ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 280/528/24
адміністративне провадження № К/990/51216/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 280/528/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРІЗ-М»
до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року (головуючий суддя: Стрельнікова Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року (колегія у складі: головуючого судді Лукманової О.М., суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БРІЗ-М» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, у якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області щодо неперенесення з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:019:0037, площею 0,1067 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лєрмонтова, буд. 31б та перебуває в оренді у Товариства на підставі договору оренди землі від 03 червня 2011 року;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області здійснити перенесення з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:019:0037, площею 0,1067 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лєрмонтова, буд. 31б та перебуває в оренді у Товариства на підставі договору оренди землі від 03 червня 2011 року.
2. Обґрунтовуючи позов, Товариство вказувало, що на підставі договору оренди землі, укладеного із Запорізькою міською радою 03 червня 2011 року, позивачу надано у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:019:0037, площею 0,1067 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лєрмонтова, буд. 31б. Вказана земельна ділянка зареєстрована у Державному реєстрі земель до 01 січня 2013 року. Однак, відповідачем всупереч вимог законодавства (пункту 4 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр») та в подальшому доручень Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру не здійснено з 01 січня 2013 року перенесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, що порушує права Товариства на належне користування такою землею та здійснення господарської діяльності на ній.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року, адміністративний позов задоволено повністю.
4. Своє рішення суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, обґрунтував тим, що ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області як орган, на який покладено обов`язок забезпечувати ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, і який є правонаступником прав та обов`язків Державного агентства земельних ресурсів України, був зобов`язаний перенести відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:019:0037, до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяви про це позивачем як користувачем та без стягнення плати за таке перенесення на підставі пункту 4 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр», оскільки означена земельна ділянка була зареєстрована до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель. Невиконання такого обов`язку відповідачем свідчить про допущення ним протиправної бездіяльності, яка зумовила обмеження прав та інтересів Товариства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства у повному обсязі.
6. Як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, вказує на неправильне застосування судами положень абзацу першого пункту 4 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр» у взаємозв`язку із приписами постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2024 року №286 «Про запобігання нецільовому використанню земель, які займало Каховське водосховище» (далі - Постанова №286) до правовідносин, що є предметом розгляду у цій справі. По суті стверджує, що станом на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень вже діяли норми Постанови №286, пунктом 1 якої установлено, що на період воєнного стану та протягом п`яти років після його припинення чи скасування заборонити формування, передачу у власність або користування та зміну цільового призначення земельних ділянок на землях, які займало Каховське водосховище, крім передачі у користування, зміни цільового призначення земельних ділянок з метою подальшого відновлення Каховського водосховища та будівництва гідротехнічних споруд. Як наслідок, вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, адже наявний специфічний статус спірної земельної ділянки в силу вимог Постанови №286 унеможливлює перенесення відомостей про неї до Державного земельного кадастру.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. 30 грудня 2024 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
8. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
9. Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2025 року відкрито касаційне провадження за означеною касаційною скаргою.
10. Товариство у поданому до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними й такими, що не підлягають задоволенню.
11. Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між Запорізькою міською радою (орендодавець) та Товариством (орендар) було укладено договір оренди землі від 03 червня 2011 року, за умовами якого орендодавець відповідно до рішення сорок четвертої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради від 06 жовтня 2010 року №104/73 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування причалу, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лєрмонтова, 31б; в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1067 га; договір укладається строком на дев`ятнадцять років; у відповідності до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки земельна ділянка за адресою м. Запоріжжя, вул. Лєрмонтова, буд. 31б має кадастровий номер 2310100000:05:019:0037. Договір оренди землі зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Запоріжжя за №231010004000054 від 15 червня 2011 року.
13. В подальшому Товариством виявлено, що відомості про орендовану ним земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:019:0037 не були перенесені з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру.
14. Листом від 28 липня 2023 року №31-8-0.21-2086/2-23 ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило позивача, що земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:019:0037 зареєстрована у Державному реєстрі земель та не була перенесена до відомостей Державного земельного кадастру 01 січня 2013 року відповідно до пункту 4 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр». Запропоновано Товариству розробити відповідну землевпорядну документацію та подати її на внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
15. У свою чергу Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру у листі від 01 серпня 2023 року за №22-28-0.215-7899/2-23 зазначила про надання доручення відповідачу з вимогою розібратися в ситуації, що склалася, та вжити заходів в межах, визначених чинним законодавством, щодо вирішення питання перенесення відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:019:0037 до Державного земельного кадастру.
16. Листом від 22 вересня 2023 року за №29-28-0.215-10313/2-23 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру знову повідомила позивача про те, що нею доручено ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області надати Державному підприємству «Центр державного земельного кадастру» документи та матеріали, що містяться у фонді документації із землеустрою та оцінки земель, необхідних для отримання перерахованих координат поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:019:0037, що забезпечить можливість перенесення відомостей про вказану земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру.
17. Згідно листа від 29 вересня 2023 року №24-8-0.2-2740/2-23 ГУ Держгеокадастру у Запорізький області направило до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариства, що містився у фонді документації із землеустрою та оцінки земель, зареєстрованого за №2010МФ133ІІЗМ000061, необхідних для отримання перерахованих координат поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:019:0037, й зазначено, що це забезпечить перенесення відомостей про вказану земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру.
18. Відповідно до листа від 16 жовтня 2023 року №3/2452 Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» надало інформацію, що ними забезпечено перерахунок координат земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:019:0037 з місцевої системи координат до системи координат СК-63 та місцевої системи координат Запорізької області - УСК-2000, що додається у вигляді таблиці.
19. У листі від 24 листопада 2023 року №29-8-0.2-3425/2-23 відповідачем зазначено, що до листа Державної служби України з питань геодезії картограф та кадастру від 25 жовтня 2023 року №22-28-0.215-11911/2-23 долучено в паперовому вигляді матеріали щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:019:0037, а саме координати поворотних точок земельної ділянки в паперовому вигляді. Вказано, що після надходження до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області електронного документа згідно з вимогами додатку 1 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі - Порядок №1051), із координатами поворотних точок в державній системі координат на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:019:0037, Державним кадастровим реєстратором будуть вжито заходи, передбачені вимогами пункту 134 цього Порядку.
20. У свою чергу Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» у листі від 08 грудня 2023 року №3/2987 зазначило, що ними забезпечено перерахунок координат поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:019:0037 з місцевої системи координат до системи координат СК-63 та місцевої системи координат Запорізької області - УСК-2000 та направлено результат до Держгеокадастру.
21. Позивач також звертався із заявою до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, у відповідь на яку остання листом від 22 грудня 2023 року за №29-28-0.212-15483/2-23 зазначила, що за інформацією, наданою ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, після надходження до нього електронного документа згідно з вимогами додатку 1 до Порядку №1051 із координатами поворотних точок в державній системі координат на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:019:0037, державним кадастровим реєстратором будуть вжиті заходи, передбачені вимогами пункту 134 цього Порядку.
22. Вважаючи таку бездіяльність щодо тривалого неперенесення з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:019:0037 протиправною, Товариство звернулося до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах й дотримання процесуальних норм, виходить з наступного.
24. Зважаючи на встановлені судами обставини, ключовим питанням, яке підлягало вирішенню у ході розгляду цієї справи й відповідь на яке надавали суди попередніх інстанцій, було: чи є вказана позивачем земельна ділянка зареєстрована у Державному реєстрі земель у порядку, встановленому законодавством, що діяло до моменту набрання чинності Законом України «Про Державний земельний кадастр», тобто до 01 січня 2013 року, і, в залежності від вищезазначеного, визначити, чи виникли у цьому конкретному випадку передбачені пунктом 4 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону підстави для перенесення відомостей про таку земельну ділянку до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяви про це її користувачем та без стягнення плати за таке перенесення.
25. Так, відповідно до чинної статті 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.
26. Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру визначає Закон України «Про Державний земельний кадастр», який набрав чинності з 01 січня 2013 рокуй за визначенням термінів, наведених у статті 1 якого:
Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;
державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;
кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
27. Відповідно до частин третьої, п`ятої статті 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр», яка визначає загальні засади ведення Державного земельного кадастру, порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.
28. Система органів Державного земельного кадастру регламентована статтею 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр», за правилами частин першої - третьої якої ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство або державна установа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі, розробленні та забезпеченні функціонування програмного забезпечення для публічного моніторингу земельних відносин та інформаційної взаємодії з іншими державними електронними інформаційними ресурсами.
29. За приписами статті 7 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать, окрім іншого: ведення та адміністрування Державного земельного кадастру; здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні.
30. Правовий статус та повноваження державного кадастрового реєстратора встановлені статтею 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр», у відповідності до частин першої, четвертої якої внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Державний кадастровий реєстратор здійснює, зокрема, внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні.
31. До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, зокрема, кадастровий номер (частина перша статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
32. Згідно з частинами першою, другою, шостою - восьмою статті 16 цього ж Закону земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.
33. Частинами сімнадцятою, двадцятою статті 21 Закону передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня отримання відповідних документів, якщо цим Законом не встановлено інший строк для здійснення зазначених дій.
Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою.
34. Разом з тим, як установлено абзацом першим пункту 4 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр», в разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.
35. Варто зауважити, що Верховний Суд вже висловлював свою правову позицію про те, як правильно треба застосовувати пункт 4 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр».
36. Зокрема, у постанові від 19 травня 2020 року у справі №369/5489/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків:
« 40. Аналіз наведених норм Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» свідчить про те, що порядок перенесення (внесення) відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру - автоматично або ж на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі за заявою їх власників, залежить від того, коли зареєстровано право власності на земельну ділянку та від наявності або ж відсутності відповідних відомостей про земельну ділянку у Державному реєстрі земель.
41. Тобто, підставою перенесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку є факт реєстрації такої земельної ділянки до набрання чинності Законом України «Про Державний земельний кадастр», тобто до 01 січня 2013 року, у Державному реєстрі земель.
42. Державна реєстрація земельних ділянок у складі державного реєстру земель була передбачена частиною першої статті 202 Земельного кодексу України, в редакції чинній до 01 січня 2013 року. Зазначеною статтею передбачалось, що Державний реєстр земель складався з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.
Ведення державного реєстру земель запроваджено одночасно із набранням чинності наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року №174 «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель» (втратив чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07 липня 2012 року №408).
45. Положеннями зазначеного Тимчасового порядку визначено порядок ведення книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку, як складових частин Державного реєстру земель.
50. Відповідно до абз. 5 та 7 пункту 1.2 Тимчасового порядку ведення земель від 02 липня 2003 року №174 Державний реєстр земель складався з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги.
Отже, земельна ділянка вважається зареєстрованою в Державному реєстрі земель за умови внесення записів до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги.
внесення записів до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, як складових Державного реєстру земель, розпочалося з липня 2003 року».
37. Верховний Суд вважає за необхідне врахувати вказані правові висновки при вирішенні цієї справи й не вбачає підстав для відступу від них.
38. У справі, яка розглядається, судами встановлено й власне визнається відповідачем, що земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:019:0037, площею 0,1067 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лєрмонтова, буд. 31б й право на користування якою має Товариство на підставі договору оренди, укладеного із Запорізькою міською радою, зареєстрована у Державному реєстрі земель до 01 січня 2013 року.
39. Таким чином, керуючись пунктом 4 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр», врахувавши указану правову позицію, суди попередніх інстанцій дійшли цілком правильного висновку що ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області як орган, на який покладено обов`язок забезпечувати ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, і який є правонаступником прав та обов`язків Державного агентства земельних ресурсів України, був зобов`язаний перенести відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:019:0037, до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяви про це позивачем як користувачем та без стягнення плати за таке перенесення.
40. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
41. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідачем - суб`єктом владних повноважень, на якого вимогами процесуального законодавства покладено обов`язок щодо доказування правомірності своєї бездіяльності, не доведено виконання покладених на нього законодавством обов`язків по вчиненню всіх заходів (дій) із перенесення відомостей про земельну ділянку із Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру, й, як наслідок, законних підстав для зволікання із цим, чим допущено протиправну бездіяльність.
42. Посилання ж відповідача у касаційній скарзі на пункт 1 Постанови №286, у відповідності до якого на період воєнного стану та протягом п`яти років після його припинення чи скасування заборонено формування, передачу у власність або користування та зміну цільового призначення земельних ділянок на землях, які займало Каховське водосховище, як такий, що унеможливлює вчинення ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області дій по перенесенню відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:019:0037 до Державного земельного кадастру, не заслуговують на увагу, адже зазначена постанова Уряду прийнята та набрала законної сили після виникнення спірних у даній справі правовідносин та звернення Товариства до суду за захистом своїх прав, що, як наслідок, не дає підстав для застосування її положень у цьому випадку.
43. До того ж, питання, що є предметом розгляду у даній справі, не стосується формування, передачі у власність або користування, зміни цільового призначення земельної ділянки, заборона на що встановлена Постановою №286. Земельна ділянка, із вимогою про перенесення відомостей щодо якої до Державного земельного кадастру звернувся позивач, вже є сформованою із присвоєним кадастровим номером, знаходиться у його користуванні на підставі договору оренди з 2011 року.
44. Більше того, постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2025 року №394 «Деякі питання захисту інтересів власників земельних ділянок та застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин», яка набрала чинності 11 квітня 2025 року, пункт 1 Постанови №286 було доповнено абзацом такого змісту: «Допускається внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо земельних ділянок, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 р., але відомості про які відсутні в Державному земельному кадастрі, та земельних ділянок, на яких розташований житловий будинок, інші об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), право власності на які зареєстровано, а також змін до відомостей (крім зміни цільового призначення) та виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру, щодо земельних ділянок, які розташовані в межах прибережних захисних смуг Каховського водосховища.»
45. Наведене у сукупності та в контексті змісту встановлених фактичних обставин у цій справі, підстав відкриття касаційного провадження, не свідчить про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій згаданих норм матеріального права чи порушення процесуальних норм, а доводи касаційної скарги цього не спростовують.
46. Суд ураховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29) і повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» №33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» №48939/99, «Moskal v. Poland» №10373/05).
47. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
48. Враховуючи, що обставини неправильного застосування судами норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм не підтвердилися, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій