2022, №UA205140/2022/019554 від 09.08.2022, №UA205140/2022/019564 від 10.08.2022, №UA205140/2022/019573 від 11.08.2022, №UA205140/2022/019628 від 15.08.2022, №UА205000/2022/019633 від 15.08.2022, №UA205140/2022/019646 від 16.08.2022, №UA205140/2022/019647 від 16.08.2022, №UA205140/2022/019659 від 16.08.2022, №UA205140/2022/019666 від 18.08.2022, №UA205140/2022/019668 від 18.08.2022, №UA205140/2022/019669 від 18.08.2022, №UA205140/2022/019687 від 19.08.2022, №UA205140/2022/019689 від 19.08.2022, прийняті Волинською митницею ДМС України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначило, що рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є необґрунтованими та безпідставними. Разом з митними деклараціями позивач надав відповідачу для митного оформлення товарів документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Вимоги відповідача про надання додаткових документів не містили причин та їх обґрунтування, через які заявлену позивачем митну вартість не може бути визнано та яку саме складову митної вартості товару повинен підтвердити позивач. Всі надані для митного оформлення документи складені щодо імпорту одних і тих самих партій товару, в результаті дослідження не викликають обґрунтованих сумнівів щодо їх достовірності, не містять розбіжностей та в сукупності дозволяють перевірити правильність складових митної вартості товарів, незважаючи на неподання позивачем інших запитуваних відповідачем документів. Митний орган не зазначив, які саме відомості (інформація) щодо складових митної вартості були відсутні в документах, наданих позивачем під час митного оформлення, чи які саме розбіжності, неточності містять подані до митного оформлення документи, та які конкретно документи можуть усунути сумніви митного органу. Відповідачем не доведено наявність підстав для застосування резервного методу визначення ціни придбаного позивачем товару і відповідно, для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів. Тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 12 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року позов задовольнив.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили наступні обставини.

05.01.2022 між ПОГ «Центр реабілітації «Палітра», як Комітентом, та ТОВ «БАКОТА», як Комісіонером, укладено Договір комісії №РL-ВК-1, відповідно до п.1.1 якого Комісіонер зобов`язується за дорученням Комітента здійснювати від свого імені та за рахунок Комітента за обумовлену цим Договором винагороду такі дії:

- придбання у нерезидентів України вживаного одягу, взуття, речей (далі - Товар), Асортимент, кількість, ціна та інші характеристики зазначеного Товару визначаються в додатках до цього Договору, які є його невід`ємною частиною (п. 1.1.1);

- укладає імпортні зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу Товару (далі - Контракти) з нерезидентами України (далі - Продавці). Істотні умови контрактів, а саме: асортимент, кількість, якість і максимальна ціна купівлі Товару, умови (базиси) поставки, а також інші умови та вказівки Комітента обумовлюються Сторонами в додатках до цього Договору, які є його невід`ємною частиною (п. 1.1.2);

- збереження та транспортування Товару відповідно до базису поставки за Контрактом (п.1.1.3);

- укладає необхідні договори митного оформлення Товару при отриманні та за необхідності може виконувати всі необхідні митні платежі (п. 1.1.4).

Товар, що є предметом цього Договору, передається Комісіонером Комітенту за Актом приймання-передачі у місці зберігання відповідними партіями товару та/або частинами партії товару згідно додатку, який складається на кожну партію товару окремо, за адресою, зазначеною у відповідному додатку (п. 1.3 Договору).

Відповідальність за повноту і своєчасність розрахунків за отриманий Товар перед Продавцями умовами даного Договору покладено на Комісіонера (п. 2.1.15 Договору).

За послуги, надані за цим Договором, Комітент сплачує Комісіонеру комісійну винагороду за кожну поставлену партію товару в розмірі та порядку, що визначаються у додатках, а також компенсує Комісіонеру всі додаткові витрати, понесені ним у зв`язку з виконанням цього Договору (п.3.5).

Ціною цього Договору є вартість наданих Комісіонером послуг відповідно до Звітів Комісіонера та Актів при йому-передач і наданих послуг (п.3.4).

Додатками до Договору комісії передбачались найменування та кількість товару, який потрібно було імпортувати, кількість та вартість, а також умови та терміни поставки, місце передачі Товару Комітенту та інші умови.

На виконання вимог п.1.1.3 Договору комісії для здійснення перевезення вантажу у міжнародному сполученні та територією України позивачем укладались відповідні договори перевезення та транспортного експедирування з наступними контрагентами.

14.01.2022 позивачем, як Замовником, укладено з ТОВ «МТС МАГІСТРАЛЬ», як Перевізником, Договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 14/01/2022. Відповідно до умов п. 1.2 Договору на перевезення вантажів Перевізник зобов`язується виконати транспортне перевезення за маршрутом, указаним у разовій заявці Замовника, що є невід`ємною частиною цього договору, яка може бути отримана по факсу, електронною поштою і має юридичну силу нарівні з оригіналом, а Замовник - прийняти і оплатити перевезення в порядку, передбаченому цим договором. Тарифи на послуги з перевезення узгоджуються для кожного перевезення окремо в залежності від ситуації на ринку перевезень і вказуються в заявці (п.4.1). Оплата послуг Перевізника та відшкодування його витрат на оплату послуг виконавців, а також інші витрати Перевізника, понесені при наданні транспортно-експедиційного обслуговування, проводяться Замовником шляхом безготівкової оплати на рахунок Перевізника. Валютою розрахунків є гривня (п.4.2).

14.01.2022 позивачем, як Замовником, укладено з ТОВ «Альвіон Транс», як Перевізником, Договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом №14/01/2022. Відповідно до умов п.1.2 Договору па перевезення вантажів Перевізник зобов`язується виконати транспортне перевезення за маршрутом, указаним у разовій заявці Замовника, що є невід`ємною частиною цього договору, яка може бути отримана по факсу, електронною поштою і має юридичну силу нарівні з оригіналом, а Замовник - прийняти і оплатити перевезення в порядку, передбаченому цим договором. Тарифи на послуги з перевезення узгоджуються для кожного перевезення окремо в залежності від ситуації на ринку перевезень і вказуються в заявці (п.4.1). Оплата послуг Перевізника та відшкодування його витрат на оплату послуг виконавців, а також інші витрати Перевізника, понесені при наданні транспортно-експедиційного обслуговування, проводяться Замовником шляхом безготівкової оплати па рахунок Перевізника. Валютою розрахунків є гривня (п.4.2).

10.01.2022 позивачем, як Замовником, укладено з ТОВ «РАФ-Транс», як Виконавцем, Договір про надання транспортних послуг №10012022. Відповідно до п.1.1 даного Договору Виконавець бере на себе зобов`язання надати Замовнику послуги по виконанню перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому і міжнародному сполученні, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги, а також інші платежі, передбачені Договором. Умови перевезення кожного окремо взятого вантажу узгоджуються Сторонами в письмовому Замовленні на перевезення (п.2.1). Розрахунки здійснюються Замовником у національній валюті України в безготівковій формі протягом 14 календарних днів від дати отримання оригіналів документів, зазначених в п.3.2.8 Договору (акт надання послуг, рахунок-фактура, ТТН), а також інших документів, що підтверджують узгоджені із Замовником додаткові витрати Виконавця (п.4.3).

10.01.2022 позивачем, як Замовником, укладено з ТОВ «ЕКОНО ЛТД», як Перевізником, Договір перевезення №10/01-22-1. Відповідно до п.2.1 даного Договору Перевізник зобов`язується здійснювати перевезення довіреного йому вантажу автомобільним транспортом по території України, а також у міжнародному сполученні, відповідно до умов заявок Замовника, а Замовник зобов`язується сплатити погоджену Сторонами провізну плату (п.2.1). Розрахунки за перевезення вантажів проводяться між Сторонами у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з поточного рахунку Замовника на поточний рахунок Перевізника на умовах відстрочки платежу - 20 календарних днів з дати отримання Замовником всіх належним чином оформлених оригіналів документів: заявки, оформленої Перевізником; акту виконаних робіт; податкової накладної; рахунку; ТТН з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу та заповненої відповідно до вимог чинних нормативних актів та Договору (п.5.1).

10.01.2022 позивачем, як Замовником, укладено з компанією Sidberg Group Industrial Inc (Панама), як Експедитором, Договір транспортно-експедиційного обслуговування №BK/SI/2022. Предметом цього Договору є виконання Експедитором транспортно-експедиторських операцій з вантажем Замовника автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (п.1.1). Згідно з п.2.1 Договору послуги здійснюються відповідно до транспортної заявки Замовника, яка повинна містити наступну інформацію: маршрут перевезення, найменування вантажу, вагу і об`єм вантажу (на один автомобіль), дату і час завантаження, термін доставки, адресу завантаження і розвантаження. Замовник зобов`язується здійснити оплату в Євро на валютний рахунок Експедитора в термін 60 банківських днів з моменту вивантаження автомобіля (п.4.3).

Імпорт Товару, визначеного в Додатках до Договору комісії, здійснювався Позивачем, як Покупцем, в межах Контракту №6/22/BASA від 12.07.2022, укладеного з Salvation Army Trading Company Ltd. (Велика Британія), як Продавцем. Відповідно до умов п.1.2 Контракту №6/22/ВАSА від 12.07.2022 Продавець зобов`язується передати Покупцю одяг, взуття, речі, що були в користуванні згідно з Інвойсом (в подальшому - Товар). Товар, що підлягає продажу за цим Контрактом, поставляється Покупцю на територію України в кількості, що визначена в Інвойсі (п.2.1). Відповідно до п.3.1 Контракту Продавець постачає Товари Покупцеві відповідно до Інкотермс 2020 або за версією Інкотермс Міжнародної торгової палати, чинною на дату підтвердження замовлення.

Згідно з п.4.1 Контракту ціна Товару, що підлягає поставці, встановлюється в СВР (фунти стерлінгів) та зазначається у Інвойсі. Валютою платежу по даному Контракту також виступає GBP (фунти стерлінгів) згідно з п.5.1 Контракту. Відповідно до п.5.2 Контракту розрахунки за ним Контрактом проводяться в безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок Продавця згідно цього Контракту не пізніше 15 днів з дати поставки Товару. За домовленістю сторін можлива передоплата згідно виставленого інвойсу.

На виконання умов Контракту позивачем замовлено та узгоджено з Продавцем поставку партій товарів згідно інвойсів, а саме: вживаний одяг 1-3 категорій (невідсортований); вживане взуття 1-3 категорій (невідсортоване); вживаний текстиль 1-3 категорій (невідсортований).

Інвойсами визначено загальну вартість Товару, вартість за одиницю товару - 750 фунтів стерлінгів за 1 тону Товару (або 0,75 фунтів стерлінгів за 1 кг Товару), загальну вагу, а також умови поставки - FCA та ДНЗ транспортних засобів, які здійснюють перевезення.

На виконання умов п. 6.1 Контракту разом з інвойсом Продавцем передано пакувальний лист, сертифікати якості та про дезінфекцію та інші документи, необхідні для розмитнення Товару. На підставі досягнутих домовленостей Продавцем здійснено відвантаження та передачу вантажу перевізникові Позивача, що підтверджується інформацією з міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR).

Після доставки товарів згідно інвойсів до митного кордону України, позивачем подано митні декларації: №UA205140/2022/055140 від 02.08.2022, №UA205140/2022/054972 від 02.08.2022, №UA205140/2022/055961 від 08.08.2022, №UA205140/2022/056107 від 08.08.2022, №UA205140/2022/056075 від 08.08.2022, №UA205140/2022/056386 від 09.08.2022, №UA205140/2022/056604 від 10.08.2022, №UA205140/2022/056810 від 11.08.2022, №UA205140/2022/057405 від 15.08.2022, №UA205140/2022/057492 від 15.08.2022, №UA205140/2022/057696 від 16.08.2022, №UA205140/2022/057696 від 16.08.2022, №UA205140/2022/057705 від 16.08.2022, №UA205140/2022/057999 від 17.08.2022, №UA205140/2022/058103 від 17.08.2022, №UA205140/2022/058119 від 17.08.2022, №UA205140/2022/058191 від 18.08.2022, №UA205140/2022/058489 від 19.08.2022 та №UA205140/2022/058630 від 19.08.2022, згідно яких задекларована декларантом митна вартість Товарів обчислена за 1 методом, тобто за ціною контракту, 0,75 фунтів стерлінгів за 1 кг.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товарів до Волинської митниці по митній декларації позивачем подано пакет документів: Контракт з Продавцем, інвойс, Договір комісії та Договір на перевезення вантажів, рахунки перевізника щодо вартості перевезення, автотранспортна накладна, сертифікати дезінфекції та інші документи.

Митним органом запропоновано позивачу протягом 10-ти календарних днів надати всі документи, що перелічені в ч.3 ст. 53 МК України.

У відповідь позивач просив завершити митне оформлення на підставі вже поданих документів.

Відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2022/000089/2 від 02.08.2022, №UA205140/2022/000092/2 від 02.08.2022, №UA205140/2022/000094/2 від 08.08.2022, №UA205140/2022/000095/2 від 08.08.2022, №UA205140/2022/000097/2 від 08.08.2022, №UA205140/2022/000099/2 від 09.08.2022, №UA205140/2022/000101/2 від 10.08.2022, №UA205140/2022/000102/2 від 11.08.2022, №UA205140/2022/000107/2 від 15.08.2022, №UA205140/2022/000108/2 від 15.08.2022, №UA205140/2022/000110/2 від 16.08.2022, №UA205140/2022/000111/2 від 16.08.2022, №UA205140/2022/000114/2 від 17.08.2022, №UA205140/2022/000115/2 від 18.08.2022, №UA205140/2022/000116/2 від 18.08.2022, №UA205140/2022/000117/2 від 18.08.2022, №UA205140/2022/000118/2 від 19.08.2022 та №L'A205140/2022/000119/2 від 19.08.2022, якими було збільшено суму митних платежів за 6 методом з розрахунку 1,47 доларів СШA на 1 кг товару.

Відповідач в рішеннях про коригування митної вартості наводить наступні обставини:

- згідно п.5.2 зовнішньоекономічного договору від 12.07.2022 №6/22/ВASA передбачено, що розрахунки проводяться не пізніше 15 днів з дня поставки, за домовленістю можлива передоплата згідно інвойсу. Однак в інвойсах відсутня інформація щодо термінів оплати;

- в інвойсах зазначені документи DEL945805, №339373 GB577816686000, однак дані документи не подані до митного оформлення;

- декларація країни відправлення Великобританія не подана до митного оформлення;

- рахунки на перевезення вантажу №369 від 19.08.2022, №РТ-0001882 від 13.08.2022, №РТ-0001881 від 12.08.2022 та №РТ-0001853 від 11.08.2022 встановлюють вартість послуг з перевезення від 46000 грн до 52000 грн, що свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України;

- у відповідь на електронне повідомлення митного органу декларант не надав додаткові документи, які б підтвердили митну вартість;

- митну вартість товару 1, 2, 3 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, па підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні на товар 1,2,3 - на рівні - 1,47 Дол.США/кг за МД №UA209170/2022/48975 від 05.07.2022, МД №UA205140/2022/048768 від 04.07.2022.

Відповідачем прийняті Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного №UA205140/2022/019495 від 02.08.2022, №UA205140/2022/019502 від 02.08.2022, №UA205140/2022/019530 від 08.08.2022, №UA205140/2022/019537 від 08.08.2022, №UA205140/2022/019540 від 08.08.2022, №UA205140/2022/019554 від 09.08.2022, №UA205140/2022/019564 від 10.08.2022, №UA205140/2022/019573 від 11.08.2022, №UA205140/2022/019628 від 15.08.2022, №UА205000/2022/019633 від 15.08.2022, №UA205140/2022/019646 від 16.08.2022, №UA205140/2022/019647 від 16.08.2022, №UA205140/2022/019659 від 16.08.2022, №UA205140/2022/019666 від 18.08.2022, №UA205140/2022/019668 від 18.08.2022, №UA205140/2022/019669 від 18.08.2022, №UA205140/2022/019687 від 19.08.2022, №UA205140/2022/019689 від 19.08.2022.

Не погодившись з вказаними рішеннями про коригування митної вартості та картками відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, позицію якого підтримав й апеляційний суд, виходив з того, що сам по собі факт відмінності ціни, яка наводиться декларантом від ціни наявної у базах митного органу, а саме наявної інформації щодо раніше визнаних митними органами митних декларацій на аналогічні товари, не може беззастережно свідчити про її невірне визначення декларантом, так як ціна товару є результатом домовленості продавця і покупця та залежить від багатьох факторів і в господарських правовідносинах звичайною практикою є встановлення різної ціни на один і той самий товар.

Крім того, поновлюючи позивачу процесуальні строки звернення до суду з позовом, суд першої інстанції, твердження якого підтримав і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що Товариством, з урахуванням обставин викликаних воєнним станом у державі, доведено поважність пропуску цих строків.

Не погодившись із такими судовими рішеннями, Волинська митниця звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове, яким позовну заяву залишити без розгляду або відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи свої вимоги, відповідач зазначає, що Товариством без будь-яких поважних причин пропущено строк звернення до суду з цим позовом, встановлений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), а суди попередніх інстанцій прийшли до помилкового висновку про наявність підстав для його поновлення.

Відповідач у касаційній скарзі звертає увагу, що Товариство вперше право оскарження спірних рішень реалізувало в межах судової справи №280/6691/23. Проте, Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 19 вересня 2023 року відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України позовну заяву повернув позивачеві у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Так само, вже у справі №280/8793/23 Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 15 грудня 2023 року, з ідентично поданими клопотаннями про поновлення строків звернення до суду, позовну заяву залишив без розгляду, оскільки самим представником ТОВ «Бакота» подана заява про залишення позовної заяви без розгляду, яка мотивована тим, що позивач не надав усі докази на підтвердження поважності підстав для поновлення строку звернення до суду. Також позивач вказав, що такі обставини потребують додаткового часу для збору доказів, що, на думку, позивача, може бути обґрунтованою підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідач стверджує, що клопотання про поновлення строку звернення до суду у справі, яка розглядається (№280/402/24), не містить нових обставин, як і нових доказів поважності пропуску строку звернення до суду. Вищезазначене, на переконання відповідача, повністю спростовує доводи позивача у цій справі щодо поважності причини пропуску строку звернення до суду у зв`язку з проведенням воєнних (бойових) дій на території м. Запоріжжя.

Окрім того відповідач зауважує, що Товариство в межах різних судових справ оскаржувало рішення про коригування митної вартості по датам (липень-серпень 2022 року), які є наближеними до дати спірних рішень про коригування митної вартості у цій справі (серпень 2022 року), що підтверджує доводи контролюючого органу про відсутність у позивача перешкод щодо своєчасного звернення до суду.

Скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22.

Верховний Суд ухвалою від 13 листопада 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Волинської митниці з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Правом на подання відзиву на касаційну скаргу позивач не скористався, що не перешкоджає її перегляду.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Вказані положення кореспондуються з частиною першою статті 8 КАС України.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписами частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що першочергово варто надати оцінку дотриманню з боку судів першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права крізь призму аргументів касаційної скарги щодо безпідставного поновлення Товариству строку звернення до суду.

Так, звернення до суду за межами строків, визначених у статті 122 КАС України, є підставою для повернення (залишення без розгляду) позовної заяви, якщо суд не дійде висновку, що вказаний строк позивачем був пропущений з поважних причин.

При цьому звернення до суду з пропуском строку, визначеного приписами статті 122 КАС України, за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства, своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій, а також з метою забезпечення юридичної визначеності у спірних правовідносинах.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведених правових норм слідує, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи належить він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, що вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність та непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується позивачем, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів у межах цієї справи прийняті митним органом у серпні 2022 року, а позовну заяву про оскарження рішень про коригування митної вартості було подано 11 січня 2024 року, тобто із пропуском 6-місячного строку звернення до суду.

Товариство додатково 02 лютого 2024 року з уточненою позовною заявою подало клопотання про поновлення строку звернення до суду, мотивоване тим, що у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, та тим, що позивач територіально знаходиться та зареєстрований у м. Запоріжжя, яке є прифронтовим містом та зазнає масових ракетних обстрілів, через відсутність організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства, позивачем було оголошено простій усім працівникам, що вплинуло на пропуск строку звернення до суду.

Суд першої інстанції, ухвалою від 07 лютого 2024 року визнав поважними причини пропуску Товариством строку звернення до суду з цим позовом та поновив позивачеві строк звернення до адміністративного суду.

Суд прийняв до уваги пояснення позивача про дію в Україні воєнного стану, знаходження ТОВ «Бакота» у м. Запоріжжя, яке є прифронтовим містом, неможливість нормального функціонування, оголошення простою.

Апеляційний суд, відхиляючи доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, щодо безпідставності поновлення Товариству строків звернення до суду з цим позовом, погодився з твердженням суду першої інстанції про поважність причин пропуску останнім такого строку.

Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується, з огляду на наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 р. у справі № 990/115/22 зазначила, що запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду, наведені у клопотанні від 02 лютого 2024 року з уточненою позовною заявою у цій справі, були дослідженні у межах справи №280/402/24.

Так, судом під час вирішення питання щодо поважності пропуску Товариством строку звернення до суду у межах справи №280/402/24 встановлено ту обставину, що позивач, неодноразово звертався до суду із позовом, аналогічним даному (два рази, окрім справи №280/402/24, що розглядається).

Також судом встановлено, що Товариство вперше право оскарження спірних рішень реалізувало в межах судової справи №280/6691/23. Проте, Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 19 вересня 2023 року відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України позовну заяву повернув позивачеві у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. Зазначена ухвала ТОВ «Бакота» в апеляційному порядку не оскаржувалася.

Згідно положень частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Варто зауважити, що після прийняття рішення про повернення позову або залишення його без розгляду позивач не позбавлений права повторного звернення до суду в порядку і строки, встановлені КАС України. Власне, позивач без будь-яких перешкод в повній мірі використовував свої права, встановлені зазначеним Кодексом, зокрема правом на подання позову і прийняття його судом, заявлення клопотань про поновлення строку звернення до суду, які задовольнялись неодноразово судами, і насамкінець, позивач самостійно ініціював припинення судового провадження, подавши заяву про залишення позову без розгляду у справі №280/8793/23.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що позивач мав усвідомлювати процесуальні наслідки обраної ним поведінки, яка полягає у неоскарженні в апеляційному порядку ухвали суду у справі №280/6691/23 та відкликання своєї позовної заяви у справі №280/8793/23.

Не можна оминути увагою доводи відповідача про те, що місцем видання наказу №01П від 31.08.2022 «Про оголошення простою» є місто Львів, яке є місцезнаходженням ТОВ «Бакота». При цьому, позивач у своєму клопотанні про поновлення строку на звернення до суду, поважність пропущення строку на звернення до суду обґрунтовує саме неможливістю здійснення господарської діяльності, в умовах воєнного стану, в прифронтовому місті - Запоріжжі, та необхідністю, у зв`язку з цим, введення простою.

Окрім того, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не враховано, що й виникає ряд зауважень і до самого наказу «Про оголошення простою», адже у ньому не зазначено обставин, які б свідчили про відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для господарської діяльності підприємства, а також не наведено посилання на докази таких обставин, зокрема на такі, які б свідчили про об`єктивну неможливість здійснення роботи позивачем саме через введення воєнного стану, не перелічено працівників, яким оголошено простій, простій оголошено працівникам у м. Запоріжжя чи м. Львів.

Колегія суддів зауважує, що суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі, прийшовши до висновку про поважність причин пропуску Товариством строку звернення до суду, не надали оцінки кожному конкретному доводу останнього, а також не спростували доводи відповідача щодо безпідставності наведених Товариством обставин пропуску строку звернення до суду, обмежившись загальними судженнями і припущеннями (із переліченням наведених позивачем обставин, які стали підставою пропуску строку звернення до суду) про обґрунтованість заявленого Товариством клопотання про поновлення строку звернення до суду з посиланням на введення воєнного стану в Україні.

Натомість, щодо посилання Товариства на обставину запровадження з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану, Суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.

Запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України обов`язково враховується судом при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

Колегія суддів зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Необхідно зауважити, що Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу Товариства.

Натомість, посилаючись на введення воєнного стану в Україні як на підставу для поновлення Товариству строку звернення до суду, позивач не зазначав, а суди попередніх інстанцій не встановили конкретних обставин, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду і причинного зв`язку пропуску строку звернення до суду з такою обставиною.

Тобто, доводи позивача і висновки судів є логічно не послідовними, що є підставою для висновку про відсутність будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Варто зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Відтак, враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність тверджень судів попередніх інстанцій у цій справі про обґрунтованість наведених Товариством причин пропуску строку звернення до суду та наявність підстав для його поновлення.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, право на доступ до правосуддя не повинне використовуватись учасником справи всупереч завданню адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на приписи зазначеної норми процесуального закону, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами, а рішення ухвалено із суворим дотриманням норм процесуального права.

В силу пункту 5 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і якщо підстави, вказані позивачем визнаються судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Зважаючи на викладене, предмет касаційного оскарження та приписи статті 349 КАС України, касаційну скаргу належить задовольнити, скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та залишити позов без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.

Керуючись статтями 44 45 121 122 123 341 345 349 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Волинської митниці задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №280/402/24 скасувати.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бакота» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва М.М. Гімон