ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2023 року
м. Київ
справа №280/677/23
адміністративне провадження №К/990/23022/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2023 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Шальєвої В.А., суддів Білак С.В., Олефіренко Н.А.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У січні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - ГУНП в Запорізькій області, відповідач), у якому просила:
- зобов`язати ГУНП в Запорізькій області виплатити позивачеві компенсацію за невикористані в 2017-2019 роках дні щорічних відпусток загальної кількості 101 календарний день, із розрахунку 913,53 грн за 1 календарний день на загальну суму 92266,90 грн, з урахуванням раніше сплачених 23 грудня 2022 року - 49310,22 грн, до сплатити належить - 42956,68 грн;
- зобов`язати ГУНП в Запорізькій області виплатити позивачеві компенсацію за несвоєчасні розрахунки при звільненні з дня звільнення 29 грудня 2021 року до дня фактичного розрахунку - 23 грудня 2022 року, із розрахунку за 356 дні прострочення по 488,22 грн за день, на загальну суму 173806,32 грн;
- зобов`язати ГУНП в Запорізькій області виплатити позивачеві компенсацію за несвоєчасні розрахунки при звільненні з 23 грудня 2022 року до дня постановлення судом рішення у поточній справі, із розрахунку 488,22 грн за кожний календарний день затримки.
2. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Запорізькій області про зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо зобов`язання ГУНП в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані в 2017-2019 роках дні щорічних відпусток загальної кількості 101 календарний день, із розрахунку 913,53 грн за 1 календарний день на загальну суму 92266,90 грн, з урахуванням раніше сплачених 23 грудня 2022 року - 49310,22 грн, до сплатити належить - 42956,68 грн. Роз`яснено позивачеві, що зазначений спір у цій частині підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства шляхом подачі заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Запорізькій області про зобов`язання вчинити певні дії.
4. 27 лютого 2023 року до суду першої інстанції від ГУНП в Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву.
5. 09 березня 2023 року до суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив ГУНП в Запорізькій області на її позовну заяву.
6. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУНП в Запорізькій області про зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Стягнуто з ГУНП в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 грудня 2021 року по 30 червня 2022 року в сумі 48764,39 грн із відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
7. 02 травня 2023 року ОСОБА_1 подала через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог, заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження цієї ухвали.
8. Ухвалою від 05 травня 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року залишив без руху та запропонував скаржникові протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року в справі №280/677/23, в якій зазначити (поважні) підстави для поновлення строку.
9. 17 травня 2023 року ОСОБА_1 сформувала в підсистемі «Електронний суд» заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року.
10. Ухвалою від 26 травня 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2023 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
12. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права та необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року, оскільки скаржником було подано заяву про визнання причин пропущення строків поважними з ґрунтовним мотивуванням.
13. ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на обставини, якими обґрунтовувала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, а саме: на запровадження воєнного стану в Україні; що на території Запорізької області та міста Запоріжжя ведуться активні бойові дії у зв`язку зі збройною агресією російської федерації шляхом регулярних ворожих артилерійських та ракетних обстрілів, що вимагає частих евакуацій до бомбосховищ (укриттів). Такі умови проживання унеможливлюють доступ до поштових, поліграфічних (роздруківка), комп`ютерних послуг, є обмеженість у доступі до нормативно-правової бази та до оргтехнічних засобів. Наведені обставини є загальновідомими, такими, що не залежать від волі та поведінки скаржника. В окремих випадках сигнал повітряної тривоги може бути використаний як форс-мажор, він прямо впливає на поведінку громадян у частині ускладнення (унеможливлення) виконання тих або інших обов`язків у визначені строки і терміни; унеможливлює доступ до засобів зв`язку (поштового, електронного), комп`ютерних послуг, доступ до оргтехніки тощо. Зважаючи на положення законодавства, сам факт оголошення сигналу повітряної тривоги у певний час може бути використаний і сприйнятий як достатній аргумент під час ухвалення окремих процесуальних рішень для визнання обставин непереборної сили.
14. Скаржник також зазначає, що вона була вимушена виїхати за межі міста Запоріжжя з метою супроводження онука до його матері у місто Ужгород і не мала змоги своєчасно оскаржити ухвалу суду про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог. У теперішній час вона перебуває у місті Ужгороді та їй необхідно було здійснити ряд медичних заходів, спрямованих на проведення оздоровлення та лікування наявного захворювання і продовження терміну дії ІІ групи інвалідності, отриманої внаслідок захворювання у період проходження служби в поліції. Внаслідок необхідності частих пересувань з міста Ужгорода до міста Запоріжжя для медичних цілей, у зв`язку з цим, - значних матеріальних витрат, обмежень у часі та фізичних обмежень (наявність діагнозу - глаукома), відсутності доступу під час переїздів до засобів зв`язку, можливості моніторингу законодавства для оформлення обґрунтованих процесуальних заяв і безпосереднього оформлення процесуальних документів, фінансової неспроможності скористатися послугами адвоката, апеляційна скарга складена за першої можливості та подавалася зі значною затримкою.
15. ОСОБА_1 указує, що вона перелічила основні причини пропущення строків та обґрунтувала поважність цих причин, але надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги у межах строку, встановленого КАС України, немає можливості, так як такі активні дії неможливо було здійснити через зазначені вище причини. Як доказ була подана статистична довідка повітряних тривог у місті Запоріжжі у період з 01 лютого 2023 року до 02 травня 2023 року, де чітко зазначені активні послідовні тривоги, що перешкоджали здійсненню нормальної діяльності взагалі усіма мешканцями міста Запоріжжя, а не тільки позивачем, які дезорганізують та вводять у цілковитий хаос, й через постійні переміщення до сховищ та у зворотному напрямку не дають змоги якісно жити, не тільки здійснювати розумову діяльність у правовому полі.
16. Скаржник посилається на практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, на Укази Президента України про введення воєнного стану в Україні, які затверджені законами України, а також на положення пункту 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України.
IІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції
17. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Данилевич Н.А., Уханенка С.А. ухвалою від 24 липня 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
18. Відзивів на касаційну скаргу не подано.
19. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року №1358/0/78-23 за допомогою автоматизованої системи документообігу суду для розгляду цієї справи здійснено заміну судді Данилевич Н.А. на суддю Соколова В.М.
20. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 16 серпня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 17 серпня 2023 року.
ІV. Позиція Верховного Суду
21. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.
22. Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права.
23. Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
24. Як слідує із матеріалів справи №280/677/23, апеляційну скаргу на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року, копію якої було направлено на електронну адресу ОСОБА_1 02 лютого 2023 року, останньою подано через підсистему «Електронний суд» 02 травня 2023 року, тобто після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, і Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 травня 2023 року, керуючись приписами частини третьої статті 298 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку, - визнав, що наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не свідчать про неможливість своєчасно подати апеляційну скаргу, та залишив без руху її апеляційну скаргу на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року. Запропонував скаржникові протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року в справі №280/677/23, в якій зазначити (поважні) підстави для поновлення строку.
25. На виконання ухвали від 05 травня 2023 року ОСОБА_1 подала до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року. Разом із тим, ухвалою від 26 травня 2023 року, керуючись нормами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, яким установлено, що якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, Третій апеляційний адміністративний суд визнав, що подана скаржником заява про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані у цій заяві для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними, та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року.
26. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого відповідні правовідносини можуть вважатися спірними, і після закінчення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
27. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі.
28. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
29. При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які вона (сторона) вчиняла, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
30. Оскаржувану ухвалу від 26 травня 2023 року суд апеляційної інстанції мотивував тим, що на обґрунтування поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження позивач посилається на введення на території України воєнного стану, ведення активних бойових дій на території Запорізької області та міста Запоріжжя. Також скаржник зазначає, що у зв`язку із вищенаведеним вона була вимушена виїхати за межі міста Запоріжжя у місто Ужгород, де необхідно було здійснити ряд медичних заходів, спрямованих на проведення оздоровлення та лікування наявного захворювання і продовження терміну дії ІІ групи інвалідності, отриманої внаслідок захворювання у період проходження служби в поліції. У підтвердження доводів ОСОБА_1 надано довідку від 14 жовтня 2022 року №2106-7501350170 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією. Разом із тим, наведені ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 Рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 Рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду, відносини стають стабільними. Підстави пропущення строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто в установлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги. Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень в апеляційному порядку у строк, установлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропущення строку апеляційного оскарження з поважних причин. Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення в установлений КАС України строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропущення з поважних причин. При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду. Враховуючи те, що встановлений строк апеляційного оскарження ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року закінчився 17 лютого 2023 року, з моменту отримання повного тексту оскаржуваного рішення до дати звернення до суду апеляційної інстанції минуло три місяці, для обґрунтування поважності пропущення строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого КАС України. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у Рішенні від 07 липня 1989 року в справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для визнання, викладених ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження причин пропущення такого строку поважними, та дійшов висновку, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані у заяві для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
31. Отже, у випадку пропущення строку на апеляційне оскарження судового рішення підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин пропущення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій та підтверджені належними і допустимими доказами.
32. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
33. Відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, закріплене в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним, воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
34. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції правомірно виходив із того, що скаржником не було доведено таких обставин, які б давали підстави для поновлення їй строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
35. Воєнний стан на території України введено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані обстріли російською федерацією території України та оголошуються повітряні тривоги тощо.
36. Водночас судочинство в Україні продовжує здійснюватися в установленому законом порядку і запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду.
37. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для визнання причин пропущення процесуального строку звернення до суду поважними. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
38. Питання поновлення пропущеного процесуального строку вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку, та наданих на їхнє підтвердження доказів. Доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із апеляційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
39. Зазначені ОСОБА_1 обставини могли унеможливити дотримання нею строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 01 лютого 2023 року, встановленого статтею 295 КАС України. Разом із тим, скаржником не доведено, що вона була позбавлена можливості звернутися з апеляційною скаргою до суду аж до 02 травня 2023 року.
40. Надані ОСОБА_1 на підтвердження поважності причин пропущення строку звернення з апеляційною скаргою копії довідки від 14 жовтня 2022 року №2106-7501350170 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією та довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією на її ім`я, а також зведену статистику повітряних тривог по регіону, - не можна розцінювати як достатні докази, які підтверджують реальну відсутність у скаржника можливості подати апеляційну скаргу на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року в більш коротші строки, а не аж 02 травня 2023 року.
41. Водночас, як слідує із матеріалів справи №280/677/23, ОСОБА_1 скористалася своїм правом і 07 березня 2023 року направила поштою до суду першої інстанції із міста Запоріжжя відповідь на відзив ГУНП в Запорізькій області на її позовну заяву. При цьому, посилаючись на неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року, ОСОБА_1 не надала доказів існування таких відповідних обставин, які об`єктивно унеможливили скористатися їй правом на звернення до суду з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу суду першої інстанції аж до 02 травня 2023 року.
42. Разом із тим, посилаючись як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення на положення пункту 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України, ОСОБА_1 не вказала причин, які б свідчили про те, що саме карантинні заходи унеможливили їй звернення до суду з апеляційною скаргою у межах строку на апеляційне оскарження.
43. Ураховуючи наведене у сукупності, Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки нею не наведено достатніх обґрунтувань та не надано допустимих і переконливих доказів, які б доводили підстави для поновлення їй строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
44. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що оскаржувана ухвала постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права.
45. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
46. З огляду на зазначене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуваної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2023 року - без змін.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2023 року в справі №280/677/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: В. М. Соколов
С. А. Уханенко