ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2022 року
м. Київ
справа №280/811/17
адміністративне провадження № К/9901/62694/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Міністерства оборони України
на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 27.09.2017 (суддя Пасічний Т.З.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018 (колегія у складі суддів Охрімчук І.Г., Капустинського М.М., Моніча Б.С.)
у справі № 280/811/17
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому 23.05.2015 2 групи інвалідності внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, оформлені листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 24.04.2015 №248/3/6/1426;
- зобов`язати відповідача вирішити питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду 2 групи інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, на дату встановлення інвалідності, а саме 23.05.2015.
2. Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 27.09.2017, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018, позов задоволено.
3. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені вище судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Верховного Суду від 09.10.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах у період з 23.04.1979 по 16.06.1981.
6. У період з 14.03.1980 по 16.06.1981 проходив службу на території Республіки Афганістан. Вказане підтверджується ксерокопією військового квитка та архівною довідкою №4/107290 від 30.10.2013.
7. Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №1743 від 16.07.2013 наявні у ОСОБА_1 захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
8. Як вбачається з довідки до акта огляду МСЕК серії 10ААБ № 655001 від 12.08.2013, ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності з 01.08.2013 внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
9. Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААА №514456 від 23.05.2016 позивачу встановлено з 23.05.2016 2 групу інвалідності довічно внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
10. 23.05.2016 Коростишівським Управлінням праці та соціального захисту населення ОСОБА_1 встановлено статус інваліда війни другої групи.
11. 02.06.2016 позивач через Коростишівський ОВК звернувся до Міністерства оборони України про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду другої групи з 23.05.2016 відповідно до Порядку №975.
12. Листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/6/1426 від 24.04.2017 позивача повідомлено про повернення документів на доопрацювання відповідно до Постанови КМ України від 28.05.2008 № 499 з підстав відсутності підтверджень настання інвалідності під час проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби.
13. Вважаючи, що відповідачем порушено право на соціальний захист та отримання належної грошової допомоги позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що з 23.05.2016, часу встановлення інвалідності ІІ групи, набув право на отримання одноразової грошової допомоги.
15. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи виникло з моменту встановлення йому цієї інвалідності з 06.07.2016, незалежно від часу, що минув після звільнення його з військової служби.
17. При цьому, особа набуває право на отримання одноразової грошової допомоги в разі встановлення їй інвалідності та не залежить від первинного чи повторного встановлення такої інвалідності.
18. Таким чином, позивачу, як інваліду війни 2 групи, повинна бути призначена і виплачена одноразова грошова допомога, відповідно до п.6 Порядку №975 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення йому 2 групи інвалідності, а саме 23.05.2016.
19. Крім того, розпорядник бюджетних коштів, тобто відповідач був зобов`язаний прийняти одне з двох рішень - про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Прийняття рішень про повернення на доопрацювання документів не передбачено Порядком №975, а тому відповідач відмовив у призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на обставини, зазначені у листі безпідставно.
20. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
21. Скаржник зазначає про порушення судами положень ст. 24 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017), оскільки дана справа має розглядатися колегією у складі трьох суддів, оскільки відповідачем по даній справі виступає центральний орган виконавчої влади - Міністерство оборони України.
22. Крім того, позивач проходив строкову військову службу, а тому рішення судів попередніх інстанцій суперечить висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 26.06.2018 у справі № 750/5074/17, згідно якого частиною шостою статті 16 Закону № 2011-XII (в редакції чинній з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року) для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону №2011-ХІІ після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає».
23. При цьому, моментом виникнення права на отримання ОГД є момент первинного встановлення інвалідності, яка позивачу встановлена 01.08.2013, тобто у період з 01.01.2007 по 01.01.2014 дії Закону № 2011-ХІІ, яким було обмежено тримісячним терміном право на отримання ОГД.
24. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
26. Предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу у зв`язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності.
27. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
28. Зокрема, у постановах від 25.09.2018 у справі № 741/982/16, від 11.09.2019 у справі №760/12922/16, від 13.02.2020 у справі № 826/23240/15, від 17.02.2020 у справі № 280/27/17, від 12.03.2020 у справі № 554/1664/17, від 18.06.2020 у справі № 240/2353/19, від 30.07.2020 у справі № 806/2435/18, від 05.08.2020 у справі №678/371/17, від 29.01.2021 у справі №460/3084/20, обставини яких є подібними, Верховний Суд зазначив:
<…> Статтею 16 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час встановлення ІІ групи інвалідності) закріплено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 4 частини 2 статті 16 зазначеного Закону передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до частини 9 статті 16-3 Закону № 2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Відповідно до пункту 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно з пунктом 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Відповідно до пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
<…> Розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), однак у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.
Повернення документів за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу Порядком №975 не передбачено, а тому повернення Міністерством оборони України документів позивача без прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить нормам порядку №975".
29. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.
30. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Міністерством оборони України рішення щодо призначення чи відмови у призначенні одноразової грошової допомоги не приймалося.
31. Тому, враховуючи вищезазначені висновки Верховного Суду, суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, так як прийняття відповідачем рішення про повернення на доопрацювання документів позивача про призначення одноразової грошової допомоги суперечить вимогам Порядку № 975, оскільки положеннями цього Порядку не передбачено можливості вирішення цього питання шляхом прийняття рішення про повернення документів на доопрацювання.
32. Разом з тим, колегія суддів вважає, що надання оцінки доводам сторін щодо наявності/відсутності у позивача права на отримання вказаної допомоги є передчасним, оскільки відповідачем не приймалося рішення про відмову позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, а документи йому повернуто без реалізації.
33. Щодо предметної підсудності даної справи, то Суд зазначає, що одноразова грошова допомога, виплата якої передбачена відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та про зобов`язання виплати якої ставить питання позивач, відноситься до соціальних виплат, а тому даний спір належить розглядати місцевим загальним судом як адміністративним в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.
34. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22.10.2019 у справі № 592/3134/17.
35. Отже, наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновки судів попередніх інстанцій, оскільки стосуються саме питання щодо наявності правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги, проте у справі, що розглядається відповідачем порушено порядок вирішення питання щодо призначення такої допомоги.
36. Також колегія суддів не може погодитися з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки питання наявності чи відсутності у ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю відповідач фактично не вирішив.
37. Відповідно до ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
38. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
39. За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність зміни мотивувальної частини оскаржуваних судових рішень.
Керуючись статтями 341 345 351 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.
Постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 вересня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року у справі № 280/811/17 змінити в частині мотивів задоволення позовних вимог і викласти відповідні мотиви в редакції цієї постанови.
В іншій частині постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 вересня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року у справі № 280/811/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб