ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2020 року

Київ

справа №283/2460/16-а

адміністративне провадження №К/9901/23790/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Смоковича М.І.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року (головуючий суддя - Бучик А.Ю., судді - Майор Г.І., Шевчук С.М.) у справі

за позовом ОСОБА_1

до Інспектора 3 роти батальйону Управління патрульної поліції у м. Борисполі лейтенант поліції Сича Олександра Вікторовича

про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора 3 роти батальйону управління патрульної поліції у м. Борисполі лейтенанта міліції Сича О.В., в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 № 019337 від 18.11.2016 року, яка складена інспектором Сичем О.В.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач 18.11.2016 року в м. Бориспіль виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 гривень за те, що він проїхав перехрестя на червоний сигнал світлофора. Вважає вищевказану постанову незаконною, оскільки ніяких правопорушень не вчиняв. А тому, оскаржувана постанова винесена інспектором незаконно, необґрунтовано, упереджено, за неіснуюче правопорушення, якого він не скоював, з порушенням його законних прав, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 14 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 було задоволено.

Скасовано постанову інспектора 3 роти батальйону управління патрульної поліції у м. Борисполі лейтенанта міліції Сича Олександра Вікторовича у справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 № 019337 від 18.11.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що з наданого суду відеозапису вбачається, що якийсь автомобіль проїжджає перехрестя на жовтий чи червоний сигнал світлофора. Однак з відеозапису неможливо зрозуміти: на який сигнал світлофора (жовтий чи червоний) проїхав автомобіль, яка марка, модель, номерний знак цього автомобіля, де зафіксоване можливе правопорушення, хто керував автомобілем. Також, постанова інспектора не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис; порядок сплати штрафу; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року постанову Малинського районного суду Житомирської області від 14 грудня 2016 року було скасовано.

Прийнято по справі нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в позовних вимогах, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з наданого відповідачем відеозапису вбачається, що автомобіль марки Хюндай (седан) чорного кольору, проїхав на червоний сигнал світлофору по вулиці Київський шлях 56 у м. Борисполі, у зв`язку з чим патрульним поліції здійснено зупинку вказаного транспортного засобу та винесено оскаржувану постанову. Колегія суддів зазначила, що вказаним відеозаписом повністю підтверджено порушення п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України (а.с. 44, час правопорушення на відеозапису зафіксований з 10:45:45). При цьому покликання суду першої інстанції про неможливість ідентифікації автомобіля, який проїхав на червоне світло світлофору, суд апеляційної інстанції вважав безпідставними, оскільки з вказаного відеозапису вбачається, що автомобіль патрульної поліції одразу почав переслідування вказаного автомобілю, та вже в 10:48:06, тобто через дві хвилини після проїзду світлофора, поліцейськими був зупинений автомобіль марки Хюндай (седан), чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 , яким керувала саме позивач.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

03 липня 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року, в якій просив її скасувати та залишити в силі постанову Малинського районного суду Житомирської області від 14 грудня 2016 року.

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи і порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог. Вказує, що його транспортний засіб - Хюндай Соната, номерний знак НОМЕР_1 не чорного кольору, як то зазначив суд апеляційної інстанції, отже з вказаного відеозапису не можливо було встановити марку, модель, номерний знак автомобіля, та хто керував автомобілем, а також не зрозуміло, на який сигнал світлофора (жовтий чи червоний) проїхав автомобіль.

Відповідачем були надані суду заперечення на касаційну скаргу, в яких вказував на обґрунтованість дій інспектора та правомірність складання спірної постанови, оскільки 18 листопада 2016 року о 11 годині в м. Бориспіль на вул. Київський шлях 56, керуючи автомобілем Хюндай Соната р.н. НОМЕР_1 , позивач проїхав на заборонний червоний сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3 е Правил дорожнього руху, що підтверджується відеозаписом з бодікамери поліцейського, на яку маються відповідні сертифікати.

Клопотань від учасників справи щодо касаційного розгляду справи за участю сторін до Суду не надходило.

Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8 листопада 2016 року інспектор 3 роти батальйону управління патрульної поліції у м. Борисполі лейтенанта міліції Сич О.В. виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 № 019337, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень за ч. 2 ст. 122 КУпАП у зв`язку з тим, що він 18 листопада 2016 року о 11 годині в м. Бориспіль на вул. Київський шлях 56, керуючи автомобілем Хюндай Соната р.н. НОМЕР_1 , проїхав на заборонний червоний сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3 е Правил дорожнього руху. З даною постановою позивач не ознайомлений, про що свідчить відсутність його підпису та відмітки, що він від підпису відмовився. Ця постанова надіслана позивачу поштою і отримана ним 21.11.2016, що вбачається із штемпеля на конверті.

Судом першої інстанції було встановлено, що з оглянутого відеозапису із нагрудних відеокамер патрульних вбачається, що неможливо зрозуміти на який сигнал світлофора (жовтий чи червоний) проїхав автомобіль, яка марка, модель, номерний знак цього автомобіля, де зафіксоване можливе правопорушення, хто керував автомобілем.

Також, суд апеляційної інстанції з оглянутого відеозапису із нагрудних відеокамер патрульних установив, що автомобіль марки Хюндай (седан) чорного кольору, проїхав на червоний сигнал світлофору по вулиці Київський шлях 56 у м. Борисполі, у зв`язку з чим патрульним поліції здійснено зупинку вказаного транспортного засобу та винесено оскаржувану постанову (а.с. 44, час правопорушення на відеозапису зафіксований з 10:45:45).

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зі змісту ч. 2 ст.122 КУпАП вбачається, що Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до с.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8.7.3 а, ґ, е ПДР України сигнали світлофора мають такі значення: зелений дозволяє рух; жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Згідно п. 2.3 б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно того, що у спірній ситуації позивач повинен був керуватися приписами пункту 8.7.3 «е» ПДР щодо регулювання світлофорами руху транспортних засобів.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що висока концентрація транспорту на дорогах вимагає дотримання учасниками дорожнього руху сигналів засобів регулювання і спеціальних правил роз`їзду, оскільки безвідповідальний підхід водіїв та порушення ними правил проїзду перехресть, тощо та невиконання вимог сигналів регулювання є причиною великої кількості аварій.

Проте, Суд не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно того, що автомобіль марки Хюндай (седан) чорного кольору, проїхав на червоний сигнал світлофору по вулиці Київський шлях 56 у м. Борисполі, оскільки з даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Хюндай Соната , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , вбачається, що вказаний автомобіль сірого кольору (а.с.15).

Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, при прийнятті рішення у справі суд повинен надати оцінку доказам, які містять інформацію щодо предмету доказування, встановити на підставі таких доказів наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому, Суд вказує, що особливою умовою під час розгляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, судом апеляційної інстанції не було досліджено всі докази, що наявні в матеріалах справи та стосуються порушення, за яке на позивача було накладено адміністративне стягнення.

Зважаючи на те, що допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати обставини, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду, якому слід вжити визначені законом заходи, необхідні для встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, надати оцінку всім аргументам учасників справи та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 349 КАС України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з ч. 2, 4 ст.353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом апеляційної інстанції порушено принцип офіційного з`ясування обставин справи, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення) щодо законності і обґрунтованості, а тому таке рішення підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341 349-354 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року - скасувати і направити справу на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді М.І. Смокович

Н.В. Шевцова