№ 280/5471/22 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року

м. Київ

справа № 280/5471/22

адміністративне провадження № К/990/29520/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.03.2023 (головуючий суддя Сіпака А.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.07.2023 (головуючий суддя Баранник Н.П., судді Малиш Н.І., Щербак А.А.)

у справі №280/5471/22

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

про визнання протиправним та скасування розпорядження

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

1. Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі - позивач, ПАТ «Запоріжжяобленерго») звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження НКРЕКП «Про усунення порушень ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 09.08.2022 № 21-р.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване розпорядження є дискримінаційним, необґрунтованим, незаконним та таким, що порушує права ПАТ «Запоріжжяобленерго» як оператора системи розподілу. Рішення про зобов`язання усунення позивачем вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, викладене у Розпорядженні № 21-р, не відповідає обставинам перевірки. Зазначає, що на момент здійснення перевірки відповідачем не було враховано, що умови договору електропостачальника про надання послуг з розподілу, розміщеного на сайті позивача, як і Додаткові угоди до договору електропостачання, відповідали умовам Типового договору та узгоджувалися з вимогами пункту 2.1.16, пункту 7.4, пункту 7.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) та Положенню про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 (далі - Положення № 148). Позивачем вживалися всі заходи з припинення постачання (розподілу) електричної енергії ДП «УкрНДІспецсталь». Оскаржуване розпорядження прийняте з порушенням статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», статей 2, 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» та є таким, що підлягає скасуванню.

2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду 06.03.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.07.2023, у задоволенні позову відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржене розпорядження прийняте відповідачем з дотриманням вимог нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України. Підстави для скасування правомірного розпорядження відповідача в спірному випадку відсутні.

4. Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини справи:

4.1. Позивач здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови відповідача від 13.11.2018 №1415.

4.2. Постановою відповідача від 05.07.2022 №676, прийнятою з урахуванням звернень ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» від 10.12.2021 №9954 та від 17.01.2022 №10170, призначена позапланова невиїзна перевірка позивача. На підставі цієї постанови з 07.07.2022 по 13.07.2022 була проведена позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, та Ліцензійних умов розподілу.

4.3. Перевіркою встановлені такі обставини:

До відповідача надійшла заява ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» під 10.12.2021 № 9954 про досудове врегулювання спору у зв`язку з невиконанням відповідачем умов публічного договору електропостачання про надання послуг з розподілу електричної енергії під час відключення електроустановок споживача ДП «УКРНДІСПЕЦСТАЛЬ» у листопаді-грудні 2021 року та віднесення обсягів електричної енергії, спожитої споживачем після дати вказаної електропостачальником у вимозі про відключення, на втрати оператора систем.

Зазначена заява була розглянута відповідачем та листом від 29.12.2021 №15397/20.1/7-21 направлено запит позивачу щодо приєднання до процедури досудового врегулювання спору та надання пояснення, копії документів та іншу інформацію, необхідну для встановлення відповідачем фактичних обставин справи.

При цьому, до відповідача надійшло звернення ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» від 17.01.2021 №10170 щодо усунення порушень ліцензійних умов з боку позивача.

Позивач листом від 25.01.2022 №001-33/235 повідомив відповідача про відмову у приєднанні до процедури досудового врегулювання спору та одночасно надав пояснення щодо питань, порушених у листі ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» від 10.12.2021 № 9954.

За результатами опрацювання наданих відповідачу матеріалів, листом від 01.02.2022 №1076/20.1/7-22 було надано відповідь ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365».

На підставі зазначених звернень відповідачем прийнято постанову від 05.07.2022 №676.

4.4. Комісією з перевірки встановлено, що на офіційному вебсайті позивача оприлюднений договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (у редакції чинній з 01.10.2021). Пункт 6.5, оприлюдненого на офіційному вебсайті позивача договору (у редакції, чинній з 01.10.2021), не відповідає Типовому договору та положенням пунктів 7.3 та 7.4 розділу VII ПРРЕЕ (у редакції, що діяла до 01.01.2021), а також пункту 7.10 розділу VII ПРРЕЕ.

Зокрема, пунктом 6.5 оприлюдненого на офіційному вебсайті позивача договору встановлені не передбачені пунктом 6.5 Типового договору винятки з обов`язку покладення обсягів електричної енергії, використаних споживачем постачальника після дати, зазначеної постачальником у правомірній вимозі про відключення, на оператора системи, а саме: крім випадків відсутності у оператори системи організаційно-технічної можливості для здійснення відключення споживача в точці розподілу електричної енергії з дотриманням умови одночасного забезпечення збереження необхідних рівнів надійності і якості електропостачання інших споживачів та субспоживачів (унаслідок застосування відповідної схеми електропостачання) у разі наявності однієї з таких обставин:

- не надання споживачем доступу до вчасних електроустановок уповноваженим представникам оператора системи для вибіркового відключення струмоприймачів споживача або субспоживача;

- не виконання споживачем обґрунтованих вимог оператора системи щодо припинений повністю або частково споживання електричної енергії самим споживачем;

- не здійснення споживачем відключення електроустановок субспоживачів, живлення яких здійснюється від технологічних електричних мереж споживача.

4.5. Між ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» та позивачем укладено Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 № 10 (далі - Договір № 10).

Відповідно до пункту 4.1 Типового договору оператор системи зобов`язується обмежувати розподіл (передачу) за об`ємами споживачів Постачальника на час і дату, визначену у вимозі Постачальника про обмеження (відключення) відповідного об`єкта споживача.

При цьому, згідно з пунктом 4.1 Договору №10 позивач, зокрема, зобов`язується припиняти та обмежувати розподіл за об`єктами споживачів постачальника на час і дату (але не пізніше 10 робочих днів з дані отримання звернення від електропостачальника), визначену у вимозі постачальника про обмеження (відключення) відповідного об`єкта споживача, окрім випадків передбачених п. 6.5 цього договору та п. 3.10 додатку І Порядок розрахунків.

4.6. Листом від 11.11.2021 вих. №9817 ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» звернулося до позивача з вимогою про припинення (обмеження) розподілу електричної енергії споживачу ДП «УКРНДІСПЕЦСТАЛЬ» у зв`язку із заборгованістю споживача з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору про постачання електричної енергії споживачу. Відповідно до вимоги, датою відключення об`єкта споживача від електроживлення визначено - 29.11.2021.

Відповідно до інформації, наданої листом позивача від 25.01.2022 №001-33/235 на запит відповідача, на виконання вказаної вимоги 18.11.2021 позивачем було оформлено та надано ДП «УКРНДІСПЕЦСТАЛЬ» попередження про припинення (обмеження) електропостачання (розподілу) електричної енергії 29.11.2021 з 8.00 години. Однак, ДП «УКРНДІСПЕЦСТАЛЬ» не було надано доступу до власних електроустановок працівникам позивача для вжиття заходів із припинення постачання (розподілу) електричної енергії та пломбування електрообладнання у відключеному стані, про що складено акт про недопуск від 29.11.2021.

4.7. Разом з цим, позивач повідомив, що припинення постачання (розподілу) електричної енергії ДП «УКРНДІСПЕЦСТАЛЬ» з центрів живлення унеможливлюється наявністю субспоживачів. Відповідно до матеріалів, що є додатками до листа ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» від 10.12.2021 № 9954, позивач листом від 30.11 2021 № 007-65/6529 повідомив ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» про відсутність технічної можливості припинення електропостачання ДП «УКРНДІСПЕЦСТАЛЬ» та призначення нової дати припинення (обмеження) електропостачання, а саме 07.12.2021.

4.8. Відповідно до інформації, наданої листом позивача від 25.01.2022 №001-33/235 на запит відповідача, на адресу ДП «УКРНДІСПЕЦСТАЛЬ» були направлені попередження про припинення (обмеження) електропостачання (розподілу) електричної енергії 07.12.2021 та 20.12.2021. Однак, ДП «УКРНДІСПЕЦСТАЛЬ» не було надано доступу до власних електроустановок працівникам позивача, про що складено акт про недопуск від 07.12.2021 та 20.12.2021.

Як повідомив позивач у вищевказаному листі, ДП УКРНДІСПЕЦСТАЛЬ систематично здійснювався недопуск представників позивача для здійснення заходів з припинення постачання (розподілу) електричної енергії за зверненням ТОВ ЕНЕРДЖІ 365.

4.9. Відповідно до матеріалів, наданих ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365», листом від 30.11.2021 №9890 ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» звернулось до ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» щодо покладення обсягів електричної енергії, використаних споживачем ДП «УКРНДІСПЕЦСТАЛЬ» після 29.10.2021, на втрати позивача.

При цьому, позивач, керуючись пунктом 6.5 Договору, листом від 07.12.2021 №007-65/6716 та пунктом 7.10 розділу VII ПРРЕЕ повідомив ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» щодо неможливості покладення обсягів електричної енергії, використаних ДП «УКРНДІСПЕЦСТАЛЬ» після 29.11.2021, на втрати позивача.

Відтак, обсяги електричної енергії, використані ДП «УКРНДІСПЕЦСТАЛЬ» після 29.10.2021, були покладені на ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365».

4.10. Згідно з висновками Акта перевірки встановлено порушення позивачем:

пункту 1 частини 3 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2013 №2019-VІІІ (далі - Закон №2019-VІІІ) щодо обов`язку оператора системи розподілу дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

частини 4 статті 46 Закону №2019-VІІІ, якою встановлено, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується регулятором;

підпункту 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов розподілу щодо обов`язку ліцензіата укладати договори, які є обов`язковими для здійснення ліцензійної діяльності, та виконувати умови цих договорів;

підпункту 31 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов розподілу щодо обов`язку ліцензіата припиняти електроживлення споживача у порядку та у випадках, визначених кодексом системи розподілу та правилами роздрібного ринку;

пункту 2.1.16 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ, яким встановлено, що договір електропостачальника про надання послуг з розподілу / передачі електричної енергії є публічним договором приєднання, зміст якого визначається оператором системи на основі типового договору, що є додатком до цих Правил, оприлюднюється на офіційному вебсайті оператора системи та укладається шляхом надання електропостачальником заяви-приєднання;

пункту 7.10 розділу VІІ ПРРЕЕ, яким встановлено, що припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порідку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом системи розподілу. У разі нездійснення оператором системи припинення електропостачання споживачу, згідно з вимогою електропостачальника про відключення, купівля-продаж електричної енергії за договором про постачання зупиняється, а обсяги електричної енергії, використані споживачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення, покладаються адміністратором розрахунків на оператора системи як втрати;

пункту 4.1 Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що є додатком 4 до ПРРЕЕ, яким, зокрема, встановлено, що оператор системи зобов`язується обмежувати розподіл (передачу) за об`єктами споживачів постачальника на час і дату, визначену у вимозі постачальника про обмеження (відключення) відповідного об`єкта споживача.

4.11. Позивач листом від 26.07.2022 №001-33/1478 надав письмові пояснення та заперечення до Акта перевірки.

4.12. На підставі акта позапланової невиїзної перевірки №144 від 13.07.2022, проведеної відповідно до постанови НКРЕКП від 05.07.2022 № 676 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Запоріжжяобленерго», НКРЕКП було прийнято розпорядження від 09.08.2022 № 21-р «Про усунення порушень ПАТ «Запоріжжяобленерго», яким вирішено: зобов`язати ПАТ «Запоріжжяобленерго» усунути порушення нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а саме: Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, а саме:

пункту 2.1.16 глави 2.1 розділу ІІ, яким встановлено, що договір електропостачальника про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання, зміст якого визначається оператором системи на основі типового договору, що є додатком 4 до цих Правил, оприлюднюється на офіційному вебсайті оператора системи та укладається шляхом надання електропостачальником заяви-приєднання;

пункту 7.10 розділу VII, яким встановлено, що припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу.

У разі нездійснення оператором системи припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника про відключення купівля-продаж електричної енергії за договором про постачання зупиняється, а обсяги електричної енергії, використані споживачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення, покладаються адміністратором розрахунків на оператора системи як втрати, для чого: у строк до 25.08.2022 привести умови договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, оприлюдненого на офіційному вебсайті ПАТ «Запоріжжяобленерго», у відповідність до вимог законодавства, про що у строк до 01.09.2022 повідомити НКРЕКП та відділ НКРЕКП у Запорізькій області; обсяги електричної енергії, спожитої ДП «УкрНДІспецсталь» після дати, зазначеної у вимозі електропостачальника про припинення (обмеження) розподілу електричної енергії споживачу, до 31.12.2021 включно, віднести на витрати оператора системи розподілу (ПАТ «Запоріжжяобленерго»), про що у строк до 01.09.2022 повідомити ТОВ «Енерджі 365», НКРЕКП та відділ НКРЕКП у Запорізькій області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів.

Короткий зміст вимог і узагальнені доводи касаційної скарги, узагальнені позиції інших учасників справи:

5. Не погоджуючись із рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.03.2023 та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.07.2023, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ПАТ «Запоріжжяобленерго» звернулось із касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

5.1. Арґументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема: пункт 1 частини 3, частину 4 статті 46 Закону №2019-VІІІ; підпункт 13 пункту 2.2, підпункт 31 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов розподілу; пункт 2.1.16 глави 2.1 розділу ІІ, пункт 7.10 розділу VІІ ПРРЕЕ. На переконання особи, яка подала касаційну скаргу, під час розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій не застосували до правовідносин, щодо яких виник спір, норми статей 174 219 Господарського кодексу України, статей 204 610 Цивільного кодексу України, пункту 30 частини 1 статті 1, частини 6 статті 46, частини 1 статті 47 Закону України «Про ринок електричної енергії», пунктів 1.2, 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, пункту 2.1 Кодексу системи розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №310. При цьому зазначено, що з приводу застосування вказаних норм права відсутній висновок Верховного Суду.

6. Від НКРЕКП надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач заперечує проти її задоволення. Просить залишити у силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.03.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.07.2023. В обґрунтування заперечень вказує, що суди попередніх інстанцій повно і правильно встановили обставини справи та правильно застосували норми матеріального та процесуального права.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції.

7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно яких Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

10. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в цій частині, колегія суддів виходить за наступного.

11. Частиною 1 статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

12. Згідно із статтею 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

13. За змістом статті 14 вказаного Закону засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

Регулятор на своїх засіданнях розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції.

Голосування на засіданнях Регулятора здійснюється членами Регулятора особисто та самостійно. Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

14. Частинами 1 - 3 статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

15. Згідно з частинами 4 та 5 статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом; 7) за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання регулятора, за результатами якого регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті регулятора до розгляду акта на засіданні регулятора.

16. Частиною 7 цієї статті визначено, що підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є, зокрема: обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов.

17. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних; у разі виявлення порушень у діях таких суб`єктів, може вимагати усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю; може здійснювати інші заходи державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави.

18. Відповідно до вимог частини 4 статті 46 Закону № 2019-VIII оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

19. За приписами статті цього 77 Закону учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії є: 1) порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності; 2) недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; 3) порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж електроенергетичних підприємств та споживачів, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; 4) крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; 5) розкомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна таких об`єктів; 6) пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку; 7) неподання або несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, а також надання недостовірної інформації у такій звітності; 8) необґрунтована відмова в доступі до системи передачі або системи розподілу або у приєднанні до системи передачі або системи розподілу, відмова в приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу з підстав, не передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії», залишення оператором системи передачі або оператором системи розподілу заяви про приєднання електроустановки замовника до системи передачі або системи розподілу з будь-яких підстав без розгляду, повернення такої заяви, залишення її без руху, відмова у її прийнятті; 8-1) неоприлюднення інформації або оприлюднення недостовірної інформації про величину коефіцієнтів завантаження трансформаторних підстанцій основної мережі оператора систем розподілу напругою 35-110(154) кВ (для кожної територіальної одиниці оператора систем розподілу) інформації про лінії електропередавання та трансформаторні підстанції напругою 150(110)-35(20)-10(6)/0,4 кВ (із зазначенням інформації про завантаження геоінформаційної системи; 9) створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду (контролю); 10) порушення правил охорони об`єктів електроенергетики; 11) дії, що перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об`єктів електроенергетики виконувати свої службові обов`язки; 12) припинення постачання електричної енергії споживачам, що не допускають порушень своїх договірних зобов`язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та/або електропостачальником; 13) неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; 14) пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо; 15) відмова у доступі уповноважених працівників постачальників послуг комерційного обліку до приміщень, де розташовані лічильники електричної енергії, якщо обов`язок надання такого доступу встановлений законодавством; 16) невиконання постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб`єктів владних повноважень на ринку електричної енергії, а також створення перешкод для виконання службових обов`язків посадовими особами таких суб`єктів; 17) неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації оператору системи передачі, оператору системи розподілу та суб`єктам владних повноважень на ринку електричної енергії, якщо обов`язковість подання такої інформації встановлена законом, а також неподання копій документів, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора; 18) несанкціоноване втручання в роботу об`єктів електроенергетики.

20. Пунктом 6.5 Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (додаток 4 до ПРРЕЕ) визначено наступне: «Обсяги електричної енергії, використані споживачем Постачальника після дати, зазначеної Постачальником у вимозі про відключення, покладаються на втрати Оператора системи». Норму аналогічного змісту містить і пункт 7.10 ПРРЕЕ.

21. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що у пункті 6.5 Договору №10 (в редакції додаткової угоди №5 від 22.10.2020) позивачем встановлено винятки (не передбачені пунктом 6.5 Типового договору) з обов`язку покладення обсягів електричної енергії, використаних споживачем постачальника після дати, зазначеної постачальником у правомірній вимозі про відключення, на оператора системи, а саме:

Обсяги електричної енергії, використані споживачем Постачальника після дати, зазначеної Постачальником у вимозі про відключення покладаються на втрати Оператора системи, крім випадків відсутності у оператора системи організаційно-технічної можливості для здійснення відключення споживача в точці розподілу електричної енергії з дотриманням умови одночасного забезпечення збереження необхідних рівнів надійності і якості електропостачання інших споживачів та субспоживачів (унаслідок застосування відповідної схеми електропостачання) у разі наявності однієї з таких обставин:

- не виконання споживачем обґрунтованих вимог оператора системи щодо припиння повністю або частково споживання електричної енергії самим споживачем;

22. Проте за приписами підпунктів 1, 2, 8 підпункту 5.1.2 пункту 5.1 розділу V ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний:

1) укладати договори з усіма споживачами, об`єкти яких розташовані (приєднані до електричних мереж та підключені) на території діяльності оператора системи, а також з усіма електропостачальниками, які мають намір постачати електричну енергію на території оператора системи, за формою та у порядку, передбаченими цими Правилами;

2) надавати послуги з передачі (розподілу) електричної енергії та доступ до своїх електричних мереж на недискримінаційній та прозорій основі за тарифами, встановленими Регулятором;

8) припиняти у випадках та в порядку, визначених Кодексом систем розподілу або Кодексом системи передачі та цими Правилами, електроживлення споживача за зверненням електропостачальника відповідно до умов договору з електропостачальником.

23. Відтак, суд касаційної інстанції вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про наявність обов`язку позивача як оператора системи укладати договори, зокрема із постачальниками, за формою та у порядку, передбаченими ПРРЕЕ. Типовий договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є додатком №4 до ПРРЕЕ.

Тобто, позивачем в пункті 6.5 Договору №10 в редакції додаткової угоди №5 були визначені для себе виключення з правил, встановлених нормативно-правовими актами, які регламентують взаємовідносини між оператором системи розподілу, постачальником електричної енергії та споживачем, зокрема Розділом VII ПРРЕЕ, та не передбачені жодним нормативно-правовим актом, який регламентує дані правовідносини.

24. Також колегія суддів відмічає, що статтею 179 Господарського кодексу України визначено загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Суб`єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв`язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб`єкти зобов`язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов`язкові умови таких договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

25. З огляду на вказану норму колегія суддів касаційного суду приходить до переконання, що господарські зобов`язання можуть виникати на підставі типового договору, затвердженого, зокрема, НКРЕКП. Сторони такого договору не можуть відступати від його змісту. Проте вони мають право конкретизувати його умови.

При цьому, колегія суддів вважає, що під конкретизацією умов типового договору слід розуміти, зокрема, уточнення його положень, якщо вони не є чітко визначеними, або їх зміст допускає неоднозначне чи множинне трактування.

26. Щодо обставин цієї справи, то суди встановили, що редакція пункту 6.5. Типового договору викладена у такій редакції: «Обсяги електричної енергії, використані споживачем Постачальника після дати, зазначеної Постачальником у вимозі про відключення, покладаються на втрати Оператора системи». Буквальне тлумачення вказаного пункту щодо покладення на втрати Оператора системи обсягів електроенергії, використаної споживачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення - є зрозумілим і не допускає множинного трактування. Не визначає цей пункт і додаткових умов, за яких втрати електроенергії не можуть покладатись на втрати Оператора системи.

27. Відтак, встановлення винятків, не передбачених пунктом 6.5 Типового договору, з обов`язку покладення обсягів електричної енергії, використаних споживачем постачальника після дати, зазначеної постачальником у правомірній вимозі про відключення, на оператора системи є не конкретизацією умов договору, а встановлення нових умов договору, всупереч встановлених законодавством.

28. При цьому суд касаційної інстанції відхиляє доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, про не застосування судами попередніх інстанцій до правовідносин, щодо яких виник спір у цій справі, норми статті 204 Цивільного кодексу України, яка регламентує презумпцію правомірності правочину. Вказана норма права міститься у параграфі 1 (Загальні положення про правочини) Глави 16 (Правочини) Розділу IV (Правочини. Представництво) Книги першої (Загальні положення) Цивільного кодексу України. Вона стосується загальних положень про правочини, а тому є застосовною у випадках, коли має місце спір про право, яке виникло з оспорюваного правочину.

29. Між тим у справі, яка розглядається, спір стосується не вирішення цивільно-правового спору, а публічно-правового спору. Відповідач у справі не спростовує змісту чи суті правочину, а зазначає про порушення позивачем норм права, які регулюють правовідносини у сфері законодавства щодо регулювання ринку електричної енергії.

30. До того ж пункт 6.5. Типового договору позивачем оскаржувався в судовому порядку і рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №640/13104/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021, у задоволенні позову було відмовлено. Судові рішення залишені без змін постановою Верховного Суду від 27.06.2023.

При цьому Верховним Судом зроблено висновок про те, що пункт 6.5. Типового договору не покладає на Оператора системи розподілу обов`язку постачати споживачу електричну енергію. Відтак між Оператором систем розподілу та Електропостачальником не виникає правовідносин щодо купівлі-продажу електричної енергії, тому оспорюване положення Типового договору не суперечить нормам статті 46, частини 1 статті 47 Закону № 2019-VIII.

31. Таким чином, доводи позивача про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм статті 46, частини 1 статті 47 Закону № 2019-VIII, статті 204 Цивільного кодексу України, пункту 7.10 ПРРЕЕ є безпідставними.

32. Крім того, колегія суддів касаційного суду зазначає про безпідставність доводів особи, яка подала касаційну скаргу, про не застосування/неправильне застосування судами попередніх інстанцій до правовідносин, щодо яких виник спір у цій справі, норм статей 174 219 Господарського кодексу України та статей 204 610 Цивільного кодексу України, підпункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, пункту 2.1 Кодексу системи розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №310, оскільки у справі, яка розглядається, ПАТ «Запоріжжяобленерго» у позовній заяві не визначало підставою позову невідповідність оскарженого розпорядження нормам статей 174 та 219 Господарського кодексу України, статті 610 Цивільного кодексу України, пункту 2.1 Кодексу системи розподілу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 та підпункту 5.5.5 ПРРЕЕ. Відповідно, суди попередніх інстанцій такі доводи позивача не оцінювали. Відтак, у силу приписів частини 4 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не розглядає зазначені доводи.

34. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

35. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо такі рішення ухвалені без порушень норм матеріального і процесуального права.

36. Оскільки при ухваленні судових рішень суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

37. З огляду на те, що касаційний суд залишає без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то у силу частини 6 статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 344 349 350 355 356 359 КАС України, Суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.03.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.07.2023 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя - доповідач В.М. Шарапа

Судді Я.О. Берназюк

О.П. Стародуб