ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2022 року

Київ

справа №280/6670/21

адміністративне провадження №К/990/26893/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №280/6670/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «СТЕЛСІ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року (головуючий суддя Прокопчук Т.С., судді: Круговий О.О., Шлай А.В.),-

ВСТАНОВИВ:

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 01 листопада 2021 року позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 30 грудня 2020 року №00078490703 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 500000 грн (а.с.125-132).

Копія рішення суду першої інстанції була отримана Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, утвореним як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - ГУ ДПС, скаржник) 25 листопада 2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.134).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС 28 грудня 2021 року направило до суду поштою апеляційну скаргу (а.с.139-150).

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року апеляційну скаргу ГУ ДПС залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 11250 грн у десятиденний строк з моменту отримання ухвали (а.с.158).

21 квітня 2022 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» від ГУ ДПС надійшло клопотання, відповідно до якого апелянт просив звільнити його від сплати судового збору або дозволити здійснити його сплату після закінчення воєнного стану на території України (а.с.161-172).

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 травня 2022 року у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків відмовив, апеляційну скаргу ГУ ДПС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року повернув заявнику (а.с.173).

Відомості про дату отримання ГУ ДПС копії вказаної ухвали у матеріалах справи відсутні. На зворотньому боці супровідного листа, датованого 02 серпня 2022 року, проставлено штамп канцелярії суду про прийняття кореспонденції 02 серпня 2022 року з відміткою, що «Кореспонденція буде відправлена при наявності фінансування» (а.с.174).

09 червня 2022 року апелянт повторно направив на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просив відстрочити йому сплату судового збору та поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. На обґрунтування зазначених вимог скаржник вказував, що копію ухвали від 30 травня 2022 року отримав в електронному вигляді 02 червня 2022 року. Зауважив, що звертається до суду у межах строку, встановленого частиною п`ятою статті 299 КАС України. Крім того, просив врахувати, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року було введено воєнний стан. З метою збереження життя та здоров`я працівників у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів встановлено простій, що підтверджується наказом ДПС України від 24 лютого 2022 року №243-о. Зазначив, що значна частина документів та матеріалів судових справ знаходиться в адміністративних приміщеннях ГУ ДПС, розташованих в окупованих населених пунктах (міста Бердянськ, Енергодар, Мелітополь, Токмак, Якимівка) або в населених пунктах, на території яких тривають бойові дії (міста Василівка, Пологи, Оріхів). При цьому ГУ ДПС обмежено доступ до інформаційних систем ДПС України (а.с.175-183).

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 серпня 2022 року визнав неповажними наведені ГУ ДПС підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року. Апеляційну скаргу залишив без руху та надав скаржнику десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення пропущеного процесуального строку із наведенням поважних підстав для його поновлення (а.с.189-191).

Ухвала суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 27 грудня 2021 року (з урахуванням вихідних та святкових днів). Натомість, апеляційна скарга ГУ ДПС направлена до суду поштою лише 09 червня 2022 року, тобто, з шестимісячним пропуском строку на апеляційне оскарження. Наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини суд апеляційної інстанції визнав неповажними, оскільки вони свідчать про неналежну організацію роботи суб`єктом владних повноважень.

Копія вказаної ухвали була отримана ГУ ДПС 16 серпня 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.193).

22 серпня 2022 року ГУ ДПС направило до суду поштою клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування свої вимог зазначило, що затримка із реалізацією права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою зумовлена введенням в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року. Зауважило, що звернувся до суду з першою апеляційною скаргою з дотриманням встановленого законом строку, а саме 28 грудня 2021 року. Відтак, період часу з 28 грудня 2021 року по 30 травня 2022 року (дата постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги) був пропущений не з вини апелянта. Враховуючи, що подання апеляційної скарги повторно відбулось 09 червня 2022 року, вважало, що необґрунтованих зволікань з реалізацією права на апеляційне оскарження допущено не було. Крім того, у період часу, наданого судом на усунення недоліків вперше поданої апеляційної скарги, в Україні було введено воєнний стан, що унеможливило сплату судового збору (а.с.194-205).

Ухвалою від 09 вересня 2022 року Третій апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом. Будь-яких доказів регулярного та послідовного вчинення активних дій, спрямованих на подання апеляційної скарги у межах строку, встановленого КАС України, апелянт не надав. Внутрішня організація роботи з підготовки апеляційної скарги не може вважатись поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження (а.с.207-210).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що вперше з апеляційною скаргою звернувся у строк, встановлений КАС України. При цьому ухвалою від 23 лютого 2022 року апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без руху виключно з підстав несплати судового збору. З огляду на введення на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року ГУ ДПС було позбавлено можливості своєчасно виконати процесуальні обов`язки та усунути недоліки первинно поданої апеляційної скарги шляхом сплати судового збору. Повторно апеляційна скарга була подана невідкладно. Разом з тим, залишаючи без руху апеляційну скаргу з підстав неповажності наведених підстав для поновлення строку звернення до суду, апеляційний суд не врахував усі зазначені відповідачем підстави, викладені у відповідних клопотаннях. Наголошено, що ГУ ДПС вживались заходи щодо сплати судового збору, зокрема, шляхом направлення листів на адресу Державної податкової служби України щодо збільшення бюджетних призначень.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки (частина друга статті 299 КАС України).

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у період з листопада 2021 року (часу отримання копії рішення суду першої інстанції) по 09 вересня 2022 року (дату відмови апеляційним судом у відкритті апеляційного провадження) двічі зверталось до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами (28 грудня 2021 року; 09 червня 2022 року). Колегія суддів визнає обґрунтованим довід скаржника, що повторно з апеляційною скаргою він звернувся без надмірних зволікань. Поряд з цим, колегія суддів враховує, що у жоден з указаних разів відповідач так і не долучив до апеляційної скарги документ про сплату судового збору у будь-якому розмірі.

Слід зазначити, що саме по собі невідкладне звернення до суду із апеляційною скаргою повторно не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. На переконання колегії суддів, при такому зверненні мають бути усунуті недоліки попередньої апеляційної скарги, які стали підставою для її повернення, що у сукупності з обставинами повторного подання скарги у стислі строки свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку.

У цій справі скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження саме обставинами відсутності у нього коштів на сплату судового збору, що слугувало підставою для повернення первинно поданої апеляційної скарги.

Разом з тим, звертаючись до суду апеляційної інстанції 21 квітня 2022 року з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, ГУ ДПС не долучило до нього жодних доказів, які б підтверджували наведені у клопотанні обставини неможливості його сплати та вжиття реальних заходів для забезпечення сплати судового збору.

Аналогічно, до повторно поданої апеляційної скарги ГУ ДПС знову не долучило ні документ про сплату судового збору, ні належних доказів, які б підтверджували неможливість його сплати.

З долучених до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження від 22 серпня 2022 року листів Управління інфраструктури та бухгалтерського обліку ГУ ДПС від 27 червня 2022 року №152/08-01-10-01-14 та від 11 липня 2022 року №177/08-01-10-01-14 слідує, що до відповідальних осіб податкового органу було доведено інформацію про необхідність термінового подання доповідних записок про сплату судового збору з огляду на наявність коштів за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Разом з тим, наведені листи жодним чином не підтверджують обставини вчинення ГУ ДПС активних дій, спрямованих на отримання таких коштів.

При цьому з 27 червня 2022 року і по 09 вересня 2022 року (дату відмови апеляційним судом у відкритті апеляційного провадження) судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено не було, хоча за відомостями, наданими ГУ ДПС, такі кошти були наявні на відповідному рахунку.

З приводу посилання скаржника на введення в Україні воєнного стану колегія суддів зазначає, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.

Верховний Суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

ГУ ДПС доводить, що було позбавлене можливості сплатити судовий збір та усунути недоліки первинно поданої апеляційної скарги через встановлення простою у його роботі до 14 квітня 2022 року. Водночас, доказів на підтвердження обставин тривалості простою саме до указаної скаржником дати до повторно поданої апеляційної скарги долучено не було. Крім того, ГУ ДПС жодним чином не обґрунтувало, яким чином введення воєнного стану вплинуло на можливість сплати ним судового збору, враховуючи, що відповідно до долучених відповідачем листів відповідні кошти були на рахунках.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав вважати, що строк на апеляційне оскарження був пропущений ГУ ДПС з поважних причин.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Відтак, самих по собі посилань на обставини, пов`язані з неналежним фінансуванням державної установи чи організації чи відсутністю таких коштів взагалі, недостатньо для підтвердження поважності причин пропуску строку. Відповідач, маючи намір реалізації наданого йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків, що також передбачає частина друга статті 49 КАС України.

Сукупність обставин у цій справі вказує на те, що ГУ ДПС у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення до суду. Відсутність коштів на сплату судового збору (в даному випадку - більше ніж півроку) з дня складення повного тексту судового рішення не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Відповідна процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом була запроваджена і встановлена державою в особі законодавця, тому виходячи з принципу «належного урядування» наслідки недотримання державою самостійно встановлених нею правил та обов`язків не можуть впливати на добросовісного платника податків.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Усталеною є судова практика, в тому числі і Верховного Суду (справи № 806/2321/16, №826/24448/15, №806/2950/15, №200/11691/19-а, № 405/7262/17, №1440/1822/18, №0840/3465/18 та низці інших), щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Разом з тим, з матеріалів цієї справи слідує, що ГУ ДПС судовий збір не сплатило ні під час першого, ні під час повторного подання апеляційної скарги. Доказів вжиття усіх можливих і залежних від ГУ ДПС заходів задля отримання відповідних коштів на сплату судового збору матеріали справи також не містять. Отже, такі обставини не можуть бути розцінені як прояв добросовісного ставлення апелянта до наявних у нього прав і сумлінної їх реалізації.

Аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених апеляційним судом висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 345 349 350 355 356 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 280/6670/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон О.О. Шишов М.М. Яковенко