ПОСТАНОВА

Іменем України

23 березня 2020 року

Київ

справа №287/79/17-а

адміністративне провадження №К/9901/44277/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 287/79/17-а

за позовом ОСОБА_1

до Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 27 вересня 2017 року (головуючий суддя Волощук В.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Шидловського В.Б., суддів: Мацького Є.М., Шевчук С.М.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Олевського районного суду Житомирської області з позовом до Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; - зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18.08.2017.

2. Позов обґрунтував тим, що Управління ПФУ протиправно відмовило йому у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з підстав того, що посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю видане Олевською районною державною адміністрацією, а не Житомирською обласною державною адміністрацією.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Олевський районний суд Житомирської області постановою від 27 вересня 2017 року позов задовольнив. Визнав бездіяльність Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка полягає у відмові у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на п`ять років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправною. Зобов`язав Ємільчинське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дня звернення, тобто з 18.08.2017. Зобов`язав Ємільчинське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 18.08.2017.

4. Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 листопада 2017 року залишив без змін постанову Олевського районного суду Житомирської області від 27 вересня 2017 року.

5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що належність позивача до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії ніким не оспорювалась, а тому позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 05 грудня 2017 року Ємільчинське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 27 вересня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

7. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на відсутність підстав для призначення позивачу пенсії, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки посвідчення потерпілого 4 категорії серії НОМЕР_1 від 26 грудня 1996 року, видане позивачу Олевською районною державною адміністрацією, що суперечить постановам Кабінету Міністрів України «Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 25 серпня 1992 року № 501 (яка діяла до 1997 року) та від 20 січня 1997 року № 51, а також статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими передбачено, що видача посвідчень, зокрема, іншим потерпілим особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється обласними державними адміністраціями, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 грудня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

9. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

10. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 липня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Тацій Л.В., Чиркін С.М., справу передано головуючому судді.

13. Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 23.03.2020.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по досягненню 55 років звернувся до Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на 5 років, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

15. Однак, листом від 19.08.2017 № 2244/02 відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку, посилаючись на те, що посвідчення потерпілого 4 категорії серії НОМЕР_1 від 26.12.1992 видане Олевською районною державною адміністрацією, а не Житомирською обласною державною адміністрацією.

16. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Пунктом 4 частини першої статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року проживали або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

19. Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

20. Згідно з положенням частини третьої статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.

21. Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

22. Приписами статті 55 цього Закону передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, - зменшення віку передбачено - 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

23. Згідно з частиною третьою статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

24. Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

25. Статтею 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

26. Відповідно до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.

27. Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи.

28. Відповідно до підпункту «ґ» пункту 7 зазначеного Порядку, документами, що засвідчують особливий статус особи, є: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

29. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що документами, які підтверджують право позивача на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку є: особистий паспорт громадянина України, посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю серія НОМЕР_1 (категорія 4); довідка з місця проживання видана Олевською міською радою Житомирської області № 8130 від 29 серпня 2017 року.

30. Відповідно до частини четвертої статті 65 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції станом на дату видачі посвідчення), видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС України, Радою Міністрів Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

31. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 501 від 25 серпня 1992 року (чинної на момент видачі посвідчення) та постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 «Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться державними адміністраціями областей.

32. Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» статтю 2 (визначення категорії зон радіоактивних забруднених територій) та статтю 23 (компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4) цього Закону виключено.

33. У зв`язку з виключенням обумовленої території проживання позивача з переліку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач позбавлений можливості отримати посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до існуючого порядку.

34. Як встановлено судами, згідно з довідкою Олевської міської ради Житомирської області від 29 серпня 2017 року № 8130, позивач з 26 квітня 1986 року по день видачі довідки був зареєстрований та проживав в місті Олевськ Житомирської області, яке постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106 віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

35. Отже, позивач належить до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, згідно з абзацом 4 статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач станом на 1 січня 1993 року прожив або відпрацював у зоні посиленого радіологічного контролю більше чотирьох років.

36. Оскільки належність позивача до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії ніким не оспорювалось, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

37. З огляду на наведене, встановлені судами обставини дають підстави для висновку, що позивач набув права на призначення пільгової пенсії за віком, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18.08.2017.

38. Посилання відповідача в касаційній скарзі на положення пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51, відповідно до якого, посвідчення без відмітки про перереєстрацію, з тимчасовими вкладками, які станом на 1 жовтня 1998 року не отримали відповідної довідки у Державному галузевому архіві Міністерства оборони, вважаються чинними до 1 травня 1999 року, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки вказане положення стосується лише посвідчень категорії 1, 2, 3 серії А, тоді як позивач має посвідчення категорії 4, серії В-І.

39. Отже, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що подані позивачем документи не викликають сумнівів щодо його проживання в зоні посиленого радіологічного контролю. Інших підстав неможливості призначення позивачу пенсії відповідачем не наведено, а тому відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є необґрунтованою.

40. Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах Верховний Суд сформулював раніше, зокрема, у постановах від 19 червня, 11 серпня 2018 року (справи №№ 287/39/17, 289/193/17), 12 квітня 2019 року (справа № 287/42/17-а).

41. Доводи касаційної скарги не спростовують вищезазначених висновків судів попередніх інстанцій та не дають підстав вважати, що судами невірно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

42. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

43. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

44. Оскільки, колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 27 вересня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій

С.М. Чиркін ,

Судді Верховного Суду