Постанова

Іменем України

25 березня 2020 року

м. Київ

справа № 295/19577/14-ц

провадження № 61-20591св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивачі: заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк», Міністерство фінансів України,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оскар», ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Роскар»,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росток», ОСОБА_2 , Богунський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Роскар» та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на постанову Житомирського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року в складі колегії суддів: Коломієць О. С., Талько О. Б., Шевчук А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2014 року заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») та Міністерства фінансів України звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар» (далі - ТОВ «Оскар»), ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Роскар» (далі - ТОВ «Роскар»), за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток» (далі - ТОВ «Росток»), ОСОБА_2 , Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції (далі - Богунський ВДВС), про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Обґрунтовуючи позов, прокурор посилався на те, що найбільшим бенефіціарним власником ПАТ АБ «Укргазбанк» є держава в особі Міністерства фінансів України, що володіє 92,9998 % статутного капіталу банку. Порушення позичальником кредитних зобов`язань, відчуження заставного майна, призводить до погіршення платоспроможності банку та до збільшення невиконаних ним зобов`язань перед кредиторами, у тому числі державою в особі Національного банку України, та може поглибити кризові явища у банківські сфері та в державі в цілому.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 11 липня 2019 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 257 ЦПК України.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, оскільки звертаючись з позовом до суду, прокурор не обґрунтував підстав представництва інтересів держави та не надав належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що ПАТ АБ «Укргазбанк» не здійснює, або неналежним чином здійснює захист своїх інтересів у цих правовідносинах.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 11 липня 2019 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи зазначену ухвалу апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, допустивши прокурора до участі у справі та розглядаючи справу з його участю протягом п`яти років, не мав підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з відсутністю у прокурора повноважень на представництво інтересів держави.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2019 року представник ТОВ «Роскар» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

У грудні 2019 року представник ПАТ АБ «Укргазбанк» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, змінивши її мотивувальну частину.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ТОВ «Роскар» мотивована тим, що апеляційний суд не врахував відсутності у прокурора підстав для звернення до суду з цим позовом та обсягу його процесуальної дієздатності, позаяк ПАТ АБ «Укргазбанк» є юридичною особою, може самостійно здійснювати захист та представництво своїх прав, інтересів.

Касаційна скарга ПАТ АБ «Укргазбанк» обгрунтована тим, що суд першої інстанції залишив позовну заяву без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України, за заявою ПАТ АБ «Укргазбанк», погодженою із Міністерством фінансів України.

Скасувавши ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції унеможливив ефективний захист порушеного права позивача в межах іншої справи, яка підлягала розгляду в порядку господарського судочинства.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2019 року на адресу суду від заступника прокурора Житомирської області надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «Роскар». У вказаному відзиві заступник прокурора Житомирської області зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

У січні 2020 року від представника ТОВ «Оскар» на адресу суду надійшов відзив на касаційні скарги ТОВ «Роскар» та ПАТ АБ «Укргазбанк», в якому зазначено про безпідставність доводів касаційних скарг. ТОВ «Оскар» просить касаційні скарги залишити без задоволення, оскільки такі є необґрунтованими.

У поданій у січні 2020 року заяві Богунський ВДВС просить суд прийняти справедливе рішення відповідно до чинного законодавства.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Роскар» та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ АБ «Укргазбанк».

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац перший і другий частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзац перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з абзацом третім частини другої статті 45 ЦПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 ЦПК України (в редакції на час звернення до суду з відповідним позовом) про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення у разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки усунуті не були.

Прокурор, крім іншого, заявив позов в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України. На виконання абзацу другого частини другої статті 45 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент пред`явлення позову), абзацу першого частини третьої, абзацу першого частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у тексті позовної заяви обґрунтував, на його думку, підстави для представництва інтересів держави, а також обґрунтував у чому полягає порушення інтересів держави.

31 грудня 2014 року суддя Богунського районного суд міста Житомира постановив ухвалу, якою відкрив провадження у справі. Мотивував ухвалу тим, що подана прокурором позовна заява відповідає вимогам статей 119 120 ЦПК України, недоліків цієї заяви в частині відсутності обґрунтування прокурором підстави для здійснення представництва інтересів держави суд першої інстанції не виявив, заяву прокурора з цих підстав без руху не залишав.

Апеляційний суд дійшов правильного висновку, що суд першої інстанції, допустивши прокурора до участі у справі, розглядаючи справу за його участі протягом п`яти років, не мав підстав залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з відсутністю у прокурора повноважень на представництво інтересів держави.

Крім того, стаття 257 ЦПК України передбачає вичерпний перелік підстав для залишення без розгляду позовної заяви, провадження за якою відкрите.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 257 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що прокурор не має цивільної процесуальної дієздатності.

Доводи касаційної скарги ТОВ «Роскар» щодо відсутності повноважень прокурора на представництво інтересів ПАТ АБ «Укргазбанк» колегія суддів відхиляє, оскільки підстави звернення прокурора обґрунтовано не лише представництвом інтересів цього банку.

Аргументи касаційної скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» щодо обґрунтованості ухвали суду першої інстанції та залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України є безпідставними, оскільки позивачами у цій справі є ПАТ АБ «Укргазбанк» та Міністерство фінансів України, а заява про залишення позову без розгляду надійшла лише від одного позивача - ПАТ АБ «Укргазбанк».

Крім того, така заява надійшла до суду 07 липня 2019 року, після початку розгляду справи по суті, а тому не могла бути підставою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України.

Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, доводи касаційних скарг є необґрунтованими.З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а оскарженого судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Роскар» залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель