ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 280/4922/21

адміністративне провадження № К/990/18780/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н. Є.,

суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Запорізької митниці

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року (суддя Сіпака А.В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2022 року (головуючий суддя Чепурнов Д.В., судді: Сафронова С.В., Ясенова Т.І.)

у справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»

до Запорізької митниці

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (надалі - Позивач, ПрАТ «ЗЗРК») звернулось до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпровської митниці Держмитслужби (правонаступник - Запорізька митниця як відокремлений підрозділ Держмитслужби) від 28 травня 2021 року №0000221903 та №0000231903.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав про безпідставність висновків перевірки щодо відсутності права на застосування преференційного режиму вільної торгівлі до ввезеного товару у зв`язку з не підтвердженням преференційного режиму іноземними митними органами. Натомість операції Позивача включали: вибір та перевірку експортера; перевірку умов контракту; витребування від експортерів відповідних/необхідних документів, креслень, інформацій тощо; підписання контракту; оформлення сторонами супровідних документів: здійснення Позивачем належного митного оформлення, що включає своєчасну сплату митних платежів (ввізне мито на товар, ПДВ) та заповнення і подання митних декларацій з відповідними підтверджувальними документами: міжнародними контрактами з додатками, сертифікатами якості, інвойсами та інвойсом-декларацією походження, міжнародними товарно-транспортними накладними, гарантійними листами, пакувальними листами, технічними описами, аркушами коригуванням та іншими документами, які подавались митному органу. Нарахування ж штрафних санкцій за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями суперечить положенням Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України. Також Позивач вказував на відсутність підпису посадової особи контролюючого органу на другому примірнику акта перевірки.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпровської митниці Держмитслужби від 28 травня 2021 року №00000221903 в частині визначення податкового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України у розмірі 164255,01 грн та суми штрафної (фінансової) санкції у розмірі 82202,31 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпровської митниці Держмитслужби від 28 травня 2021 року №00000231903 в частині визначення податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання у розмірі 32851,01 грн та суми штрафної (фінансової) санкції у розмірі 6576,19 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» судовий збір в розмірі 5969,10 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2022 року апеляційну скаргу Запорізької митниці задоволено частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року змінено, викладено абзац п`ятий резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» судовий збір в розмірі 4288,26 грн (чотири тисячі двісті вісімдесят вісім грн 26 коп.)». В решті рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 залишено без змін.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що товар, митне оформлення якого здійснено за митними деклараціями від 29 жовтня 2018 року №UA112100/2018/000957, від 3 грудня 2018 року №UА112100/2018/001042, від 22 грудня 2018 року №UA112100/2018/001143, від 18 січня 2019 року №UA112100/2019/000083, на підставі сертифікатів EUR.l від 20 серпня 2018 року №А 2220635, від 15 листопада 2018 року №А 2220639 та декларації про походження від 18 грудня 2018 року №428232 є таким, що походить з ЄС та має преференційне походження ЄС для надання режиму вільної торгівлі в рамках Угоди, а тому пільги надані (отримані) Позивачем правомірно, з дотриманням вимог Протоколу 1 Угоди, а надані Позивачем сертифікати про походження товарів та декларація про походження містять повну та достовірну інформацію щодо задекларованих товарів, будь-які розбіжності у документах щодо країни походження товарів відсутні. Отже, Позивачем підтверджено країни походження задекларованого за оскаржуваними митними деклараціями товару відповідно до вимог статей 43 44 335 Митного кодексу України, а тому контролюючий орган не мав правових підстав самостійно визначати базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3.6 статті 54 Податкового кодексу України. Крім того, застосовуючи до Позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) Відповідач діяв не у спосіб, визначений Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено та недобросовісно.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів в частині задоволення позову скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

У відзиві на касаційну скаргу Позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується зазначаючи про обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

2.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)

Скаржник насамперед акцентує на порушенні апеляційним судом норм процесуального права, що виявилось в ухваленні оскаржуваного рішення за відсутності представника Відповідача. Зауважує, що у зв`язку із введенням згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 воєнного стану в Україні, Радою Суддів України, з-поміж іншого, прийнято ряд рекомендацій щодо регулювання порядку провадження судочинства під час воєнного стану, зокрема, щодо відкладення судового розгляду та можливе продовження процесуальних строків щонайменше до закінчення воєнного стану. Щодо можливості подання учасниками справи заяв про відкладення судового розгляду якщо суд не припинив роботу також видано й наказ Головою Верховного Суду від 4 березня 2022 року.

Стверджує, що в прохальній частині апеляційної скарги митницею зазначено про розгляд скарги в апеляційному провадженні з обов`язковою участю представника Відповідача, а також 13 квітня 2022 року було подано заяву про відкладення розгляду справи до припинення воєнного стану. Враховуючи загрози життю та здоров`ю населення Запорізького краю та з огляду на окупацію частини Запорізької області підрозділи Запорізької митниці були виведені у вимушений простій і лише з 1 червня 2022 року припинено простій юридичного відділу Запорізької митниці на підставі наказу від 26 травня 2022 року №213. Ухвалюючи 24 травня 2022 року оскаржувану постанову судом апеляційної інстанції наведені обставини до уваги не узято, як і не враховано положення частини четвертої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) щодо відкладення судового розгляду за клопотанням учасника справи.

Також у касаційній скарзі Відповідачем наведено доводи щодо безпідставності висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо підтвердження преференційного режиму оподаткування імпортованого Позивачем товару, оскільки за результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування на підставі отриманої інформації (документів) від митних органів Королівства Швеція та Словацької Республіки встановлено неправомірність застосування преференційного режиму до імпортованих товарів. Наполягає, що формальна наявність поданих до митного оформлення сертифікатів з перевезення товару не є достатньою підставою для висновку про вчинення імпортером необхідних дій для здійснення декларування «преференційного походження» ввезених товарів та отримання пільг - тарифних преференцій. Діючи добросовісно та застосовуючи тарифну преференцію по сплаті ввізного мита за зниженим рівнем ставок ввізного мита, Позивач мав безсумнівно переконатися, що поставлені експортером товари дійсно є товарами «преференційного походження» не покладаючись лише на відповідальність експортера.

2.2. Доводи Позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)

Позивач наполягає на безпідставності висновків перевірки щодо порушення основних правил інтерпретації класифікації товарів в результаті, чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 164409,78 грн та з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України, на суму 32881,95 грн.

Стверджує, що ПрАТ «ЗЗРК» до митного оформлення було надано сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 20 серпня 2018 року №А 2220635, від 15 листопада 2018 року №А 2220639, виданий митними органами країни експорту, на підставі якого підтверджено преференційне походження товару з Європейського Союзу, а також декларацію про походження від 18 грудня 2018 року №428232, у зв`язку із чим правомірно застосовано тарифну пільгу (тарифну преференцію) щодо ставок митного тарифу на підставі Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року №1678-VII. У вказаному сертифікаті зазначено, що країною походження товарів, які були ввезені Позивачем за поданими митними деклараціями, є Європейський Союз. Позивачем до митного оформлення подано всі документи, які надані експортером та підтверджують право ПрАТ «ЗЗРК» на преференцію, натомість Відповідачем не наведено жодних обставин, за яких після завершення митного оформлення виникла обґрунтована підозра, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Зауважує й на тому, що проведення документальної невиїзної перевірки з підстави, наведеної у пункті 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України, можливе лише за умови, якщо інформація, що надійшла від уповноважених органів іноземних держав, свідчить про не підтвердження автентичності поданих контролюючому органу документів або про недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України. Однак, акт перевірки не містить обґрунтувань необхідності проведення перевірки, за результатом якої прийнято оскаржувані у цій справі індивідуальні акти.

Також зазначає про безпідставність застосування штрафних санкцій на підставі пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України, а доводи податкового органу про технічні помилки щодо зазначення у спірних рішеннях підстав застосування штрафних санкцій не можуть братися до уваги, оскільки саме таку норму Податкового кодексу України визначено для розрахунку і застосування штрафних санкцій.

3.1. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги Верховний Суд вважає першочерговим необхідність надання оцінки доводам скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині судового розгляду справи за відсутності представника Відповідача, та зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Тобто, відкладення розгляду справи у суді апеляційної інстанції передбачено у наступних випадках: якщо стосовно учасника справи немає відомостей про вручення йому судової повістки, а також у випадку наявності відповідного клопотання від учасника справи, якщо повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

В апеляційній скарзі, як і стверджує Відповідач, ним зазначалось про розгляд апеляційної скарги за обов`язкової участі представника митниці (а.с.51-67 т.2).

Окрім того, в матеріалах справи наявне клопотання від 17 березня 2022 року, сформоване у ЄСІТС «Електронний суд», у якому у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану Відповідач просить розгляд справи відкласти до припинення воєнного стану.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Запорізької митниці та призначено справу до апеляційного розгляду у судовому засіданні 19 квітня 2022 року.

За змістом телефонограми від 21 квітня 2022 року в матеріалах справи (а.с.125 т.2) судове засідання, призначене на 19 квітня 2022 року, відкладено за клопотанням представника Відповідача. Повідомлено, що наступне судове засідання відбудеться 24 травня 2022 року. В матеріалах справи також міститься довідка Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року, у якій зазначено про те, що розгляд апеляційної скарги Запорізької митниці у цій справі відкладено за клопотанням представника Відповідача (а.с.120 т.2).

Визначаючись чи дотримано апеляційним судом під час ухвалення рішення у цій справі справедливої процедури здійснення апеляційного розгляду, зокрема, чи було забезпечено реальну участь представника Відповідача при розгляді справи, Суд звертає увагу на таке.

У касаційній скарзі скаржник наполягає на тому, що всупереч зазначеного у апеляційній скарзі клопотання щодо розгляду справи за участі представника митниці та поданій заяві від 13 квітня 2022 року про відкладення розгляду справи до припинення воєнного стану, судом апеляційної інстанції ухвалено рішення за відсутності Відповідача.

Як свідчать обставини цієї справи, судове засідання у суді апеляційної інстанції, призначене на 19 квітня 2022 року було відкладено за клопотанням Відповідача, й призначене на 24 травня 2022 року.

При цьому, за змістом поданого клопотання від 13 квітня 2022 року представник Відповідача просив відкласти розгляд справи у зв`язку із введенням воєнного стану на території України до припинення воєнного стану.

Верховний Суд вже неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у справах №802/562/18-а, №826/4504/17 звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.

Однак, та обставина, що відповідні повноваження суду є дискреційними не створює імунітету від перевірки належності застосування судом свого розсуду при касаційному розгляді справи на предмет відповідності такого цілям та завданням, які стоять перед адміністративним судом, та в аспекті відповідності таких дій принципу верховенства права як стримуючого фактору.

Судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд й обрати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору.

Так, 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому Законами України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ, від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ та від 22 травня 2022 року №2263-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено відповідні Укази Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022 та від 17 травня 2022 року №341/2022, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, а потім з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Верховний Суд на сайті Судової влади України оприлюднив інформацію щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан. Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно прийматимуться рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом. Справи, які не є невідкладними, розглядатимуться лише за наявності письмової згоди на це всіх учасників судового провадження. Не можуть бути відкладеними судові засідання, на яких має розглядатися питання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З метою забезпечення безпеки учасників судових процесів і відвідувачів судів припиняється проведення особистого прийому громадян керівництвом суду й обмежується допуск у судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань. Якщо суд не припинив здійснювати судочинство, учасники судових процесів мають можливість подати заяву про відкладення розгляду справ у зв`язку з воєнними діями та/або про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.

Отже, в умовах воєнного стану саме задля забезпечення безпеки учасників судових процесів і відвідувачів судів, а також з метою дотримання завдання щодо справедливого та своєчасного розгляду спорів й виникла необхідність скористатися визначеними КАС України процедурами щодо подання заяв про розгляд справи без участі сторін (в порядку письмового провадження) або відкладення розгляду справи.

За загальним правилом при вирішенні питання щодо можливості відкладення розгляду справи в період дії воєнного стану на підставі поданої учасниками судового процесу заяви суд залежно від інтенсивності бойових дій на певній території, загальної воєнної ситуації як в країні, так і в певному регіоні, де знаходиться суд, або учасник справи (його представник), поведінки суб`єктів владних повноважень, що мають компетенцію в сфері повідомлень щодо ризиків перебування на певній території (об`єкті нерухомості) має дотримуватися балансу між безпекою суддів, працівників апарату, учасників справи та дотриманням процесуальних прав учасників справи і засад судочинства.

Так, після початку повномасштабного вторгнення РРРросійської Федерації на територію України відбулась атака й на Запорізьку область, велику частину області окуповано російськими загарбниками, у зв`язку з чим існувала реальна загроза життю та здоров`ю населення Запорізького краю.

Незважаючи на введення воєнного стану на території країни та реальної небезпеки внаслідок воєнних загроз у межах Запорізької області, судом апеляційної інстанції відкладено апеляційний розгляд на 24 травня 2022 року й, незважаючи на продовження воєнного стану на усій території України, ухвалено рішення у цій справі за відсутності представника Відповідача.

При цьому, й Суд звертає на це увагу, судом апеляційної інстанції не надано жодної оцінки арґументам заявленого клопотання Відповідача щодо відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану й не наведено жодних висновків щодо вирішення порушеного апелянтом питання відкладення судового розгляду до закінчення воєнного стану в Україні. Зазначення в апеляційній скарзі про розгляд апеляційної скарги за участі Відповідача свідчить про намір апелянта узяти участь у судовому розгляді. Однак, Відповідач фактично був позбавлений можливості реалізувати своє право на участь у апеляційному розгляді справи, що є обмеженням процесуальних прав останнього.

Неведене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір у судовому засіданні 24 травня 2022 року, допустив порушення норм процесуального права, здійснивши апеляційний розгляд за відсутності Відповідача (апелянта) тим самим обмежив право учасника судового процесу на участь у розгляді його скарги. Судом апеляційної інстанції проігноровано зміст клопотання Відповідача щодо відкладення судового розгляду, не наведено у судовому рішенні жодних висновків щодо вирішення цього клопотання та мотивів ухваленого рішення по суті заявленого клопотання заявника апеляційної скарги. Відсутність висновків щодо розгляду заявленого клопотання скаржника щодо відкладення судового розгляду до припинення воєнного стану унеможливлює й обізнаність заявника щодо розгляду його клопотання та судової оцінки наведених апелянтом підстав для відкладення розгляду його апеляційної скарги.

Конституційний Суд України у рішенні від 12 квітня 2012 року №9-рп/2012 наголошував, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову від 24 травня 2022 року без представника Відповідача, розуміючи об`єктивні ускладнені обставини щодо можливості сторін прибути до суду в період дії правового режиму воєнного стану, з метою забезпечення права учасників справи брати участь у судовому процесі, мав вжити процесуальні заходи не лише задля забезпечення своєчасного, а й для справедливого судового розгляду.

Наведені порушення апеляційним судом норм процесуального права є самостійною й достатньою підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, а тому Суд не переходить до розгляду доводів касаційної скарги по суті спору та змісту спірних правовідносин сторін у цій справі.

3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Суд дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Отже, касаційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду апеляційної - скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 3 345 353 355 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Запорізької митниці задовольнити частково.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2022 року скасувати, а справу №280/4922/21 передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. Є. Блажівська

Судді О. В. Білоус

І.Л. Желтобрюх