ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 280/947/23
провадження № К/990/23362/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Запорізької обласної прокуратури до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Запорізької обласної прокуратури на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року, постановлену у складі головуючого судді Бойченко Ю. П., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2023 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Юрко І. В., суддів: Білак С. В., Чабаненко С. В.,
І. Обставини справи
1. У лютому 2023 року Запорізька обласна прокуратура звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за дні відпустки, що надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого періоду у сумі 6098,79 гривень.
2. Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 15 лютого 2023 року визнав неповажними підстави, вказані у заяві про поновлення строку звернення до суду, позовну заяву залишив без руху з підстав невідповідності вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надав Запорізькій обласній прокуратурі десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку із відповідними доказами поважності причин пропуску строку, а також надати докази сплати судового збору у сумі 2684,00 грн.
3. 28 лютого 2023 року до суду надійшла заява (вх. № 8598) Запорізької обласної прокуратури, в якій просила суд:
визнати поважними причини пропуску та поновити строк звернення до суду з позовом Запорізької обласної прокуратури до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості;
відстрочити сплату судового збору за подання Запорізькою обласною прокуратурою позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до ухвалення судового рішення у даній справі;
відкрити провадження у справі № 280/947/23 за позовом Запорізької обласної прокуратури до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
4. Так, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, Запорізька обласна прокуратура повторно посилалась на запровадження в Україні карантину та введення в дію воєнного стану. Крім того зазначала, що 14 грудня 2021 року вперше зверталася із аналогічним позовом до суду, вважаючи, що до цієї категорії справ необхідно застосовувати річний строк звернення відповідно до частини третьої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Проте, позовну заяву ухвалою суду від 25 травня 2022 року повернуто. Запорізькою обласною прокуратурою оскаржувалась вказана ухвала суду, внаслідок чого 25 січня 2023 року Верховним Судом касаційну скаргу Запорізької обласної прокуратури залишено без задоволення. З урахуванням викладеного вважала, що наявні підстави для поновлення строку звернення до суду. Крім того, просила відстрочити сплату судового збору, посилаючись на відсутність фінансування.
5. Запорізький окружний адміністративний суд постановив ухвалу від 06 березня 2023 року, якою відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, визнав неповажними підстави для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, та, відповідно, повернув Запорізькій обласній прокуратурі адміністративний позов згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, дійшовши висновку про невиконання вимог ухвали суду від 15 лютого 2023 року.
6. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 12 червня 2023 року залишив без змін ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року.
7. Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, дійшли висновку, що оскільки з цим позовом до суду звернувся саме суб`єкт владних повноважень, тому до спірних правовідносин належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду з позовом, передбачений частиною другою статті 122 КАС України.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. Не погоджуючись з ухваленими у цій справі судовими рішеннями, Запорізька обласна прокуратура подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить їх рішення скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
9. На обґрунтування касаційної скарги автор із посиланням, зокрема, на положення частини третьої статті 233 КЗпП України, наголошує, що для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлено річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
10. Верховний Суд ухвалою від 09 серпня 2023 року відкрив касаційне провадження за названою скаргою з підстав, передбачених частиною другою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви та прийнята за наслідками її перегляду в апеляційному порядку постанова суду апеляційної інстанції; підставами касаційного оскарження є порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
ІІІ. Нормативне врегулювання
11. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
12. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
13. Частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
14. Приписами частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
15. Згідно з частиною третьою 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
16. За змістом частини першою, другою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
17. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
18. Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
19. Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
ІV. Оцінка Верховного Суду
20. Так, у цій справі позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за дні відпустки, що надані їй в рахунок невідпрацьованої частини робочого періоду у розмірі 6098,79 гривень.
21. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 15 березня 2021 року обіймала посаду прокурора Бердянської окружної прокуратури Запорізької області та підставі наказу Запорізької обласної прокуратури від 30 квітня 2021 року №632к відповідача звільнено 05 травня 2021 року із займаної посади.
22. Отже, у спірних правовідносинах, які склались у цій справі, Запорізька обласна прокуратура є суб`єктом владних повноважень, а тому в силу абзацу другого частини другої статті 122 КАС України з позовом до фізичної особи має звернутись до суду у тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.
23. Так, з матеріалів справи висновується, що Запорізька обласна прокуратура направила ОСОБА_1 лист від 28 липня 2021 року № 21-382вих-21 щодо погашення у добровільному порядку заборгованості в сумі 6098,79 грн, який ОСОБА_1 отримала 16 серпня 2021 року (а.с. 24, 25).
24. За таких обставин та правового врегулювання, для Запорізької обласної прокуратури як суб`єкта владних повноважень тримісячний строк звернення до суду з цим позовом закінчується 15 листопада 2021 року.
25. Натомість, позивач згідно з поштовою накладною звернувся до суду з цим позовом 09 лютого 2023 року.
26. Варто зауважити, що позивач уже звертався до суду з аналогічним позовом (справа № 280/422/22).
Так, у вказаній справі 14 грудня 2021 року Запорізька обласна прокуратура звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
27. Наведене свідчить, що Запорізька обласна прокуратура, вперше звертаючись до суду з позовом (справа № 280/422/22) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, також порушила строки звернення до суду з відповідним позовом, передбачені частиною другою статті 122 КАС України.
28 У справі ж, що розглядається, автор касаційної скарги зазначає, що 14 грудня 2021 року вперше звернувшись до суду з аналогічним позовом, обґрунтовує пропуск тримісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України, карантинними обмеженнями, спричиненими коронавірусом SARS-CoV-2, введеними до 31 грудня 2021 року на всій території України, та численними захворюваннями працівників Управління представництва інтересів держави в суді Запорізької обласної прокуратури.
Разом з цим автор скарги зауважує, що звернутись з цим позовом до суду у строк до 09 лютого 2023 року унеможливлено розглядом справи № 280/422/22 до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав, адже у такому випадку позовна заява повертається позивачеві відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 169 КАС України.
29. За правилами статей 123 та 169 КАС України суд зобов`язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 122 КАС України.
30. Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з позовом і розраховувати на одержання судового захисту.
31. За загальним правилом обчислення строків звернення до суду здійснюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
32. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку. При цьому поважність причин пропуску строку звернення до суду повинен доводити саме позивач.
33. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
34. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
35. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
36. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
37. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
38. Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позовної заяви до суду.
39. Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
40. Як уже зазначалось, у справі, що розглядається, позивач обґрунтовує пропуск строку звернення до суду з цим позовом карантинними обмеженнями, впровадженими з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Водночас позивач не обґрунтовує, яким саме чином карантинні обмеження завадили йому своєчасно звернутися до суду з адміністративним позовом. Захворювання одного або кількох працівників Управління представництва інтересів держави в суді Запорізької обласної прокуратури не є поважною підставою пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач є органом державної влади, у складі якого діє вказане Управління, а тому тимчасова непрацездатність працівників структурного підрозділу не є поважною підставою для невиконання таким органом приписів КАС України.
41. Доводи Запорізької обласної прокуратури щодо необхідності застосування до цієї категорії справ строку звернення до суду в один рік, передбаченого частиною третьою статті 233 КЗпП України, Верховний Суд вважає безпідставними, з огляду на те, що як зазначалось вище, вказане питання вирішено вже рішеннями судів, у тому числі і Верховним Судом під час розгляду справи № 280/422/22 з аналогічним позовом.
42. Так, Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 280/422/22 виснував, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, пов`язані з прийняттям, проходженням чи звільненням особи з публічної служби, тобто вони охоплюють правовідносини, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до моменту її звільнення із займаної посади. Водночас, питання щодо відшкодування заборгованості за дні відпустки, що надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого періоду, не відносяться до спорів, які виникли з підстав проходження публічної служби, відповідно, до них мають застосовуватись приписи абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України. Таким чином, до спірних правовідносин застосовується тримісячний строк, встановлений для звернення до суду суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом.
43. Варто зауважити, що пропуск строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України.
44. Натомість, з огляду на обставини, на які посилається позивач, в обґрунтування причин пропуску звернення до суду із цим позовом, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо визнання їх неповажними.
45. При цьому, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із невиконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, в частині сплати судового збору.
46. Ураховуючи предмет спору, позивач не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», а звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати такий збір.
47 У цьому випадку, відсутність коштів на рахунках відповідача не може бути підставою для звільнення або відстрочення від сплати судового збору.
V. Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
48. За таких обставин Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка з дотриманням норм процесуального права.
49. Доводи касаційної скарги такого висновку не спростовують.
50. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Судові витрати
51. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Запорізької обласної прокуратури залишити без задоволення.
2. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2023 року, у справі № 280/947/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська